Отчет по преддипломной практике на ВАТ "ПГЗК"

   10. Форс-мажор – обставини непереборюваної  сили, тобто ті, які не залежать  від бажання сторін, такі як  повінь, пожежа, сезонні природні  явища, інше стихійне лихо, війна  та воєнні дії, блокада, ембарго,  інші міжнародні санкції, валютні  обмеження, інші дії державних  органів, які створюють неможливість  виконання зобов'язань по контракту.  При настанні таких подій сторони  звільняються від виконання зобов'язань  по контракту протягом часу  дії цих обставин. Виникнення  даних обставин не є підставою  або виправданням для не сплати  або не поставки товару або  послуг, поставлених до їх виникнення.

   11. Арбітраж – це порядок розглядання  спорів. Цей порядок повинен зазначатися  у тексті договору разом з  найменуванням арбітражної організації,  якій належить розглядання усіх  спорів, що виникли з приводу  виконання договору.

    За  домовленістю ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та його контрагентів у зовнішньоекономічних договорах можуть визначатися додаткові умови: урегулювання спорів у судовому порядку, страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору, агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір починає діяти, кількість підписаних примірників контракту, можливість та порядок унесення змін до договору та ін.

   У кінці тексту контракту приводяться  юридичні адреси та підписи сторін.

   Усі контракти комбінату обов'язково оформлюються документально. Продавець  обов'язково повинен передати покупцю  такі документи:

• рахунок – фактура з відміткою митниці;
• транспортна накладна;
• вантажна митна декларація;
• сертифікат походження (СТ-1);
• сертифікат якості;
• сертифікат відповідності, якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації.

   Необхідно зазначити, що належне виконання  міжнародних контрактів в сучасних умовах господарювання є необхідною умовою успішних взаємовідносин між  контрагентами різних країн. В іншому випадку, до сторони-порушника застосовуються різного виду штрафні санкції, які  зазначені у зовнішньоекономічних контрактах та передбачені національним чи міжнародним законодавством, мета яких полягає у відшкодування  витрат потерпілій стороні.  

2.3. Міжнародний маркетинг

     Світовий  ринок залізорудної сировини являє  собою налагоджену систему, сталу  до змін. За останні роки збільшилось  виробництво продуктів прямого  відновлення заліза, більш дорогої  сировини, що використовується у виробництві  якісних електросталей. Сучасну  організацію залізорудної промисловості  світу визначають наступні фактори: наявність родовищ залізної руди; система довгострокових угод, яка  фактично блокує появу нових учасників  на ринку залізної руди та послаблює  конкуренцію; концентрація виробничих сил у руках вузького кругу  компаній; політичні мотиви країн-імпортерів.

     Міжнародний ринок залізної руди можна географічно  поділити на два крупних сегмента – Атлантичний та Тихоокеанський. Більш детальне ділення включає  п’ять елементів: Західна Європа, країни Східної та Південно-Східної  Азії, Північна Америка, близькосхідні  країни та Латинська Америка. останні  три регіони грають на ринку підпорядковану роль відносно перших двох. На азіатському  сегменті ринку Японія є лідером  групи країн-споживачів залізної руди, інші члени групи, як правило, підтримують  політику цієї країни. З боку постачальників сировини на цій частині ринку  головна роль належить Австралії, Бразилії та Індії. В Західній Європі головними  споживачами є Німеччина спільно  з Францією, Великобританією та Італією. Серед постачальників найбільш сильний  вплив на ринок мають Бразилія, Австралія, Швеція та Канада. Північноамериканський  ринок є в значній мірі ізольованим  через кооперації Канади та США, в  районі Великих озер.

     Світові запаси залізних руд складають близько 213 млрд. тонн. Значними підтвердженими запасами залізної руди, більше за 3 млрд. тонн, мають 7 країн. Їх сумарна частка складає 80% від світових запасів  та розподілена наступним чином: Росія – 17%, Україна – 10%, Австралія  – 10%, США – 9%, Канада – 7% , Бразилія – 6%, Китай – 5%. Максимальні за обсягами потоки йдуть з Австралії в  Японію, Китай, країни Західної Європи та Південну Корею, а СНГ (Росія та Україна) поставляє руду в країни Східної Європи. Крім того, важливе  значення має експорт руди з Індії  в Японію, з Канади у країни Західної Європи та США, а також  із Мавританії у країни Західної Європи.

