Рентабельність та шляхи її підвищення на підприємствах

    Тис. грн.

 

    Таким чином, аналізуючи дані таблиці ми бачимо, що рентабельність окремих виробів ВАТ “Надія” збільшилася у звітному році порівняно з попереднім в більшості випадків за рахунок підвищення ціни на вироби, а підвищення собівартості продукції у 2001році навпаки вплинуло негативно на рентабельність продукції. Високорентабельними є рукавиці жіночі і джемпер жіночий. Для підприємства вигідно продовжувати виробляти цю продукцію. Рукавиці чоловічі, шапочки дитячі, рукавиці дитячі, рукавиці з брезенту і джемпер дитячий є виробами з середнім рівнем рентабельності і підприємству потрібно удосконалювати їх виробництво. Такий виріб, як рукавиці робочі в’язані, потрібно зняти з виробництва, оскільки його собівартість в звітному році значно збільшилася і рентабельність знизилася.

    Отже, рентабельність продукції ВАТ “Надія”  в цілому по підприємству значно підвищилася  за рахунок збільшення чистого прибутку і виручки від реалізації. А  якщо розглядати рентабельність окремих  видів продукції, то можна отримати більш точну ситуацію, і побачити, яка продукція приносить підприємству більший прибуток. 

      2.3. Аналіз рентабельності  використання ресурсного  потенціалу

 

    Ефективність  використання ресурсів підприємства характеризується системою показників рентабельності, в якій кожний показник володіє певними можливостями і обмеженнями. З точки зору власників підприємства основним показником є відношення чистого прибутку до власного капіталу. Як відомо, власний капітал не є постійним протягом року, тому перевагу в розрахунках треба надати методу розрахунку по середній величині за рік.

    Рентабельності  власного капіталу розраховується  на основі даних “Балансу” і  “Звіту про фінансові результати” (табл. 2.4) (див. дод. А,Б,В). 

    Таблиця 2.4

    Розрахунок рентабельності власного капіталу ВАТ “Надія”.

    Тис. грн.

    Таким чином, як видно з таблиці (2.4), рентабельність власного капіталу в 2001р. збільшилась  на 19,3%, ніж в 2000р. Цьому сприяло  збільшення чистого прибутку в 7 раз, тоді як середня величина власного капіталу змінилась в незначному розмірі (в 1,1 раза) порівняно з 2000 роком.

    При аналізі власного капіталу розглядаються  три- і п’ятифакторні моделі рентабельності[9, С.49-51]. Ще понад 100 років тому фінансові  менеджери фірми “Дюпон” запропонували  рентабельність власного капіталу R_вк визначити як добуток рентабельності реалізації за чистим прибутком R_а⁴, оборотності активів О_а та коефіцієнта фінансової залежності (відношення сукупного капіталу до власного) К_фз , тобто. 

                                 Р        Р          V      А=П

    R_вк = R_а х О_а х К_фз = ―― = ―― х ―― х ―― х 100%,                      (2.15)

                                ВК        V         А        ВК 

    де  Р – чистий прибуток; V – чиста  виручка від реалізації продукції; А – активи; П – пасиви.

    Розрахуємо  рентабельність власного капіталу за звітний період (за вихідними даними дод. А, Б): 

         15,4         15,4   42,9      102,15

R_вк1= ――― = ―――х―――х―――= 0,359 х 0,420 х 1,521=0,229 або 22,9%

         67,1        42,9      102,15    67,15 

    З наведеної факторної моделі рентабельності власного капіталу випливає, що на її значення істотно впливає збільшення частки позикових коштів, тобто так званий фінансовий ліверидж (важіль), який супроводжується підвищенням ризику втрати підприємством фінансової незалежності.

    З огляду на цей ризик визначають і  регулюють рівень фінансового важеля, з’ясовують, на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу при зміні валового прибутку (ВП) на 1% за умов різних співвідношень позикового капіталу в пасивах підприємства.

    Проілюструємо дію фінансового важеля на прикладі, ВАТ “Надія” в табл. 2.5.

    Таблиця 2.5

    Рівень  фінансового важеля за 2001 рік

      

    Отже, дія фінансового важеля полягає  в тому, що незначні зміни валового прибутку можуть спричинити істотні  зміни рентабельності власного капіталу.

    Рівень  фінансового важеля: 

                ∆ R_вк , %

    РФВ = ―――― ;                                                                                     (1.16)

                ∆ ВП, % 
 

РФВ _{п/к = 30%} = [(0,122–0,067) х 100/0,067] / [(15–10) х 100/10] = 82,1/50,0 =

= 1,642; 

РФВ _{п/к = 50%} = [(0,129–0,051) х 100/0,051] / 50,0 = 152,9/50 = 3,058; 

РФВ _{п/к = 70%} = [(0,145–0,016) х 100/0,016] / 50,0 = 806,25/50,0 = 16,125 

    Якщо  частка позикового капіталу становить 30%, то зміна валового прибутку на 1% спричинює збільшення R_вк на 1,642%; при П/К = 50% - на 3,058%; при П/К = 70% - на 16,125%. При певному значенні цього показника R_вк не змінюється при різних значеннях П/К (фінансовий важіль нейтральний). Якщо прибуток менший, підприємству доцільно нарощувати капітал за критерієм R_вк, використовуючи власні джерела (від’ємний фінансовий важіль), якщо прибуток більший, доцільно залучати позикові кошти (додатній важіль).

    Слід  зважати також на зворотний напрямок дії фінансового важеля. При незначному зменшенні валового прибутку рентабельність власного капіталу істотно знизиться  на підприємстві з високим фінансовим важелем і несуттєво – з низьким.

    Рентабельність  власного капіталу за попередній період за трифакторною моделлю: 

        2,2       2,2        32,9        91,45

R_вко = ―― = ―― х ――― х ――― = 0,067 х 0,360 х 1,497 = 0,036 або 3,6%

           61,1     32,9      91,45       61,1 

    Виміряємо вплив факторів, які входять в трифакторну модель рентабельності капіталу, на зміну рентабельності власного капіталу у звітному році порівняно з базовим за допомогою методу ланцюгових підстановок (таблиця 2.6).

 

     Таблиця 2.6

    Розрахунок  впливу факторів на рентабельність власного капіталу за допомогою способу ланцюгових підстановок (2001р.)

 

    Аналізуючи  розрахункові дані, слід відмітити, що рентабельність власного капіталу у  звітному році порівняно у базовим  збільшилася на 0,193 (на 19,3%) У зв’язку  зі збільшенням рентабельності реалізації за чистим прибутком рентабельність власного капіталу збільшилася на0,156 (15,6%); збільшення оборотності активів призвело до підвищення рентабельності 0,033 (3,3%); зміна коефіцієнта фінансової залежності зумовила збільшення рентабельності власного капіталу на 0,4%. Отже ми бачимо, що найзначніший вплив на зміну рентабельності власного капіталу у звітному році справило збільшення рентабельності реалізації за чистим прибутком.

    Перелік співмножників, що визначають рентабельність власного капіталу, можна розширити. В цьому випадку йдеться про ліквідність, оборотність поточних активів, співвідношення термінових зобов’язань і капіталу підприємства.Розширена формула для визначення впливу чинників на рентабельність власного капіталу має вигляд: 

                 Р          Р       А=П     ПП        V