Виникнення і припинення банку як юридичної особи

     Власники  істотної участі у банку повинні  мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан.

     Вимоги  щодо ділової репутації та задовільності  фінансового стану засновників  та акціонерів (пайовиків), які набувають  істотної участі у банку, встановлюються цим Законом та нормативпо-правовими  актами Національного банку України.

     Учасниками  банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

     Банк  має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку мас містити  слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму  банку.

     Банк  має печатку зі своїм повним офіційним  найменуванням.

     Слово «банк» та похідні від нього дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють па території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законодавства України.

     Не  дозволяється використовувати для  найменування банку назву, яка повторює вже існуючу назву іншого банку  або вводить в оману щодо видів  діяльності, які здійснює банк. Вживання у найменуванні банку слів «Україна», «державний», «центральний», «національний» та похідних від них можливе лише за згодою Національного банку України  [6, с. 39].

     Національний  банк України має право відмовити  у використанні банком запропонованого  найменування за наведених у цій  статті підстав.

     Підрозділ банку використовує найменування лише того банку, підрозділом якого він  є. До назви структурного підрозділу банку може додаватися найменування місцезнаходження цього підрозділу.

     Статут  банку згідно ст. 16 складається з урахуванням положень цього Закону, Закону України «Про господарські товариства» та інших законів України.

     Статут  банку обов'язково має місти ти інформацію про [7, с. 53]:

1. найменування банку;
2. його місцезнаходження;
3. організаційно-правову форму;
4. види діяльності, які має намір здійснювати банк;
5. розмір та порядок формування статутного капіталу байку, види акцій байку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами;
6. структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;
7. порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 га 16 цього Закону;
8. порядок внесення змій та доповнень до статуту банку;
9. розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку;
10. порядок розподілу прибутків та покриття збитків;
11. положення про аудиторську перевірку банку;
12. положення про органи внутрішнього аудиту банку.

     Рішення про внесення змін до статуту банку  набирає сили з моменту реєстрації таких змін Національним банком України.

     Реєстрація  змін до статуту банку здійснюється у порядку, визначеному Національним банком України.

     Банк  має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання  банківської ліцензії.

     Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно  діяльність по залученню вкладів  та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також  вести рахунки. Особи, винні у  здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну  відповідальність згідно із законами України.

     Банківська  ліцензія надається Національним банком України на підставі клопотання банку  за наявності докумен тів, що підтверджують [7, с. 75]:

• наявність сплаченого та зареєстрованого підписного капіталу банку у розмірі, що встановлюється цим Законом;
• забезпеченість банку належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням, приміщеннями відповідно до вимог Національного банку України;
• наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів) банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління банком.

     Національний  банк України може відмовити у  наданні ліцензії, якщо зазначені  у цій стаггі умови не виконані банком протягом одного року з дати державної реєстрації банку. В такому разі державна реєстрація банку скасовується і банк ліквідується.

     Рішення про падання банківської ліцензії чи про відмову у її наданні  приймається Національним банком України  протягом одного місяця з дня отримання  повного пакета документів, зазначених у цій статті.

     Банківська  ліцензія не може передаватися третім особам.

     Національний  банк України може відкликати банківську ліцензію виключно у таких випадках:

1. якщо було виявлено, що документи, надані для отримання ліцензії, містять недостовірну інформацію;
2. якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;
3. у разі порушення цього Закону або нормативпо-правових актів Національного байку України, що спричинило значну втрату активів і настання неплатоспроможності банку;
4. на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення банку у правову відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових актів І Іаціонального банку України;
5. недоцільності виконання плану тимчасової адміністрації щодо

     реорганізації банку.

     Національний  банк України негайно повідомляє банк про відкликання у нього  банківської ліцензії. Банк протягом трьох днів з моменту отримання  рішення зобов'язаний повернути  Національному банку України  свою банківську ліцензію.

     У день отримання рішення про відкликання  банківської ліцензії з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 20, банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів та положень цього Закону.

     Рішення Національного банку України  про відкликання банківської  ліцензії публікується в газеті «Урядовий  кур'єр» або «Голос України» і  є підставою для звернення  до суду з позовом про ліквідацію банку.

     Для створення банку з іноземним  капіталом його засновники зобов'язані  отримати попередній дозвіл Національного  банку України. Для набуття діючим банком статусу банку з іноземним  капіталом його правління (рада директорів) має отримати попередній дозвіл Національного  банку України.

