Сутність та значення аудиторської діяльності в Україні

 

Оцінка системи б/о  та                -     облікова політика підприємства та її зміни

внутрішнього контролю            -     визначення тестів к-лю та процедур пер-ки         

 

Визначення ризиків  та               -    оцінка ризика невиявлення  помилки

суттєвості перевірки                  -    визначення порогу суттєвості для операцій

• ймовірність суттєвих викривлень
• ймовірність шахрайства
• виявлення складних ділянок б/о

 

Визначення характеру, обсягу, часу процедур та підбір виконавців

 

Координація, керівництво  та нагляд за виконанням          

 

II етап

Складання плану і програми аудиту                                          

 

Програма перевірки  являє собою деталізацію плану  з викладенням етапів перевірки, запланованих аудиторських процедур, виконавців, строків виконання кожного  етапу або процедури, робочих  документів, які повинні бути складені, а також відмітки про виконання програми аудиту.

План і програму перевірки  підписують керівник аудиторської фірми  та керівник перевірки.

 

3. Договір на надання аудиторських послуг. 

 

Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення  замовника.

Укладанню договору може передувати листування між аудиторською фірмою та замовником аудиту. Замовник надсилає аудиторській фірмі Листа-замовлення на проведення аудиту, у разі згоди – аудиторська фірма відповідає Листом-згодою (Листом-зобов'язанням).

Договір повинен відповідати нормам Цивільного кодексу України і має таку структуру:

1. Преамбула (назва договору, номер, місто й дата укладання).
2. Предмет договору.
3. Вартість робіт та порядок розрахунків.
4. Порядок здачі та прийому результатів робіт.
5. Зобов`язання сторін.
6. Права сторін.
7. Відповідальність сторін.
8. Інші особливі умови.
9. Реквізити сторін.

При необхідності можуть також бути включені такі пункти як можлтвість залучення до аудиту інших аудиторів або спеціалістів інших галузей тощо.

Такі ж договори необхідно укладати кожного року з усіма наявними клієнтами.

 

4. Методичні прийоми та процедури аудиту.

 

Одними із найважливіших  елементів методології аудиту є його метод, прийоми, способи та процедури, за допомогою сукупності яких досліджують предмет і об'єкти аудиту.

Методи аудиту є інструментами проведення аудиторського контролю, реалізуються через застосування певних прийомів перевірки і способів її організації. Методика ж аудиту характеризується певним набором аудиторських процедур, які здійснюють у визначеній послідовності із застосуванням конкретних методів і прийомів аудиту.

Методичні прийоми аудиту поділяються на дві групи:

1. Фактичні.
• інвентаризація;
• лабораторний аналіз;
• експертиза;
• опитування;
• анкетування;
• тестування;
• спостереження та огляд;
• інспекція;
• оцінка - метод, за допомогою якого оцінюють стан, ефективність, надійність різноманітних об'єктів аудиторського контролю;
• вивчення по суті (передбачає вивчення аудитором економічного змісту господарських операцій, встановлення їх наслідків, фактичної та юридичної вірогідності їх здійснення, оцінку правильності відображених сум та їх взаємної ув'язки);
• запит (підтвердження) (полягає у надсиланні дебіторам, кредиторам, банкам, юристам та іншим третім особам, пов'язаним з підприемством-клієнтом, листа з проханням підтвердити, надати інформацію про здійснені операції, залишки по рахунках, зобов'язаннях, претензіях та інші дані, які цікавлять аудитора. Такі листи надсилають від імені підприємства, яке перевіряють, а отримувачем відповіді на них є аудитор (аудиторська фірма)).
• аналітичний огляд (аудитор повинен визначити стан, тенденції розвитку та перспективи діяльності підприємства на основі не тільки його фактичних даних фінансової звітності, а й аналізу результатів роботи інших подібних підприємств цієї галузі). І якщо низка підприємств галузі зазнали банкрутства у економічних умовах, шр склалися, то не виключено, що це може трапитись і з підприємством, яке перевіряють. Крім того, існують також інші напрями аналітичного огляду.
• узагальнення (передбачає групування і систематизацію всіх зібраних аудиторських доказів, оцінку суттєвості виявлених недоліків, а також формування аудиторського висновку, розробку рекомендацій).

 

2.Документальні.

• читання документу (перевірка правильності оформлення документу, змісту документу та його відповідності чинному законодавству);
• арифметична перевірка числових значень у документі;
• зустрічна перевірка. Можна проводити на 2-х рівнях:
1. по вертикалі (операція перевіряється починаючи з первинного документу і закінчуючи звітністю);
2. по горизонталі (перевірка ідентичності відображення однієї операції в різних документах або в різних організаціях);
• аналіз показників;
• підтвердження достовірності документів.

 

5. Контроль якості аудиторської роботи.

 

Невід'ємною складовою аудиторського процесу є організація контролю якості роботи аудиторів.

Порядок здійснення контролю за якістю аудиторських послуг регламентується  МСА № 200.

Система контролю якості аудиту складається із зовнішнього і внутрішнього контролю. Зовнішній контроль здійснюється державою і суспільними професійними об'єднаннями, а внутрішній - самими аудиторськими фірмами.

Контроль якості аудиторських послуг з боку держави відбувається в формі нормативно-правового регулювання, а також шляхом організації державної реєстрації аудиторських фірм, сертифікації аудиторської діяльності тощо. Цей контроль в більшій мірі  носить профілактичний характер.

Основною метою внутрішнього контролю є контроль за дотриманням обов'язкових вимог стандартів і технології аудиторських перевірок. Виконану кожним аудитором роботу контролює аудитор вищої або такої ж компетенції.

Внутрішньофірмовий контроль якості полягає в:

• оцінці професіоналізму  виконання завдання;

• адекватності ведіння  робочої документації;

• дотриманні вимог стандартів при  виконанні аудиторських процедур;

•  належному  оформленні  результатів перевірки.

Контроль  якості аудиту в фірмі виражається в наступному:

• затвердженні плану  і програми аудиторської перевірки  керівником фірми;

• інструктажі аудиторської групи з урахуванням конкретних обставин, складності і новинок об'єкта, кваліфікації аудиторів;

• розподілі обов'язків  по виконавцях робіт з урахуванням посади і кваліфікації;

• доведенні до виконавця  індивідуальних завдань у формі  анкет, тестів, методичних вказівок;

• оцінці і аналізі  доказів;

• поточному керівництві роботою виконавців;

• оцінці виконання індивідуальних завдань.

 

 

Тема 4. Аудиторський ризик та суттєвість в аудиті.

 

Зміст

 

1. Аудиторський ризик та методика його визначення<span class="dash041e_0441_043d_043e_0432_043d