Загальна характеристика угорського народного танцю

Міністерство культури України

Харківська державна академія культури

 

Факультет хореографічного мистецтва

 

 

 

 

 

Курсова робота з предмету: “Народно-сценічний танець та методика його викладання”

на тему:

 

 

Загальна характеристика угорського народного танцю

 

 

 

 

Виконав:

студент 2 курсу

ФХМ групи 5-Н

Сапего Ярослава.

Перевірила:

викладач кафедри н/х

Розіна О.Ф.

 

 

 

 

 

 

Харків 2012

Зміст:

 

Вступ-----------------------------------------------------------------------3-5

 

Роздiл I: Культура Угорщини:

1.1 Загальна характеристика історії розвитку країни --------6-7

1.2 Традиції та побут угорського народу-------------------------8-11

1.3 Угорський народний костюм---------------------------------12-14

 

Роздiл II: Хореографічне мистецтво Угорщини

2.1 Характеристика основних форм угорського народного      танцю-------------------------------------------------------------15-23

2.2 Основні ходи, рухи та положення рук в угорському народному танці-----------------------------------------------24-38

Висновок------------------------------------------------------------------39

Список літератури-----------------------------------------------------------40

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

На сьогодні вивчення хореографічного мистецтва народів світу є актуальною темою для багатьох дослідників. Адже у сучасній світовій культурі проходить багато інтеграційних процесів, які певним чином впливають і на хореографічне мистецтво. Більшість з таких процесів спрямована на стирання кордонів між спорідненими культурами та на їх синтез. За цих обставин балетмейстерам слід приділяти більше уваги пошуку національних особливостей, що зберігаються у фольклорних формах хореографічного мистецтва. Тому необхідно постійно поглиблювати свої знання з історії культури, вивчати шляхи формування традицій угорського етносу, систематизувати та оновлювати теоретичні та практичні здобутки угорського народного танцю.

Угорське хореографічне мистецтво, як частина світової хореографічної спадщини займає, значне місце в світовій культурі. Народна фантазія створила цікаві хореогрфічні твори, в яких відображається вся історія народу Угорщини.

Під час постановки будь-якого хореографічного номера важливо знати не тільки основні танцювальні рухи певної національності, але й основні форми народної хореографії, принципи композиційної побудови, тематику та традиційні хореографічні образи. Крім того, щоб зрозуміти і відобразити манеру виконання необхідно враховувати особливості історичного розвитку, процес становлення танцювального мистецтва певної країни, а також володіти знаннями в етнічній галузі.

 Саме тому об’єктом дослідження в даній курсовій роботі є угорська народна хореографія.

Предмет дослідження – основні ходи та рухи, характерні для угорського танцю, а також найвідоміші угорські народні танці.

 Ціль даної роботи – простежити історію розвитку угорської народної хореографії, виявити вплив історичних, суспільно-політичних факторів та фольклору на розвиток і становлення угорського танцю, а також дати чітку характеристику основних рухів, характерних для сценічного угорського танцю.

Основними задачами роботи є - вивчення основних закономірностей розвитку угорської хореографії, за допомогою вивчення основних  положень рук, корпуса, голови, ходів та рухів, а також вивчення можливостей їх сценічної обробки і використання в народно-сценічній хореографії.

В першому розділі своєї курсової роботи  я розглянув (от третього лица) історію розвитку Угорщини як самостійної держави, еволюцію її хореографічного мистецтва, традиції та побут угорського народу. Також був розглянутий  угорський народний костюм, який є невід’ємною складовою частиною культури Угорщини .

В другому розділі моєї роботи розглянуті найпоширеніші народні танці Угорщини, до яких належать плавні хороводи, яскраві, темпераментні чардаші, чіткі «вербункоші», безліч танців с різними реквізитами – пляшками, свічками і т.д. Також в роботі описано основні положення рук, корпусу та голови, основні ходи та рухи, характерні для угорського танцю, а також основні рухи угорського народного Чардашу. Крім того я звернув увагу на  музичний матеріал, який пройшов складний шлях свого розвитку і який бажано використовувати всім, хто намагається перенести угорський фольклор на сцену.

Для написання даної курсової роботи було використано наступні методи наукового дослідження:

-аналіз літератури за темою;

- синтез при формуванні висновків;

- системний аналіз;

-метод історичного аналізу.

