Правові та організаційні основи охорони праці

Ультразвук викликає функціональні порушення нервової системи, головний біль, зміни кров'яного тиску, складу і властивостей крові, зумовлює втрату слухової чутливості, підвищує стомлюваність.

Ультразвук впливає  на людину через повітря, а також  через рідке і тверде середовища.

Ультразвукові коливання розповсюджуються у всіх згаданих вище середовищах з частотою більше 16 000 Гц.

Допустимі рівні ультразвуку  в місцях контакту частин тіла оператора  з робочими органами машин не повинні  перевищувати 110 дБ.

За умови сумарної дії ультразвуку від 1 до 4 годин за зміну нормативне значення допускається збільшити на 6 дБ, при впливі від 1/4 до 1 години – на 12 дБ, від 5 до 15 хвилин – на 18 дБ, від 1 до 5 хвилин – на 24 дБ.

Для захисту від ультразвуку, який передається через повітря, застосовується метод звукоізоляції. Звукоізоляція ефективна в області високих частот. Між устаткуванням і працівниками можна встановлювати екрани. Ультразвукові установки можна розташовувати в спеціальних приміщеннях. Ефективним засобом захисту є використання кабін з дистанційним управлінням, розташування устаткування в звукоізольованих укриттях. Для укриттів використовують сталь, дюралюміній, оргскло, текстоліт, інші звукопоглинальні матеріали.

 

Тема 6.5 Електромагнітні  поля та випромінювання радіочастотного  діапазону.

 

6.5.1 Джерела,  особливості і класифікація.

Застосування радіотехнічних приладів і систем, нових технологічних  процесів, використання яких приводить  – до випромінювання електромагнітної енергії в навколишнє середовище створює ряд труднощів, пов'язаних з негативною дією електромагнітних випромінювань на організм людини. Під впливом ЕМП відбувається перегрів організму, спостерігається негативний вплив на центральну нервову систему, ендокринну, обміну речовин, серцево-судинну, на зір. Підвищується стомлюваність, артеріальний тиск, порушується стійкість уваги.

Земля постійно знаходиться  під впливом ЕМП, які випромінює Сонце, в діапазоні в основному 10 МГц–10 ГГц. Спектр сонячного випромінювання досягає і більш короткохвильової області, яка включає інфрачервоне (ИЧ), видиме, ультрафіолетове (УФ), рентгенівське і гамма-випромінювання. Інтенсивність випромінювання міняється періодично, а також швидко і різко збільшується при спалахах хромосфер.

Джерелами електромагнітних випромінювань радіочастот є  могутні радіостанції, генератори надвисоких частот, установки індукційного і діелектричного нагрівання, радари, вимірювальні і контролюючі пристрої, дослідницькі установки, високочастотні прилади і пристрої в медицині й у побуті.

Джерелом електростатичного  поля й електромагнітних випромінювань у широкому діапазоні частот (інфранизькочастотному, радіочастотному, інфрачервоному, видимому, ультрафіолетовому, рентгенівському) є персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ і відео дисплейні термінали (ВДТ) на електронно - променевих трубках, які використовуються  як у промисловості та наукових дослідженнях, так і в побуті. Небезпеку для користувачів представляє електромагнітне випромінювання монітора в діапазоні частот 20 Гц – 300 МГц і статичний електричний заряд на екрані.

Джерелами електромагнітних полів промислової частоти є  будь-які електроустановки промислової частоти. Чим більша напруга, тим вище інтенсивність полів.

В даний час визнаються джерелами ризику в зв'язку з останніми даними про вплив електромагнітних полів промислової частоти: електроплити, електрогрилі, праски, холодильники (при працюючому компресорі). Джерелом підвищеної небезпеки з погляду електромагнітних випромінювань є також мікрохвильові печі, телевізори будь яких модифікацій, мобільні телефони.

Під впливом ЕМП і випромінювань спостерігаються: загальна слабкість, підвищена втома, пітливість, сонливість, а також розлад сну, головний біль, біль серця. З'являється роздратування, втрата уваги, росте тривалість мовнорухливої і зоромоторної реакцій, підвищується межа нюхової чутливості. Виникає ряд симптомів, які є свідоцтвом порушення роботи окремих органів, – шлунку, печінки, селезінки, підшлункової і інших залоз. Пригноблюються харчовий і статевий рефлекси.

Реєструються зміни  артеріального тиску, частота серцевого ритму, форма електрокардіограми. Це свідчить про порушення діяльності серцево-судинної системи. Фіксуються зміни показників білкового і вуглеводного обміну, збільшується вміст азоту в крові і сечі, збільшується кількість лейкоцитів, тромбоцитів, виникають і інші зміни складу крові.

 

6.5.2 Нормування. Прилади та методи контролю.

 

Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону здійснюється згідно ГОСТ 12.1.006184 «Електромагнітні поля радіочастот. Припустимі рівні на робочих місцях і вимоги до впровадження контролю», ДСН 239196 «Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випроміню-

вань» і ДСанПіН 3.3.6.09612002 «Державні санітарні норми та правила під час роботи з джерелами  електромагнітних полів».