     Характеристики  товарної залізної руди можуть сильно відрізнятись. Окрім наявності заліза у складі руди (більш низький рівень знижує загальну ціну через витрати  на транспортування неметалевого матеріалу), на ціну руди впливає склад таких  елементів, як алюміній, кремній, марганець, а також вологість руди та її структура. Ці параметри сировини оцінюються за схемою подібної оцінки складу заліза. Марки залізної руди розрізняються  також за такими характеристиками, як втрата ваги на проколювання, ламкість, межа міцності при стисканні. Собівартість залізної руди складається з двох основних компонентів: виробничі витрати  та транспортні витрати. Виробничі  витрати складаються з витрат на видобування руди та витрат на її збагачення. Транспортні витрати  складаються з витрат за залізничний  та морський транспорт, вартість перевалки  вантажу в порту. Інколи частка витрати  на транспортування продукції у  вартості руди досягає 70% від вартості сировини, тому ціни на різні марки  руди можуть серйозно відрізнятись в  залежності від країни відвантаження, і навіть всередині однієї країни. Ці два компоненти визначають конкурентоспроможність продукту на ринку.

     Ціни  на руду встановлюються на рік чи більший  строк у ході щорічних переговорів, що проводяться між головними  виробниками та споживачами залізної руди. Не дивлячись на те, що фіскальний рік в Японії починається з 1 квітня, і всі контракти укладаються, спираючись на цей базис, а в Західній Європі - виходячи з календарного початку  року, переговори на Атлантичному та Тихоокеанському  ринках – одночасно у листопаді-лютому. Як правило, результат переговорів  на європейському ринку залежить від результату переговорів між  Японією та Австралією. У якості середньої базової ціни звичайно береться ціна на рудний дріб’язок  бразильської компанії CVRD, визначена  в ході переговорів між цією компанією  та сталеплавильними заводами Німеччини.

     Система визначення цін на річний період не завжди вигідна учасникам ринку, оскільки ці ціни не змінюються у залежності від різних подій, що впливають на ринок протягом року. Крім того, існує  певний “ефект запізнювання” пізньої  реакції цін на ринок. Немалу роль у цьому грає і наявність крупних  складських запасів руди у сталеволитійних  та видобувних компаній. При системі, що склалась, ринок залізної руди більш  стійкий до змін, ніж ринок сталі. У зв’язку з тим, що існує велике різноманіття залізорудних матеріалів з різними якостями і немає  єдиного стандарту, біржова торгівля на цей вид сировини не проводиться.

           ВАТ “Південний ГЗК” зовнішньоекономічну  діяльність здійснює за трьома основними  напрямками, згідно з номенклатурою. Перший вид продукції, який йде на відвантаження – це залізорудний концентрат. Він експортується переважно  металургійним заводам  у країни Східної Європи та Китаю. Другий вид  продукції – це металопродукція, яка відвантажується підприємствам  Італії, Марокко, Тунісу, Туреччини, Індії, Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Сирії, Пакистану, Азербайджану, Молдови, Сенегалу, Болгарії, Уганди, Казахстану, Киргизії, Танзанії, Вірменії, Росії, Алжиру, ОАЕ, Ірану, Камеруну, Буркіна-Фасо, Іспанії. І третій вид товару – аглоруда, яка йде на експорт заводам  у такі країни: Польща, Чехія, Словаччина, Сербія, Чорногорія, Болгарія, Австрія, Угорщина.

      Залізорудний  концентрат експортувався за період 2003-2008 років металургійним заводам  в такі країни, як Австрія, Польща, Чехія, Болгарія, Югославія, Словаччина та Румунія.

     Експорт залізорудної продукції ВАТ "Південний  гірничо-збагачувальний комбінат" за період 2003-2008 років здійснювалася  переважно у країни Східної Європи (див. Додаток В) – Польщу, Чехії  та Словаччину та Болгарію.

     З 2005 року коло клієнтів комбінату щорічно  розширюється. Це, в першу чергу, країни Далекого Сходу (Сирія, Пакистан, Індія), Китай, країни Північної та Південної  Африки, країни Центральної Європи, що призвело до збільшення обсягів відвантаженого продукції закордон за період 2003 – 2008 майже в 3 рази.

