Підстави міжнародно – правової відповідальності

 

Фактичні підстави є те, за що настає відповідальність. В силу цього необхідно чітко встановити елементи міжнародного правопорушення, яке і виступає в якості фактичного підстави відповідальності. КМП виділила два елементи правопорушення. Стаття 3 проекту статей про відповідальність «Елементи міжнародно – протиправного діяння» говорить: «Міжнародно-протиправне діяння держави в наявності в тому випадку, коли:

а) будь – яка поведінка, що полягає в дії або бездіяльності, може, згідно з міжнародним правом, присвоюватися державі;

б ) така поведінка є порушенням міжнародного зобов'язання цієї держави».……..…………………………………………….. 
 Держава – це єдиний соціальний організм, всі функції якого здійснюються через систему державних органів. Тому, вирішуючи питання про поставлення поведінки державі, треба встановити коло органів, за які вона несе відповідальність. Стаття 5 проекту статей формулює загальне правило: «Поведінка будь – якого органу держави, що має такий статус відповідно до внутрішнього права цієї держави, розглядається згідно з міжнародним правом і за умови, що в даному випадку вказаний орган діяв в якості такого, як діяння цієї держави». Отже, будь-яка інстанція повинна мати статус органу держави, визначення ж системи таких органів належить до внутрішньої компетенції кожної держави.²⁶………………………………………………………………….. 
 Наступні статті проекту конкретизують загальне правило і встановлюють, що не має значення, до якої влади належить орган держави - установчий, законодавчий, виконавчий, судовий або інший, а також який - міжнародний або внутрішньодержавний – характер мають ці функції. 
Презумпція, отже, така, що держава несе міжнародну відповідальність за дії будь – яких своїх органів, незалежно від їх функцій.

 

2.3. Процесуальні підстави міжнародно  – правової відповідальності

 

 

Процесуальні підстави відповідальності представляють собою процедуру розгляду справ про правопорушення та притягнення до відповідальності. В одних випадках ця процедура детально регламентована в міжнародно-правових актах, в інших – її вибір залишений на розсуд органів, які застосовують заходи відповідальності.…²⁷………………………………………… 
 Отже, міжнародно – правова відповідальність виникає при необхідних юридичних та фактичних підстав – конкретного правового зобов'язання і наявності правопорушення в діях суб'єкта.

 

 

2.4. Підстави звільнення від міжнародно  – правової відповідальності

 

Також у міжнародному праві розроблено інститут обставин, що звільняють від відповідальності.

Вони поділяються на дві групи  обставин – обставини, що виключають виникнення відповідальності, та обставини, що виключають застосування відповідальності.       

 Обставини, що виключають виникнення відповідальності – це передбачені нормами міжнародного права випадки, в яких діяння держави (міжнародної організації), хоча і має ознаки правопорушення, але визнається правомірним і не тягне відповідальності.

У сучасному міжнародному праві  до обставин, що виключають виникнення відповідальності, відноситься:      

1) згода потерпілої сторони може виключати міжнародно-правову відповідальність лише за умови, що така згода є юридично дійсною, тобто не є результатом обману, помилки, підкупу чи насилля. Крім того, згода потерпілої сторони не може розглядатися як обставина, що виключає відповідальність, якщо внаслідок цього було порушено норми jus cogens;      

2) контрзаходи – дії однієї держави, що вчиняються нею у відповідь на протиправне діяння іншої держави;      

3) самооборона. Критерії законності самооборони передбачені ст. 51 Статуту ООН. Зокрема, такими критеріями є: має відбутися збройний напад, самооборона має бути застосована до застосування заходів Радою Безпеки ООН, про застосування самооборони має бути негайно повідомлено Раду Безпеки ООН;      

4) форс-мажор та непередбачений випадок – порушення норм міжнародного права під дією непереборної сили чи непередбаченої обставини, які не піддаються контролю з боку держави чи міжнародної організації і зумовлюють неможливість виконання ними своїх зобов’язань;      

5) крайня необхідність, тобто застосування шкоди правам та законним інтересам потерпілого суб’єкту з метою відвернення небезпеки, що загрожує правам та законним інтересам інших осіб, якщо ця небезпека не могла бути усунута іншим шляхом і при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.      

Обставини, що виключають застосування міжнародної відповідальності, не усувають протиправності вчиненого державою чи міжнародною організацією діяння, проте фактично унеможливлюють реалізацію відповідальності. До таких обставин, зокрема, відносяться припинення (ліквідація) потерпілого суб’єкта чи правопорушника, якщо у них немає правонаступників, втрата чи знищення майна, що є предметом реституції, якщо зміст відповідальності не допускає заміни цього майна подібним чи відшкодування у грошовій формі тощо.

