Створення системи інформаційного забезпечення управління товарообігом Глобинського м’ясокомбінату

Коефіцієнт економічної ефективності розробки вираховується за (17).

 ,     (17)

Термін окупності розробки Ток  визначається в роках за . 

     (18)

Таким чином, термін окупності розробленої інформаційної системи буде складати 1 рік і 5 місяців за умови, що вона буде використовуватись лише одним інформаційно-аналітичним відділом.

 

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1Аналіз  шкідливих та небезпечних виробничих  факторів

На робочому місці повинні бути передбачені міри захисту від можливого впливу небезпечних і шкідливих факторів виробництва. Рівні цих факторів не повинні перевищувати граничних значень, обговорених правовими, технічними й санітарно-технічними нормами. Ці нормативні документи зобов'язують до створення на робочому місці умов праці, при яких вплив небезпечних і шкідливих факторів на працюючим або усунуто зовсім, або перебуває в припустимих межах.

Характеристика умов праці з ПК на підприємстві. При роботі з комп'ютером людина піддається впливу ряду небезпечних і шкідливих виробничих факторів: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного й іонізуючого випромінювань, шуму й вібрації, статичної електрики й ін.

Робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою й нервово-емоційним навантаженням працівників, високою напруженістю зорової роботи й досить великим навантаженням на м'язи рук при роботі із клавіатурою ЕОМ. Велике значення має раціональна конструкція й розташування елементів робочого місця, що важливо для підтримки оптимальної робочої пози людини.

У процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримувати правильний режим праці й відпочинку. У противному випадку в персоналу відзначаються значна напруга зорового апарата з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утома й хворобливі відчуття в очах, у попереку, в області шиї та руках.

Вимоги до виробничих приміщень. Фарбування приміщень і меблів повинна сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття, гарного настрою.

Джерела світла, такі як світильники й вікна, які дають відбиття від поверхні екрана, значно погіршують точність знаків і спричиняють перешкоди фізіологічного характеру, які можуть виразитися в значній напрузі, особливо при тривалій роботі. Відбиття, включаючи відбиття від вторинних джерел світла, повинне бути зведене до мінімуму. Для захисту від надлишкової яскравості вікон можуть бути застосовані штори й екрани.

Залежно від орієнтації вікон рекомендується наступне фарбування стін і підлоги:

вікна орієнтовані на південь:  - стіни зеленувато-блакитний або світло-блакитний кольори; підлога - зелений;

вікна орієнтовані на північ: - стіни світло-жовтогарячий або оранжево-жовтий кольори; підлога - червонясто-жовтогаряча;

вікна орієнтовані на схід: - стіни жовто-зелених кольорів;

підлога зелена або червонисто-жовтогаряча;

вікна орієнтовані на захід: - стіни жовто-зелений або блакитнувато-зелений кольори; підлога зелена або червонясто-жовтогаряча.

У приміщеннях, де перебуває комп'ютер, необхідно забезпечити наступні величини коефіцієнта відбиття: для стелі: 60...70%, для стін: 40...50%, для підлоги: близько 30%. Для інших поверхонь і робочих меблів: 30...40%.

Освітлення.( ДБН В.2.5-28-2006)

Правильно спроектоване й виконане виробниче освітлення поліпшує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, роблячи позитивний психологічний вплив на працюючого, підвищує безпека праці й знижує травматизм.

Недостатність освітлення приводить до напруги зору, послабляє увага, приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає осліплення, роздратування й різь в очах. Неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку або профзахворювань, тому настільки важливий правильний розрахунок освітленості.

Існує три види освітлення - природне, штучне й сполучене (природне й штучне разом).

Природне освітлення - освітлення приміщень денним світлом, що проникає через світлові прорізи в зовнішніх конструкціях, що обгороджують, приміщень. Природне освітлення характеризується тим, що міняється в широких межах залежно від часу  дня, пори року, характеру області й ряду інших факторів.

Штучне освітлення застосовується при роботі в темний час доби й удень, коли не вдається забезпечити нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (похмура погода, короткий світловий день). Освітлення, при якому недостатнє по нормах природне освітлення доповнюється штучним, називається сполученим освітленням.

Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне. Робоче освітлення, у свою чергу, може бути загальним або комбінованим. Загальне - освітлення, при якому світильники розміщаються у верхній зоні приміщення рівномірно або стосовно до розташування встаткування. Комбіноване - освітлення, при якому до загального додається місцеве освітлення.

Згідно ДБН В.2.5-28-2006 у приміщеннях операторів необхідно застосувати систему комбінованого освітлення.

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, що випливають: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна становити 300 лк, а комбінована - 750 лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 й 300 лк відповідно.

Параметри мікроклімату.( ДСН 3.3.6.042-99)[15]

 Обчислювальна техніка є  джерелом істотних тепловиділень, що може привести до підвищення  температури й зниженню відносної  вологості в приміщенні. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату. У санітарних нормах ДСН 3.3.6.042-99 установлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються залежно від пори року, характеру трудового процесу й характеру виробничого приміщення (див. табл.3.1).

Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери, наведені в табл.3.2.

Таблиця 3.1

Параметри мікроклімату для приміщень, де встановлені комп'ютери

Період року	Параметр мікроклімату	Величина
Холодний	Температу раповітря в приміщенні     Відносна вологість   Швидкість руху повітря	22...24…24С 40...60% до 0,1м/с
Теплий	Температура повітря в приміщенні Відносна вологість   Швидкість руху повітря	23...25…25С 40...60% 0,1...0,2м/с

Таблиця 3.2

Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери

Характеристика приміщення	Об'ємна витрата подаваного в приміщення свіжого повітря, м3 /на одну людину в годину
Обсяг до 20м3 на людину 20...40…40м3 на людину Більше 40м3 на людину	Не менш 30 Не менш 20 Природна вентиляція

 

Шум і вібрація.(ДСН 3.3.6.037-99 і ДСН 3.3.6.039-99).