    Сталі зв’язки  відіграють важливу роль в експортній діяльності підприємства ВАТ «Південний ГЗК», що відповідно позначається на обсягах поставок до цих країн. Так, найбільшу питому вагу мають підприємства Польщі та Чехії. За рахунок збільшення країн-партерів, питома вага цих країн в структурі  експорту дещо зменшилася у порівняні  з 2004 – 2008 рр. проте обсяг поставок в ці країни суттєво збільшився.

          Питання удосконалення  експортної збутової діяльності гірничодобувних  підприємств є актуальним на сучасному  етапі за наступними причинами. По-перше, ринки залізорудної сировини існують  на протязі багатьох років і їх структура та сегментація практично  не піддається змінам. За останні роки збільшилось виробництво продуктів  прямого відновлення заліза, більш  дорогої сировини, що використовується у виробництві якісних електросталей. По-друге, пропозиція залізорудної сировини залишається на високому рівні, а  попит є величиною змінною, в  залежності від попиту на таку продукцію, як чавун та сталь. По-третє, гірничо-збагачувальні  комбінати мають обмежений асортимент продукції і можливість швидко змінити  цей асортимент. Що стосується безпосередньо  ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", то залізорудна сировина традиційно має ринок збуту у  Східній та Центральній Європі і  не має можливостей поки що виходити на ринки Західної Європи та США  за причини невідповідності якісних  характеристик. 

2.4. Діагностика зовнішньоекономічного потенціалу та економічних відносин підприємства.

     Як  вже було зазначено, підприємство ВАТ  «Південний ГЗК» має чисельні зовнішньоекономічні  зв'язки з багатьма підприємствами світу. ВАТ “Південний ГЗК” зовнішньоекономічну діяльність здійснює за трьома основними напрямками, згідно з номенклатурою. Перший вид продукції, який йде на відвантаження – це залізорудний концентрат. Він експортується переважно металургійним заводам  у країни Східної Європи та Китаю. Другий вид продукції – це металопродукція, яка відвантажується підприємствам Італії, Марокко, Тунісу, Туреччини, Індії, Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Сирії, Пакистану, Азербайджану, Молдови, Сенегалу, Болгарії, Уганди, Казахстану, Киргизії, Танзанії, Вірменії, Росії, Алжиру, ОАЕ, Ірану, Камеруну, Буркіна-Фасо, Іспанії. І третій вид товару – аглоруда, яка йде на експорт заводам у такі країни: Польща, Чехія, Словаччина, Сербія, Чорногорія, Болгарія, Австрія, Угорщина.

    З кожним роком ВАТ "Південний ГЗК" знаходить все більше і більше зарубіжних споживачів для своєї  продукції гірничорудної промисловості. Так, у 2003 році між комбінатом та іноземними підприємствами було підписано 29 договорів  з 19 країнами на суму 3 287 195,2 дол. США, а  у 2007 році – вже 62 контракти з 52 країнами, вартість яких склало 78 392 734,6 дол. США.

    Структуру поставок продукції ВАТ «Південний ГЗК» наведено у Додатку В.

    Можна зробити висновок, що з 2005 року коло клієнтів комбінату щорічно розширюється. Це, в першу чергу, країни Далекого Сходу (Сирія, Пакистан, Індія), Китай, країни Північної та Південної Африки, країни Центральної Європи, що призвело до збільшення обсягів відвантаженого продукції закордон за період 2003 – 2008 майже в 3 рази.

    Сталі зв’язки  відіграють важливу роль в експортній діяльності підприємства ВАТ «Південний ГЗК», що відповідно позначається на обсягах поставок до цих країн. Так, найбільшу питому вагу мають підприємства Польщі та Чехії. За рахунок збільшення країн-партерів, питома вага цих країн в структурі  експорту дещо зменшилася у порівняні  з 2003 – 2005 рр. проте обсяг поставок в ці країни суттєво збільшився.

   Оцінка  економічних результатів підприємства від здійснення експортної діяльності наведено у табл.2.1.

   Табл. 2.1. Динаміка та доля експорту в загальному обсязі продукції