Сутність інвестиційної привабливості підприємства

Згідно з даним підходом оцінка інвестиційної привабливості пов'язана не тільки з внутрішніми характеристиками підприємства, але й з факторами зовнішнього середовища, які мають вагомий вплив на його діяльність. Наявність досить різнопланових чинників, які беруться до уваги під час здійснення аналізу, зумовила існування значної кількості методик проведення оцінки інвестиційної привабливості підприємства. 

Існуючі сьогодні методики можна поділити на дві групи: нормативні та авторські. Нормативною методикою оцінки інвестиційної привабливості підприємства в Україні є Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій затверджена у 1998 р. наказом Агентства з запобігання банкрутству. Сутність вищенаведеної методики полягає у проведенні аналізу за етапами:

- оцінка  фінансового стану об’єкта інвестування;

- визначення  вагомості групових та одиничних  показників на основі експертних  оцінок;

- визначення  частки розмаху варіаційної множини;

- визначення  ранжированого значення за кожним показником; розрахунок інтегрального показника інвестиційної привабливості.

Дана методика має свої недоліки, зокрема у тому, що не враховує міжгалузеві специфіку діяльності підприємств: для одних підприємств ознакою нормального функціонування та розвитку є перевищення необоротних активів над оборотними активами, то для інших дана ознака може бути сигналом неплатоспроможності та банкрутства; не враховуються фактори сезонності виробництва; державна підтримка підприємства.

У міжнародній практиці для оцінки інвестиційної привабливості підприємства широко використовують математичні моделі дискримінантного аналізу. Найчастіше використовуються моделі Альтмана, Таффлера, Ліса, Чессера та ін. Широке застосування цих моделей у зарубіжній практиці обумовлено такими перевагами: вони мають невелику кількість значущих показників, що забезпечують точність результатів за низької трудомісткості їх використання; моделі забезпечують інтегральну оцінку і дають можливість порівнювати різні об’єкти; інформація для проведення розрахунків доступна, оскільки відображається в основних формах фінансової звітності; існує можливість не тільки оцінки фінансового стану, визначення інвестиційної привабливості, а і прогнозування банкрутства, оцінки зони ризику, в якій перебуває підприємство. 

Проте ці моделі відображають правдоподібні результати тільки в тих конкретних умовах, для яких вони розроблені. Тим самим у процес моделювання замість невизначеності фінансового статусу підприємств вноситься невизначеність щодо порівнянності коефіцієнтів, які закладені в обґрунтування параметрів Z-моделі й коефіцієнтів на момент оцінки підприємств за допомогою цієї моделі. Дискримінантні моделі мають право на існування, коли події виживання однорідні й репрезентативні. Проте основним недоліком цих методів є те, що оцінюючи конкретне підприємство, доводиться описувати його приналежність певній групі, оскільки за класичною ймовірністю той чи інший об’єкт характеризується не окремо, а в генеральній сукупності.

При оцінці інвестиційної привабливості підприємств особливе місце займають рейтингові методи. Рейтингова оцінка діяльності підприємств охоплює більшість аспектів фінансово-економічного становища підприємства, зокрема економічний потенціал підприємства, рентабельність, ефективність використання фінансових ресурсів, джерел фінансування тощо.

В основу рейтингового оцінювання покладено порівняння фінансових показників даного підприємства з фінансовими показниками еталонного підприємства. Таким чином, базою для отримання рейтингової оцінки інвестиційної привабливості підприємства є найбільш високі результати з усієї сукупності порівняних об’єктів, які склалися в реальній ринковій конкуренції.

Широкого розповсюдження набув беззбитковий метод [4]. Він базується на операційному важелі, що дає змогу управляти доходами та витратами підприємства для отримання бажаних показників беззбиткової діяльності. Критерієм оцінки інвестиційної привабливості підприємства у даному разі є величина запасу фінансової міцності, яка являє собою виторг підприємства, що перевищує поріг прибутковості. Даний метод має суттєвий недолік – не може дати оцінку конкурентоспроможності підприємства, кредитоспроможності, ринкової та ділової активності, тобто необхідно проводити додаткове оцінювання.

