Етичні норми ділового спілкування

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

НПУ імені М.П. Драгоманова

Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

Тема: «Етичні норми ділового спілкування»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор: слухачка І р.н.,

спеціальність «Історія»,

Сакалош Наталія

 

 

 

 

 

 

Київ-2014

 

Вступ             – 3

 

1. Етика ділового  спілкування та основні тенденції  етичної поведінки           – 4

 

2. Правила  та принципи етики службових  відносин              – 6

 

3. Реалізація  норм і правил етикету в  спілкуванні               – 9

 

Висновки                    – 13

 

Список використано літератури                 – 14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Службові відносини і етикет не можна розглядати роздільно. У своїй повсякденній роботі й діяльності люди (на будь-якому рівні) неминуче зіштовхуються з необхідністю прийняття етичних рішень. Етичні питання виникають в області керування, виробництва, науково-дослідницької роботи, освіти зокрема.

Етична відповідальна діяльність сприяє створенню нової компетенції, оскільки вона залучає членів організації в межах всієї організації, спонукає до цілісного підходу до стилю керівництва й краще готує підприємство як до зовнішніх, так і внутрішніх змін. Так створюється довіра, поліпшується репутація, налагоджуються й зберігаються гарні відносини з різними зацікавленими групами, у т.ч. зі членами,  партнерами, керівниками. Етична відповідальна діяльність допомагає поліпшувати привабливість господарюючого суб’єкту при пошуку гарних працівників, підтримувати добру волю членів організації, забезпечувати її послідовний і постійний розвиток . Етична відповідальна діяльність впливає не тільки на людей і зацікавлені групи, а також на інтереси й довгострокову рентабельну діяльність організації. Тобто, іншими словами, просто допомагає краще управляти суб’єктом господарювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Етика ділового  спілкування та основні тенденції  етичної поведінки

 

Загальні етичні норми існують як закони і нормативи. Сукупність цих формальних і неформальних норм складає предмет етики. Поведінка, яка не відповідає цим стандартам, вважається неетичною.

Етика - це сукупність норм поведінки, мораль якоїсь суспільної групи, професії. Або - це назва науки, яка вивчає мораль. Мораль – особливий спосіб практичного або духовного пізнання світу, через оцінку його в таких поняттях, як добро, честь, совість, гідність. Від того, які цінності  стануть домінуючими, залежить майбутнє. До прикладу: сучасний педагог, чиє моральне обличчя є дзеркалом суспільної  моралі,повинен уміти орієнтуватися в оточуючому його  світі, оцінювати нововведення, що з’являються в житті й професії. Педагог може лише тоді стати професіоналом, коли оволодіє найтоншим інструментом виховання – наукою про моральність.  Він допомагає сформувати духовний світ свого підопічного, моральні орієнтири, надати йому загальні уявлення про норми поведінки в суспільстві, прищепити моральні якості. Тому особливо актуальними стають питання професійної ділової етики педагога [3, с.76].

Також важлива першопричина  освоєння етичної поведінки обумовлена тим фактом, що етика високого рівня — це застава успішної роботи та взаємопорозуміння в працюючому колективі.

Підсумовуючи все вищесказане, стає зрозумілим, що суспільство має вагомі причини стимулювати етичну поведінку на всіх напрямках. Така поведінка приводить до високої конкуренції та ефективності праці [1, c. 65-67].

Повинні враховуватися і більш глибокі мотиви - це вміння працювати за законом.

Ми завжди повинні пам’ятати, що наші неетичні протиправні дії можуть призвести до того, що в результаті хтось постраждає, а нас самих притягнуть до судового або арбітражного розслідування, внаслідок чого ми зазнаємо збитків більших за прибуток, одержаний незаконним або неетичним шляхом.

Якщо звернутися до Біблії, то в ній можна віднайти нестаріючі етичні настанови, які можна інтерпретувати так.

Ніколи не вимагай хабарів. Звичайно, не виключено, що обставини складуться не на нашу користь і людина стане перед вибором — бути чи не бути. І інколи людині доводиться вчиняти не так, як хотілося б.

Нехай ваше «так» буде «так» і ваше «ні» буде «ні». Тобто ви не повинні практикувати форму багаторазового повторення своїх обіцянок. Нехай кожна обіцянка - велика чи мала — буде для вас такою ж обов’язковою, як і офіційний контракт.

