Гетьман П.Орлик і перша Конституція України

    Проте українська справа не зникла з європейської арени впродовж ще 40—50-х рр. XVIII ст., її продовжив син Орлика Григор, який став у Франції генералом, польним маршалом, членом королівської ради, графом. Подружжя Орликів мешкало в замку Дентевілів біля Шамона (в родинному маєтку дружини-графині). Григор Орлик, як і батько, намагався піднести справу антиросійської коаліції, але на той час українське питання вже втратило актуальність.

   ЗАКЛЮЧЕННЯ

    Постать гетьман-вигнанця Пилипа Орлика — то велична постать української історії. «Він міг би бути канцлером великої імперії, не те що генеральним писарем у козаків»,— сказав про нього шведський дослідник його діяльності. Орлик був письменником, публіцистом, істориком, він створив шедеври української епістолярної літератури, його інтелект і освіта сягали найкращих взірців європейської освіченості. Гетьман П. Орлик був найвидатнішим представником першої української політичної еміграції, що намагався вибороти суверенну, вільну, єдину Україну, долучити до боротьби за Україну світову дипломатію, піднести українську національну ідею у світі.

    Розгорнуту характеристику Пилипа Орлика дав Борис Крупницький: «В його особі Україна здобула надзвичайно активного заступника, що принаймні тридцять років тримав українську справу в активному стані. І хоч як державний муж мав він певні хиби, свого завдання не сповнив, незалежної і з'єднаної України не здобув, то все ж таки його енергійна, вперта й невтомна праця не могла зостатися без наслідків. Вона полишила нам традиції, утворила певні зв'язки з Європою, поставила українську проблему як актуальне питання європейської дійсності І пол. ХVІІІст., а це має своє значення не тільки для минулого України, але й для її майбутнього державного життя, в якім пороблені Орликом заходи можуть придатися для скріплення наших зв'язків з Європою на основі певної історичної традиції. До історії України Пилип Орлик увійшов як  автор першої в історії нашої держави Конституції. Цей документ не був Конституцією в сучасному значенні цього слова, але він містив у собі прогресивні правові ідеї того часу і став значним пам'ятником правової культури України.

     ДОДАТОК. ДОКУМЕНТ

    Присяга гетьмана Орлика

    Я, Пилип Орлик, новообраний Запорозького війська гетьман, присягаю Господові Богу, славному в святій Тройці, на тому, що, будучи обраний, оголошений і виведений на знаменитий уряд гетьманський вільними голосами, за давніми правами та звичаями військовими, за зволенням найяснішої королівської величності шведської, протектора нашого, від генеральної старшини і всього Запорозького Війська тут, при боці його королівської величності, і яке біля Дніпра на Низу залишається, через посланих осіб, що ці договори й постанови, тут описані і межи мною і тим-таки Запорозьким Військом узаконені й утверджені з повною порадою на акті теперішньої елекції, по всіх пунктах, комматах та періодах незмінно виконувати: милість, вірність і старливе дбання до малоросійської Вітчизни, матері нашої, про добро її посполитим, про публічні цілість, про розширення прав та вольностей військових, скільки сили, розуму та способів стане, мати; жодних факців не ладнати зі сторонніми державами та народами, а всередині у Вітчизні на зруйнування і хоч яке пошкодження; оголошувати усякі підступи Вітчизні, правам та вольностям військовим, шкідливі генеральній старшині, полковникам і кому належить. Обіцяю і повинність беру зберігати до вищих і заслужених у Запорозькому Війську осіб пошанування й любов до всього старшого і меншого товариства, а до переступників, згідно з артикулами правними, справедливість. У цьому мені, Боже, допоможи, непорочне се Євангеліє та невинна страсть Христова. А те все підписом руки моєї власної і печаткою військовою стверджую. Діялося у Бендері, року 1710, квітня 5 дня. Пилип Орлик, гетьман Запорозького Війська рукою власною. 
 

ЛІТЕРАТУРА

    1. Опанович О, М. Гетьмани України й кошові отамани Запорозької Січі,— К., 1993.- С. 273-277.

    2. Замлинський В. Пилип Орлик // Віче.- 1994.— № 3.- С-122-136.

    3. Історія України в особах. ІХ-ХУІІІ  ст,- К., 1995.

    4. Крупницький Б. Д. Гетьман Пилип Орлик (1672—1742). Його життя й доля.— К., 1991.

    5. Пилип Орлик //Український історичний журнал.— 1991.— № 8, 9,11.

    6.М.З.Бердута,  В.І.Бутенко, О.М.Солошенко. Історичні постаті. Гетьмани України - Х .,2004