Для електромагнітних полів  промислової частоти (50 Гц) нормативи  встановлюються згідно ГОСТ 12.1.002184, ДСН 239196 і ДСанПіН 3.3.6.09612002. Нормативною є напруженість електричної складової поля. Гранично допустимий рівень на робочому місці становить 5 кВ/м. Припустимий час дії електромагнітного поля становить: при напруженості 5 кВ/м – 8 год; при напруженості більше 5 і 20 кВ/м включно визначається за формулою Т = 50/ Е – 2 год (де Е – фактична напруженість); за напруженості більше 20 до 25 кВ/м – 10 хв. У населеній місцевості ГДР – 5 кВ/м, всередині житлових будинків – 0,5 кВ/м. Санітарними нормативами також встановлюються захисні зони поблизу ліній електропередачі в залежності від їх напруги: 20 м для лінії з напругою 330 кВ, 30 м з напругою 500 кВ і 55 м для лінії з напругою 1150 кВ.

Вимірювання параметрів ЕМВ слід виконувати не рідше одного разу на рік, а також під час введення в дію нових установок, внесення змін у конструкцію, розміщення чи режим роботи установок, при організації нових робочих місць та внесенні змін у засоби захисту від дії ЕМВ. Для вимірювання інтенсивності ЕМВ застосовуються прилади – вимірювачі напруженості та вимірювачі малої напруженості електромагнітних полів.

 

 

6.5.3 Захист  від електромагнітних  випромінювань  і полів.

Для зменшення впливу ЕМП на персонал і населення, яке знаходиться в зоні дії радіоелектронних засобів, слід застосовувати низку захисних заходів.  слід зменшити вірогідність проникнення людей в зони з високою інтенсивністю ЕМП, скоротити час їх знаходження під опромінюванням. Потужність джерел випромінювання повинна бути мінімально необхідною. Економічно доцільніше використовувати природні екрани — складки місцевості, лісонасадження, нежилі будівлі. Встановивши антену на горі, можна зменшити інтенсивність поля, яке опромінює населений пункт, у багато разів. При захисті від випромінювання за допомогою екрану повинне враховуватися загасання хвилі при проходженні через екран (наприклад, через лісову смугу). Для екранування можна використовувати рослинність. Локальний захист ефективніший і використовується частіше. Він базується на використанні радіозахисних матеріалів, які забезпечують високе поглинання енергії випромінювання в матеріалі і віддзеркалення від його поверхні. Для екранування шляхом віддзеркалення використовують металеві листи і сітки з хорошою провідністю. Захист приміщень від зовнішніх випромінювань можна здійснити шляхом обклеювання стін металізованими шпалерами; захисту вікон сітками, металізованими шторами. Опромінювання в такому приміщенні зводиться до мінімуму, а відображене від екранів випромінювання перерозподіляється в просторі і потрапляє на інші об'єкти.

До інженерно-технічних  засобів захисту також належать:

• конструктивна можливість працювати на пониженій потужності в процесі наладки, регулювання і ремонту;
• дистанційне керування.

Персонал, який обслуговує радіо засоби і знаходиться на невеликій відстані, слід надійно  захистити шляхом екранування апаратуру.

Для захисту тіла використовуються індивідуальні захисні засоби: одяг з металізованих тканин і радіопоглинаючих матеріалів. Очі захищають спеціальними окулярами з скла з нанесеною на внутрішню сторону провідною плівкою двоокису олова. Гумова оправа окулярів має запресовану металеву сітку або обклеєна металізованою тканиною. Цими окулярами випромінювання НВЧ ослабляється на 20–30 дБ.

 

Тема 6.6 Випромінювання  оптичного  діапазону.

6.6.1 Класифікація  та джерела, нормування.

       У промисловості і побуті набули масового застосування прилади та обладнання, робота яких пов'язана з використанням або утворенням в процесі роботи електромагнітних випромінювань оптичного діапазону, до яких належать електромагнітні коливання з довжиною хвиль від 0,2 мкм до 1000 мкм

       Залежно від довжини хвилі ці випромінювання поділяються на:

- випромінювання видимого діапазону;

- інфрачервоні;

- ультрафіолетові;

- лазерні.

       Робота персоналу, який обслуговує таке обладнання, а також людей, які знаходяться поблизу нього, пов'язана з дією випромінювань оптичного діапазону на організм людини та потребує рекомендацій щодо захисту від них.

 

        До випромінювань оптичного діапазону відносять електромагнітні поля інфрачервоного (ІЧ) та ультрафіолетового (УФ) діапазону, створювані різними джерелами, у тому числі і випромінювання оптичних квантових генераторів (ОКГ) – лазерні випромінювання (ЛВ).

 

До інфрачервоних випромінювань  належать електромагнітні випромінювання (ЕМВ) невидимої частини спектру, що знаходяться в діапазоні довжини хвилі 0,78 мкм -1000 мкм.

