На розвиток фінансової системи впливає чимало факторів, які потрібно вирішувати, щоб не допустити застою і кризових явищ. По-перше – налагодити функціонування грошової, кредитної, банківської систем. По-друге – всі сфери фінансів і їх ланок, діяльність органів та інститутів, які функціонують в сфері фінансів необхідно вдосконалити. Стратегія і тактика реформування фінансів має полягати у поступовій реструктуризації, яка передбачатиме подальшу трансформацію. Слід звернути більше уваги на проблеми економічного розвитку та зростання, розробці законодавчо-нормативної бази. Єдиним способом збалансування фінансової системи є застосування системи міжбюджетних розрахунків, хоча в деяких випадках він неефективний.

      Історичний  досвід переконує, що фінанси успішно  можна використовувати як у тоталітарних системах для задоволення вузькокласових, партійних чи особистих інтересів, так і в демократичних системах для досягнення соціальної злагоди, забезпечення високоефективного виробництва і підвищення життєвого рівня громадян.

      Свого найвищого розвитку й досконалості фінанси досягають в умовах ринкової економіки, фундаментальною основою якої є різні форми власності. При їх обмеженості фінанси не можуть виявити всіх своїх потенційних можливостей, оскільки їхнє функціонування жорстко обмежується відповідними державними законодавчими та нормативними актами.

      Центральне  місце в наукових дослідженнях сучасних вітчизняних фінансистів посідають ідеї спрямування та використання фінансів для досягнення суспільного блага, яке повинно забезпечуватися за допомогою демократичних інститутів держави та політичної волі правлячих еліт. Обов'язковою умовою для цього є розвиток приватного підприємництва та ефективних державних структур, шо мають у своєму розпорядженні достатній фінансовий потенціал.

      Зміни або дії у сфері фінансів мають сенс лише тоді, коли матеріальне становище певних соціальних груп покращується без погіршення його для інших. Всі фінансові явища і процеси повинні мати хороше моральне підґрунтя, в іншому разі вони матимуть руйнівний характер. Суть сказаного полягає в тому, що всякі дії держави, підприємця, людини повинні враховувати інтереси людини. Словом, одна особа не може шкодити іншій або жити за її рахунок. Моральний бік фінансової діяльності будь-якого суб'єкта в сучасній фінансовій практиці набуває глибшого змісту, а в науці – всебічного дослідження.

      Глобалізація – явище, що має потужний ефект для усіх сторін життєдіяльності суспільства. Україна поступово інтегрується до міжнародних фінансових ринків і наслідки глобалізаційних процесів стають дедалі відчутними для української фінансової системи, тому потрібно запобігти негативним наслідкам цього процесу. Складовими фінансової глобалізації є: глобальні фінансові ринки; глобальні фінансові суб'єкти; глобальні фінансові інструменти як глобальні продукти, які є об'єктом купівлі-продажу на глобальних фінансових ринках ; технології фінансової глобалізації.

      Підбиваючи  підсумок, слід зауважити, що Україна  поступово інтегрується до міжнародних  фінансових ринків і наслідки глобалізаційних  процесів стають дедалі відчутнішими для української фінансової системи. Позитивний чи негативний вектор змін від глобалізації залежить від рівня розвитку фінансової систем. Підбиваючи підсумок, можна сказати що фінансова система України досить розвинута, але існує чимало проблем, які потребують вирішення в короткостроковому періоді і найближчим часом необхідно провести бюджетну реформу.

    Дослідження становлення фінансів України дозволяє зробити висновок, що ефективність економічних реформ великою мірою залежить від осмислення минулого, використання наукових і практичних надбань вчених та практиків.

