Індивідуальна робота з «Економічний аналіз»

3.Фукціонально-вартісний  аналіз(ФВА) - відносять до найбільш ефективних видів аналізу діяльності щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів на виробництво продукції.

      ФВА проводиться з метою виявлення  резервів зниження витрат за рахунок  ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. Він базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

      ФВА передбачає мінімізацію витрат ресурсів у процесі виробництва за рахунок  поліпшення конструкції виробів, удосконалення способів виготовлення деталей і вузлів, виявлення додаткових чи зайвих витрат, раціоналізації технології та використання ефективних матеріалів. Для здійснення цього аналізу використовується звітна, облікова, конструкторсько-технологічна, нормативна й позаоблікова інформація.

ФВА - це метод одночасного і взаємозв'язаного  дослідження функції об'єкта і  вартості цих функцій. Функції і  їхня вартість становлять об'єкт ФВА.

      Під функціями розуміють споживчі властивості (якість) об'єкта. Вони поділяються на п'ять груп: 1) головні функції, що виражають призначення об'єкта; 2) основні функції, що забезпечують виконання головних; 3) допоміжні функції, що допомагають реалізувати основні; 4) зайві або непотрібні функції і 5) шкідливі функції. ФВА виходить із засадного принципу можливості усунення зайвих чи додаткових функцій, виконуваних виробами, тобто можливості зниження праце-, матеріало- і енергомісткості, а відтак, і собівартості виробів.  
ФВА проводять групи спеціалістів. До цих груп входять економісти, конструктори й технологи. ФВА проводиться в кілька етапів: інформаційно-підготовчий, аналітичний, творчий, дослідний і впроваджувальний. Економісти виконують перші два етапи, серед яких дуже важливим є аналітичний, коли проводиться аналіз функцій з погляду їхнього техніко-економічного призначення і виробничих витрат. Головне завдання групи - виявлення оптимального співвідношення між споживчою вартістю об'єкта і витратами на його виготовлення. Необхідно домагатися того, щоб споживча вартість об'єкта зростала, а витрати на нього скорочувались.

4.Стратегічний аналіз- вивчає стан об'єкта в майбутньому.Характерними рисами стратегічного аналізу є:

1. діяльність підприємства досліджується не ізольовано, а в взаємозв'язку із факторами впливу зовнішнього середовища;
2. комплексність дослідження окремих сторін діяльності організації з використанням системного підходу з орієнтацією на кінцеві стратегічні цілі.
3. перспектива спрямованість аналізу,базуєть на необхідність прогнозування та врахування майбутніх подій, що відбуватимуться на мікро і макро рівні

Завдання 1.7 Розкрити сутність таких видів аналізу:

1.Разовий та періодичний аналіз.

2.Зовнішній та внутрішній

Під зовнішнім  аналізом розуміють процес оцінки зовнішніх щодо підприємства факторів.  Зовнішніми є ті умови, які підприє-мець не може змінити, які об’єктивно складаються в середовищі функціонування підприємства.

Мета  такого аналізу — визначити сприятливі можливості і небезпеки, які загрожують підприємству, а також ідентифікувати ключові фактори успіху в даній сфері бізнесу. Як правило, для визначення  факторів зовнішнього середовища їх розділяють на три групи: загальноекономічні, галузеві фактори і конкуренти.

      Внутрішній  аналіз — це процес оцінки факторів, які в принципі піддаються управлінню і контролю підприємця. Основне завдання внутрішнього аналізу — виявлення сильних і слабких сторін підприємства.