Для того, щоб дати характеристику угорському народному танцю, простежити шляхи його розвитку від виникнення до потрапляння його на сцену, а також щоб дати характеристику основним ходам, рухам та танцювальним елементам, характерним для угорського танцю, необхідно проаналізувати праці з методики викладання народно-сценічного танцю. У цьому сенсі можна відмітити працю Олега Голдріча «Хореографія. Основи хореографічного мистецтва», де надано чітку характеристику основним формам угорського народного танцю, історії його виникнення, методиці виконання основних його елементів. В книзі Ткаченко «Народный танец» описується угорський народний костюм, та його  вплив на появу тих чи інших рухів в угорському танці. Слід також згадати працю Богаткової Л.М. «Танцы разных народов», де показано особливості угорської народної хореографії у зрівнянні з іншими народностями, приділяється багато уваги появі та розвитку угорського фольклора, а також його впливу на розвиток угорського сценічного танцю.

Що стосується розробленості конкретної теми моєї курсової роботи, то слід відмітити, що ця тема цікавила багатьох. Серед тих, хто вивчав угорський танець і шлях його розвитку від фольклорного мистецтва до окремої самостійної частини народно-сценічного танцю слід відмітити праці Лопухова А., Ширяева А., Бочарова А, Зайцева Є.,  Колісниченко Ю. та багатьох інших. Також мені допомагали праці Прохорова А.М., Бромлей Ю.В., які не так докладно, але теж торкалися моєї теми. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Культура Угорщини

 1.1 Загальна характеристика історії розвитку країни

Історично, сучасна територія Угорщини в середині століття знаходилась під владою королів Сицилійської династії, з 1687 р. стала частиною володінь Габсбургів. Мадяри грали в австрійській державі роль шляхти, дрібнопомісного військового дворянства. В 1848—1849 рр. в Угорщині спалахнула національна революція під приводом Лайоша Кошута, яка була подавлена тільки за допомогою російського експедиційного корпусу під командуванням гр. Паскевича-Зриванского.

 Проте, в 1867 р. імператор Австрії Франц - Иосиф був змушений піти на компроміс з угорською елітою, у результаті якого Австрійська імперія була перетворена у двоєдину державу — Австро - Угорщину. У цей же час Будапешт починає розвиватися як друге місто імперії. Це не могло не вплинути на розвиток культури Угорщини. Цей вплив можна простежити і в пісенному, і в музичному, і в танцювальному мистецтві. Усі ці галузі увібрали в себе велику кількість елементів, характерних австрійському фольклору.

Після Першої світової війни в результаті демократичних (комуністичних, націоналістичних) повстань Австрійська монархія перестала існувати, і на її території утворилися окремі держави Австрія, Угорщина, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців,Словаччина.

 Але така масштабна і страшна  подія, як світова війна залишила  тяжкий відбиток на усіх сферах життя кожного з цих народів. Мистецтво не стало винятком. Та все ж відокремлення певних територій і утворення нових держав призвели також до певних культурних змін: кожна з цих держав прагнула індивідуальності, кожна з них створювала неповторні, характерні лише для них зразки культурної спадщини. (приклади зразків в мистецтві)

На хвилі історичного реванишизму в 1938 р. Угорщині вдалося на підставі Вепських арбітражів відторгнути від Румунії Трансільванію. А в 1940 році Угорщина вступила в союз із гітлерівською Німеччиною, за що одержала частини Чехословаччини й Закарпаття (на території якого нею була окупована Карпатська Україна). Після перемоги СРСР над гітлерівськими військами був установлений прокоммуністичний режим (Угорська Народна Республіка.).

У 1989 р. відбулася мирна зміна влади, у результаті чого влада комуністичної партії була замінена парламентським ладом.

Висновок????

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Традиції та побут угорського  народу

Традиції і звичаї країни найкраще характеризує менталітет її мешканців. У них знаходять своє відображення і релігійні вірування, і морально-етичні ідеали, і історичні події. У традиції закладено те, що визначає самосвідомість народу, вона з'єднує минуле і сьогодення, вона - поза часом.

Дбайливе ставлення до традицій в усі часи було притаманне угорцям. Звичайно, сучасність диктує свої правила: деякі зі старих обрядів відходять у минуле, деякі "підлаштовуються" під реалії нового світу. Однак народна культура і в наши дні є важливою складовою частиною життя Угорщини. Крім того, тут і сьогодні існують відчутні відмінності між регіонами країни в плані національних костюмів і звичаїв, пов'язаних з тим чи іншим святом.

Звичай святкувати закінчення зими і прихід весни з'явився в угорців в епоху Середньовіччя. Свято родом з Німеччини, про що свідчить уже сама його назва - фаршанг. У Росії йому відповідає Масляна. Фаршанг святкувався як представниками королівського двору, так і городянами й селянством. Особливо пишні святкування проходили при дворі короля Матяша, маски для них привозилися з Італії. Саме з тих часів маскарадні бали набули великої популярності в Угорщині.

