Экологические проблемы в Древнем Египте

        Результатом антропогенних дій, є  порушення структури і функціонування природних систем (ландшафтів) і призводить до негативних соціальних, економічних та інших наслідків.

       Ще однією  екологічною проблемою в Стародавньому  Єгипті були природні явища, які  примітивна наука того часу  не могла контролювати, але могла  передбачити і використати в  свою користь. Такі як, наприклад, повені.

 

3.1.Повені

        Повінь — це фаза водного режиму річки, яка щороку повторюється в даних кліматичних умовах в один і той самий сезон року, характеризується найбільшою водністю, високим і тривалим підйомом та спадом рівнів води. Термін настання повені залежить від типу живлення річки і кліматичних умов. На річках із переважанням дощового живлення, як правило, збігається з періодом випадання найбільшої кількості опадів.

       Як правило в Стародавньому Єгипті повені починалися в червні коли на небосхилі засяє зірка Сиріус(єгиптяни називали її «Сотіс»), уже через кілька годин після початку повені рівень води піднімається на 8-10 метрів. Річкова вода набуває спочатку масно – зеленого кольору,а потім буро-червоного і починає бурхливо вирувати. Повінь триває 3 місяці, після чого Ніл знову повертається в свої береги.

    Але, було і таке, що не піддавалось контролю.  Такими були, рухливі піщані дюни.

 

3.2.Рухливі піщані  дюни

      Дюна - пагорб навіяного вітром піску, форми рельєфу пісків, утворених вітровою акумуляцією. Звичайно термін дюни застосовується до всіх піщаних скупчень незалежно від зонально-кліматичних умов. Дюни мають пологий схил повернутий назустріч вітру і має кут схилу 8-20°. Висота дюни від 5 до 30 м і більше. Рухливі піщані дюни зазвичай дошкуляли єгиптянам дуже сильно, одна хвиля могла накрити ціле селище та знищити весь урожай.

    Передбачаючи стихійні  лиха єгиптяни створили на  цій підставі  власний календар. У Стародавньому Єгипті рік за офіційним календарем ділився на 3 сезони по 4 місяці кожен:

• Час повені (ахет) - з середини липня до середини листопада.
• Час сходів (перет) - з середини листопада до середини березня.
• Час посухи (шему) - з середини березня до середини липня.

       Поняття екологічної проблеми є антропоцентричним, оскільки негативні зміна в природі оцінюються щодо умов існування людини. Населення Стародавнього Єгипту було не виключенням. але також вони були жертвами не контрольованої сили природи.

      Отже, щоб долина Нілу перетворилася в одну з найродючіших країн світу, потрібно прикласти чимало зусиль. В результаті праці багатьох поколінь країна була покрита мережею насипів, що відгороджували землеробські ділянки. Про хід цих подій у Нільської долині ми можемо судити тільки імовірно, на підставі даних, відомих про життя інших народів. Не викликає сумніву той факт, що в Єгипті подібний процес відбувався дуже рано, оскільки для водоспоруди й обробки мулистого грунту і для одержання з нього досить високих врожаїв тут було достатнє і самих простих знарядь. Але вплив на природу не проходить безкарно і за все доводиться відповідати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ:

 

Результати проведеного дослідження дають підставу зробити такі висновки:

Першим завданням нашого дослідження було створити характеристику Стародавнього Єгипту, як складний соціально-природний організм.

Так як, Єгипет здавна звертає на себе увагу. Слід зауважити, що держава з таким примітивним державним апаратом, змогла досягти великих успіхів та ще й здобути повагу інших держав. Будучи завойованим стільки разів  Єгипет, не втрачав своєї родзинки. І не лише цим можна возвеличувати його та його народ.

Історики стверджують, що Єгипетська цивілізація не мала ні «дитинства», ні «юності». Одна з гіпотез про походження Єгипетської цивілізації затверджує, що в джерелах Єгипетської цивілізації сказано, що були якісь таємничі переселенці, інша гіпотеза говорить, що засновниками були нащадки атлантів.  
Хто вони були насправді ми можемо лише догадуватися, читаючи деякі збережені древні тексти. Однак уявити собі їхній побут, відносини,  духовне життя  можна. Для цього досить зануритися у світ Єгипетських міфів та стародавніх  знахідок. І в цьому нам допоможуть загальні відомості про об’єкт наших досліджень.

Друге завдання полягало у висвітленні не гуманності природи та праці Єгипетського народу, щоб створити таку державу.

