Створення системи інформаційного забезпечення управління товарообігом Глобинського м’ясокомбінату

     (1)

Джерелами прибутку від впровадження комп’ютерної системи можуть бути такі фактори:

• зменшення кількості працюючих у відповідних підрозділах;
• можливість виконувати більшу кількість обчислень із статистичними даними;
• зменшення витрат на лікування хворих завдяки можливості передбачення майбутніх хвороб і їх запобігання;

2.5.1 Визначення розміру оплати праці

Визначається вид системи – удосконалення документообігу і контроль виконання документів.

Ступінь новизни розроблюваних задач визначається з таблиці 2.1.

Оскільки ступені А та Б призначаються на рівні міністерств, департаменту, тощо, якому підпорядкована організація-розробник, то для учбових проектів, як правило, використовуються ступені В і Г.

Вид інформації, яка використовується, на основі аналізу вхідної та вихідної інформації функціональної моделі системи визначається за таблицею 2.3

 

Таблиця 2.1. Визначення ступеню новизни розроблюваних задач

№	Характеристика задачі	Клас
	Розробка комплексу задач, що передбачають використання  принципово нових методів розробки, проведення науково-дослідних робіт.	А
	Розробка типових проектних рішень, оригінальних задач і систем, що не мають аналогів.	Б
	Розробка проекту  з використанням типових проектних рішень за умови їх змін; розробка проектів, що мають  аналогічні рішення.	В
	Прив’язка типових проектних рішень.	Г

 

Група складності алгоритму визначається за табицею 2.2

Таблиця2.2. Складність алгоритму

№	Характеристика алгоритму	Група
	Алгоритми оптимізації і моделювання систем та об’єктів	1
	Алгоритми обліку, звітності, статистики пошуку	2
	Алгоритми, що реалізують стандартні методи рішень і не передбачають використання складних чисельних і логічних методів.	3

 

 

Таблиця 2.3. Визначення виду інформації.

Вид  інформації	Позначення	Кількість наборів даних
Кількість видів змінної інформації	ЗІ	m= 3
Кількість видів нормативно-довідкової інформації	НДІ	n= 2
Кількість  банків (баз) даних	БД	p= 1
Обробка в режимі реального часу	РЧ	Так
Забезпечення  телекомунікаційної обробки даних і управління віддаленими об’єктами	ТОУ	Ні

 

 Визначаються витрати часу  на розробку ескізного проекту (передпроектного дослідження) Т1 і  технічного завдання Т2 в таблиці 2.4

 

Таблиця 2.4. Визначення витрат часу.

№	Вид системи	Стадія розробки системи
		Ескізний проект, Т1	Технічне завдання, Т2
		В	В
	Управління матеріально-технічним постачанням, управління збутом продукції, управління комплектацією, управління експортними та імпортними поставками	53	42

Визначаються витрати часу на стадіях «технічний проект», «робочий проект» і «впровадження»- для розробника  Тбр = 53, для програміста Тбп = 42.

– Визначення витрат часу для стадії “технічний проект” (Т3).

Витрати часу на розробку "технічного проекту" T3 визначаються за формулою.

,     (2 )

де TБ3 – базове значення витрат часу для стадії «технічний проект»;

kO – коефіцієнт ступеню новизни проекту;

kП – коефіцієнт трудомісткості робіт на стадії “технічний проект” :

   (3)

Таблиця 2.5 Коефіцієнти k1, k2, k3  для стадії “Технічний проект”.

Вид використаної інформації		Ступінь новизни
Назва	Коефіцієнт	В
Змінна інформація	k1   (ЗІ)	1
Нормативно-довідкова інформація	k2   (НДІ)	0.58
Банк (база) даних	k3   (БД)	0.48

На стадії технічний проект:

На стадії робочий проект:

Таблиця 2.6. Коефіцієнти k1, k2, k3 для стадії "Робочий проект".

Вид використаної інформації	Група складності алгоритму	Ступінь новизни
		В
k1 (ЗІ)	2	1.1
k2 (НДІ)	2	0.58
k3 (БД)	2	0.48

 

Таблиця 2.7. Коефіцієнт ступеню новизни проекту, kO.

Стадія розробки проекту	Вид обробки	Ступінь новизни
		В
Технічний проект	РЧ	1.26
Робочий проект	РЧ	0.823
Впровадження	РЧ	1

Отже, згідно з отриманими нами даними знайдемо витрати часу на розроблення і тестування системи відповідно:

Т3р= 53*1,03*1,26=78 (люд.-дн.)

Т3пр= 42*1,03*1,26=26 (люд.-дн.)

• Витрати часу на стадії «робочий проект» (Т4) і «впровадження» (Т5) визначаються за формулою:

,     (4 )

де  TБ i – базове значення витрат часу; kO – коефіцієнт ступеню новизни  проекту; kП  – коефіцієнт трудомісткості робіт розраховується; kC – коефіцієнт складності контролю вхідної та вихідної інформації.

Складність контролю вхідної та вихідної інформації характеризується: 

11 – вхідні дані і  документи різного формату і  структури, контроль здійснюється  перехресно, тобто враховується  зв’язок між показниками різних  документів;

21 – друк документів  складної багаторівневої структури, різної форми та змісту;

Таблиця 2.8. Коефіцієнт складності контролю вхідної та вихідної інформації kC.