Отже, в міжнародному праві передбачено не лише підстави виникнення відповідальності, а й випадки, коли суб’єкт правовідносин звільняється від неї.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Отже, дослідивши та проаналізувавши суб’єкти  міжнародно – правової відповідальності, підстави та обставини за яких вона виникає, можна зробити висновок, що відповідальність відіграє важливу роль в забезпеченню правопорядку та регулюванню міжнародних відносин.

Право міжнародної відповідальності – це окрема галузь міжнародного права, принципи і норми якої визначають для суб'єктів міжнародного права юридичні наслідки міжнародно – протиправних діянь, а також за заподіяння шкоди в результаті діяльності, не забороненої міжнародним правом.

Норми цієї галузі досі не є  кодифікованими, хоч вже давно  ведеться робота Комісією з міжнародного права. Основними джерелами права міжнародної відповідальності є звичайно – правові норми, що склалися на базі прецедентів та судових рішень, міжнародні договори, які підтвердженні резолюціями ООН.

Традиційно суб’єктами відповідальності виділяють: держави, міжнародні організації та фізичні особи,які несуть кримінальну відповідальність.

Міжнародні правопорушення — це протиправна дія чи бездіяльність держави, що порушує її міжнародні зобов'язання. Обов'язковим є існування сукупності юридично обов'язкових приписів, міжнародно – правових актів, на підставі яких певний варіант поведінки держави кваліфікується як міжнародне правопорушення.

Розрізняють декілька груп правопорушень:

1) найтяжчі міжнародні  злочини (злочини протии людства, злочини проти миру, проти людяності, воєнні злочини, геноцид, екоцид, апартеїд);

2) особливо небезпечні  міжнародні правопорушення (піратство,  рабство, работоргівля, торгівля жінками і дітьми, тортури, тероризм, захоплення заручників, найманство, викрадення літаків, зазіхання на дипломатичних представників, незаконне радіомовлення);

3) ординарні міжнародні правопорушення – делікти (невиконання або неналежне виконання міжнародних договорів у галузі економічного, науково-технічного, культурного співробітництва).

Для того, щоб діяння держави було кваліфіковано, як протиправне, повинні бути певні підстави. В праві міжнародної відповідальності виділяють три види підстав міжнародної відповідальності:

• Юридичні підстави – міжнародно – правові акти, що встановлюють міжнародні зобов'язання, порушення яких може бути кваліфіковане як міжнародне правопорушення.
• Фактичні підстави – те, за що настає відповідальність (поведінка держави (діяльність чи бездіяльність), яка є порушенням міжнародного зобов'язання цієї держави));
• Процесуальні підстави – процедуру розгляду справ про правопорушення та притягнення до відповідальності.

Отже, міжнародно – правова відповідальність виникає при необхідних юридичних та фактичних підстав – конкретного правового зобов'язання і наявності правопорушення в діях суб'єкта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Международное  право / Отв. ред. Г. И. Тункин. М., 1982. С.81—82.

2. Международное   право : Общая часть / И. И.  Лукашук – М. :Спарк, 1999. – 112 с.

3. Международное  право. Особенная часть. –Лукашук И.И.  М., 1997, с.404 – 405.

4. Международное право: Учебник. Ушакова Н.А.. Ю.-2000. С.283

5. Международное право - Игнатенко Г. В., Тиунов О. И., Москва, 1999. С.362 – 363.

6. Международное право: Учебное пособие.- Бирюков П.Н. Юристъ, 1998;с..59

7. Международное право / Отв. ред. Ф.И. Кожевников. М., 1981, с.369

8. Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских. – 2-е изд. перераб. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2001. –704 с. (Библиотека словарей «ИНФРА-М»).

9. Международное  право. Особенная часть. –Лукашук И.И.  М., 1997, с.389 – 390.

10. Международное право.  Глебов И.Н.  М.: Дрофа, 2006. — С.289 – 292. 

11.Международное публичное право/ Под ред. Бекяшева К.А. 
ТК Велби, Проспект,2005.С. 665 – 667.………………………………………… 
12. Международное публичное право: Конспект лекций. / Сост В.А. Малышев. М.: Издательство КСМО, 2006.С. 89 – 91.

13. Международное право. Учебник. / Отв. ред. В.И. Кузнецов. М., 2001. С. 220 – 224.

14. Баскин Ю.Я., Фельдман Д.И. История международного права. - М., 1990. С. – 111.

15. Матвеева Т.Д. Международное право. Курс лекций. М.: Изд-во РАГС, 2001. С. 312 – 314.

16. Международное право: Конспект лекций / МИЭМП; Сост. Живарев В.Е. - М.: 2004. С. 76.

17. Скрильник О. О. Класифікація злочинів у міжнародному праві: теоретико – правовий аспект / О. О. Скрильник, А. В. Слатвицька // Форум права. – 2011. – № 2. – С. 839–842.

18. Сучасне міжнародне право – Пронюк Н.В. [Електронний ресурс] Режим доступу:

 http://pidruchniki.ws/16520205/pravo/vidpovidalnist_mizhnarodnomu_pravi#741

19. Міжнародне право Буроменський М.В. [Електронний ресурс] Режим доступу:

http://books.br.com.ua/30710

20.«Права человека» Сборник международных договоров Том I, Универсальные договоры Организация Объединенных Наций Нью-Йорк и Женева, 1994 год [Електронний ресурс] Режим доступу:

http://www.marazm.org.ua/document/konvencii/index.php

21. Колосов Ю., Кузнецов В. Международное право [Електронний ресурс] Режим доступу:

http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/kolos/04.php

¹ Колосов Ю., Кузнецов В. Международное право [Електронний ресурс] Режим доступу:

http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/kolos/04.php

 

² Там само:

Колосов Ю., Кузнецов В. Международное право [Електронний ресурс] Режим доступу:

http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/kolos/04.php

³ Международное право / Отв. ред. Г. И. Тункин. М., 1982. С.81—82.

⁴ Сучасне міжнародне право - Пронюк Н.В. [Електронний ресурс] Режим доступу:

 http://pidruchniki.ws/16520205/pravo/vidpovidalnist_mizhnarodnomu_pravi#741

⁵  Сучасне міжнародне право - Пронюк Н.В. [Електронний ресурс] Режим доступу:

 http://pidruchniki.ws/16520205/pravo/vidpovidalnist_mizhnarodnomu_pravi#741

⁶ Сучасне міжнародне право - Пронюк Н.В. [Електронний ресурс] Режим доступу:

 http://pidruchniki.ws/16520205/pravo/vidpovidalnist_mizhnarodnomu_pravi#741

⁷ Міжнародне право Буроменський М.В. [Електронний ресурс] Режим доступу:

http://books.br.com.ua/30710

 

⁸ Международное право: Учебное пособие.- Бирюков П.Н. Юристъ, 1998;с..59

⁹ Сучасне міжнародне право - Пронюк Н.В. [Електронний ресурс] Режим доступу:

 http://pidruchniki.ws/16520205/pravo/vidpovidalnist_mizhnarodnomu_pravi#741

¹⁰ Сучасне міжнародне право - Пронюк Н.В. [Електронний ресурс] Режим доступу:

 http://pidruchniki.ws/16520205/pravo/vidpovidalnist_mizhnarodnomu_pravi#741

¹¹ Международное право / Отв. ред. Ф.И. Кожевников. М., 1981, с.369

¹² Скрильник О. О. Класифікація злочинів у міжнародному праві: теоретико-правовий

аспект / О. О. Скрильник, А. В. Слатвицька // Форум права. – 2011. – № 2. – С. 839–842

¹³ Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских. – 2-е изд. перераб. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2001. –704 с. (Библиотека словарей «ИНФРА-М»).

 

¹⁴ Там само:

Большой юридический  словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских. – 2-е изд. перераб. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2001. –809 с. (Библиотека словарей «ИНФРА-М»).

¹⁵ Сучасне міжнародне право - Пронюк Н.В. [Електронний ресурс] Режим доступу:

 http://pidruchniki.ws/16520205/pravo/vidpovidalnist_mizhnarodnomu_pravi#741

¹⁶ Международное право. Особенная часть. –Лукашук И.И.  М., 1997, с.389 – 390.

¹⁷ Сучасне міжнародне право - Пронюк Н.В. [Електронний ресурс] Режим доступу:

 http://pidruchniki.ws/16520205/pravo/vidpovidalnist_mizhnarodnomu_pravi#741

¹⁸ Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских. – 2-е изд. перераб. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2001. –884 с. (Библиотека словарей «ИНФРА-М»).

¹⁹ «Права человека» Сборник международных договоров Том I, Универсальные договоры  
Организация Объединенных Наций Нью-Йорк и Женева, 1994 год [Електронний ресурс] Режим доступу: