Расчет прибыли себестоимости прически

Зверніть увагу, різні  джерела пропонують й інші визначення балансового прибутку і єдиного  нормативного акта або думки на цей  рахунок немає. Так що

будьте обережні використовуючи цей термін, намагайтеся застосовувати  інші, більш стандартизовані. Ось  деякі додаткові визначення:

Балансовий прибуток - це прибуток від виробничої діяльності і позареалізаційних операцій.

Балансовий прибуток - це прибуток від звичайних видів  діяльності, фінансові результати від  операційних і позареалізаційних  операцій і надзвичайних обставин.

Поняття рентабельності:

Рентабельність - показник, що характеризує рівень прибутковості  капіталу. Рентабельність - Один з важливих показників, що використовуються при  розрахунках ефективності інвестиційних  проектів і при оцінці ефективності діючих як виробничих підприємств, так  і банківських та інших комерційних  установ.

У загальному плані рентабельність являє собою відношення доходу до капіталу.

Залежно від конкретних завдань  показник рентабельності може бути розрахований різними способами виходячи з  того, що вкладається в поняття "дохід" (фінансові результати діяльності) і "капітал". Дохід може розглядатися як

валовий дохід (виручка від  реалізації продукції) або як умовно-чиста  продукція (додана вартість), яка більш  об'єктивно характеризує результати виробничої діяльності.

 Разом з тим при  оцінці прибутковості капіталу  істотну роль грають показники  прибутку (валовий прибуток, чистий  прибуток до і після оподаткування). Що стосується показника капі.тала, то також можуть використовуватися різні категорії: весь застосовуваний у виробництві капітал, основний капітал (основні фонди), власний капітал. Рентабельність як відношення умовно-чистої продукції до основного капіталу - показник ефективності виробничої діяльності підприємства, стану його рівня, використання обладнання та ін Рентабельність  зумовлена,як відношення прибутку до капіталу, залежить не тільки від ефективності виробництва, а й витрат компанії на утримання персоналу

підприємства, рівня заробітної плати. Показник рентабельності у вигляді  чистого прибутку до власного капіталу компанії важливий для її власників (акціонерів), так як багато в чому від нього залежать їхні доходи (у  тому числі рівень дивідендів на акції).

Таблиця 2.4. розрахунок прибутку та рентабельності на зачіску

Фінансовий результат: 23,27-9=14,27 грн.

Рівень рентабельності: =23,4%

3. ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ  СОБІВАРТОСТІ ПЕРУКАРСЬКОЇ ПОСЛУГИ

Вирішальною умовою зниження собівартості служить безперервний технічний прогрес. Впровадження нової  техніки, комплексна механізація і  автоматизація виробничих процесів, вдосконалення технології, впровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції.

Серйозним резервом зниження собівартості продукції є розширення спеціалізації і кооперування. На спеціалізованих підприємствах  з масово-потоковим виробництвом собівартість продукції значно нижче, ніж на підприємствах, що виробляють цю же продукцію в невеликих кількостях. Розвиток спеціалізації вимагає  встановлення й найбільш раціональних кооперованих зв'язків між підприємствами. Зниження собівартості продукції забезпечується, насамперед, за рахунок підвищення продуктивності праці. З ростом продуктивності праці скорочуються витрати праці  в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі  собівартості.

Успіх боротьби за зниження собівартості вирішує, перш за все, зростання  продуктивності праці робітників, що забезпечує в певних умовах економію на заробітній платі. Розглянемо, в  яких умовах при зростанні продуктивності праці на підприємствах знижуються витрати на заробітну плату робітників. Збільшення вироблення продукції на одного робітника може бути досягнуте  за рахунок здійснення організаційно-технічних  заходів, завдяки чому змінюються, як правило, норми виробітку і відповідно їм розцінки за виконувані роботи. Збільшення вироблення може відбутися і за рахунок  перевиконання встановлених норм виробітку  без проведення організаційно-технічних  заходів. Норми виробітку і розцінки в цих умовах, як правило, не змінюються.

