Отче о производственной практике в ТОВ "Профсталь"

Форму товароруху вибирають на основі докорінного аналізу і врахування всіх факторів, що визначають процес руху товарів з пунктів виробництва в роздрібну мережу.

Критерієм виявлення раціональної форми товароруху є співставлення сукупності швидкості процесу руху товарів з пунктів виробництва в райони споживання і сукупних витрат обертання. При цьому необхідно враховувати безперебійне постачання роздрібної торгової мережі товарами широкого асортименту.

В залежності від форми розрахунків з постачальниками розрізняють транзитний товарооборот з участю оптових підприємств в розрахунках за товари і без участі в розрахунках.

В першому випадку розрахунки з постачальниками виконують оптові підприємства з наступним пред'явленням рахунків покупцям.

В другому випадку покупці самі використовують розрахунки з виробниками товарів, тобто заключають прямі договори з виробниками товарів. Але так як підприємства роздрібної торгівлі не мають досить великих товарооборотів і не мають в наявності досить великих складських приміщень і можуть отримувати товари від постачальників-виробників тільки і межах транзитних відгрузок, то укладання комерційних угод з виробниками слід проводити оптовим базам.

Сума товарообороту з участю в розрахунках складається з вартості товарів, що постачаються з оптових підприємств і транзитом в випадках, коли розрахунки за них виконуються оптовими підприємствами (А+Б). Обсяг цього обороту безпосередньо впливає на результати господарської діяльності оптової ланки, так як визначає суму збутової знижки, що отримує від промисловості для відшкодування витрат. Оборот, що організовуються без участі в розрахунках включає оборот товарів, що постачаються промисловими підприємствами і оплачується покупцями (В).

Ефективність організації товароруху передбачає максимальну швидкість обороту товарів в оптовому і роздрібному відтинку і мінімальний розмір сукупних витрат обігу, пов'язаних з переміщенням товарів з пунктів виробництва в райони споживання .

Господарські зв'язки з постачальниками та їх характеристика

Господарські зв'язки між постачальниками і покупцями товарів широке поняття. Воно включає економічні, організаційні, комерційні, адміністративно-правові, фінансові і індивідуальні, що виникають між покупцями і постачальниками в процесі поставок товарів.

Система господарських зв'язків торгівлі з промисловістю представляє собою сукупність форм, методів і важелів взаємодії підприємств, об'єднань, фірм, галузей народного господарства зі споживачами. Система господарських зв'язків включає:

- господарські договори і контракти;

- контроль за дотриманням договірних зобов'язань;

- застосування економічних санкцій;

- участь у роботі товарних бірж та оптових ярмарок;

- перевірку якості (експертизи) товарів, що надходять;

- встановлення оптимальних фінансових взаємовідносин;

- застосування адміністративно правових норм та інших взаємовідносин.

В умовах ринкової економіки основним документом що регулює зв'язки між постачальниками і споживачами є договір поставки, який базується на сукупності правових норм законодавства. Цей документ обумовлює права і обов'язки сторін по організації постачання товарів.

Комерційні працівники повинні забезпечувати своєчасне і правильне заключення договору з постачальниками і покупцями товарів, встановлення раціональних прямих договірних зв'язків по поставках товарів, як правило на тривалий термін (більше 1 року) і постійний контроль за їх виконанням.

По договору поставки особа-постачальник зобов'язується передати в певні строки чи строк особі-покупцю в власність певну продукцію (товар); особа-покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити її по встановленим цінам.

Договір постачання товарів заключається в письмовій формі шляхом складання одного документу підписаного сторонами, а також шляхом обміну документами через пошту, телеграф, телетайп чи іншими видами зв'язку, які дозволяють встановити що документ виходить з сторони по договору .

Постачальники. Покупці

Закупівельна робота є основою комерційної діяльності в торгівлі. По своїй економічній природі закупки представляють собою оптовий чи дрібнооптовий товарооборот, що здійснюється торговими підприємствами з ціллю майбутнього перепродажу закуплених товарів.

Правильно організовані оптові закупки дають можливість сформувати необхідний торговий асортимент товарів для постачання населенню чи роздрібній торгівлі, здійснювати вплив на виробників товарів в відповідності з потребами споживчого попиту, забезпечують ефективну роботу торгового підприємства.

Комерційна робота по оптовим закупкам товарів складається з наступних етапів:

- вивчення і прогнозування споживчого попиту;

- виявлення і вивчення джерел поступлення і постачальників товарів;

- організація раціональних господарських зв'язків з постачальником товарів, включаючи розробку і заключення договорів поставки, представлення замовлень і заявок постачальникам;

- організація і технологія закупок безпосередньо у виробників товарів, посередників, на товарних біржах, аукціонах у імпортерів і інших постачальників;

- організація обліку і контроль за оптовими закупками.