3.Оперативний,ретроспективний, перспективний

      Оперативний (поточний) аналіз здійснюють на підприємствах і в його підрозділах безпосередньо в процесі господарської діяльності або відразу після закінчення окремих виробничих чи інших робіт. При цьому основну інформацію для цього аналізу постачає оперативний облік, що виключає пасивне очікування звітних даних.Намагання поєднати проведення аналізу з процесом виробництва з відносно невеликими виробничими етапами (доба, тиждень, декада) зумовлюється потребами активізації економічної роботи, включення аналізу в систему оперативного управління підприємством. Отже, завданням оперативного аналізу є не тільки виявлення негативних явищ, а й сприяння їх своєчасному виправленню протягом певного періоду, що дає змогу реально поліпшити кінцеві наслідки роботи підприємства. 
Інформацію для оперативного аналізу в основному отримують каналами автоматизованих систем управління і обробляють із застосуванням стандартних програм на персональних комп'ютерах. Незважаючи на великі технічні можливості комп'ютерних систем, в оперативному аналізі свідомо звужують коло питань, проблем і показників роботи, а звідси і зменшують обсяг інформації, яку збирають. Проте таке обмеження безпосередніх об'єктів аналізу не повинне погіршити якість висновків і рекомендацій, зменшити їх цінність для управління. 
 Прогнозний аналіз (перспективний, стратегічний) почав застосовуватися як техніко-економічне обґрунтування майбутніх підприємств, зразків нової техніки і новітніх технологій. Цей аналіз передує виробничим подіям, передбачає їх наслідки, оцінює їхню ефективність. Результати прогнозного аналізу можуть бути представлені як планові калькуляції для нових видів продукції, як сума економічного ефекту від освоєння нової техніки, впровадження новітніх технологій, механізації й автоматизації виробництва, як комплекс рекомендацій для розробки різних програм або формування політики. Цей аналіз здійснюють працівники проектних і наукових закладів, а також установи державного управління.

4.Комплексний, вибірковий

      Повний (комплексний) аналіз охоплює всі  сторони діяльності, частковий - досліджує тільки найбільш актуальні для даної ситуації (трудова дисципліна, робота цеху, каси тощо).

5. Внутрішньогосподарський аналіз комплексно досліджує діяльність підприємства, цеху, дільниці, бригади, відділу. Рівень деталізації та глибина досліджень залежать від мети, рівня управління, строків та інших причин. Результати аналізу дають можливість правильно вибрати варіант плану, дати правильну оцінку ефективності прийнятого рішення і всієї діяльності об'єкта, що аналізується.

Міжгосподарський  аналіз вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств. Він спрямований на виявлення відмінностей у роботі порівнянних виробництв, поширення передового досвіду, виявлення й мобілізацію глибинних резервів, об'єктивну оцінку діяльності.

Завдання 1.8  Етапи аналітичної роботи на підприємстві

При здійсненні аналізу діяльності підприємств  і об'єднань виділяють три етапи  роботи. Перший етап (підготовчий) включає  в себе роботи організаційного характеру, що гарантують достатню глибину й  оперативність аналізу (планування, визначення об'єктів аналізу, складання програми та ін.);

Другий - основний етап - це власне аналітичні роботи (збір і обробка даних, їх систематизація і зіставлення, виявлення впливу факторів і т. д.);

 На третьому (підсумковому) етапі узагальнюють і оформлюють результати аналізу, а також розробляють пропозиції щодо їх реалізації.

Завдання 1.9 Взаємозв'язок економічного аналізу з іншими науками

З визначення предмета та об'єкта економічного аналізу  випливає, що останній - як одна з економічних дисциплін - тісно пов'язаний з іншими дисциплінами. Теоретичною основою економічного аналізу є економічна теорія, що вивчає загальні закони розвитку народного господарства. .Отже, економічний аналіз безпосередньо пов'язаний з економікою промисловості та взагалі економікою окремих галузей народного господарства зокрема.Іншою економічною дисципліною, з якою тісно пов'язаний економічний аналіз, є бухгалтерський облік. Цей зв'язок, по-перше, виявляється у тому, що економічний аналіз як самостійна дисципліна у 30-х рр. ХХ ст. відокремився від бухгалтерського обліку. Варто нагадати, що перші наукові роботи з питань аналізу господарської діяльності видавалися під назвою "Аналіз балансу і звіту". Для студентів, які зацікавляться історією економічного аналізу, можна порекомендувати книгу "Економічний аналіз" (за редакцією М. І. Баканова, А. Н. Камаєва, А. Д. Шеремета) (М.,1976).

      По-друге, бухгалтерський облік і бухгалтерська  звітність є основним джерелом інформації при аналізі господарської діяльності. Використання даних бухгалтерського обліку і звітності надає аналітичним висновкам документальної обгрунтованості. Водночас з допомогою економічного аналізу повною мірою реалізується контрольна функція бухгалтерського обліку. 
 По-третє, економічний аналіз - важливий засіб подальшого вдосконалення бухгалтерського обліку і звітності. Це виявляється у пристосуванні останнього до вимог аналізу. Ці вимоги враховують при розробці системи показників обліку і звітності, форм звітів і первинних документів, а також при механізації та автоматизації облікових робіт.

