Отруєння сільськогосподарських тварин грибами роду Fusarium

     До  числа найбільш ранніх ознак при  гострій і підгострій формах токсикозу  відносять явища, пов'язані з ураженням  центральної нервової системи: пригнічення, порушення координації рухів, зниження шкірної чутливості і рефлекторних реакцій, м'язову тремтіння в передніх частинах тіла. При розвитку хвороби настає парез задніх кінцівок. Для токсикозу характерний прискорений, аритмічний пульс, прискорене дихання, нормальна або злегка підвищена температура тіла. У жуйних спостерігається атонія рубця. Перистальтика кишечника посилена, калові маси напіврідкі, смердючі. У коней акт ковтання утруднений, перистальтика кишечника сповільнена, запори. Кількість еритроцитів і лейкоцитів знижене. У овець з ротової порожнини виділяється піниста рідина, з носової - серозна рідина. Слизові ротової порожнини бліді, іноді жовтяничним.

     Для визначення тріхотеценов частіше використовують спосіб тонкошарової хроматографії. Як рухомого розчинника використовують різні  системи: хлороформ-метанол (95:50, бензол-ацетон (1:1), хлороформ-ацетон (3:2), бензол-тетрагідрофуран (35:15). Всі тріхотецени, які відносяться до групи А (тріходермол, Т-2 токсин, НТ-2 токсин та інші) і В (ніваленол, фузаріон-Х, ДОН та інші), не мають здатність флуоресцировать або поглинати випромінювання в ультрафіолетовій області. Тріхотецени групи С можуть бути ідентифіковані за флуоресценції (веррукаріни , рорідіни).

     Для тріхотеценов групи А використовують спосіб прояви, який полягає у взаємодії  їх з сірчаною кислотою (пластинку  обприскують 15% розчином сірчаної кислоти в метанолі з наступним нагріванням при 100-110С). Плями тріхотеценов при цьому обвуглюються, а при дії УФ світла проявляються світло-блакитний флуоресценцією. Чутливість методу від 0,1 мкг до 0,2 мкг у плямі. Тріхотецени групи В такою здатністю не володіють.

     Хлористий алюміній, навпаки, викликає блакитну флуоресценцію тільки у тріхотеценов групи В. Пластинки для цього  обприскують 20% розчином алюмінію хлориду  в метанолі і нагрівають при 110 - 130 С. протягом 10 хвилин, а потім дивляться  в довгохвильовому ультрафіолеті (365нм).

     При обприскуванні пластинок розчином панісового альдегіду і нагріванні при 100 - 120С протягом 10 хвилин тріхотецени  груп А і Б проявляються у вигляді  жовтого або рожево-фіолетового  кольору (реакція не специфічна).

     Для визначення тріхотеценов груп А і В можна використовувати їхню реакцію з 4 - (п-нітробензіл) пиридином (НБП). При цьому токсини визначаються в кількості від 0,02 до 0,2 мкг у плямі. Після розвитку платівки, її обприскують 3% розчином НБП з наступним нагріванням при 150С протягом 30 хвилин, потім пластинку обприскують 10 розчином тетраетіленпентаміна. Тріхотецени на платівці при цьому стають блакитними.

     Заслуговує  на увагу також метод визначення тріхотеценов групи А і В за допомогою нікотинаміду і 2-ацетілпірідіна. При цьому утворюються блакитні, стабільно флуоресціюючі плями з межею виявлення 20 нг.

     Специфічного  лікування при фузаріотоксікозе не розроблено, лікування симптоматичне.

     Профілактика  і заходи боротьби. Для попередження токсикозу необхідно використовувати корми, що відповідають вимогам діючих стандартів, проводити обстеження кормів, особливо комбікормів та інших продуктів переробки зерна (висівки, зернові відходи), які є основною причиною фузаріотоксікозов. Необхідно вилучити корми, що викликали отруєння. 
 
 

     Список використаної літератури 
 
 

1. Аргунов М.Н. ветеринарна токсикологія з основами екології / Під ред. М.Н. Аргунова, - М.: Колос, 2005. – 415 с.
2. Баженов С.В. Ветеринарна токсикологія. 4-е доповнення та перероблене видавництво. - Л.: Колос, 1970. – 311 с.
3. Вільнер А.М. Кормові отруєння сільськогосподарських тварин. 4 –е перероблене та доповнене видавництво. - Л.: Колос, 1996. – 448 с.
4. Духницький В.Б Т-2 токсикоз тварин – десиртат.Х.: НАУ КабМін, 2006.-40 с.
5. Жуленко В.Н. Ветеринарна токсикологія під ред. Жуленко В.Н. – М.:Колос, 2002. – 384 с.
6. Малінін О.А. Ветеринарна токсикологія :Навч. Пос./О.А. Малінін, Г.А. Хмельницький, А.Т, Куцан – Корсунь – Шевченковський : ЧП Майдаченко, 2002. – 464 с.
7. Радкевич П.Є. Ветеринарна токсикологія 2-е перероблене та доповнене видавництво. - М.: Колос, 1972.
8. Рухляда В.В. Контамінація зерна кукурудзи фузаріотоксинами Т-2, F-2  та ДОН/В.В. Рухляда, А.В. Андрійчук /Ветеринарна медицина.-К.,2010. - №8. – С.31-33.
9. Саркісов А.Х. Мікотоксикози. - М.: Сельхозгиз, 1954. - 263 с;
10. Спесівцева Н.А. Мікози і мікотоксикози животных.- М.: Сельхозгиз, 1960.- 455 с.
11. Хмельницький Г.А. Засоби профілактики та лікування мікотоксикозів тварин / Хмельницький Г.А., Духницький В./ Ветеринарна медицина України. – 2004. - №9. – С. 33-34.
12. Хмельницький Г.А. Терапія тварин при отруєннях. – К.: Урожай, 1990. – 216 с.