Комерційна робота по оптовим закупівлям товарів в ринкових умовах повинна базуватись на принципах сучасного маркетингу. За допомогою методів маркетингу на ТОВ "Профсталь" комерційні працівники, керівники, менеджери отримують необхідну інформацію про те, які вироби і чому хочуть купляти споживачі, про ціни, які споживачі готові заплатити за товари, про те в яких регіонах попит на дані вироби (тобто місткість ринку) найбільш високий, де збут чи закупка продукції може принести найбільший прибуток.

Вивчення і прогнозування споживчого попиту являються необхідним маркетинговим принципом для проведення успішних комерційних робіт по закупівлі товарів. Маркетингова наука розробила цілий арсенал засобів вивчення і прогнозування споживчого попиту, які необхідно використовувати при закупці оптових партій товарів. Тому оптові закупки потрібно починати з вивчення попиту і потреб покупців на товари, покупних можливостей, намірів і інших факторів, що формують попит. Оптові бази, що являються торговими підприємствами і обслуговують певний територіально економічний район, вивчають в основному обсяг покупного попиту на ті чи інші види (групи) товарів і в окремих випадках асортиментну структуру попиту. Для цього на оптових підприємствах використовують різноманітні методи винесення і прогнозування попиту. До цих методів слід віднести оперативний облік продаж товарів і руху товарних запасів за минулий період, вивчення і узагальнення заявок і замовлення роздрібних торгових підприємств на потребу і постачання товарів, облік і аналіз незадоволеного попиту оптових покупців, проведення асортиментних і кон'юнктурних зборів з покупцями та інше.

Для проведення роботи по вивченню і прогнозуванню попиту на крупних та середніх торгових підприємствах створюються маркетингові служби, одною з основних функцій яких є вивчення загального попиту, так і внутрішньогрупової структури попиту на замовлені товари.

Для успішного виконання комерційних операцій по закупці товарів оптові бази повинні систематично займатися виявленням і вивченням джерел закупки і постачальників товарів. Комерційні робітники повинні добре знати свій економічний район і цого природні багатства, промисловість, сільське господарство, виробничі можливості і асортимент виробів що виготовляються на промислових підприємствах.

Важлива роль в комерційній роботі відводиться розшукуванню додаткових ресурсів з місцевої сировини, продукції кооперативів, підсобних та фермерських господарств, продукції інвідуальної господарської діяльності.

Комерційним працівникам необхідно постійно слідкувати за рекламними об'явами в газетах та журналах, спеціальній пресі, за біржовими даними, проспектами, каталогами. Формування товарних ресурсів є предметом постійної їх роботи торгового апарата оптових баз.

В загальному всіх постачальників можна поділити на дві категорії: постачальників - виробників і постачальників - посередників.

фінансовий майно витрата економічний

5. Рекламно-інформаційна робота підприємства

 

ТОВ "Профсталь" реалізує товари безпосередньо населенню, застосовуючи специфічні способи та методи роздрібної торгівлі. Торгове обслуговування населення проводиться в спеціально обладнаних і влаштованих торгових приміщеннях, що призначені для найкращого обслуговування населення, формування асортименту і можливості його оперативної заміни у відповідності з змінами попиту населення, постійного вивчення запитів покупців, вміння запропонувати і продати товар кожному конкретному покупцеві.

Важливим елементом комерційної роботи по збуту являється формування оптимального асортименту товарів в магазинах. Він знаходиться у прямій залежності від типу та спеціалізації підприємства. При цьому важливою задачею також являється збереження торгової спеціалізації приватизованих торгових підприємств, які обслуговують насамперед першочергові найнеобхідніші потреби населення.

В ринкових умовах роздрібна торгівля в Україні орієнтується на розвиток торгівлі у країнах з процвітаючою ринковою економікою, де задіяні великі людські ресурси, залучаються значні фінансові засоби, широко застосовуються результати науково-технічного прогресу. Доля торгівлі в цих країнах в загальному числі зайнятих перевищує 20% загальної кількості працюючого населення. По кількості торгових працівників, кількості магазинів та інших показників, які характеризують рівень розвитку торгівлі, країни СНД і України значно поступаються країнам Західної Європи. Для країн заходу характерним є постійний приплив робочої сили в торгівлю при і так вже значних досягненнях в її застосуванні. Створюються спеціальні служби по вивченню та прогнозуванню споживчого попиту, по контролю за діяльністю магазинів, по аналізу та вивченню ефективності тих чи інших форм і методів торгівлі, по впровадженню стандартизації та маркування, по інформуванню покупців про споживчі якості нових товарів тощо.

Розширюється і покращується післяпродажне обслуговування. На цей вид послуг припадає до 5% обігу торгової фірми. В торгівлі цих країн спостерігається процес створення великих магазинів, які створюються на нових місцях, так і за рахунок малоефективних торгових лавок. Торгівля здійснюється методом самообслуговування. Торовий процес повністю механізований. З переходом на самообслуговування змінюєтся склад зайнятих в роздрібній торгівлі. Широко застосовується в торгівлі праця архітекторів, дизайнерів, художників.

В ринкових умовах ні одне торгове підприємство не може успішно реалізовувати товари без використання реклами. Відомий лозунг "Реклама - двигун торгівлі" правдиво відображає глибоку істину реклами - стимулювати збут товарів, рухати торгівлю.

Будь-який продукт - це набір цінностей, що залежать тільки від конкретних потреб та бажань покупця. Інформувати споживача про вигоди, ознаки, якість товарів і послуг покликана реклама. Часто для прийняття рекламних рішень недостатньо самої інтуіції і досконалого знання товару. Не дослідивши конкретного об'єкта неможливо визначити на яких саме властивостях акцентувати увагу потенційного покупця. Ще один бік рекламної медалі: поширена помилкова думка про те, що реклама повинна бути спрямована на найширшу аудиторію. Насправді інформація про товар може викликати позитивні емоції в однієї групи споживачів і дуже негативні в іншої.

Тільки під час маркетингових досліджень можна визначити на яку саме цільову групу спрямувати рекламні звернення. Більш того, зовсім не потрібно втрачати зайві кошти на розміщення реклами в тих засобах масової інформації, які ця група не читає, не дивиться і не слухає.

Сьогодні реклама стала невід'ємною частиною ринкового життя. Кожен, хто бажає продати товар спочатку шукатиме різні способи рекламування, оцінка рекламної продукції, вибір рекламоносія - найчастіше за все робиться за принципом "подобається - не подобаться" "першій" особі в компанії.

Накреслимо основу ефективної рекламної кампанії. Перш за все необхідно чітко уявити основні складові частини. В рекламі їх три: що рекламуємо, для кого і за допомогою чого рекламуємо. Далі кожна з цих складових може бути описана з усіма подробицями, більш-менш правильне знання яких дозволяє "не викидати гроші на вітер" і отримувати більшу віддачу від тих серйозних сум, які змушені сьогодні витрачати підприємці на проведення рекламних кампаній. Розглянемо цікаве дослідження щодо споживання рекламної інформації українським споживачем, проведене службою дослідження ринку і громадської думки "SOCIS": громадяни України цікавляться марками товарів, найвідомішими є марки товарів вітчизняного виробництва, які є звичайними для споживача, або зарубіжні марки, що дуже широко рекламувалися. Величезна кількість марок, поданих на ринок України не тільки не приваблюють нашого споживача, але навіть залишаються для нього невідомими. Реклама цих товарів не виконує навіть інформаційної функції, не кажучи вже про спонукальну.

Щодо інформації, якої не вистачає в рекламі, споживачі вважають вартість товару, а от найпереконливіше на споживача діє реклама з рекомендаціями спеціалістів. Джерела, які найбільше приваблюють увагу споживача, розташувалися таким чином:

- телебачення - 42%

- газети - 17%

- радіо - 5%

При перегляді реклами, споживача найбільше вражає: красиво зроблена реклама, гумористичний елемент, популярність актора зайнятого в рекламному ролику, незвичайний, таємничий сюжет. Тому замовникам реклами є над чим задуматися перш ніж замовляти рекламу, а рекламним агенствам її виробляти. Адже думка споживача є важливою, бо на нього спрямована рекламна інформація.

Завершальним етапом роботи в роздрібних торгових підприємствах є організація роздрібного продажу товарів у магазинах. Ефективно організований продаж товарів сприяє росту товарообігу магазину, кращому задоволенню попиту населення і забезпечує рентабельну роботу підприємств.

Одним із найбільш масових і дійових засобів торгової реклами являється вітрина. Вуличні вітрини магазинів знайомлять покупців з асортиментом товарів, які є в продажі з товарами-новинками, нагадують про свята, що наближаються, зміну сезону і, як наслідок - зробити необхідну покупку.