Сутність та значення аудиторської діяльності в Україні

Список рекомендованої літератури

 

1. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93р. №3126-XII у редакції ЗУ від 14.09.2006 р. № 140-V.
2. Положення АПУ "Про сертифікацію аудиторів" від 19.11.2002р. № 116.
3. Міжнародні стандарти аудиту. – К., 2004.
4. Бондаренко Н.О., Понікаров В.Д., Попова С.М. Аудит суб'єктів підприємницької діяльності.- К., 2004.
5. Загородній А.Г. та ін. Аудит: теорія та практика. - Львів, 2004.
6. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту. – К., 2006.
7. Організація і методика проведення аудиту: навчально-практичний посібник (Сопко В.В., Шило В.П. та інші). – К., 2003.
8. Аудит. Методика документування. – К., 2006.
9. Документування процесу аудиту. Робочі документи аудитора. – Запоріжжя, 2002.

 

 

Тема 1. Сутність та значення аудиторської діяльності в Україні.

 

Зміст

 

1. Поняття аудиторської діяльності.
2. Класифікація аудиторських послуг.
3. Об’єкти аудиту.

 

1. Поняття аудиторської діяльності.

 

Згідно ст. 362 Господарського кодексу України аудиторською діяльністю визнається діяльність громадян та організацій, предметом якої є здійснення аудиту, організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

 

Аудит (англ. audit, від лат. audiо – слухання, слух) — це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

 

Аудиторська діяльність здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими організаціями, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

На сьогоднішній день в Україні нараховується понад 5000 аудиторів. Щорічно послугами аудиторських фірм та аудиторів користуються близько 70 000 суб'єктів підприємницької діяльності.

 

До найпоширеніших напрямків аудиторської діяльності включаються:

1.Аудит вірогідності бухгалтерського обліку та звітності. Аудитор аналізує стан і вірогідність обліку за весь період, що ревізується; визначає рівень організації бухобліку; перевіряє правильність бухгалтерських записів, вірогідність вирахування собівартості, розрахунку прибутку та його розподілу тощо.

2. Аудит фінансово-господарської діяльності та стану майна підприємства. Найбільше поширений у випадку приватизації майна, передання державного майна в оренду, продажу його фізичним особам, у ситуації збитковості та банкрутства.

3. Супутні аудиторські послуги:

3.1. Аналіз фінансово-господарської діяльності. Застосовується у випадках необхідності проведення глибокого дослідження стану діяльності підприємства, оцінки перспектив його розвитку, розробки санації тощо.

3.2. Наукове, методичне, інформаційне забезпечення діяльності підприємств з питань організації облікової політики, оподаткування, організації внутрішнього аудиту та оцінки його результатів.

3.3. Постановка та/або ведення правильного бухгалтерського обліку передбачає відновлення запущеного обліку за минулий період, складання поточних облікових регістрів, балансів, звітів.

3.4. Консультації з питань організації обліку, оподаткування, складання фінансової звітності, з правових питань.

3.5. Інші супутні аудиторські послуги (експрес- перевірки (оглядові), операційні перевірки, трансформація бухгалтерського обліку (компіляція) тощо).

Завдання експрес-перевірки полягає у встановленні негативних фактів, які формують думку аудитора про наявність у звітності недостовірних даних.

При проведенні операційної перевірки аудитор зобов'язаний провести процедури перевірки за окремими питаннями відповідно до домовленості з клієнтом. Погоджені між клієнтом і аудитором процедури перевірки здійснюються з метою задоволення інтересів клієнта щодо дослідження інформації з окремих питань.

Трансформація обліку за обліковими стандартами, які відрізняються від національних, полягає в складанні зручних у використанні таблиць і фінансової звітності, складеної за іншими обліковими принципами. При здійсненні компіляції не потрібне застосування процедур з метою одержання доказів про достовірність звітності.

 

 

2. . Класифікація аудиторських послуг.

 

Класифікація аудиту за його видами:

 

1. По відношенню до вимог законодавства:
• обов'язковий;
• ініціативний (необов'язковий).

 

2. За об'єктами:

• аудит фінансової звітності (здійснюється з метою встановлення достовірності її показників);
• аудит на відповідність (має на меті визначити, чи дотримуються у клієнта прийняті процедури та правила окремими структурними підрозділами);
• операційний аудит (перевірка окремих процедур і операцій з метою оцінки їх продуктивності та ефективності).