Єгипетська цивілізація виникла в важких умовах. По-перше, щоб освоїти дикі простори, єгиптянам довелося працювати не покладаючи рук. По-друге, природа виявилася надто щедрою для трудівника, вона не змушувала його дбати про технічне удосконалення праці. Завдяки своїй праці Стародавній Єгипет навчилися передбачати і частково  намагатися контролювати природні умови на своїй території. Повільний розвиток змін навколишнього середовища, вплив цих змін на людину та їх зв'язок з надлишком або нестачею продуктів споживання, необхідність врахування змін, що відбуваються і, що особливо важливо, прогнозування часу початку і кінця природного циклу та його деяких кількісних характеристик призвело до зародження певних екологічних проблем.

Третє завдання передбачало виявлення  екологічних криз та засобів їх передбачення.

У Стародавньому Єгипті, де все життя була пов'язана з Нілом і залежними від нього іригаційними системами, проблема прогнозування термінів повноводдя, обсягів очікуваної води і характеристика мікроклімату для різних зрошуваних посівів мали першорядне значення. І в екологічну свідомість увійшло переконання, що можливо спрямоване вторгнення в природні процеси, перетворення і формування нових мікрокліматичних умов дозволило  б підійти до розуміння кліматичної структури природних процесів. Це в принципі означає, що з'явилася певна екологічна свідомість, спрямоване на вирішення низки практичних проблем.  Реєстрація та аналіз циклічних змін у природі і залежність добробуту від цих циклів дозволили включити в наукове екологічне свідомість ще одну дуже важливу характеристику - здатність передбачати зміни. Внаслідок цього стало можливим використовувати на благо очікувані зміни або ж завчасно забезпечити захист від цих змін та їх наслідків.

Екологічна свідомість, відображаючи зміни клімату і його зв'язок з продуктивністю скотарства і землеробства, була спрямоване насамперед на збереження необхідного режиму, головним чином водопостачання, і на виявлення періодичності циклів кліматичних характеристик, знання яких необхідно для отримання стійкого врожаю.

На підставі цих висновків ми можемо цілковито заявити, що виконали поставлені перед нами завдання.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

 

1.Авдиев В. И. История Древнего Востока – М: Государственное издательство политической литературы, 1953,703 с.

2.Бадж Э. А. У. Египетская религия, египетская магия / Пер. с англ. — М.: Алетейа, 2004,392 с.

  3.Бадж Э. А. Египетские сказки, повести и легенды / Пер. с англ. — М.: Культурный центр «Новый Акрополь», 2009,192 с.

4.Бадж Э. А. У. Мумия. Материалы археологических исследований египетских гробниц / Пер. с англ. — М.: Алетейа, 2001,525 с.

5.Бонгард - Левин Г. М. Древние цивилизации – М: Мысль, 1989,479 с.

6.Вейс Г. История культуры народов мира. Древний Египет. Зарождение мировой цивилизации - М, 2005,144 с.

7.Эрман Адольф. Жизнь в Древнем Египте – М: Центрполиграф, 2008г - 400с.

8.Морэ А. Цари и боги Египта — М.: Алетейа, 2002,240 с.

9.Морэ А. Египетские мистерии – М: Новый Акрополь,2009 ,192 с.

10.Прусаков Д. Природа и человек в Древнем Египте – М: Московский лицей, 1999. – 240 с.

11.Тураев Б. А .История Древнего Востока - Минск., 2004,340с.

12.Уайт Д.М. Боги и люди Древнего Египта / Пер. с англ. Калашниковой Л.А. – М.: ЗАО «Центрполиграф», 2007. 189 с.

 

 

 

 

1 О.П. Крижанівський «Історія Стародавнього Сходу» – М:Київ»Либідь» 2002; ст..28.

2О.П. Крижанівський «Історія Стародавнього Сходу» – М: Київ»Либідь»2002;ст..31.

1 Крол А. А. Єгипет перших фараонів. - М.: "Рудоміно", 2005;ст.3

1 О.П. Крижанівський «Історія Стародавнього Сходу» – М:Київ»Либідь» 2002; ст..31.

 

4О.П. Крижанівський «Історія Стародавнього Сходу» – М: Київ»Либідь»2002;ст..33.

33Геродот. Історія в 10 книгах. Книга друга. Переклад  Г.А. Стратановського. Видавництво «Наука»,Ленінград,1972