Корпоративная культура

      В сучасному світі в сфері управління діловою організацією постає питання  використання керівництвом у своїй діяльності корпоративної культури та виховання корпоративного духу для залучення та стимулювання працівників. Враховуючи те, що корпоративна культура виступає ключовим фактором довгострокової ефективності організації, сьогодні є дуже важливим вивчення даного поняття та визначення основних елементів корпоративної культури для успішного управління сучасною діловою організацією.

  Метою роботи є визначення ролі корпоративної культури в управлінні підприємством та пошук ефективних методів розвитку та вдосконалення корпоративної культури в Україні. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі: визначити поняття «корпоративна культура» і «корпоративний дух»; охарактеризувати види, способи передачі та складові корпоративної культури; довести роль та важливість людського чинника у формуванні корпоративної культури ділової організації, дослідити умови, які сприяють розвитку корпоративної культури, повноцінній та ефективній діяльності будь-якого підприємства, тощо.

      Дослідженням  даного питання займалися: В.А. Спивак [3], Г.Л. Хаєт [1], Б. Мильнер [2], В. Демещенко [4].

      В сучасних умовах, розглядаючи ділові організації як співтовариства, що мають однакове розуміння своєї мети, значення і місця, цінностей і поведінки, вчені роблять акцент на вивченні корпоративної (організаційної) культури, «в рамках» якої організація формує власний імідж, правила поведінки й етичні принципи працівників, репутацію в діловому суспільстві. Це система загальноприйнятих в організації уявлень і підходів щодо постановки справи, форм відносин і досягнення результатів діяльності, які відрізняють дану фірму від усіх інших.

      Корпоративна  культура, як нова сфера знань відноситься до управлінських наук і є елементом організаційної поведінки. Основною метою організаційної поведінки є допомога людям більш продуктивно здійснювати свої обов'язки і одержувати від цього більше задоволення.

      В успішно працюючих підприємствах  існує власна культура, що допомагає їм у досягненні позитивних результатів. У кожній великій корпорації існує набір правил, норм, принципів гри, згідно з якими окремі групи визначають свою поведінку. При цьому носіями культур цих груп є окремі особистості, що виражають подібні інтереси.

      Корпоративна  культура визначає принципи та правила  внутрішнього життя підприємства, може розглядатися як представлення основних цінностей в організаційній структурі, системі управління, кадровій політиці, впливаючи на них. Така культура дозволяє відрізнити одну корпорацію від іншої, генерує прихильність цілям корпорації, створює атмосферу ідентифікованості для членів корпорації, зміцнює соціальну стабільність, є контролюючим механізмом, що направляє і формує відносини та поведінку працівників.

      Для досягнення цих цілей необхідна включеність усіх цих елементів: прийнятої системи лідерства, стилів вирішення конфліктів, діючої системи комунікацій, прийнятої символіки та гасел, гербів і ритуалів. Крім того, на корпоративну культуру в цілому впливають звички та вподобання окремих співробітників корпорації, їх потреби й інтереси, політичні погляди, професійні інтереси, моральні цінності, темперамент.

      Всі ці елементи можуть передаватися працівникам за допомогою таких способів, як інформування, залучення до традицій, символіки та мови.

      Інформація  містить опис подій, пов’язаних з  утворенням підприємства, ключових рішень, що визначають стратегію підприємства в майбутньому, вищої ланки керування. Вона дозволяє порівняти минуле з сьогоденням, забезпечує пояснення поточної практичної діяльності підприємства.

  Дотримання традицій є засобом передачі культури, з якими пов’язані головні цінності підприємства.

      Дизайн  і планування території і будинків, меблів, стиль керівництва та одяг є матеріальними символами, що передаються працівникам.

      Багато підприємств використовують мову як засіб ідентифікації членів підприємства з її культурою чи субкультурою. Вивчаючи її, члени підприємства підтверджують своє прийняття цієї культури і таким шляхом допомагають її зберігати. Прийнята у підприємстві термінологія діє як загальний знаменник, що поєднує членів підприємства на основі визнаної культури чи субкультури.

      Але, незважаючи ні на що, ключову роль у розвитку корпоративної культури відіграють люди. Вони є головною складовою конкурентної переваги. Можна копіювати продукт або послугу, досягнення нижчої собівартості або вищої якості, можна фокусуватися на певних ринкових сегментах, але неможливо копіювати поведінку людей.

      Враховуючи  досвід зарубіжних компаній, подальшими напрямами розвитку корпоративного управління в Україні може бути:

 удосконалення системи захисту прав та законних інтересів працівників й акціонерів та забезпечення їх рівноправності; удосконалення системи розкриття інформації та забезпечення прозорості діяльності ділових організацій;

розмежування  повноважень між органами управління.

      Слід зазначити, що корпоративна культура формується незалежно. Це відбувається приблизно так само, як і виховання дитини: якщо батьки говорять, що красти – не добре, а самі порушують сказане, діти будуть повторювати їх дії, а не слова. Формування корпоративної культури йде від формальних лідерів (керівництва компанії) чи, як буває рідше – неформальних. Тому, найважливіше що повинен зробити керівник, що бажає сформувати корпоративну культуру, - це сформулювати для себе основні цінності організації.

      Отже, враховуючи результати дослідження, можна дійти наступних висновків. Що корпоративною культурою є система формальних і неформальних правил і норм діяльності, звичаїв і традицій, індивідуальних і групових інтересів, особливостей поведінки персоналу даної організаційної структури, стилю керівництва, показників задоволеності працівників умовами праці, рівня взаємного співробітництва та сумісності працівників між собою і з організацією, перспектив розвитку. А правильне позиціювання організації неможливе без урахування чинника лідерства: «сильні менеджери – сильні культури». Спочатку поведінка керівників і інших членів організації визначає і формує культуру, а потім культура організації визначає поведінку її співробітників. 

Література: 

1. Корпоративна культура: Навч. посібник / Під заг. ред. Г.Л. Хаєта.- К.: ЦНЛ, 2003. - 403с.

2. Мильнер  Б. Принципы корпоративной этики  ведения бизнеса // Менеджмент и менеджер. - 2007. - № 9. – C. 20-26.

3. Спивак  В.А. Корпоративная культура: Уч. пособие. – СПб.: Питер, 2001. - 352 с.

4. Демещенко В. Корпоративный етикет и личная культура // Секретарь-референт. – 2007. - № 5. – C. 79-81.