 

3.  За типом клієнта:
• загальний;
• банківський;
• страховий;
• аудит бірж;
• аудит позабюджетних фондів;
• аудит інвестиційних інститутів.

 

4. Залежно від тривалості співпраці «клієнт-аудитор»:
• первинний (початковий);
• повторний.

 

4. За способом проведення:
• суцільний;
• вибірковий;
• комбінований.

 

На сьогоднішній день щорічне проведення аудиту є обов’язковим для:

1) підтвердження достовірності  та повноти річної фінансової  звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств — емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану  засновників банків, підприємств  з іноземними інвестиціями, відкритих  акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів при  отриманні ліцензії на здійснення  професійної діяльності на ринку  цінних паперів.

 

3. Об’єкти аудиту.

 

№ з/п	Об’єкти аудиту	Інформація та документи, які підлягають перевірці
1.	Засновницькі та інші загальні документи  підприємства	Статут  підприємства. Ліцензії за видами діяльності. Організаційна структура  підприємства. Накази, розпорядження, службові записки, протоколи засідань зборів засновників, штатний розпис тощо.
	Облікова політика підприємства	Наказ про облікову політику, графік документообігу, робочі документи з  методологічного, технічного та організаційного  аспектів облікової політики підприємства
	Грошові кошти	Облік касових операцій. Облік грошових коштів на рахунках у банку, у т.ч. валютних, депозитних тощо. Дотримання касової та розрахункової дисципліни.
	Основні засоби та нематеріальні активи.	Облік надходження, руху та вибуття  основних засобів на нематеріальних активів. Нарахування амортизацій та/або зносу. Переоцінка основних засобів. Реалізація та списання основних засобів та нематеріальних активів. Облік витрат на ремонт та модернізацію основних засобів.
	Виробничі запаси	Облік надходження запасів. Аналітичний облік наявності та руху матеріальних цінностей на складах підприємства. Списання запасів на витрати виробництва. Дотримання норм витрачання. Списання нестач, втрат і розкрадання матеріальних цінностей. Облік МШП (у запасі та в експлуатації). Зведений облік матеріальних цінностей.
	Розрахунки з оплати праці	Облік чисельності працюючих. Облік  використання трудових ресурсів. Облік  робочого часу працівників. Синтетичний  та аналітичний облік нарахування  заробітної плати, у т.ч. сумісникам. Облік розрахунків з оплати праці та соціальних виплат працівникам.  Облік нарахувань на фонд оплати праці та утримань із заробітної плати. Розрахунки з бюджетом та позабюджетними фондами за видами нарахувань.
	Витрати на виробництво.	Виявлення, облік та розподіл прямих і непрямих витрат. Облік незавершеного виробництва. Облік виправного та невиправного браку виробництва. Калькулювання собівартості продукції.
	Готова продукція, товари та реалізація	Облік оприбуткування готової продукції  з виробництва. Облік наявності та руху готової продукції на складах. Облік відвантаження та реалізації готової продукції. Облік витрат на збут.
	Фінансові інвестиції	Облік короткострокових та  довгострокових фінансових інвестицій. Облік формування та реалізації фінансових інвестиції. Розрахунок амортизації премії та дисконту. Розрахунки по нарахованих відсотках.
	Розрахунки	Розрахунки з постачальниками  та підрядниками. Розрахунки з  покупцями та замовниками. Розрахунки  з підзвітними особами. Розрахунки  з бюджетом та позабюджетними фондами. Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами. Розрахунки із засновниками. Розрахунки за претензіями.
	Капітал та резерви	Облік статутного, резервного, додаткового, пайового капіталу. Облік нерозподіленого  прибутку (непокритих збитків).
	Кредити і фінансування	Облік отримання та використання  кредитів банків. Облік інших  позик. Розрахунки по нарахованих відсотках. Облік цільового фінансування та надходжень.
	Фінансові результати і використання прибутку	Облік доходів. Визначення фінансових результатів. Формування та використання прибутку. Визначення доходів майбутніх періодів.
	Облік на позабалансових рахунках	Облік товарів, прийнятих на комісію. Облік заборгованості неплатоспроможних  дебіторів. Облік інших операцій за позабалансовими рахунками.
	Бухгалтерська звітність та додатки	Фінансова звітність та примітки до неї. Розрахунки, декларації та інші форми  з обліку та оподаткування.