 Шум погіршує умови праці  роблячи шкідливу дію на організм  людини. Працюючі в умовах тривалого  шумового впливу випробовують  дратівливість, головні болі, запаморочення, зниження пам'яті, підвищену стомлюваність, зниження апетиту, болю у вухах  і т.д. Під впливом шуму знижується  концентрація уваги, порушуються  фізіологічні функції, з'являється утома у зв'язку з підвищеними енергетичними витратами й нервово-психічною напругою, погіршується мовна комутація. Все це знижує працездатність людини і його продуктивність, якість і безпека праці. Тривалий вплив інтенсивного шуму [вище 80 дб(А)] на слух людини приводить до його часткової або повної втрати .

Рівень шуму на робочому місці операторів не повинен перевищувати 50дба. Для зниження рівня шуму стіни й потовк приміщень, де встановлені комп'ютери, можуть бути облицьовані звуковбирними матеріалами.

Під час виконання робіт з ВДТ і ПК у виробничих приміщеннях значення характеристик вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених

Для зниження вібрації обладнання, пристрої, пристосування необхідно встановлювати на спеціальні амортизуючи прокладки, передбачені нормативними документами.

 

Електромагнітне й іонізуюче випромінювання. (ДСН 239-96 і ДСанПіН 3.3.2.007-98)[15]

 

 Максимальний рівень рентгенівського  випромінювання на робочому місці  оператора комп'ютера звичайно  не перевищує 10мкбэр/ч, а інтенсивність ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювань від екрана монітора лежить у межах 10…100мВт/м2.

Для зниження впливу цих видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори зі зниженим рівнем випромінювання (MPR-II, TCO-92, TCO-99), установлювати захисні екрани, а також дотримувати регламентованих режимів праці й відпочинку.

3.2 Безпечна  експлуатація технічного та електроустаткування

З урахуванням безпеки обслуговування електроустаткування і ПК мережі при напрузі до 1000 В виконуються, як правило, з глухо заземлену нейтралізацію за винятком підземних та відкритих розробок, де мережі повинні мати тільки ізольовані нейтрали. При напрузі 6-35 кВ у всіх випадках приймається ізольовані нейтрали, а при напрузі 110 кВі більше - глухо заземлена.

Вірогідність ураження електричним струмом залежить також від умов, які можуть бути з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні та без підвищеної небезпеки (ПУЕ).

До факторів підвищеної небезпеки належать:

• відносна вологість повітря понад 75%;
• струмопровідна основа (підлога);
• наявність струмопровідного пилу;
• температура тривало перебільшує 35 °С або короткострокова - 40°С;

- можливість одночасного  дотику до нормально неструмоведучих  частин електроустаткування та  металоконструкцій, що мають контакт  з землею.

Особливо небезпечні фактори:

• наявність вологи, близької до насичення, чи конденсату;

- наявність хімічно активних  речовин, які руйнують ізоляцію  та струмопровідні елементи;

- наявність не менше  ніж двох факторів підвищеної  небезпеки.

При наявності одного з факторів першої групи має місце підвищена небезпека, а одного з факторів другої групи, або одночасно двох першої особлива небезпека.

Без підвищеної небезпеки - це умови, в яких відсутні ознаки, що створюють підвищену чи особливу небезпеку[16].

На кожному відділі повинна бути:

а) схема електропостачання, на якій вказуються силові та електротягові мережі, місця розміщення електроустановок;

б) принципова однолінійна схема з показом силових мереж.

Зміни, які вносяться в електромережу, повинні відображатись на схемах не пізніше наступного дня.

Відповідальність за загальний стан електрогосподарства покладається на головного енергетика, а на окремих дільницях — на енергетиків дільниць.

Відповідальність за своєчасний ремонт електроустаткування відповідно до графіка планово-попереджувальних робіт покладається на головного інженера. електромережа струм

При обслуговуванні електроустановок необхідно застосовувати запобіжні засоби (діелектричні перчатки, боти, ізоляційні підставки тощо).

Перед використанням захисні засоби повинні ретельно оглядатись. При низьких температурах треба користуватися утепленими діелектричними рукавицями.

3.3 Пожежна  безпека

Найчастіше пожежі та вибухи на підприємствах виникають через несправність виробничого устаткування і порушення технологічного процесу (розгерметизація устаткування і установок, які виділяють горючі або вибухонебезпечні гази, пара і пил, порушення установлених протипожежних правил в технологічному процесі, несправність вогнезатримувальних пристроїв у повітроводах вентиляційних систем і т. ін.). Недопускання пожеж, запалення і вибухів через указані причини можна досягти в результаті підвищення відповідальності інженерно-технічних працівників та обслуговуючого персоналу підприємств за якість монтажу, технічного нагляду, своєчасного проведення перевірок і

планово-запобіжних ремонтів технологічного устаткування, а також за додержання технологічного регламенту експлуатації.

На виробництві є системи протипожежного захисту, що, своєю чергою, містить такі підсистеми: підсистема обмеження розвитку пожежі; підсистема забезпечення безпечної евакуації людей та майна; підсистема створення умов для успішного гасіння пожежі;