Аналіз необоротних активів ВАТ «Монфарм»

3) Рентабельність  виробничих фондів називається  рентабельністю виробництва, що  не зовсім вдало, оскільки у  формуванні прибутку беруть участь  всі види діяльності підприємства, що і не були пов'язані з його основними виробничими фондами. 
4) Рентабельність сукупних активів характеризує ефективність використання

всього  наявного майна підприємства.

5) Рентабельність  власного (акціонерного) капіталу показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів. Величину власного капіталу беруть за даними балансу. Вона дорівнює сумі активів за вирахуванням всіх боргових зобов'язань. Цей показник цікавить передусім акціонерів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів. 
6) У багато номенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції визначається також рентабельність окремих її різновидів.  
          Рівень рентабельності всіх організацій та установ залежить від величини прибутку, товарної продукції, витрат виробництва, величини основних виробничих фондів і нормованих обігових засобів. Важливими факторами, що забезпечують зростання прибутку і рентабельності підприємства, є підвищення продуктивності праці, фондовіддачі, економія матеріальних ресурсів, рівень технічного прогресу, а саме, механізації та автоматизації трудомістких технологічних процесів, удосконалення організації виробництва та ін. [4,с.221].

 

 1.2.Значення, завдання та основні напрями аналізу рентабельності  діяльності підприємства

        Оцінку інтенсивності та ефективності діяльності підприємства проводять не лише за показником прибутку, але і за показником рентабельності. Показники рентабельності повніше, аніж прибуток, характеризують кінцеві результати роботи підприємства, оскільки їх величина показує співвідношення прибутку з наявними або використаними ресурсами [3,с.165].

        Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

       Рентабельність оцінюють з різною метою залежно від потреби (зовнішньої чи внутрішньої). Найчастіше рентабельність підприємств оцінюють потенційні інвестори з метою доцільності інвестування коштів. Для державних підприємств така оцінка може здійснюватися на державному рівні з метою виявлення можливостей підвищення рентабельності за наявності негативних тенденцій у державному секторі. На приватних підприємствах оцінку рентабельності з метою прийняття необхідних управлінських рішень, направлених на підтримання або підвищення рівня рентабельності, проводять їх власники та виконавчі директори.

         Аналіз показників рентабельності є важливим для оцінки потенційних можливостей підприємства щодо формування прибутку та оцінки фінансового стану.

        Метою аналізу рентабельності є виявлення основного центру прибутковості банку та факторів, які впливають на збільшення величини прибутку та підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами.

           Завданням аналізу рентабельності є:

• оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо);
• вивчення динаміки показників;
• визначення факторів зміни їхнього рівня;
• пошук резервів зростання рентабельності;
• розроблення заходів для використання виявлених резервів.

       Вибір і послідовність аналізу визначається його завданням. Так, для оцінки результатів діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску - рентабельність окремих виробів і фактори її зміни. 
        Варто вивчати рівень рентабельності не тільки в цілому по підприємству, а й у його структурних підрозділах, а також за видами діяльності підприємства (основна, інвестиційна, фінансова тощо). Зміна рентабельності окремих видів продукції відбувається під впливом різних факторів. Фактори зміни ціни реалізації і собівартості виробу вважаються факторами першого, а всі інші - факторами другого порядку. Визначення впливу факторів першого порядку проводиться методом ланцюгових підстановок або методом абсолютних різниць. Приклад аналізу факторів зміни рентабельності одиниці [5,с.132].

          Основні напрями аналізу рентабельності:

1) Аналіз рентабельності продукції.

2) Аналіз рентабельності капіталу.

         Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Основним показником рентабельності підприємства є рентабельність виробництва, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до всього авансованого капіталу (суми всіх активів). В економічній літературі її часто називають загальною рентабельністю. 
Прибуток від реалізації залежить від обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), її структури, собівартості, рівня цін, а також від фінансових результатів інших видів діяльності. Сума всіх активів (сума основного й оборотного капіталу) залежить від обсягу реалізації і швидкості обороту капіталу, який визначається відношенням суми обороту до середньорічної суми основного й оборотного капіталу. Що швидше обертається капітал на підприємстві, то менше його потрібно для забезпечення випуску планового обсягу продукції. І навпаки, уповільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучення засобів для забезпечення того самого обсягу виробництва, реалізації і збуту. На рівень рентабельності виробництва впливають такі фактори:

- зміна частки прибутку на 1 грн. реалізованої продукції; 
- зміна фондомісткості продукції; 
- зміна оборотності оборотних коштів. 

1.3.Методи  та інформаційне  забезпечення аналізу рентабельності   діяльності  підприємства

        Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

      Порівняння -   один зі способів, за допомогою яких людина почала роз-пізнавати     навколишнє     середовище. Сутність цього методу може бути розкрита  в     такий  спосіб.   Порівняння – це науковий метод пізнання,   у процесі     якого невідоме  (досліджуване)  явище,  предмети    зіставляються з    уже   відомими, досліджуваними    раніше,    з метою визначення загальних рис     або     розходжень між ними.   За    допомогою порівняння визначається загальне   і специфічне   в економічних   явищах,   вивчаються  зміни дослід-жуваних об'єктів, тенденції і закономірності їхнього розвитку [6,с.241].

