Оцінка та оформлення результатів аудиту

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Мая 2015 в 01:58, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідницької роботи полягає в тому, щоб на основі існуючої нормативної бази, наукової інформації та діючої практики організації аудиту операцій в іноземній валюті, виявити діючий стан організації аудиту валютних операцій на сучасному підприємстві.
Досягнення поставленої мети передбачається шляхом вирішення наступних завдань: 1) вивчити нормативну базу, що характеризує облік і аудит валютних операцій; 2) визначити предметну галузь досліджень при аудиті валютних операцій; 3) дослідити методологію і організацію зовнішнього та внутрішнього аудиту операцій в іноземній валюті.

Содержание работы

ВСТУП………………………………………………………………………….…3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аудиту валютних операцій……………………………………………………………………….5
1.1. Мета і завдання аудиту валютних операцій ……………………………..5
1.2. Характеристика нормативної бази, що характеризує облік і аудит валютних операцій ……………………………………………………...…9
1.3. Предметна галузь досліджень при аудиті валютних операцій..…….…….5
РОЗДІЛ 2. Аудит валютних операцій на підприємстві…..18
2.1. Планування аудиту валютних операцій …………………………………..18
2.2. Збір аудиторських доказів та формування робочих документів ………..22
2.3. Типові помилки, що виявляються при аудиті валютних операцій …...…26
РОЗДІЛ 3. Оцінка та оформлення результатів аудиту...…27
3.1. Рекомендації щодо усунення виявлених порушень …………………...…27
3.2. Аудиторський висновок за результатами перевірки ……………………..29
Висновки…………………………………………………………………..…34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….……37

Файлы: 1 файл

ОБЛІК.doc

— 170.00 Кб (Скачать файл)

Відкриття кореспондентських рахунків банків резидентів та нерезидентів як в іноземній валюті, так і в гривнях здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та нормативних актів Національного банку України [5].

Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків.

Між суб'єктом господарювання і банком укладається договір про надання банківських послуг, де обумовлюються: предмет договору, обов'язки та відповідальність сторін.

Порядок проведення розрахунків в іноземній валюті регулюється Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 р №185/94-ВР (в останній редакції Закону від 20 січня 2010 року №.1814-VI) [1].

Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

 Національний банк України  має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом  на міжбанківському валютному  ринку України іноземна валюта  для забезпечення виконання зобов'язань  перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

 У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо  інше не передбачено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю, іншими актами валютного законодавства України [5].

Порядок та умови використання готівкової іноземної валюти резидентами і нерезидентами в Україні визначено Постановою Правління Національного банку України “Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” від 30.05.2007 року №200 (із останніми змінами згідно Постанові Правління НБУ від 12.08.2008 року №241) [8].

Резиденти – юридичні особи і фізичні особи-підприємці та іноземні представництва мають право використовувати з поточних рахунків готівкову іноземну валюту для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також на представницькі витрати (організацію офіційних заходів за кордоном).

Одному працівнику (резиденту чи нерезиденту) може бути видано іноземну валюту готівкою та/або дорожні чеки на загальну суму, що не перевищує норм вивезення іноземної валюти (дорожніх чеків), установлених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють переміщення іноземної валюти (дорожніх чеків) через митний кордон України.

Відшкодування працівнику-резиденту, який перебував у відрядженні за кордоном, витрат власних коштів в іноземній валюті здійснюється відповідно до законодавства України у валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день виплати зазначених коштів, а працівнику-нерезиденту, на його бажання, – як в іноземній валюті, так і у валюті України.

Юридичні особи – резиденти та іноземні представництва, що мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують), мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для забезпечення експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном.

Морські агенти мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для видачі готівкової іноземної валюти та/або дорожніх чеків капітану судна, що належить (зафрахтоване) судновласнику-нерезиденту, для оплати експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням судна, оплати праці членів екіпажу, оплати витрат, пов'язаних з репатріацією моряків із судна, що перебуває в порту України, тощо.

Юридичні особи – резиденти та іноземні представництва можуть використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці, виплати премій і призів працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом.

Працівник-нерезидент здійснює вивезення з України готівкової іноземної валюти з дотриманням вимог нормативно-правових актів про переміщення валюти або може перерахувати зазначені кошти за межі України в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб.