     Для отримання попереднього дозволу  для створення банку з іноземним  капіталом або для набуття  банком статусу банку з іноземним  капіталом до Національного банку  України необхідно подати такі документи:

1. клопотання про надання попереднього дозволу;
2. інформацію про склад засновників, їх ділову репутацію та наявність необхідних коштів для заснування банку;
3. дозвіл іноземного контролюючого органу на участь у створенні банку в Україні або письмове запевнення іноземного засновника про відсутність у законодавстві країни його походження вимог щодо отримання такого дозволу;
4. інформацію про андеррайтера та його ділову репутацію, угоду з андеррайтером, якщо банком прийнято рішення про продаж акцій банку на міжнародних ринках шляхом андеррайтингу.

     Клопотання  розглядається Національним банком України протягом одного місяця з  дня його отримання. Відмова Національного  банку України у наданні дозволу  має надаватися у письмовій формі  із зазначенням відповідних мотивів.

     При будь-якому набутті банком статусу банку з іноземним капіталом, за умови, що іноземний інвестор набуває істотної участі, для державної реєстрації банку з іноземним капіталом додатково до зазначених у статті 17 цього Закону документів іноземний інвестор або за його дорученням банк - емітент акцій, андеррайтер чи будь-яка інша юридична або фізична особа, що має доручення від іноземного інвестора, подає такі документи:

1. нотаріально засвідчену за місцем видачі копію рішення уповноваженого органу управління іноземного інвестора про участь у банку в Україні;
2. письмову згоду па участь іноземного інвестора у байку в Україні, видану державним або іншим уповноваженим контролюючим органом країни, в якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора, якщо законодавством такої країни вимагається одержання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора про відсутність вимог щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон;
3. нотаріально засвідчений за місцем видачі витяг з торгового (банківського) реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземного учасника в країні, в якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора;
4. нотаріально засвідчену за місцем видачі копію висновку іноземної аудиторської організації про фінансовий стан іноземного інвестора на кінець останнього повного календарного року. Якщо визначений висновок надається іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком України, то такий висновок має бути підтвердженим українською аудиторською організацією.

 

     2.2 Державна реєстрація банків 

     Державна  реєстрація  банку – надання  банку статусу юридичної особи  відповідно до вимог глави 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність»[2 ст. 2].

       Юридична  особа  вважається  створеною  з дня її державної  реєстрації. [1, ст..87 п. 4].

     Державна  реєстрація банків здійснюється Національним банком України відповідно до вимог цього Закону та пормативно-правових актів Національного банку України.

     Уповноважені  засновниками банку особи подають  Національному банку України  для державної реєстрації такі документи:

1. заяву про реєстрацію банку;
2. установчий договір (крім державного байку);
3. статут банку;
4. рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або постанову Кабінету Міністрів України про створення державного банку;
5. бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності байку на найближчі три роки згідно із встановленими Національним банком України вимогами;
6. інформацію про фінансовий стан учасників, які матимуть істотну участь у банку. У разі коли засновником банку є юридична особа, надається інформація про членів ради директорів і осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі;
7. бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних періоди

     (квартали) - для учасників - юридичних осіб, які матимуть істотну участь у банку, довідку Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) - для учасників - фізичних осіб, які матимуть істотну участь у банку;

8. відомості про кількісний склад спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;
9. копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку, що встановлюється Національним банком України;
10. нотаріально завірені копії установчих документів учасників, які є юридичними особами та матимуть істотну участь у банку;
11. копії звіту про проведення відкритої підписки на акції - для банку, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства;
12. відомості про професійну придатність та ділову репутацію голови та членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку.

     Національний  банк України у тижневий термін з  дати подання документів для державної  реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних  внесків засновників та інших  учасників банку.

     Рішення про державну реєстрацію банку або  про відмову в державній реєстрації байку приймається Національним банком України не пізніше тримісячного строку з моменту подання повног о пакета документів, зазначених у  цій статті.

     Національний  банк України може вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих  документах.

     Реєстрація  банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру  банків, після чого банк набуває  статусу юридичної особи.

     Національний  банк України видає байку свідоцтво  про його державну реєстрацію за встановленою ним формою.

     Національний  банк України може відмовити в  державній реєстрації банку у  разі, якщо:

1. порушено порядок створення банку;
2. установчі документи банку не відповідають законодавству України;
3. подано неповний пакет документів, необхідних для державної реєстрації банку, або ці документи не відповідають вимогам цього Закону чи нормативно- правових актів Національного банку України;
4. у Національного банку України с докази, що підтверджують відсутність бездоганної ділової репутації чи відсутність задовільного фінансового стану принаймні одного із засновників, що мають істотну участь у банку;
5. професійна придатність та ділова репутація голови виконавчого органу і головного бухгалтера банку, а також членів виконавчого органу банку не відповідають вимогам Національного банку України.