Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності в Україні. Роль іноземних інвестицій в економіці України

     У реконструкції та модернізації за участю іноземного капіталу має потребу практично все агропромислове господарство України, як і всіх республік колишнього СРСР, - від первинних виробничих процесів у сільському господарстві до випуску кінцевого продукту та доведення його до споживача. Тут вкрай необхідно підняти продуктивність та знизити втрати, забезпечити більш глибоку та комплексну переробку первинної сировини з метою значного збільшення виходу кінцевої продукції та підвищення її споживчих якостей. Через технологічну відсталість у агропромисловій сфері економіки щорічно не доходять до споживача мільйони тонн м'яса, не використовується близько половини молочного білка, пропадає до 30-40% овочів та фруктів. У величезних кількостях втрачається або нераціонально використовується й вирощена зернова продукція.

     Зниження  втрат сільськогосподарської сировини та поглиблення її переробки стосується тих сфер, де за участю іноземного капіталу можна в короткі строки одержати значний економічний ефект, зокрема  шляхом створення порівняно невеликих  підприємств, що не потребують великих вкладень і забезпечують швидку окупність початкових затрат при невисокому ступені ризику для іноземних інвесторів. Бажана участь іноземного капіталу й у переведенні агропромислового виробництва на сучасну технологічну базу, в тому числі з використанням потужного науково-технічного та виробничого потенціалу оборонних галузей, що підлягають конверсії.

     У великомасштабному іноземному інвестуванні зараз відчувають гостру потребу  й паливно-енергетичні галузі, що впродовж багатьох років несуть величезне навантаження не тільки щодо енергопостачання виробництва та соціальної сфери, але й щодо забезпечення експорту.

     Участь  іноземного капіталу могла б істотно  активізувати конверсію військового  виробництва. Для цього є великі можливості. Це, перш за все, освоєння на конверсованих підприємствах виробництва товарів народного споживання, машин та обладнання для агропромислового комплексу та легкої промисловості, міського транспорту, літаків для цивільної авіації, нафтогазового обладнання, приладів медичного та еколо­гічного призначення та багато іншого, Сюди ж можна віднести інвестиційну співпрацю із зарубіжними фірмами в питанні адаптації до цивільних цілей військової електроніки, радіотехніки, виробництва засобів та систем зв'язку.

     Пріоритетними зонами для іноземних інвестицій в Україні є:

     Західний  регіон (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Тернопільська, Волинська  області), де ефективним може бути створення  виробництва з використанням  місцевих природних ресурсів - сірки, калійної та кухонної солі, вугілля, нафти та газу, а також розвиток мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

     Донецько-Придніпровський  регіон (Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська області), де необхідно  здійснити реконструкцію та технічне переобладнання шахт, металургійних, хімічних виробництв на базі безвідходних, маловідходних та екологічно чистих технологій; дати потужний імпульс розвитку малоенергомістких виробництв середнього та точного машинобудування, автомобіле- та літакобудування.

     Південний регіон (Одеська, Миколаївська, Херсонська області), де найбільш вигідним є проведення реконструкції та технічного переоснащення портового господарства, розвиток виробництва обладнання для харчової та консервної промисловості, розширення мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів.

     Регіони України, забруднені внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, у яких, поряд із запровадженням унікальних наукових досліджень, необхідно  впровадити найновітніші технології та здійснити комплекс заходів щодо екологічного, економічного та соціального відродження територій. 
 

ВИСНОВКИ 

       У вітчизняній і зарубіжній науці  й практиці немає єдиної точки  зору щодо змісту поняття інвестицій. Можна виділити два підходи до трактування цієї категорії —  звужений і розширений. Ряд економістів поняття інвестицій розглядають дещо ширше, розуміючи під ними додаткові вкладення у вигляді основних і оборотних фондів у процесі господарської діяльності. Проте в практичній діяльності зарубіжних фірм, в економічній літературі країн Заходу інвестиції нерідко трактуються ширше, коли під ними розуміють усі напрямки вкладення коштів, що забезпечують одержання прибутку.

       Інвестиційна діяльність являє собою сукупність практичних дій юридичних осіб, держави та громадян щодо реалізації інвестицій. Нинішня правова система України складається з більше ніж 100 законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність. Основною метою інвестиційної діяльності є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії компанії (фірми), підприємства на окремих етапах їх розвитку.

         Інвестиційна діяльність нерозривно пов’язана з розвитком інвестиційної структури інвестиційного ринку. Кожен з учасників інвестиційного   ринку  відіграє певну роль в інвестиційній діяльності. Основними  учасниками інвестиційного ринку є:  Міністерство економіки України, Фонд державного майна України , Міністерство зовнішніх  економічних зв’язків та торгівлі, Національний банк України (НБУ) , Українська державна кредитно - інвестиційна компанія.

       Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний у тих сферах економіки, активізація  яких допоможе вивести її з кризового  стану, зняти наростаюче соціальне  напруження в суспільстві. 

Використана література: 

1. Бланк І. А. Інвестиційний менеджмент. – К.: МП “ІТЕМ” ЛТД “Юнайтед Лондон трейд Лімітед” (Москва - Лондон), 1995.
2. Газєєв М. К. Та інш. Показатели эффективности инвестиций в условиях рынка. – М.: ВНИИОЕМНГ, 1993.
3. Закон України “ Про інвестиційну діяльність” (1991р.)
4. Закон України “ Про банки та банківську діяльність” (1991 р.)
5. Закон України “Про іноземні інвестиції.
6. “Иностранное инвестирование в Украине”. – Бізнес №47 від 19.11.2001
7. Шевчук В. Я., Рогожин П. С. Основи інвестиційної діяльності. – К.: Генеза, 1997. – 384 с.