Болонский процесс

    Міністри  визнають фундаментальну роль вузів  і студентських організацій у розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти. Також береться до уваги повідомлення від Європейської Асоціації Університетів (ЕAU), що є результатом Грацької Конвенції вищих навчальних закладів, виступи Європейської Асоціації вищих навчальних закладів (ЕURASHE) і повідомлення ESIB – Національних спілок студентів Європи.

    Міністри  вітають зацікавленість інших реґіонів світу в розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти, а також вітають, зокрема, присутність представників європейських країн, які ще вступили в Болонський процес, а також представників робочої групи Загального простору вищої освіти Європейського Союзу, Латинської Америки і Карибського реґіону (EULAC) як гостей конференції.

    Прогрес

    Міністри  вітають різні ініціативи, що починаються після Празького Самміту з вищої освіти, спрямовані на збільшення сумісності і сумірності освіти, на створення більш прозорих структур вищої освіти і поліпшення якості вищої освіти в Європі на рівні вузів і на національному рівні. Міністри, з цією метою, цінують співробітництво і зобов’язання всіх партнерів – вищих навчальних закладів, студентів і інших зацікавлених осіб.

    Міністри  підкреслюють важливість усіх елементів  Болонського процесу для створення  загальноєвропейського простору вищої  освіти і наголошують на необхідності активізувати зусилля на рівні вузів, національному і загальноєвропейському рівнях. Однак, щоб стимулювати подальший розвиток процесу, міністри зобов’язуються дотримуватися проміжних пріоритетів у плині наступних двох років, активізуючи зусилля для розвитку ефективних систем забезпечення якості, просування ефективного використання системи, заснованої на двох циклах, і удосконалення системи визнання ступенів і періодів навчання.

    Забезпечення якості

    Як  показує практика, якість вищої освіти лежить в основі розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти. Міністри зобов’язуються підтримувати подальший розвиток системи забезпечення якості на рівні вузів, на національному і загальноєвропейському рівнях. Вони також підкреслюють необхідність розвитку загальних критеріїв і методологій із забезпечення якості.

    Міністри  також підкреслюють, що, відповідно до принципу інституційної автономії, основна відповідальність за  забезпечення якості лежить на кожному з вузів, що є основою для реальної підзвітності академічної системи в рамках національної системи якості.

    Отже, міністри дійшли згоди, що до 2005 р. національні  системи із забезпечення якості повинні в собі містити:

    - Визначення обов’язків органів  і установ, які беруть участь. 

    - Оцінювання програм і вузів,  яке охоплює внутрішню і зовнішню  оцінку, з врахуванням участі студентів і публікації результатів.

    - Система акредитації, атестації і сумірних процедур.

    - Міжнародне партнерство, співробітництво  і створення мережі.

    На  європейському рівні міністри закликають ENQA за допомогою впливу на членів цієї організації, у співробітництві  з EUA, EURASHE і ESIB створити набір погоджених стандартів, процедур і керівних принципів  забезпечення якості. Дослідити способи забезпечення адекватної погодженої системи перевірки  якості і/або акредитації аґентств і організацій, а також дати звіт із цих питань міністрам через комісії в 2005 р. Належним чином буде врахований і досвід інших асоціацій і організацій у забезпеченні якості.

    Структура ступенів: прийняття системи, яка складається з двох основних ступенів.

    Міністри  із задоволенням відзначають, що після  прийняття зобов’язання про двоступеневу систему в Болонській Декларації всебічна реструктуризація системи  європейської вищої освіти активно просувається вперед. Усі міністри зобов’язуються почати реалізацію двоступеневої системи до 2005 р.

    Міністри  наголошують на важливості консолідації досягнутих результатів і поліпшення розуміння і прийняття нових кваліфікацій за допомогою поглиблення діалогу й у рамках вузів, і між вузами та працедавцями.

    Міністри  підтримують ініціативу країн-учасниць у розробці структури погоджених і адекватних / зіставних кваліфікацій для системи вищої освіти, яка б прагнула дати визначення кваліфікаціям, з огляду на показники об’єму роботи, рівня, результати навчального процесу, компетенції і профіль. Вони також беруть на себе відповідальність за розробку узагальненої структури кваліфікацій для загальноєвропейського простору вищої освіти.

    У цих рамках ступені повинні мати різні чітко визначені результати. Ступені першого і другого  рівнів повинні мати різні спрямованості і профілі, щоб забезпечувати різноманітні індивідуальні, академічні нестатки і потреби трудового ринку. Ступені першого рівня повинні давати доступ, відповідно до Лісабонської Конвенції про Визнання, щодо програм другого рівня. Ступені другого рівня повинні надавати можливість подальших досліджень для одержання докторського ступеня.

    Міністри  запрошують Комісію розглянути питання, яким чином і чи може більш коротка  вища освіта бути зв’язана з першим ступенем структури кваліфікацій, створеної для загальноєвропейського простору вищої освіти.

    Міністри  наголошують на своєму зобов’язанні зробити вищу освіту доступною для  всіх, використовуючи всі можливості і відповідні засоби:

    - Збільшення мобільності.

    - Запровадження системи кредитів. 
 

    - Визнання ступенів: прийняття системи чітких і сумірних ступенів.

    - Вищі навчальні заклади й студенти.

    - Підтримка європейської складової у сфері вищої освіти.

    - Підтримка привабливості загальноєвропейського простору вищої освіти.

- Навчання протягом усього життя.

