Художній світ новел Рея Бредбері: традиції і новаторство

Художній світ новел Рея Бредбері: традиції і новаторство

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП1

РОЗДІЛ 1. НОВЕЛІСТИКА Р.БРЕДБЕРІ: ПРОБЛЕМИ ЖАНРУ1

1.1. Світ фантастики Рея Бредбері1

1.2. Жанрова різноманітність новел Рея Бредбері1

1.3. Тематика новел письменника-фантаста1

РОЗДІЛ 2. ФІЛОСОФІЯ ГУМАНІЗМУ Р.БРЕДБЕРІ1

2.1. Духовні цінності в інтерпретації Рея Бредбері 1

2.2. Мотив кохання у новелістиці письменника…………………………….1

2.3. Герої Бредбері як втілення ідей гуманізму1

ВИСНОВКИ1

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1

 

  
ВСТУП

 

Рей Дуглас Бредбері – надзвичайно яскрава постать у світовій літературі – американський письменник XX століття, з ім'ям якого пов'язане одне з найцікавіших явищ світової художньої літератури - наукова фантастика. Численні літературознавчі праці, художні біографії, присвячені життю й творчості письменника свідчать про її велич та неосяжний внесок у загальнолюдську культурну скарбницю. Рей Бредбері - автор близько 400 літературних творів різних жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно- й телесценаріїв. Твори письменника є впізнаваними за їх емоційним, психологічним стилем. Рей Бредбері є унікальним явищем в американській літературі.

Починаючи з 40-х років (вихід у пресі перших творів Бредбері), письменник послідовно пройшов майже всі фази літературної історії століття, продовжуючи й розвиваючи традиції американської фантастики. Він розробив багато жанрів наукової фантастики, створивши твори, близькі до реалістичного методу.

Зараз можна впевнено сказати, що Рей Бредбері багато передбачив у своїй науковій фантастиці і вказав на її найближчі перспективи. Письменник наблизив наукову фантастику до «великої» літератури, збагатив її соціально-моральною проблематикою, створив оригінальний тип ліричної новели з великим діапазоном жанрових різновидів; виступив в контексті літературної антиутопії, що отримала широке поширення у світовій літературі XX століття. Крім того, Бредбері проявив себе як талановитий кіносценарист, автор оперних лібрето, відомі його роботи на телебаченні, він заснував власний театр, був  консультантом Національного управління з аеронавтики і космосу США.

Творчість Бредбері досить глибоко досліджено в літературній критиці і в літературознавстві США, Росії та інших країн, однак, як і в творчості будь-якого великого письменника, ще не з'ясовано ряд проблем, які вимагають дослідити основні компоненти художнього світу Бредбері: жанрову природу його творів,  їх тематику та ідейний зміст, героя, в якому втілено авторське «я», і героїв, що складають світ персонажів письменника. Це і становить актуальність даного дослідження.

Теоретико-методологічною базою курсової роботи є праці вітчизняних літературознавців (Я.Дубинянська, В. Новикова, Р. Нудельман,  Е. Романова, В. Скороденко, А. Невський ). Детально досліджені питання жанрових різновидів новелістики Бредбері, які в переважній більшості становлять єдиний поетичний світ, близький до романного і заснований на оптимістичній позиції автора. Твори письменника аналізовано з погляду традиціїї світової наукової фантастики, виявлено новаторство художнього світу письменника.

Творчість письменника ще повною мірою не досліджена, зокрема належним чином досі не розглянута проблема художнього світу новел Рея Бредбері, його традицій і новаторства, це й обумовлює наукову новизну дослідження.

Об’єктом курсової роботи є новели Рея Бредбері, в яких найбільш яскраво висвітлено художній світ письменника.

Предметом дослідження є традиції і новаторство автора в його новелах.

Мета роботи полягає в дослідженні художнього світу новелістики Рея Бредбері в контексті традицій науково-фантастичної класики та сучасної фантастики.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

• визначити місце творчості Р. Бредбері в літературному процесі, простежити естетичні зв'язку новелістики Р. Бредбері з попередньою літературною традицією, виявити художньо-концептуальне новаторство Бредбері;
• дослідити новелістичну творчість Бредбері, її витоки і жанрові різновиди;
• дослідити новелістичний цикл «Марсіанські хроніки» та новели автора для виявлення втілення авторського ідеалу в героях циклу.

Методи дослідження мають комплексний характер, що обумовлено специфікою матеріалу, а також метою його вивчення. У роботі використовуються різні методи дослідження і літературознавчого аналізу, необхідні для глибокого розуміння художнього світу Р. Бредбері. Основні методи – порівняно-стильової аналіз творів Р. Бредбері з елементами інтерпретації та герменевтики, метод суцільного добору фактичного матеріалу, метод аналогії, метод аналізу літературно-критичного матеріалу.

