Майнове страхування

       Страхова  галузь України, як і вся її економіка, зазнає нині величезних змін. У найстисліші  строки потрібно подолати шлях від  централізованої планової економіки  до господарства. що функціонує на ринкових засадах. Зміни мають бути фундаментальні й стосуватися політичних, юридичних, економічних, соціальних і технологічних аспектів еволюції суспільства. Отже реформування тривалий час впливатиме на розвиток усіх галузей економіки країни

       Державна  політика, спрямована на приватизацію, проведення протиінфляційних заходів, упорядкування оподаткування як страхувальників, так і страховиків, відсоткових ставок, валютних курсів, фінансового контролю, забезпечує серйозні передумови для активізації страхової  діяльності. Стратегія кожної конкретної компанії полягає в тому, щоб максимально  скористатися цими можливостями. Разом  з тим мають бути своєчасно  враховані й чинники, що ускладнюють  роботу страховиків. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Висновки і пропозиції 
 

       Отже, майнове страхування - це галузь страхування, в якій об’єктом страхових відносин є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням i розпорядженням майном юридичних або фізичних осіб, які здійснюються на підставі добровільно укладеного договору між страховиком i страхувальником. У ринковій економіці галузь страхових послуг грає важливу роль для  всього суспільства. Ситуація в країнах перехідних до ринкової економіки є унікальною: застійна, монополістична система з часом поступається місцем динамічній, конкуруючій ринковій економіці.  Оскільки, страхова діяльність в новому середовищі супроводжується значною невпевненістю і великою кількістю ризиків бізнесу, підвищення ефективності страхової діяльності можливо лише шляхом проведення ефективної державної політики, направленої на регулювання страхового ринку в Україні.

       Майнове страхування трактується як галузь страхування, в якій об'єктом страхових  правовідносин виступає майно в  різних видах; його економічне призначення — відшкодування збитку, що виник унаслідок страхового випадку. Застрахованим може бути майно, що як є власністю страхувальника, так і знаходиться в його володінні, користуванні, розпорядженні. Страхувальниками виступають не тільки власники майна, але і інші юридичні і фізичні особи, що несуть відповідальність за його збереження.

       Обов’язковим  є знання принципів страхування  для всіх учасників страхового процесу  на всіх його стадіях. Основним принципом майнового страхування є страхування майна на всю його дійсну вартість на момент укладання договору (страхова вартість), і розмір страхового відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, заподіяного застрахованому майну, тобто принцип відшкодування, компенсації шкоди.

       В Україні є свій механізм майнового  страхування. Майнова галузь поділяється на дві підгалузі:

       – страхування майна юридичних  осіб. Об’єкти: нерухоме майно, обладнання, устаткування, транспортні засоби, інструменти тощо.

       – страхування майна фізичних осіб. Об’єкти: будівлі та квартири громадян, домашні тварини, транспорт, домашнє майно та майно на садибі тощо.

       Майнове страхування може здійснюватися  в добровільній і обов’язковій формах. Страхування майна фізичних осіб здійснюється в основному в добровільній формі, а значна частина майна юридичних осіб страхується в обов’язковій формі.

       У 2006 році лідерство по темпах зростання  страхових платежів належало майновому страхуванню. Цей показник склав 51,4%. Зростанню збору страхових премій не перешкодила навіть відміна обов'язкового страхування майна в сільській місцевості і переведення його на добровільну основу. В основному таке збільшення стало можливим за рахунок зростання числа фізичних осіб, які придбали реальне право власності на майно, a також завдяки зміні порядку відрахування страхових премій підприємствами на цей вид страхування, тепер такі платежі можна здійснювати за рахунок собівартості. Цей вид страхування є одним з найбільш перспективних. Одним же з головних чинників, що заважають цьому виду страхування розвиватися в повну силу, є низька платоспроможність і юридичних, і фізичних осіб[19, с. 156].

       Вивчені в процесі підготовки даної роботи матеріали дозволяють зробити висновок, що на сьогодні назріла необхідність планомірного розвитку страхового ринку і перетворення його в цивілізований. Для цього, на мій погляд, в першу чергу його необхідно регламентувати. 3 цією метою держава повинна оперативно вирішити питання із законодавчою базою, оподаткуванням, забезпеченням захисту інтересів страхувальника, і, найголовніше, забезпечити вигідність страхування для громадян.

       Дуже  важливим, на мою думку, є вдумливий підхід до фінансових можливостей діяльності страхових компаній, особливо в питаннях збереження їх платоспроможності. Прийняті зміни порядку формування страхових резервів, на жаль, не дозволяють їх накопичувати, що істотно підриває платоспроможність страхових організацій. Є надія, що нові проекти законів стосовно страхування виправлять становище.

             Перспективи розвитку майнового страхування вимагають  докорінних змін у системі підготовки та забезпечення кадрами учасників  страхового  ринку: збільшення чисельності  працюючих на ринку страхування  спеціалістів, залучення до роботи висококваліфікованих спеціалістів (сюрвеєрів, актуаріїв, брокерів, аварійних комісарів, аджастерів).

       В умовах ринкової економіки добровільне  страхування майна є пріоритетним.