        В економічному аналізі порівняння використовують для рішення всіх його задач як основний чи допоміжний спосіб. От найбільш типові ситуації,   коли

використовується  порівняння, і мети, що при цьому  досягаються:

1) Зіставлення планових і фактичних показників для оцінки ступеня виконання

плану.

2) Зіставлення фактичних показників  з нормативними  дозволяє    провести

контроль  за витратами і сприяє впровадженню ресурсозберігаючих технологій.

3) Порівняння фактичних показників з показниками минулих років для визначення тенденцій розвитку економічних процесів.

4. Зіставлення  показників аналізованого підприємства  з досягненнями науки і

передового  досвіду  роботи інших підприємств чи підрозділів необхідно для

пошуку  резервів.

5) Порівняння показників аналізованого господарства із середніми показниками

по районі, зоні, області для оцінки досягнутих результатів і визначення

невикористаних  резервів.

6) Зіставлення   рівнобіжних   і   динамічних   рядів   для  вивчення взаємо- зв'язків   досліджуваних    показників.   Наприклад,   аналізуючи    одночасно

динаміку  зміни обсягу виробництва валової  продукції, основних виробничих

фондів   і фондовіддачі,  можна    обґрунтувати    взаємозв'язок    між  цими

показниками.

7) Зіставлення різних варіантів управлінських рішень з метою вибору найбільш

оптимального  з них.

8) Зіставлення результатів діяльності до і після зміни якого-небудь фактора застосовується при розрахунку впливу факторів і підрахунку резервів.

         Результатами аналізу рентабельності діяльності підприємства є одним з відправних пунктів використання нормативного методу планових розрахунків і базою оцінки ефективності розробленого плану формування валового, операційного і чистого прибутку [3,с.37].

         Факторний аналіз - це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), тобто роздроблення результативного показника на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

         Основними задачами факторного аналізу являються слідуючі: 
1. Відбір факторів, визначаючих досліджуємі результативні показники. 
2. Класифікація та систематизація факторів з ціллю забезпечення комплексного та системного підходу до дослідження їх впливу на результати господарської діяльності. 
3. Визначення форми залежності між факторами і результатами показників. 
4. Моделювання взаємозв’язків між результативним і факторним показником.

5. Розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного з них в зміні величини результативного показника. 
6. Робота з факторною моделлю (практичне її використання для управління економічними процесами). 
         Відбір    факторів   для аналізу того чи іншого показника виконується на основі теоретичних і практичних знань,   придбаних в цій сфері. При     цьому звичайно виходять з принципу: чим більший комплекс факторів досліджується, тим точніше будуть результати аналізу.

         Для аналізу показників рентабельності використовують:

- бізнес-план;

- план економічного-соціального розвитку;

- фінансовий план (розрахунковий баланс доходів і витрат);

- форма №1 «Баланс»;

- форма №2 «Звіт про фінансові результати»;

- форма №3 «Звіт про рух грошових коштів»;

- форма № 4 «Звіт про власний капітал»;

- форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності»;

- планові та звітні калькуляції;

- «Звіт про випуск, реалізацію та обсяг цінних паперів», показники внутрішньої управлінської звітності, декларація про прибуток підприємства, матеріали маркетингових досліджень;

- інформація про ціни. 
 
 
 

РОЗДІ 2. АНАЛІЗ  РЕНТАБЕЛЬНОСТІ     ДІЯЛЬНОСТІ  ЗАТ «УКРАГРО НПК» ЗА 2009-2010 РР.

2.1. Економічна характеристика діяльності господарської діяльності ЗАТ «УКРАГРО НПК»

          Об’єктом курсового проекту є ЗАТ «УКРАГРО НПК» (коди підприємства за ЄДРПОУ 31961067, за КОАТУУ 7120910100, за КВЕД  51.55.0). Підприємство розміщене за адресою: 19200,Черкаська обл., м.Жашків, вул. Промислова,1.

       Організаційна форма господарювання – приватна власність, вид економічної діяльності – виробництво добрив та азотних сполук (24.15.0), оптова торгівля хімічними продуктами (51.55.0) , роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, н. в. і. г. (52.48.9). Середня кількість працюючих на підприємств (за 2009-2010 рр.) – 236 чоловік.

       В табл. 2.1. наведено основні економічні показники, які характеризують економічну діяльність ВАТ «УКРАГРО НПК» за 2009-2010 рр. Дані для розрахунку витрат операційної діяльності взято із «Звіту про фінансовий результат» - підсумок ІІ розділу (становить на кінець 2009 р. – 358254 тис. грн., 2010 р. – 105401 тис. грн.). Витрати на одну гривню реалізованої продукції розраховується як відношення витрат операційної діяльності та чистого доходу (3 рядок/2 рядок). Середньооблікову кількість працівників взято із приміток до річної фінансової звітності, а кількість робітників становить 80% робітників. Отже кількість робітників станом на 2010 р. становить – 236*0,8 = 189 чол. Середньорічний  виробіток продукції на одного працівника розраховується як відношення доходу (виручки) від реалізації  продукції ( товарів, робіт, послуг), тис. грн. до  середньооблікової кількості працівників. Фонд оплати праці зазначено у Ф.№2, рядок 240. Середньорічну оплату праці одного працівника розраховується як відношення витрат на оплату праці (р.240) до кількості працівників. ( для 2009 р. – 8874000/236=37601 грн.).