Складність контролю вхідної інформації	Складність контролю вихідної інформації
	21	22
11	1.16	1.07
12	1.08	1.00

 

Тбр=22

Тбпр=135

Визначаємо трудомісткість робіт на стадії «Робочий проект»:

Т4р=42*0,75*1,32*1,16=66 (люд.-дн.)

Т4пр=40*0,75*1,32*1,16=153 (люд.-дн.)

Визначаємо трудомісткість робіт на стадії «Впровадження»:

Тбр=23

Тбпр=22

Поправочні коефіцієнти мають такі самі значення як і для обрахунку на стадії «Робочий проект»

Т5р=41*0,823*1,26*1=43(люд.-дн.)

Т5пр=39*0,823*1,26*1=40 (люд.-дн.)

Для визначення загальних витрат часу на розробку системи використовується формула :

                                    (5)

=27+50+53+42+50+153+66+40+43=510 (люд.-дн.)

Оскільки, студенту на роботу дається 2,5 місяців, то знайдемо коефіцієнти:

К1=610/75=6,8(люд.-дн.)

Тоді, витрати часу складають для розробника і для програміста відповідно

Т5=43/6,8=6(люд.-дн.)

Т5=40/6,8=6(люд.-дн.)

Т4=66/6,8=9(люд.-дн.)

Т4=153/6,8=22 (люд.-дн.)

Т3=50/6,8=7 (люд.-дн.)

Т3=27/6,8=4 (люд.-дн.)

Визначення чисельності виконавців, Ч:

,      (6)

де Ф – кількість робочих днів на виконання проекту.

Для дипломного проекту кількість робочих годин для розробника проекту складає 220,54 год. із 7-годинним робочим днем, тоді

Ф=510/7= 72 (люд.-дн.)

М=72/25=3 (міс.)

Тоді, для виконання цього проекту потрібна чисельність виконавців:

(чол.)

 Оплата праці виконавців підраховується за формулою:

,      (7)

де ЗППР –  місячна оплата праці програміста; Ч – чисельність  виконавців;  
М – кількість місяців роботи. Для дипломного проекту (випускової роботи) це значення дорівнює 3 місяці.

Якщо прийняти, що оплата програміста здійснюється в розмірі 2500 грн., то оплата праці всіх виконавців, складе:

грн.    ,

2.5.2 Витрати, пов’язані з розробкою програми на ПК

1. Розрахунок річного фонду часу  роботи ПК в годинах.

Дійсний річний фонд часу ПК у годинах  дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за винятком часу на технічне обслуговування і ремонт ПК (в середньому 5год/міс + 6 роб.днів/рік) .

     (8)

Оскільки під час виконання дипломного проекту  студент в середньому витрачає R=400 год машинного часу, то величина фонду часу використання ПК для виконання дипломного проекту становить:

     (9)

год

2. Поточні  витрати на експлуатацію V1" визначаються :

,  (10)

де ЗОП – заробітна плата обслуговуючого персоналу (якщо роботи виконуються не на власному ПК); ЗР – витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ПК; ЗМАТ – непрямі витрати, пов’язані з експлуатацією ПК; ЗАМ – амортизаційні відрахування, що обчислюються за формулою:

грн    (11)

де  ЦПК – балансова вартість ПК,  НА – норма амортизаційних відрахувань, яка для ПК дорівнює 5.

Балансова вартість ПК визначається за допомогою формули вказаної нижче. ЦР – ринкова вартість ПК, орієнтовно 4500 грн., kУН – коефіцієнт, що враховує витрати на установку і налагодження ПК і дорівнює 0.12.

 грн             

Витрати на електроенергію, споживану ПК:

    (12)

 

де   РПК –потужність ПК, орієнтовно дорівнює 0.4 кВт;

ТПК – фонд корисного часу роботи ПК, дорівнює 378.4 год.;

А – коефіцієнт інтенсивного використання ПК, дорівнює 0.9;

ЦЕЛ –вартість 1кВт електроенергії для підприємства, дорівнює 0.437 грн./кВт;

грн.

ЗМАТ = 5040*0,05= 252 грн

Зр = 5040*0,06= 302,4 грн

Тепер визначимо поточні витрати на експлуатацію:

грн

            (13)

Загальні витрати на розробку програмного забезпечення  комп’ютерної системи визначають як сума поточних витрат на експлуатацію і оплати праці всіх виконавців:

V1 = 3349,93 + 42000 = 7500 грн

Витрати на придбання і установку ПК

        (14)

У нашому випадку ці витрати становлять V2=0, адже немає потреби в купівлі ПК

Витрати на підготовку приміщення і навчання персоналу

У нас уже є спеціальне приміщення, тому не потрібно шукати нове, тож

V3 = 0.

Витрати на навчання користувачів системи можна прийняти рівними V4 = 2000 грн, адже в середньому на навчання персоналу витрачається 1 місяць.

2.5.3 Загальна вартість розробки і впровадження системи

Загальна вартість розробки і впровадження системи

    (15)

 = 45349,93 + 5040 + 0 + 2000 = 52389,93 грн

Розрахунок річного економічного ефекту слід брати до розгляду норму амортизаційних втрат для комп’ютерних систем та загальну вартість розробки системи.  А оскільки норма амортизаційних витрат дорівнює 5, то

     (16)

 

Річний прибуток ПР від впровадження системи буде збільшено за рахунок зменшення кількості списаних або використаних не за призначенням ліків, а також за рахунок запобігання поширення інфекцій серед населення і як наслідок, зменшення кількості хворих, і орієнтовно складатиме 8000 грн на рік.