Виникнення і припинення банку як юридичної особи

     З дня призначення ліквідатора  до нього переходять права керівника (органів управління) банку. Протягом трьох днів з дня призначення  ліквідатора керівники банку  забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток  і штампів, матеріальних та інших  цінностей банку ліквідатору. У  разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до вимог  чинного законодавства України.

     При виконанні своїх обов'язків ліквідатор за своїм статусом прирівнюється  до представника Національного банку  України. Будь-яка особа, що навмисно перешкоджає доступу ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів, несе адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством. Правоохоронні органи зобов'язані надавати допомогу

     ліквідатору в його роботі на підставі письмового звернення.

     Кошти, одержані в результаті ліквідаційної  процедури, спрямовуються на задоволення  вимог кредиторів у такій черговості [9, с. 264]:

1. зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;
2. грошові вимоги по заробітній платі, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до порушення процедури ліквідації банку;
3. вимоги вкладників - фізичних осіб у частині перевищення суми, передбаченої системою гарантування вкладів фізичних осіб, але не більше еквівалента 50000 гривень;
4. вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує еквівалент 50000 гривень;
5. вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб;
6. вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);
7. інші вимоги.

     Оплата  витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної  процедури, здійснюється позачергово  протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Національним банком України. До цих витрат, зокрема, належать:

     оплата  державного ми та;

     витрати на опублікування оголошення про  ліквідацію банку;

     витрати на публікацію інформації про порядок  продажу майна банку;

     витрати ліквідатора, пов'язані з утриманням і збереженням активів банку;

     витрати на оцінку та продаж майна;

     ви  трати на проведення аудиту;

     витрати на оплату роботи ліквідатора (включаючи  залучених для забезпечення здійснення повноважень ліквідатора осіб);

     витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку; оплата кредиту, отриманого для виплати вихідної допомоги. Майно банку, що є предметом  застави, включається до складу ліквідаційної  маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставо держателя.

     Заставо держатель має право за погодженням  з ліквідатором здійснити реалізацію заставленого майна у порядку, встановленому  чинним законодавством або договором  застави, та отримати задоволення своїх  вимог повністю або частково.

     Оплата  праці ліквідатора та осіб, залучених  для допомоги ліквідатору, здійснюється згідно з порядком, визначеним Законом  для тимчасового адміністратора та залучених ним спеціалістів, і  має бути не нижчою за рівень оплати праці працівників банку за падання  аналогічних послуг з урахуванням  обсягу і складності роботи.

     Ліквідація  банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Державного реєстру  банків після ухвалення звіту  ліквідатора.

     Висновок

     Діяльність  банків в Україні регулюють ст. 99 та 100 Конституції, законами України «Про Національний банк України» і «Про банки і банківську діяльність».

     Банки є юридичними особами, економічно самостійними від органів державної влади. Вони залучають і нагромаджують  кошти підприємств, організацій, населення  і перерозподіляють їх клієнтам кредити.

     Структуру банківської системи України  визначає Закон про банки і  банківську діяльність.

     Банківська  система складається з Національного  банку України та інших банків, що створені і діють на території  України. Банки в Україні створюються  у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку. Державний  банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належить державі.

     Банки мають право створювати об'єднання  і банківські холдингові ірупи, банківські корпорації. Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або  спеціалізовані.

     За  спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).

     Банк  самостійно визначає напрями своєї  діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України  регулює діяльність спеціалізованих  банків через економічні нормативи  та нормативно-правове забезпечення здійснюваних ними операцій. Законом  про банки і банківську

     діяльність  визначено, що банк набуває статусу  спеціалізованого банку в разі, якщо більше ніж 50% його активів є активами одного типу.

     Комерційний банк вважається створеним і набуває  статусу юридичної особи з  часу його реєстрації Національним банком України у Державному реєстрі  банків.

     Учасниками  банку можуть бути юридичні і фізичні  особи, резиденти та нерезиденти, а  також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених  ним органів. Власники суттєвої частки щодо участі в банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний  фінансовий стан.

     Учасниками  банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має суттєву участь, об'єднання громадян, релігійні і  благодійні організації та юридичні особи, щодо яких неможливо встановити їх власників і джерела коштів, за рахунок яких такі юридичні особи  здійснюють внески до статутного капіталу або купують акції банків.

     Формування  та збільшення статутного капіталу банку  може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків учасників, які  резиденти України здійснюють у  гривнях, а нерезиденти - юридичні особи, фізичні особи-іноземці - в іноземній  вільно конвертованій валюті або  гривнях. Кошти можуть перераховуватися юридичними та фізичними особами  лише з власних поточних рахунків у безготівковій формі або  вноситися фізичними особами  у готівковій формі.

     Перелік використаної літератури

1. Цивілбний Крдекс України від16 січня 2003 р. Документ 435-15, остання редакцiя вiд 10.02.2010 на пiдставi 1822-17.
2. Закону України «Про банки і банківську діяльність» Документ 2121-14, остання редакція від 24.11.2009 на пiдставi 1533-17.
3. Башинський А. А., Зазуляк І. І. Банківське право України: ІІавч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Херсонський економічно-правовий ін-т. - Херсон : ВАТ ХМД, 2006. - 336с.
4. Васюренко Олег Володимирович. Банківські операції: Ііавч. посібник. - 3. вид., стер. - К. : Знання, КОО, 2002. - 255с.
5. Гетьманцев Данило Олександрович, Шукліна Паталія Георгіївна. Банківське право України: навч. гіосіб. для студ. вищ. навч. закл. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 344с.
6. Костюченко Олег Анатолійович. Банківське право України. Банківська система. Національний банк. Комерційні банки. Розрахунки і кредитування. Ринок цінних паперів. Національне валютне законодавство. Банківські системи зарубіжних країн. Інститут банківської таємниці: Підручник. - 4-е вид. - К. : А.С.К., 2006. - 624с.
7. Мороз А.Н. Основи банківської справи. - К: Академія, 2005. - 412 с.
8. Мочерний Степан В., Тришак Лідія С Банківська система України: Навч. посіб.- Л. : Тріада плюс, 2004. - 304с.

     10.    Орлюк Олена Павлівна. Банківське право: Навч. посіб. / МОН України. - 2.вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Іітгер, 2006. - 392с.

     12.    Ю.Снігурська Людмила Петрівна. Банківські операції і послуги: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом. - К. : МАУГІ, 2008. - 456с.

     13. Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Урядовий Кур’єр, 1996, - 28 червня. Станом на              1 вересня 2009 року