У першому випадку, коли змінюються норми виробітку і розцінки, підприємство отримує економію на заробітній платі  робітників. Пояснюється це тим, що у зв'язку зі зниженням розцінок частка заробітної плати в собівартості одиниці продукції зменшується. Однак це не призводить до зниження середньої заробітної плати робітників, так як приводяться організаційно-технічні заходи дають можливість робочим з тими ж витратами праці виробити більше продукції. Таким чином, проведення організаційно-технічних заходів з відповідним переглядом норм виробітку дозволяє знижувати собівартість продукції за рахунок зменшення частки заробітної плати в одиниці продукції одночасно з ростом середньої заробітної плати робітників.

У другому випадку, коли встановлені  норми виробітку і розцінки не змінюються, величина витрат на заробітну  плату робітників у собівартості одиниці продукції не зменшується. Але з ростом продуктивності праці  збільшується обсяг виробництва, що призводить до економії по інших статтях  витрат, зокрема скорочуються витрати  по обслуговуванню виробництва і  управлінню. Відбувається це тому, що в  цехових витратах значна частина  витрат (а в загальнозаводських майже  повністю) - умовно-постійні витрати (амортизація  устаткування, зміст будинків, зміст  цехового і загальнозаводського  апарата й інші витрати), які не залежать від ступеня виконання  плану виробництва. Це означає, що їх загальна сума не змінюється або майже  не змінюється в залежності від виконання  плану виробництва. Звідси випливає, що, чим більше випуск продукції, тим  менше частка цехових і загальнозаводських витрат у її собівартості.

З ростом обсягу випуску  продукції прибуток підприємства збільшується не тільки за рахунок зниження собівартості, але і внаслідок збільшення кількості  продукції, що випускається. Таким чином, чим більше обсяг виробництва, тим  за інших рівних умов більше сума одержуваної  підприємством прибутку.

Найважливіше значення в  боротьбі за зниження собівартості продукції  має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської  діяльності підприємства. Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється насамперед у  зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, сокращеніірасходов з обслуговування виробництва та управління, в ліквідації втрат від браку і інших непродуктивних витрат.

Матеріальні витрати, як відомо, в більшості галузей промисловості  займають велику питому вагу в структурі  собівартості продукції, тому навіть незначне заощадження сировини, матеріалів, палива і енергії при виробництві кожної одиниці продукції в цілому по підприємству дає великий ефект.

Підприємство має можливість впливати на величину витрат матеріальних ресурсів, починаючи з їх заготівлі. Сировина і матеріали входять  в собівартість за ціною їх придбання  з урахуванням витрат на перевезення, тому правильний вибір постачальників матеріалів впливає на собівартість продукції. Важливо забезпечити  надходження матеріалів від таких  постачальників, які знаходяться  на невеликій відстані від підприємства, а також перевозити вантажі найбільш дешевим видом транспорту. При  укладенні договорів на поставку матеріальних ресурсів необхідно замовляти  такі матеріали, які за своїми розмірами  та якістю точно відповідають планової специфікації на матеріали, прагнути використовувати  більш дешеві матеріали, не знижуючи в той же час якості продукції.

Основною умовою зниження витрат сировини і матеріалів на виробництво  одиниці продукції є поліпшення конструкцій виробів і вдосконалення  технології виробництва, використання прогресивних видів матеріалів, впровадження технічно обгрунтованих норм витрат матеріальних цінностей.

Скорочення витрат на обслуговування виробництва і керування також  знижує собівартість продукції. Розмір цих витрат на одиницю продукції  залежить не тільки від обсягу випуску  продукції, але і від їх абсолютної суми. Чим менше сума цехових і  загальнозаводських витрат у цілому по підприємству, тим за інших рівних умов нижче собівартість кожного  виробу.

Для зниження собівартості перукарської послуги можна запропонувати  такі операції:

Розрахунок собівартості зачіски без знижки: