Органи ООН в системі регулювання світової торгівлі

     Органи  ООН

     Згідно  зі статутом ООН метою діяльності організації в економічній сфері  є здійснення багатостороннього  співробітництва в розв'язанні міжнародних  проблем економічного характеру. Таке багатостороннє співробітництво реалізується за допомогою таких органів ООН:

– Генеральна Асамблея; 
– Економічна і Соціальна Рада; 
– Секретаріат ООН; 
– спеціалізовані установи ООН та міжурядові організації, пов'язані з нею.

     У структурі цих органів регулюванням міжнародних економічних, у т. ч. й торговельно–економічних відносин, займаються:

1. Органи Генеральної Асамблеї: 
– Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД); 
– Програма розвитку ООН (ПРООН); 
– Міжурядовий комітет з науки і техніки в цілях розвитку; 
– Консультативний комітет з науки і техніки в цілях розвитку; 
– Підготовчий комітет повного складу для спеціальних сесій Генеральної Асамблеї, присвячених міжнародному економічному співробітництву; 
– Всесвітня продовольча рада; 
– Світова продовольча програма; 
– Комітет з політики та програм продовольчої допомоги; 
– Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). 
2. Органи Економічної і Соціальної ради (ЕКОСОР): 
– Комісія з транснаціональних корпорацій; 
– Регіональні комісії ООН. 
3. Органи Секретаріату ООН: 
– Управління Генерального директора з питань розвитку та міжнародного економічного співробітництва; 
– Департамент з міжнародних економічних і соціальних питань; 
– Департамент з технічного співробітництва в цілях розвитку; 
– Центр ООН з ТНК; 
– Міжнародний торговельний центр.

     Серед цих органів найбільший вплив на розвиток міжнародної торгівлі мають ЮНКТАД, ЮНСІТРАЛ та Міжнародний торговельний центр.

     Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), Женева (Швейцарія) — створена в 1964 p., як головний орган Генеральної Асамблеї з питань міжнародного економічного співробітництва. Відомо, що Генеральна Угода про тарифи і торгівлю була укладена поза організаційних структур і впливу ООН. Крім того, з моменту заснування ГАТТ працювала головним чином в інтересах промислово розвинутих країн. Тому створення ЮНКТАД вирішувало всі проблеми в цілому: доповнення структури ООН органом, що відповідає за розвиток світової торгівлі, і можливість надання підтримки країнами, що розвиваються, в налагодженні торговельно–економічних відносин з іншими державами. Тому основна мета Конференції — сприяння міжнародній торгівлі, особливо країн, що розвиваються, з метою прискорення їх економічного розвитку. Виконуючи функції міжурядового форуму, ЮНКТАД у той же час займається дослідженнями, розробкою нових концепцій і аналізом торговельної політики, здійснює рішення міжурядових органів, технічне співробітництво (ЮНКТАД є установою—виконавцем ПРООН), обмінюється інформацією і проводить консультації. До складу ЮНКТАД входять 186 держав, серед них і Україна. Штаб-квартира організації знаходиться в Женеві.

     Цілі:

• активізація  міжурядового співробітництва розвинутих країн і країн, що розвиваються; 
• зміцнення співробітництва країн, що розвиваються, між собою;

• координація  дій багатосторонніх інститутів в галузі міжнародної торгівлі й  розвитку;

• мобілізація людських і матеріальних ресурсів через спільні дії урядів і суспільства;

• активізація співробітництва між державами І приватним секторами.

     Цілі  ЮНКТАД визначили її функції: 
1. Регулювання торговельних та економічних відносин між державами. 
2. Розробка заходів з регулювання міжнародної торгівлі сировиною. 
3. Розробка принципів торговельної політики. 
4. Аналіз тенденції світового розвитку й міжнародної торгівлі. 
5. Обговорення актуальних проблем міжнародних економічних відносин. 
6. Координація діяльності органів і закладів 00Н з питань міжнародної торгівлі й розвитку. 
7. Співробітництво з міжнародними організаціями в сфері міжнародної торгівлі (насамперед із СОТ)

     Організаційна структура ЮНКТАД:

1. Конференція. 
2. Рада з торгівлі та розвитку. 
3. Секретаріат.

     Конференція — найвищий орган ЮНКТАД. Вона збирається на сесії раз на чотири роки на рівні міністрів і визначає головні напрями політики міжнародної торгівлі й розвитку. За всю історію ЮНКТАД (включаючи 2000 р.) відбулося десять сесій Конференції. Рішення Конференції переважно рекомендаційні, вони не обов'язкові до прийняття всіма членами; цим ЮНКТАД суттєво відрізняється від СОТ, де рішення обов'язкові до виконання. 
Рада з торгівлі та розвитку — виконавчий орган; особливістю є можливість участі в його роботі представників усіх країн-членів, які побажають. Рада проводить щорічні сесії, на яких обговорюються питання глобальної політики, проблеми торгівлі, валютно-фінансових відносин, торговельної політики, економічних реформ. Раді підпорядковані функціональні комісії; Комісія з торгівлі товарами й послугами та з сировини; Комісія з інвестицій, технології й фінансів; Комісія з підприємницької діяльності. На VIII сесії ЮНКТАД були створені чотири постійних комітети: по сировинних товарах, по зниженню рівня вбогості, по економічному співробітництву між розвиненими країнами й по розвитку секторів послуг (послуги, страхування, морські перевезення), а також спеціальний комітет із преференціями і міжурядова група експертів по обмежувальній діловій практиці. Спеціальні робочі групи займаються питаннями технічного характеру (проведення аналізу, обстежень, підготовка висновків). Комітети й робочі групи представляють доповіді Раді по торгівлі й розвитку. Держави - члени ЮНКТАД мають право брати участь у роботі всіх її органів.

     Секретаріат є частиною Секретаріату 00Н; очолюється Генеральним секретарем, який є заступником Генерального секретаря 00Н. До Секретаріату входять дві служби: координації й політики; зовнішніх зносин. Крім того, в своїй роботі Секретаріат спирається па 9 відділів: 1.сировинних товарів; 
2.міжнародної торгівлі; 3.сфери послуг; 4.економічного співробітництва між країнами, що розвиваються; 5.глобальної взаємозалежності; 6.ТНК й інвестицій; 
7.науки та техніки; 8.найменш розвинутих країн; 9.послуг у сфері управління.

     У спільному із СОТ відомі ЮНКТАД керує  Міжнародним торговельним центром. Фінансування ЮНКТАД здійснюється з таких джерел: кошти ПРООН, Європейської комісії, Світового банку, окремих країн - донорів. Серед останніх —переважно західноєвропейські країни та Японія.

     Форми діяльністі:

     Діяльність  ЮНКТАД виходить з таких принципів: рівноправність держав в міжнародних торговельних відносинах; недопустимість дискримінації й економічного тиску; поширення режиму найбільшого сприяння в міжнародній торгівлі; падання пільг країнам, що розвиваються, па основі «невзаємності»; скасування преференцій, якими користуються розвинені країни на ринках найслабших країн; сприяння розширенню експорту з країн, що розвиваються. Ці й деякі інші принципи задекларовані в документі під назвою «Принципи міжнародних торговельних відносин і торговельної політики».

       ЮНКТАД брала активну участь  у розробці принципів «Нового міжнародного економічного порядку», який був ініційований політиками країн, що розвиваються. В цьому напрямку,-зокрема, Конференція наполягає на обмеженні практики антидемпінгових заходів, які широко застосовуються розвинутими країнами проти менш розвинутих (Україна також від цього потерпає); на відмові від торговельних блокад та ембарго, ЮНКТАД визначає, що різні групи країн мають неоднакові можливості, тому в міжнародній торгівлі необхідно врахувати проблеми розвинутих країн.

     Оскільки  сировина залишається поки що основним експортним товаром для найменш розвинутих країн, ЮНКТАД приділяє торгівлі сировиною особливої уваги. Утворено спеціальні дослідні групи з сировинних товарів, укладено відповідні міжнародні угоди, підписані конвенції щодо умов торгівлі сировиною. За ініціативою ЮНКТАД була розроблена й прийнята Інтегрована програма для сировинних товарів (ІПСТ) в 1976 р.; метою програми є стабілізація цін на сировину й сприяння найменш розвинутим країнам щодо її промислової обробки. У результаті проведених під егідою ЮНКТАД міжурядових переговорів був укладений ряд міжнародних товарних угод, створені дослідницькі групи по сировинних товарах, у роботі яких беруть участь країни-виробники й країни-споживачі, заснований Загальний фонд для сировинних товарів, підписані конвенції й угоди в різних областях.

     В 1992 році держави - члени ЮНКТАД ухвалили рішення щодо нового партнерства з метою розвитку - Картахенска угода. У цій угоді сформульовані політика й визначені міри у взаємозалежних областях фінансів, торгівлі, сировинних товарів, технології й послуг, утримуються рекомендації з рішення як застарілих, так і нових проблем торгівлі й розвитку.

     IX сесія ЮНКТАД, напередодні якої відбулася зустріч «Групи 77» на рівні міністрів, який, у свою чергу, передували зустріч міністрів трьох регіональних груп, обговорювали питання стимулювання росту й розвитку в умовах лібералізації й глобалізації світової економіки. Крім того, внаслідок перенесення Програми ООН для транснаціональних корпорацій у Женеву, ЮНКТАД одержала нові повноваження в області досліджень і технічної допомоги, особливо в питаннях бухгалтерського обліку у зв'язку із прямими іноземними інвестиціями й торгівлею.

     В розробці міжнародного механізму торговельної політики важливе місце посідають  заходи по визначенню преференцій для  країн, що розвиваються, з усунення тарифних перепон, з поліпшення структури їх експорту. Особлива увага приділяється найменш розвинутим країнам, що не мають виходу до моря (таких багато в Африці), й острівним країнам. Окрім суто торговельних, ЮНКТАД відає й іншими питаннями міжнародного економічного співробітництва. Це валюта і фінанси; морські перевезення; страхування передачі технологій; міжнародні інвестиції.

     Аналітична  діяльність ЮНКТАД охоплює такі сфери: тенденції світової економіки та їх вплив на процес розвитку; макроекономічна політика; конкретні проблеми розвитку; використання успішного досвіду розвитку країнами, що розвиваються, й країнами з перехідною економікою; питання, пов'язані з фінансовими потоками й заборгованостями. За результатами досліджень складається банк інформації, яка надається країнам-членам.

     За  сучасних умов уряди країн, що розвиваються, звертаються за допомогою до ЮНКТАД з метою вирішення таких проблем:

– необхідність (з точки зору країни) збільшити  свої надходження від експорту товарів  і послуг, що є головним джерелом фінансування розвитку; 
– стабілізація і зміцнення міжнародних ринків сировинних товарів, продаж яких становить майже 80—90 % експортної виручки більшості таких країн; збільшення таких надходжень завдяки ширшій участі країн у переробці, збуті і розподілі сировинних товарів і зменшення залежності країн від експорту сировини; 
– розширення експортних можливостей країн завдяки мобілізації внутрішніх і зовнішніх ресурсів, включаючи сприяння процесу розвитку і залучення іноземних капіталовкладень; створення належних умов для проведення відповідної національної політики в сфері торгівлі; 
–  зменшення  тягаря  заборгованості; 
– надання особливої підтримки і допомоги найменш розвинутим країнам (на сьогодні ця група налічує понад 40 найбідніших і слабкіших країн світу); 
– сприяння розширенню торгівлі та економічному співробітництву між країнами, що розвиваються, на доповнення до традиційних економічних зв'язків з розвинутими країнами.

     ЮНКТАД  має непрості відносини з СОТ; по суті, вони є конкурентами в сфері  регулювання світової торгівлі. ЮНКТАД розроблює загальні торговельно-політичні принципи в контексті розвитку, а СОТ відає суто торговельними питаннями.

     Комісія ООН з права  міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) — створена в 1966 р. з метою підвищення впливу ООН на процес зменшення і ліквідації правових перешкод, що заважають розвитку міжнародної торгівлі. Вона є головним правовим органом ООН у галузі прав міжнародної торгівлі. До завдань, доручених Комісії, входять:

–сприяння узгодженню та уніфікації права міжнародної  торгівлі; 
– координація роботи міжнародних організацій, сферою діяльності яких є право міжнародної торгівлі;

–сприяння ширшій участі держав в існуючих міжнародних  конвенціях і розробка нових міжнародних  конвенцій та інших документів щодо права міжнародної торгівлі;

– підготовка кадрів і надання допомоги в сфері права міжнародної торгівлі країнам, що розвиваються.

     Функції ЮНСІТРАЛ:

• уніфікація права міжнародної торгівлі;

• координація  роботи міжнародних організацій  у сфері права міжнародної торгівлі; 
• сприяння широкої участі держав в існуючих міжнародних конвенціях і розробці нових міжнародних конвенцій з права міжнародної торгівлі; 
• підготовка кадрів у галузі права міжнародної торгівлі, особливо для країн, що розвиваються.

     Структура:

     До  складу Комісії входять 60 держав-членів, що обираються Генеральною Асамблеєю. Структура членського складу Комісії забезпечує представництво різних географічних регіонів світу і його основних економічних і правових систем. Члени Комісії обираються на шість років, причому термін повноважень половини членів Комісії закінчується через кожні три роки.  
Секретаріатом ЮНСІТРАЛ є Сектор права міжнародної торгівлі Управління з правових питань Організації Об'єднаних Націй. Секретаріат знаходиться у Відні. Комісія заснувала шість робочих груп для проведення підготовчої роботи по суті тим, передбачених програмою роботи Комісії. До складу кожної робочої групи входять всі держави - члени Комісії. Кожна робоча група Комісії, як правило, проводить одну або дві сесії в рік в залежності від розглянутої теми; ці сесії також проводяться по черзі в Нью-Йорку та Відні.  
6 робочих груп і розглядаються ними в даний час теми є наступними:  
-Робоча група I (Проекти в галузі інфраструктури, які фінансуються з приватних джерел); - Робоча група II (Міжнародний арбітраж та погоджувальна процедура) нещодавно завершила Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародну комерційної погоджувальній процедурі (2002 рік); - Робоча група III (Транспортне право) в даний час знаходиться в процесі підготовки проекту документа про міжнародне перевезення вантажів; Робоча група IV (Електронна торгівля); 
-Робоча група V (Законодавство про неспроможність); -Робоча група VI (забезпечувальні інтереси).