      Економічний аналіз, як уже зазначалося, виступає у ролі бази планування і засобу оцінювання виконання плану, а також  перевірки якості планів. Таким чином, економічний аналіз органічно пов'язаний із плануванням. За результатами аналізу не лише виявляють ступінь виконання планів, а й вносять корективи у самі планові завдання. Щоб здійснювати аналіз виконання прогнозів, необхідно знати систему його показників і всього методологічного прогнозування.

      Окрім даних бухгалтерського обліку, в процесі економічного аналізу використовують дані статистичного обліку і звітності, матеріали вибіркових обстежень. Отже, економічний аналіз тісно пов'язаний зі статистикою. При аналітичній обробці інформації широко використовують спеціальні методичні прийоми статистики - такі, зокрема, як групування, визначення відносних чисел, середніх показників, таблиці, графіки і т. ін. Економічний аналіз є засобом подальшого вдосконалення статистичного обліку і звітності, що виявляється у пристосуванні статистичного обліку і звітності до вимог аналізу.

      Економічний аналіз тісно пов'язаний з іншими фінансовими дисциплінами. Аналіз фінансової діяльності і фінансового стану  підприємств (об'єднань) не можна провести, не знаючи чинних принципів фінансового планування, формування власних, позичених і спеціальних коштів, порядку їх використання і повернення. Неможливо на високому кваліфікаційному рівні проводити аналіз фінансових результатів, не знаючи чинного порядку формування та розповсюдження прибутку (те саме стосується питань пристосування відповідних галузей народного господарства).

      Безпосередньо пов'язана з економічним аналізом така економічна дисципліна, як ревізія  і контроль. Цей зв'язок зворотний. З одного боку, в процесі економічного аналізу використовують матеріали документальних ревізій і деякі специфічні методи ревізій та контролю. 
З іншого боку, одержані аналітичні результати ревізори застосовують з метою недопущення в майбутньому виявлених недоліків.

Завдання 1.10. Стратегічний аналіз.

      Стратегічний аналіз означає перетворення бази даних, отриманих в результаті аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища, а також місії і цілей на стратегіний план підприємства. Стратегічний аналіз означає по суті формування стратегічного плану підприємства.

Для стратегічного  аналізу найчастіше використовуються методи:

розрахунково-аналітичні - балансовий, нормативний і інші;

графоаналітичні - екстраполяційні (трендові), сіткові, регресивно-аналітичні, кореляції, трендів  тощо;

економіко-математичні - лінійного, нелінійного і динамічного програмування, теорії ігор та інші;

евристичні (побудовані на досвіді дослідників  і експертів) - методи експертних оцінок, методи сценаріїв, т.д.

 Специфічні методи і моделі стратегічного аналізу, які, до речі, широко використовуються за рубежем, наступні: а) метод розриву; б) модель життєвого циклу товару (ЖЦТ); в) крива досвіду; г) модель „продукт-ринок», д) матричні методи портфельного аналізу (БКГ, „Мак-Кінсі», АДЛ) та інші.

Етапи стратегічного  аналізу

Стратегічний аналіз проводиться, як правило, у два етапи:

Набір планових показників, що виражають  ідею, місію і цілі підприємства та їх порівняння з реальними можливостями, що пропонує середовище і встановлення розриву між ними.

Визначення  альтернативних варіантів стратегічного плану (можливих варіантів розвитку).

      Таким чином, на першому етапі стратегічного  аналізу встановлюють розрив між  стратегічними цілями підприємства і його можливостями, використовуючи, зокрема, один із специфічних методів  аналізу - метод розриву.

Метод розриву

Аналіз  розриву проводиться в такій  послідовності:

Рангуються  по строках стратегічні цілі підприємства.По цих же строках проставляються реальні  можливості підприємства.

- Визначаються  розриви між цілями і можливостями  підприємства по кожному строку (періоду).

- Розробляються  певні заходи (програми і тактичні  дії) по заповненню розривів  на кожну дату.