Розрахунок виробничої програми автотранспортного підприємства

для I категорії експлуатації – 0,4;

для II категорії експлуатації – 0,5;

для III категорії експлуатації – 0,6;

автомобілі для яких обов’язкові притиральні та миючи роботи – 1.

 

Кількість ТО-2 за зміну:

Де - кількість днів роботи зони ТО-2 за рік (табл. 1.3);

       - кількість змін роботи зони ТО-2 за добу по графіку роботи.

 

Кількість ТО-1 за зміну:

Де  - кількість днів роботи зони ТО-1 за рік ( табл. 1.3)

       - кількість змін роботи зони ТО-1 за добу по графіку роботи.

 

Кількість ЩО за зміну:

Де  - кількість днів роботи зони ЩО за рік ( табл. 1.3)

      - кількість змін роботи зони ЩО за добу по графіку роботи.

 

Таблиця 1.3 – Річна  кількість робочих днів в АТП

Автотранспортне підприємство	Зони
	ЩО	ТО-1	ТО-2	ПР
Таксомоторні та автобусні	365	357	305	365
вантажні	305,357,365	305	305	305,357,365

 

1.4 Розрахунок скоригованої річної  трудоємності

 

При розрахунку виробничої програми окремо ведеться розрахунок загальної трудоємності для автомобілів і причепів (напівпричепів), після чого загальні трудоємності сумують.

Для розрахунку загальної  трудомісткості спочатку визначають скориговану  питому трудоємність кожного типу обслуговування.

Для щоденного обслуговування:

 

де  - нормативна трудоємність (табл. 1.1)

k₂ - коефіцієнт, який враховує модифікацію рухомого складу (табл. 1.2)

k₅ - коефіцієнт, який враховує розмір АТП (табл. 1.2)

k_н - коефіцієнт, який враховує механізацію робіт; для ручної мийки - k_н= 1, для механізованої k_н= 0,5.

 

Для ТО-1:

де - нормативна трудоємність (табл. 1.1)

- коефіцієнт зниження трудоємності  за рахунок втілення АТП загальної  діагностики; приймається рівним 0,9. При відсутності в АТП загальної діагностики = 1.

 

Для ТО-2:

 

Де  - нормативна трудоємність (табл. 1.1)

=0,8- коефіцієнт зниження трудоємності за рахунок втілення АТП загалибленої діагностики. При відсутності в АТП поглибленої діагностики =1.

 

Для сезонного обслуговування:

 

Для поточного  ремонту 

Де  - нормативна трудоємність ПР, люд-год./1000км пробігу (табл. 1,1);

- коефіцієнт зниження трудоємності за рахунок втілення АТП діагностики; приймається рівним 0,85. При відсутності в АТП загальної діагностики = 1.

- коефіцієнт, який враховує природно-кліматичну зону.

 

Річна трудоємність щоденного обслуговування:

 

Загальна річна трудоємність ТО-1:

 

Загальна річна трудоємність ТО-2:

 

Загальна річна трудоємність поточного ремонту:

де  - відсоток трудоємності поточного ремонту, який виконується в підприємстві (визначається в залежності від особливостей підприємства, для якого виконується проект).

 

Загальна річна трудоємність технічного обслуговування і поточного  ремонту по автотранспортному підприємстві:

 

 

Річні трудоємності робіт  по самообслуговуванню АТП:

Де  - відсоток допоміжних робіт від загальної річної трудоємності ТО і ПР;

при А_сп до 200 автомобілів =30%

при А_сп від 200 автомобілів = 20%

 

Загальна річна трудоємність робіт по автотранспортному підприємству:

 

1.5 Розподіл  трудоємності АТП по видам  робіт

Загальний річний об’єм  робіт по парку є підставою  для визначення потреб АТП в робочих, технологічному обладнанні і виробничих площах, необхідних для виконання  виробничої програми.

Отримані при розрахунках виробничої програми нормативи трудоємності ТО і ПР розподіляються по місту їх виконання по технологічним і організаційним признакам на дві категорії робіт: постові і підготовчі (цехові).

Приблизне розподілення трудоємності по видам робіт і видам ТО в відсотках, які виконуються на постах і в відділеннях, наведені в таблиці 1.4.

 