Джерелом інфрачервоного випромінювання є будь-яке тіло, температура поверхні якого перевищує температуру абсолютного нуля (-273 К). Спектральний склад випромінювань інфрачервоного діапазону залежить від температури поверхні тіла. Чим вища температура тіла, тим коротша довжина випромінюваної електромагнітної хвилі.

Ультрафіолетовим  випромінюванням (УФВ) називають електромагнітні випромінювання в оптичній ділянці з довжиною хвилі в діапазоні 200-380 нм.

За способом генерації  воно належить до теплового випромінювання, але за своєю дією подібне до іонізуючого випромінювання. Природнім джерелом УФВ є сонце. Штучними джерелами є електричні дуги, лазери, газорозрядні джерела світла.

Більш широкого застосування в промисловості, науці і медицині знаходять оптичні квантові генератори (ОКГ) - лазери.

Лазери використовують при дефектоскопії матеріалів, в  радіоелектронній промисловості, в будівництві, при обробці твердих і надтвердих матеріалів. За їх допомогою здійснюється багатоканальний зв'язок на великих відстанях, лазерна локація,  швидке опрацювання інформації.

Лазер - це генератор електромагнітних випромінювань оптичного діапазону, робота якого полягає у використанні вимушених випромінювань.

Принцип дії лазера базується  на властивості атома (складної квантової  системи) випромінювати фотони при переході із збудженого стану в основний (з меншою енергією).

Головною особливістю  лазерного випромінювання є його гостра направленість, що дозволяє на великій відстані від джерела  отримати точку світла майже незмінних розмірів.

За  характером генерації електромагнітних хвиль лазери діляться на імпульсні (тривалість випромінювання до 0,25 с) і лазери безперервної дії (тривалість випромінювання від 0,25 с і більше).

Лазер генерує електромагнітне  випромінювання з довжиною хвилі  від 0,2 до 1000 мкм. Цей діапазон, із точки зору біологічної дії, поділяється на три ділянки:

-   ультрафіолетову  (від 0,2 до 0,38 мкм);

-   видиму (від 0,38 до 0,78 мкм);

-   ближню інфрачервону (від 1,4 до 1000 мкм).

Розрізняють термічну і  біологічну дію лазерного випромінювання на тканини, що може призвести до теплової, ударної дії світлового тиску, електрострикції (механічні коливання під дією електричної складової електромагнітного поля), перебудови внутрішньоклітинних структур та інше.

Вражаюча  дія лазерного променя залежить від потужності, довжини хвилі випромінювання, тривалості імпульсу, частоти повторення імпульсів, часу взаємодії, біологічних та фізико-хімічних особливостей опромінюваних тканин та органів.

Нормами передбачено  тривалість опромінення, перерв, які залежать від густини потоку опромінення.

 

6.6.2 Засоби  та  заходи  захисту.

Для захисту людини від  інфрачервоного випромінювання використовують декілька способів.

Захист  відстанню. Цей спосіб полягає в тому, що при віддаленні від джерела випромінювання густина потоку енергії зменшується пропорційно відстані до нього.

Захист  часом передбачає обмеження перебування людини в зоні інфрачервоного випромінювання.

Теплоізоляція джерела випромінювання передбачає застосування конструкторських та технологічних рішень, направлених на теплоізоляцію випромінюваної поверхні матеріалами (скловата, цегла), що знижують температуру поверхні випромінювання.

Екранування джерела випромінювання полягає у використанні непрозорих або напівпрозорих екранів, які можуть бути відбиваючими або теплопоглинаючими. Для охолодження використовують водяні завіси з водяної плівки.

Індивідуальні засоби захисту: спецвзуття, спецодяг, який витримує високі температури і захищає від інфрачервоних випромінювань, який водночас є м'яким і повітронепроникливим (брезент, сукно). Для захисту очей використовують спеціальні окуляри зі скельцями жовто-зеленого або синього кольору.

Під лазерною безпекою розуміється  сукупність організаційних, технічних  і санітарно-гігієнічних заходів, які забезпечують безпеку умов праці персоналу при використанні лазерів.

Прийняття тих або  інших заходів лазерної безпеки  залежить, перш за все, від класу  лазера (табл. 16.2).

Клас небезпеки лазера встановлюється підприємством, яке  його виготовляє.

Таблиця 16.2.

Небезпека випромінювань лазерів в залежності від їх класу

Клас  лазера	Небезпека вихідного випромінювання лазера
1	Не є небезпечним  для очей та шкіри
2	Становить небезпеку  при опроміненні очей прямим або  віддзеркаленим випромінюванням
3	Становить небезпеку  при опроміненні очей прямим, віддзеркаленим, а також дифузно віддзеркаленим випромінюванням на відстані 10 см від дифузно віддзеркалюючої поверхні та при опроміненні шкіри прямим або віддзеркаленим випромінюванням
4	Становить небезпеку  при опроміненні шкіри дифузно віддзеркаленим випромінюванням на відстані 10 см від цієї поверхні
Усі лазери повинні бути марковані знаком лазерної небезпеки.