Мiжнароднi економiчнi основи

1) кошти в  конвертованій валюті, придбані  на міжбанківському валютному  ринку України, через уповноважені  банки протягом терміну, встановленого валютним законодавством для розрахунків з нерезидентами;

2) кошти в  іноземній валюті, одержані фізичними  особами резидентами, включаючи оплату праці, за винятком коштів, одержаних від підприємницької діяльності;

3) кошти в  іноземній валюті, що належать  дипломатичним, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам України, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філіям та представництвам за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

4) кошти в  іноземній валюті, що належать уповноваженим банкам та іншим кредитно-фінансовим установам, які мають ліцензію НБУ на право здійснення валютних операцій, в тому числі придбані від свого імені і за свій рахунок у фізичних осіб резидентів і нерезидентів з урахуванням правил ведення касових операцій, що встановлюються НБУ;

5) кошти в  міжнародних розрахункових (клірингових)  одиницях, які використовуються  у торговельному обороті з  іноземними державами, а також кошти в конвертованій іноземній валюті, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України;

6) кошти в  іноземній валюті, одержані від  приватизації державного майна.

Водночас, крім зазначених вище випадків, тимчасово  не підлягають обов'язковому продажу суми виручки в іноземній валюті, які:

• надійшли на рахунки резидентів-посередників від продажу продукції (робіт, послуг) і які підлягають перерахуванню резидентам та нерезидентам — суб'єктам підприємницької діяльності, за дорученням яких на підставі комісії, доручення, консигнації або агентських угод було здійснено вказаний продаж;
• повністю спрямовуються резидентами на погашення заборгованості в іноземній валюті за кредитами, отриманими резидентами на підставі індивідуальної ліцензії НБУ або гарантованими Урядом України чи НБУ;
• перераховуються на територію України з метою їх внесення до статутних фондів підприємств з іноземними інвестиціями;
• надійшли на користь підприємств з іноземними інвестиціями за експорт продукції (робіт, послуг) власного виробництва.

Порядок розрахунків при імпорті товарів (робіт, послуг). При укладанні контрактів на імпорт продукції в Україну резидент повинен використовувати форми розрахунків з нерезидентами, передбачені чинним законодавством, з урахуванням обмежень, встановлених Національним банком України на момент здійснення розрахунків. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуального дозволу регіонального управління Національного банку України за місцем реєстрації резидента.

Підставою на продовження законодавче встановлених термінів надходження продукції (робіт, послуг) в Україні згідно п. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є наявність висновків відповідних міністерств і відомств, які підтверджують надійність контракту резидента з іноземною фірмою до порядку, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 882 від 28.12.94 р. «Про порядок віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення». В інших випадках клопотання щодо продовження зазначених термінів розрахунків Національний банк України не розглядає.

Моментом  здійснення авансового платежу або  виставлення векселя на користь іноземного партнера вважається дата списання коштів з валютного рахунку резидента або дата виписки векселя.

За відсутності  на рахунку резидента передбаченої контрактом вільно конвертованої валюти для оплати продукції, що імпортується в Україну, уповноважений банк здійснює конвертацію наявної іноземної валюти у валюту контракту за курсом купівлі.

У випадку, якщо між партнерами досягнуто згоди  на оплату продукції в іншій вільно конвертованій валюті, що передбачена контрактом, перерахунок вартості контракту у валюті, в якій буде здійснено платіж, проводиться за крос-курсом на останню дату публікації у «FINANCIAL TIMES» перед здійсненням платежу або за даними системи «REUTERS» на дату здійснення платежу. За відсутності на рахунку резидента передбаченої контрактом валюти оплата продукції, що імпортується в Україну, здійснюється, у разі згоди на це іноземного партнера, у наявній вільно конвертованій валюті, яка перераховується за крос-курсом (на дату здійснення платежу) у валюту контракту, де застосовуються зазначені терміни до перерахованих за кордон валютних коштів у вигляді заставної суми для участі у міжнародних торгах на одержання замовлення на здійснення будівництва чи поставок обладнання для будівництва за кордоном, які після закінчення торгів повертаються резидентам.

Імпортні  розрахунки резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в  разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту  здійснення авансового платежу або  виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, обов'язково потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. 

Резиденти, які  купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання  зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум на валютні рахунки резидентів. Порушення резидентами передбачених термінів, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0.3 % від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої за офіційним поточним валютним курсом на день нарахування пені. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

У разі порушення  резидентами зазначених термінів, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України.

У випадку  перевищення зазначених термінів розрахунків  в разі виконання резидентами  договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії.

Органи валютного  контролю. Розвиток валютного ринву  неможливий без створення ефективної системи контролю, метою якого є забезпечення виконання норм валютного законодавства України усіма резидентами та нерезидентами на території країни під час здійснення операцій з валютними цінностями.

Відповідно  до Декрету Кабінету Міністрів України  «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютні операції з участю резидентів та нерезидентів підлягають валютному контролю. Валютному контролю підлягають також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна. При цьому органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати й одержувати від підприємств та громадян повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських розрахунків в іноземній валюті, а також про майно, що підлягає декларуванню.

Головним  органом валютного контролю в Україні є Національний банк України. НБУ не тільки контролює виконання правил регулювання валютних операцій на території України, а й забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю за операціями, які проводяться через ці банки.

Інші державні органи також мають певні повноваження у сфері валютного контролю. Так, державна податкова адміністрація  України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, державна митна служба контролює додержання правил переміщення валютних цінностей через митний кордон, а міністерство зв'язку наглядає за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через кордон. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Лiтература: 
 

1. Пайовик Б. Д., Матисякевич 3. М., Матейко Р. М.

           Л22   Економічна історія України і, світу: Підручник/ За ред. Б. Д.Лановика.     К.: Вікар, 1999. — 737 с. — (Вища освіта XXI століття). I8ВN 966-7131.20-3 

2. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник/ М58 А.С. Філіпенко ,

           В.І. Мазуренко , В.Д. Сікора та ін; за ред. А.С. Філіпченка.- К.:

           Либідь.1997.-208с. 

3. Козик В.В.. Павлова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічнінi вiдносини : Навч. Посіб. –Львів: Львівська політехніка,1999.-267 с.