Поступово маскаради почали влаштовувати дворяни і буржуа, а пізніше вони набули поширення серед представників різних професій. Така диференціація була дуже зручна, адже набагато приємніше веселитися в колі людей, близьких тобі за інтересами. У 90-ті роки XX століття відновилася традиція влаштовувати бали для юристів, лікарів, дворянських сімей і т. д. Найелегантніший і престижний з балів фаршанга проводиться в будапештському оперному театрі. Серед його почесних гостей – провідні політичні діячі та знаменитості. Дуже любили фаршанг і в народному середовищі, оскільки це свято завжди надавало можливість веселитися. Були поширені різного роду вистави – як лялькові, так і драматичні. Останні зазвичай символізували похорон зими. Існувало безліч звичаїв, пов'язаних із заклинанням природи. Приміром, під час народних гулянь потрібно було стрибати вище – вважалося, що тоді коноплі в цьому році зростуть високими. З цією ж метою під час фаршанга варили довгу локшину. [7] в лапках цитати

Звичайно ж усі ці дійства не могли існувати без хореографії. Танцювати під час маскараду могли усі присутні, причому танці знаті різко відрізнялися від танців народу. Але усі вони переслідували одну і ту ж саму мету: вони виражали емоційний стан людей, давали можливість радіти життю, поширювали їхній світогляд.

Найцікавіше святкування фаршанга традиційно проходило у Шаркезі. Згідно з місцевими переказами, мешканці цього регіону є нащадками тих угорців, які в IX столітті прийшли на землю своєї теперішньої Батьківщини. У цьому краї фаршанг починається 6 січня, на Водохреща, і триває аж до Великого посту. У вівторок перед Великим постом молодь в страхітливих масках ходила по селу, співаючи жартівливі пісні і примушуючи брати участь у своїх витівках тих, хто в цей день сердився. Старовинні обряди обмивання і вигнання злих духів, що здійснюються у страсну п'ятницю, до наших днів не збереглися. Наприклад, один з них полягав у тому, що хтось із членів сім'ї повинен був принести води з Дунаю, в якій усі купалися. У деяких селищах вважалося, що таке обмивання сприяє красі і позбавленню від ластовиння.

Однак, найбільш колоритно і незвично святкують фаршанг в містечку Мохач. Тиждень гулянь, пов'язаних з проводами зими, традиційно завершує карнавал Бушояраш. Чоловіки, які беруть участь у ньому, вдягаються у страшні костюми, - овечі шкури, вивернуті хутром догори, і страшні диявольські маски. Жахливі чудовиська припливають на човні з острова, розташованого посеред Дунаю, б'ють в калатала і взагалі всіляко намагаються налякати чесний люд. Щоб зрозуміти зміст цього дійства, треба звернутися до багатої подіями історії Угорщини. У XVI столітті на територію країни вторглися турецькі війська. Один за одним захопили вони майже всі великі міста, і все ж таки в той період Угорщина ще не потрапила під окупацію. 29 серпня 1526 відбулася знаменита битва при Мохачі, що стала переломною подією, після якої турки змогли майже безперешкодно захопити частину країни, що залишилася.

 У цій битві угорці зазнали  поразки, втративши більшу частину  війська. Король Лайош II втік з поля битви і потонув у річці. Легенда свідчить, що після того, як турки захопили владу в країні, Мохачський острів став притулком для найвідчайдушніших. Навіть вдень не наважувалися проникнути турки в болотисті, околиці острова. Якось увечері з'явився на острові старець, який сказав тим, хто сидів біля вогню: «Не впадайте у відчай! Виріжте собі з дерева диявольські маски, зробіть палиці і готуйтеся до бою! Як тільки настане час, я дам вам знак! ». Через певний час на острові вночі розігралася страшна буря. Невідомо звідки з'явився дивний вершник, закликаючи всіх слідувати за ним. Турки в Мохачі поховалися від негоди в будинку, як раптом на вулицях міста піднялися страшний стукіт, скрегіт і гуркіт. Коли турки вибігли на вулицю і побачили страшних чудовиськ в масках, то одразу почали тікати. З тих пір вони більш ніколи не з'являлися в Мохачі. Як бачимо, відбулося змішання народної традиції, пов'язаної зі зміною пір року, та історичної легенди. І сьогодні, згідно з легендою, вдягнуті в костюми (їх називають «Бушо») припливають в Мохач з острова на човні і після гарматного пострілу починають свій урочистий хід вулицями міста, які переповнені туристами і місцевими жителями.