 

 

Тема 2. Організація аудиторської діяльності в Україні.

 

Зміст

 

1. Законодавче регулювання аудиторської діяльності в Україні. Статус Міжнародних стандартів аудиту.
2. Аудиторська палата України, її структура.
3. Професійна громадська організація аудиторів (Спілка аудиторів України), її повноваження.
4. Сертифікація аудиторів і включення до Реєстру аудиторських фірм і аудиторів України.
5. Права, обов'язки та відповідальність аудиторів та аудиторських фірм.

 

1. Законодавче регулювання аудиторської діяльності в Україні. Статус Міжнародних стандартів аудиту.

 

Правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні  визначає Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93р. № 3126-XII у редакції ЗУ від 14.09.2006 р. № 140-V. Положення цього Закону мають юридичну силу на всій території України і поширюються на всі господарюючі суб'єкти незалежно від форм власності та видів діяльності.

Положення АПУ "Про  сертифікацію аудиторів" від 19.11.2002р. № 116 регламентує порядок отримання аудиторами України сертифікатів на право проведення аудиторської діяльності.

Аудиторська палата України  рішенням від 18 квітня 2003 року №122 затвердила Стандарти аудиту та етики Міжнародної  федерації бухгалтерів (Міжнародні стандарти аудиту) як Національні стандарти аудиту з обов'язковим їх застосуванням на всій території України.

На сьогоднішній день затверджено 38 Міжнародних стандартів аудиту з нумерацією від 100 до 930. Їх можна поділити на такі групи:

• Стандарти, що регулюють вимоги та відповідальність щодо проведення аудиту – МСА № 100, 120, 200, 210, 220, 230, 240, 250.
• Стандарти планування та внутрішнього контролю аудиту – МСА № 300, 310, 320, 400, 401, 402.
• Стандарти аудиторських доказів – МСА № 500, 501, 505, 510, 520, 530, 540, 545, 550, 560, 570, 580, 260.
• Стандарти, що регламентують використання роботи інших фахівців – МСА № 600, 610, 620.
• Стандарти аудиторських висновків, звітів та вимог до них – МСА № 700, 710, 720, 800, 810.
• Стандарти, що регулюють надання супутніх послуг – МСА № 910, 920, 930.

 

2. Аудиторська палата України, її функції і повноваження.

 

Організаційне і методологічне  керівництво аудиторською діяльністю в Україні здійснює Аудиторська палата України (АПУ), яка є незалежним самостійним органом.

Аудиторська палата України  здійснює сертифікацію аудиторів, затверджує програми підготовки аудиторів, норми  і стандарти аудиту, веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг.

Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб. До складу Аудиторської палати України  від аудиторів делегуються в  кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п’яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.

Від державних органів делегують  по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата та Головне контрольно-ревізійне управління України.

Термін повноважень  членів Аудиторської палати України  не може перевищувати п’яти років.

Ведення поточних справ  в Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат, який очолює завідуючий.

Персональний склад  АПУ підлягає щорічній ротації в кількості не менше трьох членів на підставі визначення особистого рейтингу шляхом таємного анкетування аудиторів України.

Всі рішення Аудиторської палати України  приймаються на її засіданні простою  більшістю голосів при наявності  двох третіх її членів, за винятком затвердження статуту АПУ. При рівності голосів перевага надається рішенню, за яке проголосував Голова, який більшістю голосів від загальної кількості членів Аудиторської палати України.

 

3. Професійна громадська організація аудиторів (Спілка аудиторів України), її структура.

 

Спілка аудиторів України є  Всеукраїнською професійною громадською  організацією сертифікованих аудиторів України.

Спілка може відкривати місцеві  осередки при наявності в них  не менше п’яти аудиторів, які  є членами Спілки.

Спілка аудиторів має право:

• делегувати своїх представників до АПУ та достроково їх відкликати;
• порушувати клопотання про припинення повноважень членів АПУ;
• вносити на розгляд АПУ проекти норм і стандартів аудиту.

Вищим керівним органом Спілки є  з’їзд делегатів Спілки, який скликається  один раз на рік.

В період між з’їздами керівним органом  Спілки є Рада Спілки, яка обирається на три роки. Засідання Ради Спілки проводяться не частіше одного разу в два місяці.