Вчиняйте в повній гармонії із своєю обіцянкою, навіть якщо це вам загрожує фінансовими витратами, а також у випадку тільки усної згоди. Ця порада може здатися стежкою до банкрутства, але й може стати шляхом до самовдосконалення і дисципліни, якими так вигідно відрізняються багато працівників, які досягли успіху. Працівник, який має намір виконувати кожну свою обіцянку, дуже швидко навчиться чітко мислити перед тим, як щось пообіцяти. Він швидко навчиться робити менше помилок.

Вчиняйте з іншими так, як ви бажаєте, щоб вони вчиняли з вами. Якщо ми привчимо себе думати про інших згідно з цим правилом, воно стане надійним засобом подолання спокуси переступити закон або норми моралі, тобто уникнути тих дій, які обов’язково повернуться в остаточному випадку проти нас.

Поводьтеся однаково з усіма людьми, незалежно від їх становища в суспільстві та влади.

Освічена ділова людина не повинна бути байдужою до свого власного етичного рівня[5, c. 91-93].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Правила  та принципи етики службових  відносин

 

1. Посміхайтесь  людям

Відомо, що від настрою залежить рівень продуктивності праці й характер взаємовідносин в колективі. А настрій, в свою чергу, залежить від обставин повсякденного буття та здатності ним управляти.

Посмішка та вранішнє привітання є сильним стимулятором доброго настрою, хоч він потім може знизитись. Всіляку сварку можна відвернути жартом, посмішкою. Звідси порада: навчіться управляти своєю поведінкою в будь-яких умовах. Будьте привітними, ввічливими, посміхайтесь людям. Намагайтеся підтримати добрий настрій і в себе, і в оточуючих.

2. Вітайтеся

Той, хто увійшов в приміщення після інших, зобов’язаний (незалежно від посадового рангу чи віку) першим привітатися з присутніми. А присутні відповідають не хором, а тільки ті, хто ближче сидить, кому зручно. Навряд чи потрібно при зустрічі з великою групою знайомих всім по черзі тиснути руку. Але якщо ви подали руку знайомому, який розмовляє з одним або двома незнайомими вам людьми, тоді треба вітати всіх, називаючи себе як при першому знайомстві.

Стало традицією, що першим вітає начальника підлеглий, а от руку для потискування повинен запропонувати начальник. Хоча є виключення: з жінкою начальник вітається першим, навіть якщо вона його секретарка. Але молодій дівчині варто першою привітатися із своїм начальником. Буває, що керівник не відповідає на привітання підлеглих. Така поведінка підриває його авторитет.

Звідси друге правило: прийшовши на роботу, привітайте своїх колег. Дайте їм зрозуміти, що ви раді почати з ними новий робочий день, що вони можуть розраховувати на вашу допомогу та підтримку.

3. Між  «ти» і «ви»

Про начальника, який звертається до всіх на «ти», як правило, говорять як про свою людину, просту й доступну.

Але не всім така манера подобається. Звичайно, манера спілкування між колегами залежить від стану міжособистих стосунків. Отож, звертання до підлеглих на «ви» – необхідний інструмент підтримки нормальних службових відносин і трудової дисципліни.

4. На  паритетних засадах

Збори, засідання, наради – колективні форми управління. їх ефективність досягається тоді, коли поставлені питання розглядаються на рівних умовах, незалежно від посадового положення, віку, стажу роботи. Тому дотримуйтесь такого правила: виявляйте максимум доброзичливості до учасників зборів. Люди приходять на них для того, щоб знайти управлінське рішення, в якому, в першу чергу, зацікавлений керівник. Необхідно навчитися терпляче слухати інших, не допускати на їх адресу реплік, не відмовляти їхнім пропозиціям тільки тому, що ви з ними не згодні, дайте висловитися іншим, стимулюйте активність учасників нарад.

5. Наказ  і прохання

На практиці господарські керівники дають вказівки своїм підлеглим в основному удвох формах: наказ і прохання. Але ці форми використовуються не завжди відповідно до ситуації. Там, де наказ необхідний, інколи звучить тон прохання, а де можна обійтись ввічливим проханням, віддається наказ, та ще й з погрозою покарання.

Отже, в будь-яких ситуаціях зберігайте спокій і будьте ввічливі, віддаючи доручення підлеглим; пам’ятайте, що підлеглі краще сприймають доручення в формі прохання, ніж наказу [4, c. 47-49]. Для досягнення взаєморозуміння аналогічно будується діалог у форматі «педагог-учень».

