Сутність методів та прийомів навчальної роботи в шкільному курсі математики

Інтеракція підходить для будь-якого змісту, оскільки жоден предмет не можна викладати, залишаючи дитину в пасивній позиції у процесі навчання.

Основною формою організації навчальної діяльності практично у всіх країнах світу є сьогодні класно-урочна система. Будучи прогресивною протягом чотирьох століть сьогодні, вона перестала задовольняти потреби суспільства в освіті і потребує вдосконалення. Критика класно-урочної системи найчастіше пов’язана з пасивністю учнів на уроках та відсутністю інтересу до навчання, зниження якості знань, перевантаженням дітей домашніми завданнями й уроками, з тим, що навчальні заняття шкідливо впливають на здоров’я школярів.

Процес реформування освіти в Україні, який мав би усунути вади, насправді часто зводиться до спроб введення нового змісту в рамках старої системи. Адже проблеми радянської системи освіти, що була спрямована значною мірою на інформаційні цілі, автоматично переноситься на сучасний розвиток школи. Вносяться зміни в навчальні плани та програми, проте ці заходи істотно не впливають на якість навчання.

Такий підхід уже вичерпаний самою практикою розвитку освіти. Адже обсяг знань не може зростати до безкінечності. Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання “як навчати, як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в навчальному процесі”. Як, залишаючись в рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості.

Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології інтерактивного навчання. Ось чому я надаю перевагу інтерактивним урокам.

 

ВИСНОВКИ

 

Виходячи з усього згаданого вище, слід зазначити важливість використання інтерактивної моделі навчально-виховного процесу, яка передбачає використання інтерактивних технологій для різних форм організації навчання.

Сучасні системи освіти характеризуються орієнтацією на входження у світовий освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії і практиці начально-виховного процесу. Одним із найважливіших компонентів викладання англійської мови стає особисто-орієнтовна взаємодія учителя і учня. Перспективним шляхом модернізації загальної середньої освіти є впровадження інноваційних рефлексивно-предметних ігрових технологій.

Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської мови від слова interaction, де inter - взаємний, action - дія. Таким чином, інтерактивний - здатний до взаємодій, діалогу. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення і демонстрація, самі по собі ніколи не дадуть справжніх стійких результатів. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування. Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтовне навчання.

Будь-яка інтерактивна технологія повинна відповідати основним критеріям технологічності; системності (наявності логіки процесу, взаємозв’язку частин, цілісність), керованості (планування процесу навчання), ефективності (технологія повинна вибиратися відповідно до результатів і оптимальних затрат, гарантувати досягнення певного стандарту навчання), відповідальності (можливості застосування в інших однотипних навчальних закладах іншими суб’єктами).

Якщо спробувати дати визначення поняттю інтерактивна технологія навчання, то це така організація навчального процесу, за якої не можлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників в процесі навчального пізнання; або кожен учень має конкретне завдання за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання. Інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові й навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

На відміну від традиційних методик, інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.

Метою магістерської роботи було дослідити використання сучасних інтерактивних методів викладання на середньому етапі навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

Отже, останнім часом у сфері навчання англійської мови відбулися значні зміни, зумовлені появою нових, інтерактивних методів навчання.

Інтерактивна форма роботи має значні переваги над фронтальною та індивідуальною формами: у групах учні залучаються до колективної творчої діяльності, осмисленого спілкування і взаємодії, розподілу праці між членами групи; здійснюється взаємонавчання та взаємоконтроль.

Але цю групову форму аж ніяк не можна вважати універсальною - вона має деякі недоліки:

1) Часто в одній групі  опиняються різні за здібностями  учні.

2) Якщо вчитель має  можливість порівняти групи за  рівнем підготовки учнів, може  виявитися їх психологічна несумісність.

3) Група, створена за бажанням  учнів, буде мати різні рівні  навченості.

4) У групах, що формуються  за бажанням, досить висока сумісність, але при цьому відбувається  психологічний тиск на тих, кого  не хотіли обирати.

Єдиним виходом із цієї ситуації є правильний розподіл обов'язків і різних форм розумової діяльності серед членів групи, що повинен виконати вчитель.

Таким чином, школи нового типу є осередком для розкриття творчих можливостей учнів, задоволення їх особистих та суспільних інтересів. Втілення цієї мети можливе, якщо оволодіти методикою, що стимулює конструктивно критичне мислення активними методами та технологіями навчання. Інтерактивні методи захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів залежить від умінь, стилю роботи конкретного вчителя.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акімова З. Цікава математика. -Санкт - Петербург, (Тритон), 1997 - 608 з.
2. Аргинская І. І., Дмитрієва М. Я., Полякова А. У.,Романовская З. І.Обучаем у системі А. У.Занкова: 1-ї рік навчання:Кн. Для вчителя. - М.: Просвітництво, 1991. - 240 з.
3. Баженова І. М. Педагогічний пошук. - М.: Педагогіка, 1989. - 560 з.
4. Баранов З. П. Педагогіка:Учеб. Посібник для педагогічних училищ за фахом № 2001 (Викладання у перших класах загальноосвітньої школи) - 2-ге вид., перероблене - М.: Просвітництво, 1987 - 368 з.
5. Жигалкина Т. До. Ігрові й цікаві завдання щодо математиці: Посібник для вчителя. - 2-ге вид. - М.: Просвітництво, 1989 - 47 з.
6. Зязюн І. А. Основи педагогічного майстерності: Навчальний посібник для педагогічного спец.Висш. Навчального закладу. - М.: Просвітництво, 1989 - 302 з.
7. Лисенкова З. М. Методом випереджаючого навчання: Книжка для вчителя: З досвіду роботи. - М.: Просвітництво, 1988. - 192 з.
8. Морєва М. А. Педагогіка середньої освіти: навчальних посібників для студентів педагогічних вузів. - М.: Видавництво центр (Академія), 1999. -304 з.
9. Перова М. М. Дидактичні ігри та зовсім вправи з математики. М.: Просвітництво, 1996. - 144 з.
10. Пидкасистий П. І. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів педагогічних коледжів і педагогічних вузів. Київ 1996.
11. Подласий І. П. Педагогіка: Підручник для студентів ВНЗ. - К.: Просвітництво:Гуманит.изд. центрВЛАДОС, 1996. - ;№» з.
12. Полякова А. У. Засвоєння знань та розвитку молодших школярів. -М.,1078.
13. Эрдниев П. М.Укрупненние дидактичні одиниці під час уроків математики: Книжка для вчителя: З досвіду роботи. М.: Просвітництво,1992. - 272 з.