  Додаткові дії

    Загальноєвропейський простір вищої освіти (EHEA) і загальноєвропейський простір дослідження (ERA) – два основних принципи суспільства, заснованого на знаннях

    Усвідомлюючи  необхідність створення більш тісних зв’язків між EHEA і ERA у Європі знань, а також важливість дослідження як складової частини вищої освіти на території Європи, міністри вважають за необхідне додати докторський рівень як третій щабель Болонського процесу, що доповнює два основних щаблі вищої освіти. Вони також підкреслюють важливість дослідження, дослідницького навчання і підтримки міждисциплінності в досягненні й поліпшенні потрібного рівня якості вищої освіти й у збільшенні конкурентноздатності вищої європейської освіти в загальному. Міністри закликають до збільшення мобільності на докторському і постдокторському рівнях, а також спонукають зацікавлені навчальні установи збільшувати їхнє співробітництво в рамках навчання на одержання докторського ступеня і підготовки молодих дослідників.

    Міністри  починають робити усі необхідні кроки для того, щоб зробити вищі навчальні заклади Європи стали більш привабливим і ефективним партнером. Тому міністри звернулися до вузів із проханням про збільшення ролі та вагомості досліджень задля технологічної, соціальної і культурної еволюції і потреб суспільства.

    Міністри  розуміють, що на шляху досягнення цих  цілей є перешкоди, із якими вузи не в змозі подолати поодинці. Необхідна  вагома підтримка, у тому числі фінансова, а також відповідні рішення від національних урядів і європейських організацій.

    Відтак, міністри заявляють про необхідність підтримати мережі, утворені на докторському рівні, з їх подальшим удосконаленням  задля становлення однієї із визначальних ознак загальноєвропейського простору вищої освіти.

    Огляд результатів

    Заплановані до 2010 р. дії спонукають до вживання заходів для аналізу результатів, досягнутих у  рамках Болонського процесу. Як наслідок попереднього розгляду буде подана інформація про реальні досягнення Процесу і можливість внесення деяких виправлень.

    На  період до 2005 р. – до майбутньої зустрічі міністрів – Комісії було доручено дослідити розвиток Болонського процесу і підготувати детальні звіти з його проґресу і досягнення проміжних пріоритетів, установлених на наступні два роки:

    - забезпечення якості; 

    - двоступінчата система;

    - визнання ступенів і періодів  навчання.

    Окрім того, країни-учасники будуть готові надати доступ до інформації, необхідної для дослідження в галузі вищої освіти щодо цілей Болонського процесу. Доступ до банків даних з дослідження, що провадиться, і його результатів повинен бути спрощеним.

    Наступні доповнення

    Нові члени

    Міністри  вважають за необхідне адаптувати пункт  Празького комюніке щодо заяв про членство в такий спосіб:

    Країни-учасники Європейської культурної конвенції  будуть визнані членом загальноєвропейського простору вищої освіти в тому випадку, якщо вони водночас заявлять про свою готовність переслідувати і досягати мети, поставленої в рамках Болонського процесу, у своїх системах вищої освіти. Заява має містити  інформацію про  способи досягнення принципів і мети декларації.

    Міністри  погоджуються прийняти заяви про  членство таких країн: Албанії, Андорри, Боснії і Ґерцоговини, Ватикана, Росії, Сербії, Чорногорії та Македонії – і привітали держави як нових членів, таким чином, розповсюджуючи дію процесу на 40 європейських країн.

    Міністри  визнають, що участь у Болонському  процесі  вимагає істотних змін і  реформ у всіх країнах, що підписалися. Вони вирішують надати підтримку  всім новим учасникам у здійсненні цих реформ за допомогою організації взаємних обговорень і допомоги, як передбачено Болонським процесом.

    Робоча програма 2003-2005

    Міністри  просять Комісію координувати дії  для досягнення успіху Болонського процесу з питань, окреслених тематично та поетапно, позначених у цьому комюніке, і поінформувати про результати на наступній зустрічі міністрів у 2005 році.

    Наступна конференція

    Міністри  приймають рішення провести наступну конференцію в травні 2005 р. у  м. Берґен (Норвегія). 
 

     Два  дні  представники  Ради  Європи  ознайомлювали керівників українських інститутів, університетів та академій із шляхами реалізації в європейських країнах ідей та мети Болонського процесу. Водночас ректори вітчизняних ВНЗ показали закордонним учасникам на прикладах роботи провідних університетів України, що оновлення української вищої школи корелюється з ідеями Болоньї. Однак для входження в Болонський процес цього замало. Українській вищій школі потрібно ще багато зробити в цьому напрямі і водночас зберегти традиції, які складались у наших кращих університетах протягом багатьох років і навіть кількох століть їхньої діяльності. 

     «Освіта України  відповідно до руху країни в Європу беззаперечно і однозначно визначила як основний напрям інтеграцію в європейський освітній простір, – зазначив на відкритті семінару міністр освіти і науки Василь Кремень. – Болонський процес, як відомо, спрямований на перетворення Європи на найбільш конкурентоспроможний і розвинутий освітній простір у світі. Болонською декларацією, яку підписали європейські міністри освіти 1999 року, передбачено реалізацію багатьох ідей і перетворень. Передусім, це формування єдиного, відкритого європейського простору у сфері освіти, впровадження кредитних технологій на базі європейської системи трансферу кредитів, стимулювання мобільності і створення умов для вільного пересування студентів, викладачів, науковців у межах європейського регіону, прийняття системи освітньо-кваліфікаційних рівнів, яка складається з двох циклів, спрощення процедури визнання кваліфікацій, що сприятиме працевлаштуванню випускників і студентів на європейському ринку праці, розвитку європейської співпраці в сфері  контролю  за якістю вищої освіти та підсилення  європейського  виміру  освіти.  Болонський процес завдяки істотним досягненням стає дедалі відчутнішою реалією для всієї Європи та її громадян. Перспектива приєднання України до цього процесу, – підкреслив Василь Кремень, – надає нашій країні можливість поглибити відносини з європейськими державами в подальшій інтеграції до ЄС».