Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності в Україні. Роль іноземних інвестицій в економіці України

Міністерство  освіти та науки України

Національний  гірничий університет 
 

факультет менеджменту

кафедра прикладної економіки 
 

Реферат

з дисципліни: «Інвестування»

на тему:

     «Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності в Україні.

       Роль іноземних  інвестицій в економіці України»

Виконала

ст.гр.ЕД-10м

Собко О.М.

Перевірив

доц. Андреюк С.Ф 

Дніпропетровськ

2011

 

ЗМІСТ

 

      ВСТУП 

       Інвестиції - одна з найбільш часто використовуваних в економічній системі категорій  на макро-, так і на мікрорівні. Однак  незважаючи на виняткову увагу дослідники до цієї ключової економічної категорії, наукова думка досі не виробила універсальне визначення інвестицій, яке відповідало б потребам як теорії, так і практики, а також було б адекватним з позиції конкретного суб'єкта їх здійснення - держави, підприємства, домашнього господарства.

       Мета реферату розгорнути поняття інвестицій та інвестиційної діяльності в Україні, тому що у сучасній літературі різноманітні визначення інвестицій часто трактують цю категорію недостатньо чітко або надмірно вузько, акцентуючи увагу лише на окремих її сутнісних сторонах.

       Різноманіття  понять терміна "інвестиції" в  сучасній вітчизняній і зарубіжній літературі значною мірою визначається широтою сутнісних сторін цієї складної економічної категорії. Тому для  уточнення змісту цієї категорії слід розглянути основні характеристики, які формують її сутність.

         Задачі які поставлені при написанні реферату:

       - розгорнути існуючі положення поняття та сутності інвестицій;

       - розкрити мету та завдання  інвестиційної діяльності

- викласти  поняття інвестиційного ринку  України та назвати його   учасників

       - виконати аналіз сучасного стану інвестиційного ринку України.

       Об’єктом є поняття інвестицій, яке визиває протиріччя у літературі. Найбільш типова неточність багатьох визначень полягає в тому, що під інвестиціями розуміється будь-яке вкладення фінансових коштів, яке часто не пов'язане з вирішенням інвестиційних цілей суб'єктів їхнього здійснення. До них іноді відносяться так звані "споживчі інвестиції" (купівля телевізорів, автомобілів і так далі), які за своїм економічним змістом до інвестицій не відносяться - засоби в придбаними цих товарів витрачається в даному випадку на довгострокове їх споживання. Крім того, часто не проводиться розходження між інвестиційними витратами фінансових коштів і їх поточними витратами, що обслуговують операційні процес підприємства. 

     1. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙ 

     Терміни "інвестиції", "інвестування", "інвестиційний процес", "інвестиційна діяльність", "інвестиційна політика" стали вживатись у нашій країні порівняно нещодавно [1]. Тому поняття та сутність цих термінів у нашій економічній літературі все ще трактуються по-різному. Так, наприклад, поняття "інвестиції" ототожнюється з капітальними вкладеннями, "інвестиційна діяльність" - з інвестуванням. Хоча ці поняття за своєю суттю та економічним змістом не однозначні.

     Термін "інвестиції" походить від латинського  слова "invest", що означає вкладення  коштів. У більш широкій трактовці  інвестиції являють собою вкладення  капіталу з метою подальшого його збільшення.

     За  фінансовим визначенням, інвестиції — це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу. Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.

     Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікуються за різними ознаками.

     За  об'єктами вкладень виділяються реальні  та фінансові інвестиції.

     Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи – як матеріальні, так і нематеріальні (іноді вкладення коштів у нематеріальні активи, пов'язані з науково-технічним прогресом, характеризуються як інноваційні інвестиції).

     Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фінансові активи, серед яких найбільш значущу частку посідають вкладення коштів у цінні папери.

     За  характером участі в інвестуванні виділяються  прямі та непрямі інвестиції.

     Під прямими інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування.