Порядок відображення безготівкових розрахунків у бухгалтерському обліку суб’єктів господарювання регламентується Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 року №291 (із останніми змінами згідно наказу МФУ від 25.09.2009 року №1125) [14].

 

 

    1. . Предметна галузь досліджень при аудиті валютних операцій

 

На основі аналізу нормативної бази, що характеризує облік і аудит валютних операцій встановили, що грошові розрахунки в іноземній валюті здійснюються тільки у безготівковій формі. Відповідно аудит валютних операцій є частиною аудиту безготівкових розрахунків підприємства.

Грошові розрахунки в іноземній валюті здійснюються шляхом перерахування грошових коштів із рахунка платника на рахунок отримувача через фінансового посередника – банк, який надає послуги своїм клієнтам. При аудиті валютних операцій аудитор вивчає всі джерела інформації, які відображають наявність грошових коштів на рахунках у банку як у національній, так і в іноземній валюті, їх рух (за виписками банків) та підстави для здійснення грошових операцій (первинні документи, договори).

Для здійснення всіх видів банківських операцій, у т. ч. безготівкових грошових розрахунків, та для зберігання грошових коштів суб'єктам господарювання відкриваються рахунки у будь-яких банках України за їх вибором і за згодою цих банків. Виписки банків із цих рахунків є обов'язковим об'єктом аудиторського дослідження.

Рахунки для зберігання грошових коштів в іноземній валюті у банках відкриваються лише у вигляді поточних рахунків для юридичних та фізичних осіб.

У суб'єктів господарювання облік наявності та руху грошових коштів відображається на рахунку 31 "Рахунки в банках", який має такі субрахунки:

  1. "Поточні рахунки в національній валюті";
  2. "Поточні рахунки в іноземній валюті";
  3. "Інші рахунки в банку в національній валюті";
  4. "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

За дебетом рахунка 31 "Рахунки в банках" відображається надходження грошових коштів, за кредитом – їх використання.

Субрахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

При проведенні аудиту валютних операцій аудитор повинен вивчити інформацію, яка відображена на рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, особливо що стосується обліку розрахунків з іноземними покупцями та замовниками за відвантажену продукцію (крім заборгованості, яка забезпечена векселями) на субрахунку 362 “Розрахунки з іноземними покупцями”. За дебетом цього субрахунку відображається нарахування заборгованості покупців та замовників, за кредитом – погашення заборгованості шляхом оплати на рахунки в банку.

Також потрібно уважно вивчити інформацію, яка відображена на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, а саме на субрахунку 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”. За кредитом цього субрахунку відображається наявність та збільшення заборгованості перед постачальниками в іноземній валюті, за дебетом – її погашення або списання.

Вексельні розрахунки у суб'єктів господарювання знаходять відображення на рахунках 34 "Короткострокові векселі одержані" і 62 "Короткострокові векселі видані". При аудиті вивчається інформація за кожним виданим (отриманим) векселем, за строками їх погашення та за умовами вексельних розрахунків.

На рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані" ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, забезпеченої векселями.

Рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані" має такі субрахунки:

341 "Короткострокові  векселі, одержані в національній  валюті";

342  "Короткострокові  векселі, одержані в іноземній  валюті".

На рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані" за дебетом відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за інші операції, за кредитом – отримання коштів на погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.

На рахунку 62 "Короткострокові векселі видані" ведеться облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на які підприємством видані векселі.

Рахунок 62 "Короткострокові векселі видані" має такі субрахунки:

621 "Короткострокові  векселі, видані в національній  валюті";

622 "Короткострокові  векселі, видані в іноземній валюті ".

За кредитом рахунка 62 "Короткострокові векселі видані" відображається видача векселів для забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників та інших кредиторів та для забезпечення інших операцій, за дебетом – погашення заборгованості за виданими векселями, її списання тощо.

розДІЛ 2.

Аудит валютних операцій на підприємстві

 

 

2.1. Планування аудиту  валютних операцій

 

Планування аудиту валютних операцій – це досить складний процес, який допомагає аудитору сконцентрувати увагу на найважливіших напрямках перевірки, найкращим чином організувати свою роботу та роботу асистентів, а також дає можливість здійснювати контроль виконання аудиторських процедур у період перевірки з метою вчасного коригування планових завдань.

Информация о работе Оцінка та оформлення результатів аудиту