Теоретичне значення курсової роботи полягає в узагальненій характеристиці основних рис художнього світу Р. Бредбері, досліджених у науково-критичній літературі, в основному, окремо і розрізнено. Матеріали й висновки дослідження доповнюють наявні в науковій парадигмі погляди на новаторство Рея Бредбері та послугують для подальшого вивчення питань теорії та історії наукової фантастики.

Практичне значення роботи: матеріали дослідження можуть бути використані у практиці викладання зарубіжної літератури в школі та вищих навчальних закладах, а також слугувати основою при написанні курсових та дипломних робіт з проблем американського письменства чи наукової фантастики.

Структура роботи: складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел з 25 позицій.

 

РОЗДІЛ 1

НОВЕЛІСТИКА Р. БРЕДБЕРІ: ПРОБЛЕМИ ЖАНРУ

 

1. Світ фантастики Рея Бредбері

 

У нашій країні читачі знають і люблять творчість американського письменника Рея Бредбері - і ті, кому дороге його хвилювання, хвилювання сучасника великої епохи змін, і ті, хто бачить в ньому лише оповідача дивовижно фантастичних історій.

       Творчість  Бредбері неповторна та  своєрідна.  Він – автор дивовижних повістей – "Марсіанські хроніки". "451 ° за Фаренгейтом", "Вино з кульбаб", "Насувається лихо" та чудових збірок оповідань. Але що б він не писав - розповідь, повість або сценарій, - він завжди залишається самим собою, впізнаваним з перших рядків - дивовижним поетом світу перетворень , світу тривог і надій.

Такий Бредбері у всьому. Він пише про майбутнє історії, але не як історик, послідовно і методично, а схвильовано, як очевидець людських страждань і радостей, бо, по суті, він пише про свій час. Йому важливіше всіх дат і відкриттів передати чудо людської посмішки або жесту, розповісти про прості і вічні радості життя або про глибини людського горя. Справжнім героєм фантастики Бредбері є не наука і техніка, що змінюють світ, а людина, що живе в цьому мінливому світі. Він пише про те, що відчуває людина, коли диво - радісне чи грізне - входить в її життя. [Нудельман, 7]

       Фантастика  Бредбері завжди трохи сумна. Це почуття народжене свідомістю  неминучості втрат на тому  важкому шляху, яким ідуть люди. Всього лише кілька хвилин  з життя чоловіка, по імені  Холліс, показав нам Бредбері в оповіданні "Калейдоскоп", але в них вмістилося і все його безглузде самотнє життя, і мрії, і розчарування, і останній політ - до смерті, і закономірний підсумок болісних роздумів:

“если бы, если бы сделать что-нибудь хорошее теперь, когда все кончено, если б сделать что-то хорошее и знать про себя: я это сделал”. “Когда я врежусь в воздух, я вспыхну как метеор. Хотел бы я знать, увидит меня кто-нибудь?”. “Маленький мальчик на проселочной дороге поднял голову и закричал:

       — Мама, смотри, смотри! Падучая звезда !

       Ослепительная яркая звезда прочертила небо и канула в сумерки над Иллинойсом.

       — Загадай  желание, — сказала мать. — Загадай скорее желание!”[Калейдоскоп]

Все в світі Бредбері немов прислухається до чогось, готового здійснитися. Цей світ пронизаний настроєм тривожного очікування дива, і герої Бредбері теж чекають дива або біди з усією силою надії і відчаю, на яку здатні тільки люди. Незвичайне таїться в звичайному - в природі, в людях. Воно пронизує навколишнє, дрімає в ньому, готове пробудитися.  Але доля героїв Бредбері - це не сліпа випадковість. Зміни, перетворення, викликані мрією або страхом, любов'ю, добротою або байдужістю, відчуженістю людей, тобто людськими почуттями, вчинками.

       В оповіданні "Калейдоскоп" історія загибелі  викинутих з ракети, що вибухнула, космонавтів звучить як прокляття  самотності, відчуженості людей, породжених  суспільством, де править гонитва  за місцем, за особистим благополуччям. І в той же час, це розповідь  про подолання відчуженості, про  радість взаєморозуміння, любов  до людей.

       Бредбері  ніколи не пояснює, які першоджерела катастроф - моторошна переконливість його оповідань сильніша пояснень: навколишній світ настільки нелюдський, що він не може не загинути. Ось чому в його оповіданнях часом чується мотив неминучого кінця, вогню, в якому гине і все зле і все дороге серцю.

       Єдиний  вихід, який може підказати Бредбері, це втеча. Герої Бредбері тікають з механізованого, байдужого світу до природи, краси, до людей. Філософія Бредбері всупереч трагічним мотивами внутрішньо оптимістична. Не випадково з такою любов'ю малює Бредбері просту людину, оспівує силу і природність її переживань. Він не тільки любить людину - він вірить в неї. Вірить наперекір розпачу, вірить у перемогу добра, світлого, прекрасного над злим, потворним, темним.