     Під непрямими інвестиціями розуміється інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

     За  періодом інвестування розрізняють  короткострокові та довгострокові  інвестиції.

     Під короткостроковими інвестиціями розуміють звичайно вкладення капіталу на період, не більше одного року (наприклад, короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів і т. ін.).

     Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року.

     У практиці великих інвестиційних  компаній довгострокові інвестиції деталізуються таким чином:

• до 2 років;
• від 2 до 3 років;
• від 3 до 5 років;
• понад 5 років.

     За  формами власності інвесторів розрізняють  інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні.

     За  регіональною ознакою виділяють  інвестиції всередині країни та за кордоном.

     Під внутрішніми інвестиціями розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені в межах даної країни.

     Під інвестиціями за кордоном (іноземні інвестиції) розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені за межами даної країни.

     Під інвестиціями звичайно розуміються  довгострокові вкладення капіталу в підприємства різних галузей народного  господарства, в інфраструктуру, в соціальні програми, в охорону навколишнього середовища. Інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої формується прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Державні інвестиції можуть здійснюватись і з метою регулювання розвитку економіки.

     Основними цінностями інвестицій є:

     - рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності);

     - кошти, цільові банківські внески, кредити, акції та інші цінні папери;

     - майнові права, похідні від авторського права - ліцензії, "ноу-хау", досвід та інші інтелектуальні цінності;

     - право користування землею та іншими природними ресурсами, а також інші майнові права.

     За  обсягом та значущістю капітальні вкладення є основною складовою частиною інвестицій, у нашій країні на них припадає близько 85% усіх інвестицій.

     Головними етапами інвестування є:

     - перетворення ресурсів у капітальні вкладення (витрати), тобто процес спрямування інвестицій у конкретні об'єкти інвестиційної діяльності (власне інвестування);

     - перетворення вкладених коштів у приріст капітальної вартості, що характеризує кінцеве перетворення інвестицій та отримання нової споживчої вартості;

     - приріст капітальних вартостей у формі доходу або соціального ефекту, тобто кінцева мета інвестиційної діяльності.

     Початковий  та кінцевий ланцюжки замикаються, утворюючи  новий взаємозв'язок: прибуток - ресурси, тобто процес нагромадження повторюється. При цьому слід мати на увазі, що процес нагромадження грошових ресурсів, не входячи в інвестиційну діяльність, є його необхідною передумовою. Інвестиційна діяльність є основою індивідуального кругообігу інвестицій на підприємстві. Інвестиційний цикл (період) містить один оборот інвестицій, тобто рух вартості, авансованої у капітальне майно від моменту акумуляції коштів до моменту їх відшкодування. Держава стимулює інвестиційну діяльність підприємств шляхом надання їм податково-амортизаційних преференцій (пільг з оподаткування прибутку або пільгових норм амортизації). 

     2. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ,  МЕТА ТА ЗАВДАННЯ  ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

     Інвестиційна  діяльність являє собою сукупність практичних дій юридичних осіб, держави  та громадян щодо реалізації інвестицій. Нинішня правова система України складається з більше ніж 100 законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність.

     Серед них слід насамперед відзначити Закон  України "Про інвестиційну діяльність", Закон України "Про іноземні інвестиції", Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні", Закон України "Про цінні папери та фондову біржу", які створюють правову основу інвестиційної діяльності.

     Законодавство визначає, що всі суб'єкти інвестиційної  діяльності незалежно від форм власності  та господарювання мають рівні права в частині здійснення цієї діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій; залучають для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів та торгів[3]. 
 

     Об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є:

     - новоутворюванні та ті, що реконструюються, основні фонди, а також обігові кошти в усіх галузях народного господарства;

     - цінні папери (акції, облігації та ін,);

     - цільові грошові внески;

     - науково-технічна продукція та інші об'єкти власності; майнові права та права на інтелектуальну власність.