       Важливим  напрямом залишається впровадження зарубіжного досвіду організації  страхування і ефективного функціонування страхового ринку, оскільки страхові компанії в розвинутих країнах добре знають сильні і слабкі сторони клієнтів, мають певний досвід ринкових перетворень, вимушені постійно оцінювати ризик і прогнозувати страхові події, розробляти рекомендації по підвищенню ефективності роботи страховиків і страхувальників та по виконанню страхових зобов'язань по укладених договорах. Це, зокрема, досвід США, Англії, Франції, Ізраїлю, Канади, Японії та інших країн. 3 досвіду розвинутих країн для наших умов має інтерес система організації страхування та національна система координації функціонування страхових організацій при провідній ролі держави у розробці програм і стратегії розвитку страхування та у його здійсненні, а також досвід функціонування кооперативних страхових організацій, в тому числі і товариств взаємного страхування (ТВС), які успішно конкурують на страхових ринках з традиційними страховими компаніями.

       Стосовно  вимог ринкового середовища особливо відстає база інформаційного забезпечення функціонування страхового ринку, існують  проблеми методології страхування  та його економіки й організації, а також підготовки і перепідготовки кадрів. Необхідно відзначити, що в останні роки зміцнився блок преси і реклами страхового ринку в зв'язку із заснуванням в 1999 р. всеукраїнського науково-практичного журналу для професіоналів «Финансовые услуги», розрахованого на працівників страхової, банківської та інших сфер фінансових послуг. Фактично розширилось не тільки інформаційне поле страхового ринку, а й з'явилася можливість для поглибленого і професійного розгляду питань теорії і методології страхової діяльності, формування і ефективності функціонування національного страхового ринку, висвітлення досвіду зарубіжних страхових ринків.

       В більш широкому плані в нашій державі по суті стоїть питання розвитку страхового захисту, як окремого напряму державного регулювання розвитку народного господарства, для чого необхідне прийняття спеціальних законів, визначення обов'язкових видів страхування, чітка регламентація діяльності страхових організацій. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури 
 

1. Шахов В. В. Введение в страхование: Учеб. пособие. М: Финансы и статистика, 1999. — 288с.
2. Страхова справа Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. - 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2002. — 203 с.
3. Закон України «Про страхування» // Голос України. — 1996. — № 68.
4. Горбач Л.М. Страхова справа. — Луцьк: Вежа, 2001. — 182 с.
5. Криворучко А.В. Розвиток страхового ринку в сільському господарстві // Економіка АПК.- 1997. — № 6. — С. 66-70.
6. Страхование в Украине / А.Н. Залетов; под ред. О.Д. Слюсаренко. — К.: 2002. — 450 с.
7. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук., ред. С. С. Осадець. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.
8. Шахов В.В. Страхование. — М.: ЮНИТИ, 1997. — № 2. — 311 с.
9. Внукова Н., Прудкий А. Оценка зффективности страхового предпринимательства в Украине // Финансовые услуги. — 2000. — № 7 — С. 32-34.
10. Страхування: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ Я. Шумелда. - 2-ге вид., пер. і допов.. - Тернопіль: Джура, 2006. - 296 с.
11. Ястремський О. Основи теорії економічного ризику. Навч. посібник. — К.: «АртЕК», 1997 - 248 с.
12. Науково-теоретичний журнал Міністерства фінансів України “Фінанси України”, №4, 2005р, ст. 28-34. Кручок С.І.
13. Спеціалізоване виданя про страхування, “ Страхова справа”, №1(17), 2005 рік, Олексій Павлюк, ст. 41-45.
14. Говорушко Т.М. Страхові послуги, навч. посібн. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005 рік., ст. 68-71.
15. Горбач Л. М. Страхова справа: навч. посібн., 2- ге видання К:.Кондор, 2006 рік,ст. 56-60.
16. Шелехов К. В., Бігдаш В. Д. Страхування: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2001. – 424 с.
17. Бігдаш В.Д. Страхування: Навч. посібник. — К.: МАУП, 1998. — 424 с.
18. Субачов І.І., Олійник В.Я., Терєщенко Т.Є Заволока П.О. Розвиток страхового ринку в Україні як фактор фінансової стабілізації економіки // Фінанси України. — №5. —2001. — С. 130-133.
19. Щірінян А.С. Страхування 2008. - 476с.
20. Федорова Т.А, Основьі страховой деятельности: Учебн. для вузов. — М.: БЕК, 2002. —749 с.
21. Михайлова Н.В., Ярова Г.М. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. – 2007р.
22. Вовчак О.Д. Страхування навч. посібн, Львів: “Новий світ”, 2006 рік, ст. 80-85.
23. Кириленко Т.Г.Фінанси, теорія,навч. посібн. К:.ЦУЛ, 2004 рік, ст. 182-186.
24. Горбач Л.М. Страхова справа. – К.: «Просвіта», 2003. – 285с.
25. . Базилевич В. Д. Страховий ринок України. – К.: Товариство “Знання”, КОО, 2000. – 374 с.
26. Офіційний сайт НАСКА «Оранта».
27. Ткаченко Н. В. Страхування. Підручник.— К.: «Ліра-К» 2009. — 470 с.