Оперативно-календарне планування на підприємстві

       

     Розраховані початкові дані запишемо у вигляді  таблиці 4.3. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

      Початкові данні  Таблиця 4.3.

 

 

Для серійного виробництва характерним  є виготовлення продукції серіями  різного розміру. Під серією розуміють  будь-яку кількість виробів, однакових  за конструкцією та технічними характеристиками. Обробка деталей, вузлів та збирання в умовах серійного виробництва  здійснюються партіями, що повторюються через визначений час [1].

     У зв’язку з цим основним завданням  календарного планування у серійному  виробництві є забезпечення періодичності  виготовлення виробів відповідно до плану при повному та рівномірному завантаженні устаткування, площ, робітників підприємства.

     Для вирішення цього завдання важливе  значення мають календарно-планові  нормативи, основними з яких в  серійному виробництві є:

     розмір  партій (серій) виготовлення виробів;

     нормативний розмір партій деталей та періодичність  їх запуску-випуску;

     тривалість  виробничих циклів виготовлення деталей, серій виробів;

     випередження  запуску-випуску партій деталей;

     запаси.

     На  підставі проведених розрахунків будуються  календарні плани-графіки роботи виробничих дільниць і окремих груп устаткування.

     Основним  календарно-плановим нормативом є визначення серії виробів і нормативного розміру партій запуску заготівок, деталей у виробництво (обробку). Для цього спочатку визначаємо мінімальний  допустимий розмір партії за ведучою  операцією з найбільшою тривалістю налагодження обладнання:

      ,      (4.6)

     де t_п.з - підготовчо-завершувальний час на партію, хв.;

     L_об – припустимий коефіцієнт втрати часу при переналагодженні обладнання (2 – 7%).

      Потім цей показник розміру партії коригуємо відповідно кількості  деталей, необхідних на добу. Визначаємо періодичність запуску відношенням до кількості деталей на добу та коригуємо до параметричних значень. Лише після цього визначаємо норматив партії деталей за формулою:

      ,      (4.7)

     де  – скоригована періодичність, дні;

     S –кількість необхідних деталей на добу,шт.

     Кількість запуску деталей до оброблення визначається у залежності від періодичності:

      ,      (4.8)

     де  М – кількість робочих днів, що дорівнює 20;

       – скоригована періодичність.

     Тривалість  виробничого циклу – час виконання  всіх технологічних операцій над  усіма деталями партії.

      ,     (4.9)

     де К_оп – кількість технологічних операцій;

     t_м.о. – між операційне очікування, дорівнює 4 год.;

     t_шт. – трудомісткість оброблення деталі, год.;

     t_п.з – підготовчо-завершувальний час, год.

     Розрахунок  часу оброблення партії деталей на кожній операції робиться за формулою:

      ,     (4.10)

     де n_i – розмір партії i –ї деталі, шт;

     t_штij – трудомісткість оброблення i –ї деталі на j –му станку, хв.;

     t_п.зij – підготовчо-завершувальний час при обробленні i –ї деталі на j –му станку, хв.

     Усі розраховані за наведеними формулами  нормативи запишемо у вигляді  таблиць 4.4 та 4.5.

 

     

     Нормативні  показники оброблення деталей                                     Таблиця 4.4 

 
 
 

     

 

     

      ^{Таблиця 4.5}

     Час обробки партії деталей за операціями 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Операційний календарний графік будуємо  для кожної деталі відповідно часу її обробленню за кожною операцією (рис. 4.1). Графік уявляє собою розклад роботи виробничої ділянки.

     Для побудови графіку необхідні дані щодо коопераційної трудомісткості, нормативи партій, кількість та періодичність  запусків, які зведені у вигляді  таблиці 4.3 та розрахований час оброблення партії за кожною операцією, таблиця 4.5.

     Далі  будуємо календарний графік, за яким визначається дата запуску деталей  до оброблення та завершення оброблення (рис. 4.2). Для цього необхідно розрахувати середню трудомісткість на добу за формулою:

     ,      (4.11)

     де  n – розмір партії деталей, шт.;

      - трудомісткість  праці за лімітуючим  обладнанням, хв.;

       – тривалість  виробничого циклу,  дні.

     Початкові дані, що необхідні для побудови календарного графіка, наведені у таблиці 4.6.

 

      

     Таблиця 4.6 

     Вихідні дані для побудови ОКГ