Список  використаної літератури

1. Артус М.М. Проблеми трактування сутності та функцій категорії «фінанси» // Фінанси України. – 2007, №4. – с. 127-135.  
2. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія. – Київ: Знання-Прес, 2004. – 615 с.
3. Базилюк Г.О. Бюджетний менеджмент. – Київ: Атіка, 2003. – 265 с.
4. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. – Київ:Атіка,  2002. – 368 с.
5. Батрименко Б.Б. Проблеми функціонування фінансової системи України // Наукові праці НДФІ, № 1-2, 2004р. – с.15-19 
6. Бланкарт Ш. Фінанси в умовах демократії: Всуп до фінансової науки. – Київ: Либідь,  2000. – 654 с. 
7. Василик О.Д. Теорія фінансів – Київ: НІОС,  2001. – 416 с.
8. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. Київ: ЦУЛ,  2003. – 608 с.
9. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань. – Київ: Вища школа, 1998. – 544 с.
10. Гриньова В. М., Коюда В. О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 424 с
11. Дзюбик С.Д. Фіскальна політика. – Київ: УАДУ, 1998. – 64 с.
12. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. – Київ: Знання-Прес,  2000. – 209 с. 
13. Євнух О.Т. Природа і причини багатства: погляд фінансиста // Фінанси України. – 2005, №4. – с. 4-12. 
14. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України.  – Київ: Наукова думка,  1999. – 304 с. 
15. Єфименко Т.І. Деякі підходи до розв’язання проблеми взаємоузгодженності термінів і нормативно-правових питань у сфері фінансів // Фінанси України. – 2006, №5. – с. 19-34.
16. Карлін М.І., Горбач Л.М., Новосад Л.Я. Державні фінанси в транзитивній економіці. – Київ: Кондор, 2003. – 220 с.
17. Карпінський Б.А., Герасименко О.В. Основи збалансованості фінансової системи держави // Фінанси України. – 2003. – №1. – с. 77-79
18. Кваша О.О. Парадигмальний підхід до становлення фінансової системи України // Наукові праці НДФІ, № 5, 2004р. –  с.10-12
19. Климко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. – Київ:Вища школа - Знання, 2004. – 743 с.
20. Корнейчук Л., Шевчук В., Воробьева Л. Физическая экономия. Украинская школа // Экономика Украины. – 2006, №12. – с. 55-59.
21. Кравчук Н. Фінансова система держави: теоретична концептуалізація та проблеми структурування // Світ фінансів. – 2006. – Випуск 3 (8). – с. 81-89
22. Крупка М.І., Скаско О.І. Вплив оперативної банківської інформації на розвиток фінансової системи України // Фінанси України. – 2002. – №11. – с. 107-110
23. Кудряшов В.П. Фінанси. – Херсон: Олді-плюс, 2002. – 352 с.
24. Куровский С.Н. Нові шляхи розвитку державних фінансів України // Наукові праці НДФІ, № 1-2, 2004р. – с.27-29
25. Льовочкін С., Опарін В., Федосов В. Трансформація та розвиток фінансової системи України // Ринок цінних паперів України. – 2003. – №1-2. – С. 13-14
26. Макушкин А. Г Фінансова глобалізація //Вільна думка 21 століття – 2003р. – № 10 – c. 30-43 
27. Мочерний С.В., Ларіна Я.С., Плахотнюк О.В. Сутність фінансів у контексті економічних відносин // Фінанси України. – 2004, №3. – с. 16-22.
28. Нам Г.Г. Фінансова наука і сьогодення  // Фінанси України. – 2007, №8.- с. 153-158.
29. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія). – Київ: КНЕУ,  2001. – 240 с.
30. Опарін В.М., Малько В.І., Кондратюк С.Я., Коломієць Г.Б. Бюджетна система.  – Київ: КНЕУ,  2002. – 336 с.
31. Поважний А.З  Глобалізація національної економіки  //Менеджер – 2006р - № 1 - c. 172 
32. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник.  К.: Центр навчальної літератури, 2006.
33. Стукало Н.В Глобалізація й розвиток фінансової системи України  //Фінанси України – 2005р. – № 5 – c. 29-35 
34. Теорія фінансів / ред. Василика О.Д.- Київ, 2005.
35. Финансы. Учебник. Под ред. М.В. Романовскогоо, О.В. Врублевской, Б.М. Сабанти.- М.: Перспектива, Юрайт. – 2001.
36. Финансы: Учебное пособие / под ред. Проф. А.М.Ковалевой.- 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1999..
37. Чухин А. Исследование фундаментальных экономических проблем // Экономика Украины. – 2006, №8. – с. 88-94.
38. Юрій Е.О. Фінанси. Навчальний посібник. – Чернівці: БДФА, 2004.