Финансовый кризис 2008 год

     Всього  за 2001-2007 роки кошти іноземних замовлень  в структурі джерел фінансування наукових і науково-технічних робіт  склали майже 6,3 млрд. грн., або 23 % від загального обсягу фінансування. Іноземні замовники 90 % своїх коштів спрямовують в технічні науки, галузевий сектор і інститути, що підпорядковані передусім Мінпромполітики [].

     З одного боку іноземне замовлення підтримує  українську науку, зокрема галузеву, з іншого — Україна в особі розробників втрачає авторські права та домінуючу частку доданої вартості створеної інтелектуальну власність. Економіка країни втрачає ринковий сегмент реалізації інноваційної продукції і інноваційну чутливість у формуванні національної інноваційної стратегії [30].

     Однією  із проблем є також неврегульованість  базових питань при укладанні  ліцензійних угод на трансфер технологій (перш за все, права власності, економічна доцільність, інвестиція), яка призводить до негативного досвіду участі України в цьому процесі []. Підприємці мало зацікавлені у підтримці виконавців вітчизняних наукових досліджень та у використанні українських інноваційних технологій саме із-за недостачі матеріальних ресурсів для збереження потенціалу науки і її досягнень, отриманих в попередні роки, відсутності зростання імпорту технологій.

     Аналіз  багатьох інвестиційних проектів [] показує, що, в основному, відбувається трансфер західних управлінських і підприємницьких методик, в той час як передача технологій відповідних виробничих процесів сучасного рівня досить обмежені. При цьому, іноземні інвестори досить часто передачу технології здійснюють шляхом надання морально застарілого обладнання. Іноземні структури створюють в Україні «благодійні фонди», науково-технічні центри, бізнес-інкубатори, керуючись ключовим фактором - низькооплачувані, але високої якості українські наукові ресурси. Тому, у рамках багатьох ТНК, що працюють на українському ринку, на відміну від пануючої думки, технології передаються не з Заходу на Схід, а навпаки зі Сходу па Захід.

     Відтак, якщо вдосконалювати механізми державного регулювання міжнародного трансферу технологій через розробку комплексного документа з міжнародним науково-технічним співробітництвом, то підвищимо ефективність і забезпечимо активізацію процесів укладання двосторонніх міждержавних угод [].

     Останнім  часом [] витрати на інновації в промисловості отримали стійку тенденцію до зростання. У 2007 році обсяг таких витрат перевищив рівень 2001 року у 5,5 рази. Це свідчить про те, що інноваційна діяльність в системі заходів піднесення економіки набуває все більшої увага з боку підприємців. Ще одним підтвердженням такої тенденції можна вважати досить високу частку власних коштів . підприємств у структурі витрат на інноваційну діяльність за джерелами фінансування (2007р. -73,7%).

     Кадровий  потенціал є одним із головних стимулів науково-інноваційного забезпечення промисловості []. Інноваційний успіх, майже завжди, починається з виникнення ідеї, їх пропонують найбільш творчі особистості - винахідники, автори та власники ОПТВ. Чисельність науковців в промисловості має регресивний характер, У 2007 році вона склала 13,7 тис. осіб, що, майже вдвічі, менше, ніж було у 2001 році (25,6 тис). Деякою заспокійливою обставиною в оцінці наслідків такої динаміки може слугувати лише зростаюча продуктивність творчої праці. Обсяг виконаних наукових і науково-технічних робіт в розрахунку на 1000 фахівців, зайнятих у науковій діяльності, у 2007 році перевищив рівень 2001 року у 2,9 рази (2001 р. -35,3 мли. гри., 2007 р. - 101,7 млн. грн.).

     Проте, навіть при зростаючій творчій віддачі тенденція скорочення інтелектуального кадрового ресурсу, як із загальносистемних позицій, так ї з позицій конкретної галузі, не може вважатися такою, що сприяє переходу країни до економіки знань і побудові постіндустріального суспільства.