Комплексна оцінка інвестиційної привабливості в авторських методиках ґрунтуються на аналізі кількох складових. Вбільшості методик до них відносять:

1) аналізінвестиційного клімату держави (включає дослідження вартості валового національного продукту, рівня зайнятості, інфляції, процентних ставок, валютного курсу, фіскальної і монетарної політики уряду та їх впливу на діяльність суб'єктів господарювання);

2) дослідження  інвестиційної привабливості галузі (передбачає якісний та кількісний  аналіз розвитку галузі, що включає  вивчення ділового циклу в  економіці, його індикаторів, здійснення  класифікації галузей щодо рівня  ділової активності та за стадіями  виробництва);

3) аналіз  інвестиційної привабливості підприємства (представляє собою комплексну  оцінка економіко-фінансового стану  конкретного підприємства за  різним колом показників, якізалежать від обраної методики оцінки).

Дослідження інвестиційної привабливості підприємства базується на даних загального аналізу підприємства, результатах дослідження фінансового стану підприємства та розрахунках показників інвестиційної привабливості підприємства. В залежності від об’єкту застосування авторських методик увага акцентується на всіх або деяких з названих складових.

Дослідження інвестиційного клімату держави ґрунтуються, переважно, на експертних оцінках спеціалізованих рейтингових агентств і розраховується за комплексом спеціалізованих показників [1, с. 7; 13]. Аналіз загальноекономічної ситуації відображає стан у більшості сфер господарства країни, але не може однозначно свідчити про такий стан в усіх галузях, тому важливо додатково проводити вивчення галузі, де функціонує підприємство.

Висновки

У сучасних умовах господарювання власники капіталу здобувають багатоваріантні перспективи вкладення вільних коштів. Взаємне узгодження інтересів власника капіталу і його споживача потребує використання спеціальних характеристик, які дозволяють сформувати уявлення про ефективність проектів, стан об’єкту вкладення коштів та надійність майбутніх інвестицій. В Україні й досі залишаються недостатньо проробленими аспекти прийняття якісних управлінських рішень щодо інвестування коштів. Зокрема, з питання формування комплексної, адекватної та загальноприйнятої системи оцінювання інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання.

Необхідно зауважити, що проблема оцінки інвестиційної привабливості підприємства може бути вирішена лише після визначення усіх факторів, що впливають на її рівень як зовні, тобто з боку держави, регіону та галузі, так і із середини, із боку самого підприємства. Виходячи із цього, оцінку інвестиційної привабливості підприємства треба проводити за двома напрямами з урахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів впливу.

На стадії дослідження підприємства широко використовуються показники фінансового аналізу і бухгалтерської звітності. Аналіз результатів фінансово-господарської діяльності підприємств залежить від наступних чинників: завдань оцінки діяльності, особливостей діючої в країні системи обліку і звітності, галузевої специфіки підприємства, повноти інформації про нього. Конкретний перелік показників, що формують комплексну оцінку інвестиційної привабливості, може різнитися залежно від цілей інвестування, отримання доходів від фінансово-господарської діяльності підприємства, отримання доходу в результаті придбання підприємства і наступного його продажу, вертикальної або горизонтальної інтеграції існуючого бізнесу інвестора.

Список джерел

1. Бланк  И.А. Инвестиционный менеджмент [Текст]: Учебное пособие / И.А. Бланк. – К.: Эльга Ника-Центр, 2001. – 552 с.

2. Брюховецька  Н.Ю. Оцінка інвестиційної привабливості  підприємства:визначення недоліків  деяких існуючих методик [Текст] / Н.Ю.Брюховецька, О.В. Хасанова // Економіка промисловості. – 2009. – №1. – С.110-117.

3. Грідасов В.М. Вдосконалення системи оцінки інвестиційної привабливості підприємства з точки зору зовнішнього інвестора / В.М. Грідасов, А.І. Кофонова // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – №3(7). – С. 180-184.

4. Економіка  підприємства [Текст]: підручник / ред. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 2001. – 457 с.