Таблиця 1.4

Технічне обслуговування	Види робіт ТО і  ПР	Легкові автомобілі	автобуси	Вантажні автомобілі	Поза дорожні автомобілі - самоскиди	Причепи і напів- причепи
1	2	3	4	5	6	7
ЩО (виконується щоденно)	Притиральні	25	20	14	20	10
	Мийні	15	10	9	10	30
	Заправні	12	11	14	12	-
	Контрольно-діагностичні	13	12	16	12	15
	Ремонтні (усунення дрібних  несправностей	35	47	47	46	45
	разом	100	100	100	100	100
ЩО (перед ТО і ПР)	Притиральні	60	55	40	40	40
	Мийні по двигуну і  шасі	40	45	60	60	60
	Разом	100	100	100	100	100
ТО-1	Загальне діагностування	15	8	10	8	4
	Кріпильні, регулювальні, мастильні та ін.	85	92	90	92	96
	Разом	100	100	100	100	100
ТО-2	Поглиблене діагностування	12	7	10	5	2
	Кріпильні, регулювальні, мастильні та ін.	88	93	90	95	98
	Разом	100	100	100	100	100
Поточний ремонт	Постові роботи
	Загальне діагностування	1	1	1	1	2
	Поглиблене діагностування	1	1	1	1	1
	Регулювальні і збірно-розбірні	33	27	35	34	30
	Зварювальні	-	-	9	-	32
	Жерстяницькі	2	2	6	3	21
	Деревообробні	-	-	6	-	22
	Фарбувальні	8	8	6	3	7
	Разом по постам	49	44	50	50	65
	Дільничні роботи
	Агрегатні	17	17	18	17	-
	Слюсарно-механічні	10	8	10	8	13
	Електротехнічні	6	7	5	5	3
	Акумуляторні	2	2	2	2	-
	Ремонт приладів системи  живлення	3	3	4	4	-
	Шино монтажні	1	2	1	2	1
	Вулканізаційні	1	1	1	2	2
	Ковальсько-ресорні	2	3	3	3	10
	Мідницькі	2	2	2	2	2
	Зварювальні	2	2	1	2	2
	Жерстяницькі	2	2	1	1	1
	Арматурні	2	3	1	1	1
	Оббивні	2	3	1	1	1
	Таксомоторні	2	-	-	-	-
	Разом по дільницям	51	56	50	50	35
	Усього  по ПР	100	100	100	100	100

 

 

1.6 Розрахунок потрібної кількості  робітників

 

 На підставі річної  програми підрозділу можна приступити  до розрахунку необхідної кількості  робітників. Чисельність ремонтно-обслуговуючого персоналу залежить від річної трудоємності робіт в автотранспортному підприємстві.

Звичайно про кількість  робочих є два поняття: штатна, яка знаходиться в списках  АТП, і явочна необхідна для виконання  виробничої програми.

 

Штатна кількість робочих  визначається по формулі:

де  - річний фонд виробництва по даному місту робіт, люд-год;

     - дійсний річний фонд часу робітників, г;

     = 1,1…1,2 – коефіцієнт перевиконання норм за рахунок втілення прогресивної організації робіт і їх механізації.

 

Дійсний фонд робочого часу – це кількість годин роботи робітника  за рік згідно Кодексу законів  про працю, т.б. з урахуванням неробочих днів, скорочення зміни, днів відпусток, втрати робочого часу з поважних причин. Його визначають по формулі:

 

 

Де 0,96- коефіцієнт, який враховує втрати робочого часу по поважним причинам;

          = 52,15- кількість календарних тижнів на рік;

- тривалість робочого тижня,  рівна 40 годин за виключенням  робітників з шкідливими умовами  праці, для яких  =36 годин;

- кількість святкових днів  на рік;

- 7 годин – втрати робочого  часу в святковий день за рахунок відсутності     робітника на роботі;

 - кількість передсвяткових днів на рік;

  = 1 годину – скорочення зміни в передсвятковий день;

  - тривалість відпустки робітника,г.

 

Явочна кількість робітників визначається по формулі:

де С_із –кількість змін роботи підрозділу (по графіку);

       Ф_м –номінальний рісний фонд часу робочого місця при однозмінній роботі, г.

 

 

Номінальний річний фонд часу робочого місця при однозмінній  роботі визначають по формулі:

 

 

 

 

1.7 Вибір кількості робітників , які одночасно працюють на посту

    Для визначення оптимальної кількості постів необхідно при призначенні кількості робітників, які одночасно працюють на постах, враховувати специфіку роботи поста та ремонту наведена та габарити автомобіля. Приблизна середня кількість робітників на одному посту зон обслуговування та ремонту наведена в таблиці 1.5.

 

 

 

Табл. 1.5 – Приблизна  середня кількість робітників на одному посту зон обслуговування та ремонту 

Вид ТО і ремонту	Метод ТО і ремонту	Кількість робітників, які  одночасно працюють на посту
		Вантажні автомобілі	авто потяги	Легкові автомобілі	автобуси	Причепи і напівпричепи
ЩО	Прибирання і витирання	1-2	1-3	2-3	3-6	1-2
	Шлангова мийка	1	1	1	1	1
	Механізована мийка	1	1	1	1	1
ТО-1	-	2-4	3-5	2-4	4-5	1-2
ТО-2	Поточний метод	3-4	3-5	3-4	4-5	2-3
	На тупикових постах	2-3	2-4	2-3	2-4	2
	Агрегатний	2-3	2-4	2-3	2-4	2-3
ТР	-	1-2	1-2	1-2	1-2	1-2

 

 

1.8 Розрахунок кількості постів  і ліній для ТО і ПР рухомого складу

                   

Для універсального та операційно – постового методу ТО кількість постів визначають за формулою: 

де  - такт поста, хв.,

      - ритм виробництва, хв.

