Инозиновая кислота

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Марта 2011 в 12:02, курсовая работа

Описание работы

Дана курсова робота присвячена різним методикам визначення харчової добавки Е630 – інозинової кислоти та домішок, що може містити ця речовина.

Мета даної роботи полягає у вивченні основних методів ідентифікації та контролю якості харчової добавки Е630, визначення технічних умов її зберігання та контролю якості її, як добавки до харчових продуктів, визначення основних стандартів до її використання та норми споживання.

Содержание работы

Вступ………………………………………………………………………………5

1.Основна частина

1.1. Загальна характеристика Інозинової кислоти (Е630)………………...7

1.2. Фізико-хімічні властивості інозинової кислоти………………………8

1.3 Органолептичні, фізико – хімічні, санітарно-гігієнічні показники

1.4. Методи аналізу інозинової кислоти (Е630)………………………….10

Висновки…………………………………………………………………………20

Література………………………………………………………………………..21

Файлы: 1 файл

КУРСАК.doc

— 178.00 Кб (Скачать файл)

       Отже, інозинова кислота або «м’ясна  кислота» як харчова добавка виконує функцію підсилення смаку та аромату здебільшого м’ясних продуктів харчування: ковбас, сосисок, та інших м’яких виробів. Зустрічається також в таких продуктах, як каші швидкого приготування, різноманітні напої та консерви. В харчовій промисловості чаще всього використовується як комплексна добавка разом з гуаніловою кислотою та певними солями. 

       Інозинова кислота не має канцерогенної  дії на організм, не икликає мутацій, та надмірне її використання у харчових продуктах також є небажаним, так, як деякі продукти її розпаду можуть шкодити здоров’ю людей з певними захворюваннями.

 

        Література

  1. http://www.anchem.ru/forum/read.asp?id=2109.
  2. Орєхович В.Н. «Сучасні методи в біохімії»
  3. «Методи практичної біохімії» під ред. Северина С.Е. і канд..біолог. наук Виноградова А.Д., М.: «МИР»,.1978, 273с.
  4. Остерман Л.А. «Методі исследования белков и нуклеиновых кислот»( практическое  пособие).М.:Наука, 1981, 288с.
  5. Яковлева М.Н., Гончарова О.С., Куравский М.Л. «Методические указания к лабораторным занятиям по биологической химии для студентов II курса  медицинского факультета»., М., 1988, 32с.
  6. Кучеренко Н. Е., Бабенюк Ю. Д., Васильев А. Н. Биохимия:

       Практикум. Киев: Выща школа, 1988. 128 с.

  1. Алейникова Т. Л., Рубцова Г. В. Руководство к практическим занятиям по биохимии. М: Высшая школа, 1988, 239 с.
  2. Практикум по биохимии: Учеб.пособие/Под ред. С.Е.Северина, Г.А. Соловьевой.-2-е изд.,перераб.и доп. – М.: Изд-во МГУ, 1989.-509с.
  3. Сарафанова Л.А. « Пищевые добавки: Энциклопедия ». – 2-е издание, исправленное и дополненое. – СПб: ГИОРД, 2004. – 808 с.
  4. Нечаев А.П., Кочеткова А.А., Зайцев А.Н. « Пищевые добавки ». – М.: Колос, Колос-Пресс. 2002. – 256 с.: ил. – (Учебники и учебные пособия для студентов высших учебных заведений).
  5. ГОСТ 9794-74 "Продукти м'ясні. Методи визначення вмісту загального фосфору"
  6. Плахотин В.Я. Контроль качества ищевых продуктов. – К.: Урожай, 1988. – 142 с.

Информация о работе Инозиновая кислота