Роль грошей в ріночній економіці.Сутність кредиту

ЗМІСТ 

       Вступ…………………………………………………………………………….3

       1 Роль грошей у ринковій економіці……………………………………….....5

       2 Сутність кредиту. Класифікація  кредитів комерційних банків  за призначенням і характерам використання позикових коштів..................................13

       2.1 Сутність кредиту………………………………………………………….13

       2.2 Класифікація кредитів комерційних  банків за призначенням і характерам  використання позикових коштів………………………………………..16

       3 Практична частина………………………………………………………….18

       3.1 Задача 1…………………………………………………………………….18

       3.2 Задача 2…………………………………………………………………….19

       3.3 Задача 3…………………………………………………………………….20

       3.4 Задача 4…………………………………………………………………….21

       3.5 Задач 5………………………………………………………………....…..22

       3.6 Задача 6…………………………………………………………………….23

       Висновок……………………………………………………………………….25

       Список використаної літератури…………………………………………….26 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

       У ринковій економіці грошам належить визначне місце. Вони забезпечують життєдіяльність  суб`єктів держави, огортаючи всі  клітини системи виробничих відносин.

       Справді, величезна кількість людей у світі щоденно розраховуються грошима за придбані товари чи послуги. Проте не кожна людина задумується про те, яке важливе значення мають гроші. А вони необхідні для функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рух фінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил.

       Отже, будучи предметом попиту, гроші впливають  на ринок товарів і послуг. Стан грошового обігу може привести до змін умов економічної рівноваги. Так, при інфляції люди по-іншому підходять  до розподілу своїх доходів між заощадженням і споживанням, ніж у періоди стабілізації цін.

       Особливого  значення вивчення грошей набуває для  розуміння функціонування ринкової системи економіки. Оскільки Україна  йде до ринкової економіки сучасного  типу, регулююча економічна роль держави достатньо велика, то гроші, грошовий обіг є головними інструментами в механізмі державного регулювання, який веде до економічного і соціального прогресу.

       Метою моєї семестрової роботи є в межах  запропонованого обсягу розглянути основні питання, що стосуються ролі грошей в ринковій економіці та сутності кредиту.

       Основна частина роботи складається з  трьох розділів, присвячених розкриттю  теоретичного питання та практичної частини.

       Кредит  виступає опорою сучасної економіки, невід'ємним  елементом економічного розвитку. Його використовують як великі підприємства і об'єднання, так і малі виробничі, сільськогосподарські і торгові структури; як держави, уряду, так і окремі громадяни.

       Кредитори, що володіють вільними ресурсами, тільки завдяки їх передачі позичальнику, мають можливість отримати від нього додаткові грошові кошти. Кредит, що надається в грошовій формі, являє собою нові платіжні кошти.

       На  поверхні економічних явищ кредит виступає як тимчасове позичення речі або  грошових коштів. За допомогою кредиту придбаваються товарно-матеріальні цінності, різного роду машини, механізми, купуються населенням товари з розстрочкою платежу. Об'єктом придбання за рахунок кредиту виступають різноманітні цінності (речі, товари). Однак «речове» тлумачення кредиту виходить за рамки політико-економічного аналізу. Економічна наука про гроші і кредит вивчає не самі речі, а відносини між суб'єктами з приводу речей. У зв'язку з цим кредит як економічну категорію потрібно розглядати як певний вигляд суспільних відносин.

       Кредит здатний надавати активний вплив на об'єм і структуру грошової маси, платіжного обороту, швидкість обігу грошей. Кредит стимулює розвиток продуктивних сил, прискорює формування джерел капіталу для розширення відтворювання на основі досягнень науково-технічного прогресу.

       Кредит - надання грошей або товарів в  борг, як правило, з сплатою процентів; вартісна економічна категорія, невід'ємний  елемент товарно-грошових відносин. Виникнення кредиту пов'язане безпосередньо  зі сферою обміну, де власники товарів  протистоять один одному як власники, готові вступити у економічні відносини. 
 
 
 
 
 
 
 
 

1 РОЛЬ ГРОШЕЙ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ 

       Гроші виконують п'ять функцій: міри вартості, засоби обігу; засобу утворення скарбів, накопичень і заощаджень; засобу платежу; світових грошей.  

       Функція грошей як міри вартості. Гроші як загальний  еквівалент вимірюють вартість усіх товарів. Але не гроші роблять  товари порівнянними, а кількість  витраченого суспільно необхідного  трупа; порівняння їх вартості можливе, так як самі гроші нею володіють. При металевому обігу цю функцію виконували дійсні гроші (золото і срібло), але вони висловлювали вартість товарів ідеально, тобто у вигляді подумки експонованих грошей.

       Формою  прояву вартості є ціна товару. Однак  вартість товару служить для того, щоб перетворити мінові відносини в можливість кількісних оцінок за допомогою грошей. На стадії формування товарних відносин гріш зіграли роль засобу, що прирівнює до грошей інші товари, зробивши їх порівнянними не просто як продукти людської праці, а як частини одного і того ж грошового матеріалу - золота або срібла. У результаті товари стали ставитися один до одного в постійній пропорції, тобто виник масштаб цін як певну вагу золота і срібла, фіксований в якості одиниці виміру. Для порівняння цін у ході розвитку мінових відносин держави стали встановлювати фіксовані масштаби цін, тобто кількість золота і срібла, що прийняті в країні за грошову одиницю. Наприклад, в США актом про золотий стандарт за долар в 1900 р. було прийнято 1,50463 г чистого золота, але при подальших девальваціях долара вміст у ньому золота знижувалося тричі: у 1934 р. - до 0,889 г »у грудні 1971 р. - до 0,818 г і в лютому 1973 р. - до 0,737 р.