 

Ритм виробництва R – це  інтервал часу між випуском двох автомобілів які послідовно обслуговуються:

 

де  - добова тривалість роботи зони ТО, годин(по графіку)

       - добова програма по даному виду ТО, яка визначається добутком добової кількості ТО (формули 7.30 – 7.32) і кількості змін роботи зони за добу.

 

Такт посту – це тривалість простою автомобіля на посту під час обслуговування:

 

Де  - трудоємність постових робіт одного обслуговування, люд-г.(для ТО-1 =0,8 , для    ТО-2     =0,75 , в зв’язку з тим , що частину робіт виконують в виробничих підрозділах і на    спеціалізованих постах діагностики);

- кількість робітників одночасно працюючих на посту( табл. 1,5);

-=0,5…1,5 хв. – час на постановку  і з’їзд автомобіля з посту.

  

Поточні лінії можуть бути періодичної та безперервної дії. Лінії періодичної дії широко застосовують на постах ТО-1, ТО-2, а безперервної дії – на прибирально - миючих роботах в зоні ЩО. 

Для лінії періодичної  дії кількість постів:

де  - такт лінії,хв.;

      R – ритм виробництва, хв.;

 

Такт лінії  - це інтервал часу між виходом з даного виду обслуговування двох автомобілів, які послідовно виходять з лінії:

де Р_л – загальна кількість робочих на лінії:

де Х_л – кількість постів лінії;

      Р_ср – середня кількість робочих на посту.

 

Підбір величин Х_л  і Р_ср   необхідно проводити таким чином, щоб 3 хв., а частка від ділення такту лінії на ритм виробництва дорівнювала цілому числу або було близько до нього.

 

Час переміщення автомобіля з посту на пост визначають за формулою:

 

Де  - габаритна довжина автомобіля, м;

        а – відстань між автомобілями, які розміщуються на двох послідовних постах. Для легкових    автомобілів а=1,2м, для інших а=1,5 м;

      - 2…3м/хв. – швидкість переміщення автомобіля з поста на пост.

 

Для лінії безперервної дії (лінії ЩО) кількість постів:

де  - продуктивність миючої установки, автомобілів/г.

 

Для мийки автомобілів промисловість випускає миючі установки продуктивністю:

для вантажних автомобілів  – 15, 30, 40 автомобілів/г;

для легкових автомобілів  – 15 і 40 автомобілів/г;

для автобусів – 35 і 50 автомобілів/г.

 

Ритм миючої лінії  визначають по формулі:

 

Миючі лінії зони ЩО складаються з прибиральних постів і миючої установки. На деяких лініях встановлюють і обладнання для мийки двигунів.

Кількість прибиральних постів, які знаходяться перед лінією мийки, визначають по формулі: 

Де  - такт поста прибиральних  робіт, хв.;

       - ритм виробництва прибиральних робіт лінії, хв..

 

Ритм виробництва прибиральних робіт лінії визначають по формулі:

 

 

1.9 Підбір і розрахунок технологічного  обладнання 

Технологічне обладнання підбирають по спеціальним табелям, а також по відповідним каталогам, прейскурантам і довідникам в залежності від чисельності рухомого складу і кількості одночасно працюючих робітників у самій багатолюдній зміні. Обладнання зон ТО і ПР вибирають з урахуванням специфіки, числа постів та ліній і типу рухомого складу, обладнання виробничих відділень – в залежності від технологічного процесу в кожному відділенні. 

    Перевагу необхідно віддавати високопродуктивному спеціалізованому універсальному обладнанню. 

Необхідну кількість  основного обладнання розраховують по об’єму робіт і фонду робочого часу обладнання або по завантаженню обладнання та його продуктивності за період використання.

Кількість обладнання розраховують з урахуванням річної трудомісткості даного виду робіт і річного фонду одиниці обладнання:

 

 

 

 

Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Технічна експлуатація автомобілів» з спеціальності 5.07010602 “Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів”

2. Положення про технічне  обслуговування i ремонт дорожніх  транспортних засобів автомобільного  транспорту.-К: Міністерство транспорту  України, 1998-16 с.

3. Канарчук B.Є. та ін. Розвиток виробничо-технічної бази  підприємств автомобільного транспорту, - К.: ІСДО, 1995. -220 с

4. В.Є.Канарчук, О.А.Лудченко, А.Д.Чигринець. Основи технічного обслуговування i ремонту автомобілів. Підручник . - К.: Вища школа., 1997. - 383 с

5. Руководящий документ. Нормы пробега (ресурсы) автомобилей  и их основных агрегатов до и после капитального и восстановительного ремонтов для І, II и Ш категорий условий эксплуатации. Нормативы по техническому обслуживанию и ремонту автомобилей. РД 200 УССР 84001-86-88. - К.: Министерство транспорта УССР, 1988. -99 с.