Рассчеты анализа прибыли и рентабельности

    Під платоспроможностю підприємства розуміється  наявність у підприємства грошовіх коштів і їхніх еквівалентів у кількості, достатньому для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення.

    Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, строк перетворення яких у гроші відповідає строку погашення зобов'язань.

    Аналіз  ліквідності балансу укладається в порівнянні коштів по активі, згрупованих по ступені їхньої ліквідності й розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиві, згрупованими по строках їхнього погашення й розташованими в порядку зростання таких строків.

    Залежно від ступеня ліквідності, тобто  швидкості перетворення в кошти, активи підприємства розділяються на наступні групи:

1. - найбільш ліквідні активи. До них відносять всі статті коштів підприємства і поточних фінансових інвестицій;
2. - швидко реалізовані активи. До цієї групи активів відносять активи, для обігу яких у грошову форму потрібно більше тривалий час: готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселі отримані. Ліквідність цих активів залежить від ряду суб'єктивних і об'єктивних факторів: своєчасності відвантаження продукції, оформлення г банківських документів, швидкості документообігу в банках, від попиту на продукцію і її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форм розрахунків;
3. – повільно реалізовані активи. Потрібний набагато більший строк для перетворення виробничих запасів і витрат у незавершеному виробництві в готову продукцію, а потім в грошові кошти. Крім того, до цієї групи активів відносять видатки майбутніх періодів, а також оборотні активи, що невійшли в перші дві групи.
4. - важко реалізовані активи. До цієї групи відносять необоротні активи підприємства, вартість яких відображена в першому розділу активів балансу.

    Пасиви  балансу групуються по ступені настання строку їхньої оплати. З даних балансу повну інформацію для проведення такого угруповання одержати неможливо. Для проведення цієї процедури можна користуватися даними, наявними в примітках до звітів.

    Але, коли в розпорядженні є лише дані наведені в балансі тоді використовуєтся стандартний підхід: зобов'язання підприємства групуються відповідно до передбачуваних строків погашення.

    Використовуючи  цей критерій, зобов’язання підприємства можна згрупувати в такий спосіб:

1. - найбільш термінові зобов’язання. До них прийнято відносити кредиторську заборгованість по придбаних товарі, работ, послугам.
2. - краткострокові пасиви. До цієї групи відносять краткосрочні позикові кошти, поточні зобов’язання по розрахункам і та інші поточні зобов’язання.
3. - довгострокові пасиви. Ця група представлена довгостроковими зобов’язаннями підприємства, відображеними у третьому розділі пасиву балансу, а також статтями другого й п’ятого розділів пасиву балансу, не віднесеними до другої групи.
4. – постійні (стійкі) пасиви – це статті перщого розділу пасиву балансу.

    Для визначення ліквідності балансу  необхідно зіставити підсумки наведених  груп по активу і пасиву. Баланс важається абсолютно ліквідним, якщо дотримуються наступні нерівності: 
 
 
 
 
 
 
 
 

    У випадку якщо одне або кілька нерівностей  системи мають протилежний знак, ліквідність балансу в більшому або меншому ступені відрізняється від абсолютної.

    Для характеристики ліквідності ВАТ «Коровай» у таблиці 2.8 приведемо розрахунок груп активів і пасивів. 
 

Таблиця 2.8 – Аналіз ліквідності балансу  ВАТ «Коровай»