       Ямайська  валютна система, введена в 1976-1978 рр.., Скасувала офіційну ціну на золото, а також золоті паритети, у зв'язку з чим втратив своє значення офіційний масштаб цін. В даний час офіційний масштаб цін замінений. Фактичним, який складається стихійно, в процесі ринкового обміну.

       При зверненні нерозмінних кредитних  грошей механізм дії функції міри вартості змінюється. Товари все  більшою мірою одержують суспільне визнання не стільки через гроші, скільки безпосередньо в процесі виробництва. Оскільки полягає в них робочий час уже в процесі виробництва починає виступати в певній мірі як суспільно необхідний, товари виявляються здатними співвідноситися один з одним вже на цьому ступені, а не після попереднього прирівнювання їх до грошового товару в обігу, як було на початкових етапах товарного виробництва .

       У зв'язку з тим, що «кредитні гроші - це форма прояву грошового капіталу і обслуговують вони не обіг товару, а капітал, то виконання функції міри вартості ними здійснюється не тільки в сфері обміну, а й у сфері виробництва».

       А це означає, що при капіталізмі ціна формується не тільки на ринку, а й у сфері виробництва, на ринку ж відбувається її остаточне коректування. Ціна товару в таких умовах залежить від двох факторів: вартості банкноти, яка визначається вартістю реалізованих товарів, і кількістю банкнот в обігу; співвідношення попиту і пропозиції на даний товар на ринку.

       При зверненні нерозмінних кредитних  грошей ціна знаходить підтвердження  безпосередньо в товарах, а не в золоті. Тому ціна є форма прояву мінового відношення даного товару до всіх товарів, а не специфічно до одного жовтого металу.  

       Функція грошей як засобу обігу. Товарне звернення  включає дві метаморфози, тобто  дві зміни форм вартості: продаж одного товару і купівлю іншого. У цьому процесі гроші відіграють роль посередника в обміні двох товарів: Т-Г-Т.

       Відмінність товарного обігу від безпосереднього обміну товару на товар відрізняється тим, що воно обслуговується грошима в якості засобу обігу, завдяки чому долаються індивідуальні, часові та просторові межі, характерні для прямого товарного обміну.

       Однак якщо товари йдуть після їх реалізації з обігу, то гроші залишаються в цій сфері, безперервно обслуговуючи товарообмін. Дана обставина веде не до ліквідації, а, до поглиблення протиріч обміну, так як виникає! розрив між купівлею і продажем товарів в одній ланці викли-1 кість подібний розрив в інших ланках, що створює можливість появи економічних криз. Базою економічних криз є структурні зрушення у виробництві та реалізації суспільного продукту.

       Особливість функції грошей як засобу обігу полягає  в тому, що цю функцію виконують, по-перше, реальні, або готівку, гроші, а, по-друге, знаки вартості - паперові та кредитні гроші. В даний час, коли золото демонетізіруется, функцію засобу обігу виконують кредитні гроші. Причому вони функціонують і як купівельний засіб, і як засіб платежу: якщо метаморфоза Т-Г ~ Т не переривається в часі, то звернення товарів відбувається на основі грошей як купівельного засобу; якщо відбувається розрив між купівлею і продажем товарів, то гроші виступають як засіб платежу.

         Формула Т-Г-Т відповідає простому товарному виробництву, коли обіг товарів реалізується на основі грошей як купівельного засобу. Такий висновок випливає не тільки з факту кількісного превалювання угод, де гроші вживаються як купівельний засіб, а не як засіб платежу. Товар «гроші», по суті, не пристосований до самостійного виконання функції платежу, оскільки остання передбачає в якості необхідної умови примус, гарантію, довіра.

       Інше  становище складається при капіталістичному товарному виробництві. Тут домінує  формула Г-Т-Г ', де Г, як правило, є засобом обігу не товарів, а капіталу.

       Хоча  функція платіжного засобу властива кредитних грошей, а функція купівельного засобу - товару-грошей, або грошового  товару, це не означає, що кожна з  форм грошей не може виконувати обидві функції. І все ж головна відмінність між металевими і кредитними грошима криється не в тому, що вони по-різному виконують функцію засобу обігу, а в тому, що перші опосередковують рух товару, а другі - рух капіталу.  

       Функція грошей як засобу утворення скарбів, накопичень і заощаджень. Функцію скарбу виконують повноцінні і реальні гроші - золото і срібло. Оскільки гроші представляють загальне втілення багатства, то виникає прагнення до їх накопичення. Але для цього необхідно перервати дві метаморфози в товарообміні Т-Г-Т. У даному випадку за продажем товару не слід купівля іншого товару, а гроші випадають з обігу і перетворюються на «золоту лялечку», тобто скарб.

       У докапіталістичних формаціях існувала «наївна форма накопичення багатства», коли витягнуті із обігу золото і  срібло зберігалися у панчохах, скринях, матрацами, закопувалися в землю. В умовах металеве грошового обігу функція скарби виконувала важливу економічну роль - стихійного регулятора закону грошового обігу.

       З ростом товарного виробництва перетворення грошей у скарби стає необхідною умовою регулярного поновлення відтворення. Прагнення до отримання найбільшого прибутку змушує підприємців не зберігати гроші як мертве скарб, а пускати їх в оборот.

       В умовах металевого грошового обігу  центральні емісійні банки зобов'язані мати золоті запаси у вигляді резервів внутрішнього грошового обігу, запаси розміну банкнот на золото і міжнародних платежів. В даний час всі ці функції золотого запасу центрального банку відпали у зв'язку з вилученням золота з обігу, припиненням розміну банкнот на золото та відміною золотих паритетів, тобто винятком благородного металу з міжнародного обігу.