Але в суперечливому, складному потоці часу одне залишається для Бредбері постійним і головним - людина. Людина - міра цінностей. У знелюдненому світі прості люди відчувають себе іграшками в руках ірраціональних жорстоких "сил". Так втрачається віра в значення своєї особистості для інших, для світу, для історії, так починається роз'єднаність, а за нею - духовне зубожіння, міщанство, обивательщина. Бредбері заново дарує людям величезний світ чистих і світлих почуттів, відновлює найбільшу цінність людського життя, віру в торжество доброти  і справедливості ціною руйнування механізованного "раю", ціною повернення до першооснов життя - праці, природи, культури, людської солідарності.  Він намагається зазирнути за перевали цих катастроф і бачить там сонячний край людяності. І дарує людям  важку, повну боротьби і випробувань віру в себе [Нудельман, 7].

       Звичайно, він не знає шляхів в цю  країну, не знає шляхів творення  та осіб творців - недарма всього  цього немає в його фантастиці. Тим вона і суперечлива, що  заперечення жорстокої реальності  та затвердження світлого фантастичного  ідеалу розірвані в ній  прірвою  неясних надій. У цьому - слабкість  фантастики  Бредбері. Її сила - в  пристрасності заперечення головного  зла сучасності - механізованого, буржуазно-міщанського "раю" та його породження - війни; в дивовижній поетичності людських  почуттів, мрії,думки; в гострому, пронизливому  відчутті майбутніх змін і  їх неповторному фантастичному  вираженні; в утвердженні величі  людини-трудівника, творця.

       Ось  у чому суть цієї дивовижної  фантастики.

 

2.  Жанрова різноманітність новел Рея Бредбері

 

При вивченні творчості Рея Бредбері помітно особливу пристрасть письменника до жанрів малої прози, зокрема, до новел. Сотні написаних ним оповідань включені в збірники: «Людина в картинках», «Золоті яблука Сонця», «Ліки від меланхолії», «Р -- значить ракета», «Машини щастя», «Найкраще у Бредбері», «К -- значить космос», «Співаю тіло електричне», «За північ», «Духи назавжди», «Казки про динозаврів», «Тойнбі», «Класичні історії» та «Класичні історії 2».

Дослідженню новелістики Бредбері присвячена праця В.Г.Новікової. В.Г.Новікова вказує на традиційні для наукової фантастики сюжетотворчі  фактори, характерні також для новелістики Бредбері: простір - Космос, прибульці, подорожі в часі, технічні винаходи тощо.  Дослідниця виділяє подієвий тип конфлікту в новелістиці Бредбері (можливий в науковій фантастиці); установку на вигадку (фентезі) [Новикова], і приходить до висновку про те, що для Бредбері «фантастика, будучи элементом формы, является существенным моментом содержания. Для него фантастическое - элемент мировоззренческий, способ реализации взгляда на мир»[Новикова,14].

Новели Бредбері являють собою багатоваріантну структуру його художнього світу. В них Бредбері окреслює головну в своїй творчості проблему - проблему людського існування, яку письменник змальовує драматично. Він наголошує на тому, що людина завжди приречена вибирати або Зло, або Добро. Засобами наукової фантастики Бредбері випробовує «людину розумну» несподіваними і парадоксальними іспитами, спонукаючи її до вибору: темрява-світло, війна-мир, любов-ненависть. Герой оповідань Бредбері -- це людина мисляча, рефлектуюча, суперечлива і активна. Фантастичне обрамлення зазвичай стає лише фоном для розвитку суто людських драм.

Ранні  - це, в основному, «страшні» оповідання Бредбері. Контрастом похмурим новелам, серед котрих виділяються: «Вітер», «Карлик», «Коса», «Маленький вбивця», «Вогненний стовп», «Урочна година», «Електростанція», служать світлі оповідання з циклу про чарівне сімейство: «Дядько Ейнар», «Квітневі чари», «Повернення додому». До теми інфернального Зла (зображується в поетичному образі «людей осені»), протистояти якому можуть лише знання і невинний дитячий сміх, Бредбері повернувся в одній з кращих своїх книг, похмурій «карнавальній» феєрії «Щось страшне насувається», проти Зла виступають улюблені герої Бредбері - підлітки і батько одного з них, міський бібліотекар.

Багато новел Бредбері об'єднані в цикли, які можна розглядати як поетичні сюжети, засновані не стільки на русі події, скільки на русі авторських і персонажних емоцій. Так, найбільш відомий цикл новел - «Марсіанські хроніки» - скріплений воєдино земним авторським почуттям, пронизуючим весь цикл, завдяки чому цей твір може бути розглянутий як лірична розповідь. Велика кількість новел з циклу - наприклад, «Буде лагідний дощ», в якій лаконічно показаний ідіотизм технологічної цивілізації у відсутність тих, хто її створив, - стали класикою наукової фантастики.