6. Дякуйте, але й вимагайте

Стимулювання й покарання – суттєві інструменти активізації та виховання працівників. Досвід стверджує, що стимулювання має більший вплив на трудову активність людей, ніж покарання. Отже, варто часто та вміло користуватися засобами стимулювання. Не можна підходити з однаковою мірою покарання до працівників різного віку. Наприклад, похилій людині краще висловити зауваження у ввічливій формі і наодинці, а легковажному або флегматичному – публічно й твердо.

7. Будьте  уважні до своїх підлеглих, помічайте  кожен їх успіх у роботі  й стимулюйте за це.

Просте «дякую», сказане вчасно, може бути не менш ефективним, ніж грошова премія. Якщо виникла необхідність покарати когось за службові упущення, будьте справедливі та тактовні. При виборі форм виявлення і ступеня покарання враховуйте вік, стать і темперамент працівника.

8. Зрозуміти  та допомогти

Багатьом керівникам доводиться проводити прийоми відвідувачів з особистих і службових питань. Тому під час прийомів громадян з особистих питань не відволікайтесь на інші види робіт, будьте тактовними й справедливими з відвідувачами. Те саме стосується і  ситуації взаємодії педагог-батьки.

9. Критика  і етика

Критика має три напрямки: зверху, знизу і зсередини (самокритика). Кожен з них на практиці має свої етичні риси та проблеми. Критика зверху, як відомо, розвивається без перешкод. Але треба мати міру й такт. Найбільше перешкод зазнає критика знизу. Негативне ставлення до такої критики поширене досить широко донині. Сьогодні працівники наших установ досить грамотні, тому якщо хтось з них виступає з конструктивною критикою на адресу свого керівника, то він в 99 випадках із 100 стурбований справою і хоче поліпшити рівень керівництва.

Критика – це могутній вплив на людей, яким потрібно користуватися вміло й обережно. Не зловживати нею, не принижувати гідності людей грубими критичними причіпками, не допускати переростання критики в елементарну сварку. Не переслідуйте за конструктивну критику знизу, вона позбавить вас від помилок і прорахунків у роботі, зміцнить зв’язки з колективом. Будьте самокритичні – це тільки посилить ваш авторитет.

10. Належить  беззастережному осуду

Скрізь можна зустріти підлабузників і підлесників. Вони погано впливають не тільки на своїх начальників, але й на всю атмосферу трудового колективу. Тому цінуйте самостійних людей, уникайте нав’язливих послуг підлабузників. Це буде сприяти зміцненню здорового психологічного мікроклімату в колективі та підвищенню загальної ефективності керівництва 
[5, c. 112-114].

На основі вищеназваних й інших етичних критеріїв склалася професійна і службова етика в працюючому колективі.

Професійна етика – це керівництво в своїй діяльності загальними положеннями етикету, які повинні виконуватися незалежно від того, приймає їх ця людина чи ні. В основі професійної етики лежать закони загальної етики та етикету [4, c. 5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Реалізація  норм і правил етикету в  спілкуванні

 

Етика (теорія моралі) – в широкому розумінні є збір систематичного обґрунтування правил і наказів, які визначають та регулюють відносини між людьми. Етикет – це встановлений порядок і манери поведінки, а також ритуали й форми поводження, прийняті в певних соціальних групах.

Реалізація норм і правил етикету в спілкуванні – це ввічливість, тактовність, коректність, доброзичливість, чуйність, скромність, простота та ін.

Правила ділового етикету визначають порядок поведінки працівників при виконанні ними професійних обов’язків. У педагогічній сфері дані правила є однією з найважливіших сторін  професійної діяльності педагогічних працівників. Етика ділового спілкування може проявлятися у відносинах:

- між  освітнім закладом  і соціальним  середовищем  в  цілому (контакти з іншими установами);

- між самими освітніми закладами;

- у самому  освітньому закладі:

• між керівником і педагогічним колективом,
• між  педагогами,
• між педагогом і учнями,
• між педагогом і батьками учнів.

Серед них виділяють групу норм, які регламентують характер відносин «керівник – підлеглий». До їх числа входять форми привітання, правила ведення ділової розмови, правила прийому відвідувачів, етикетні норми службового спілкування з працівниками в типових виробничих ситуаціях.