Необхідність, сутність і розвиток системи автотранспортного страхування

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Февраля 2011 в 14:52, реферат

Описание работы

Автомобільний транспорт є найбільш поширеним видом транспорту і це зумовлює безліч аварій з нанесенням шкоди життю, здоров'ю та майну громадян. Наявність значної чисельності ризиків, пов'язаних з використанням автотранспорту обумовлює популярність даного виду страхування серед населення і підприємницького сектора. Значною мірою у розвитку страхування автотранспортних засобів зацікавлене і держава, так як захист від ризиків у цьому секторі має велике соціальне значення (особливо це стосується страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів). Страхування автотранспортних засобів залежить від масових видів страхування з досить стандартизованими умовами.

Файлы: 1 файл

Раздел 1.doc

— 76.50 Кб (Скачать файл)

    Бюро  є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", інших актів законодавства України та цього Статуту.

    Функції МТСБУ:

    1.Врегулювання претензій збоку інших країн.

    2.Створення  і використання централізованих  резервних фондів, які забезпечують  фінансову стійкість у цілому  системи обов'язкового страхування  цивільної відповідальності власників  транспортних засобів.

    3.Виконання  обов'язків перед третіми особами на внутрішньому ринку.

    Після вступу України у систему «Зелена  картка» Моторне (транспортне) страхове бюро України зобов'язане робити виплати за тими збитками, які наші водії заподіють іноземним громадянам на їхній території. Врегульовувати претензії інших країн, конвертувати та переводити валюту як страхові внески за кордон повинно буде М(Т)СБ. Якщо ж воно не впорається з цим завданням, то сплачувати доведеться державі. Тому при Моторному бюро створена Наглядова рада, до складу якої входять представники ряду міністерств та окремих страхових організацій, а саме:

    ♦ по одному представнику від Міністерства фінансів, Міністерства транспорту, Міністерства внутрішніх справ, Державної митної служби, Уповноваженого органу, Національного банку, Держкомкордону за рішенням їхніх керівників;

    ♦  чотирьох представників страхових  організацій за визначенням загальних  зборів членів Моторного (транспортного) страхового бюро.

    Наглядову раду Моторного (транспортного) страхового бюро очолює голова, який затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Уповноваженого органу. Організація, повноваження і порядок діяльності наглядової ради Моторного (транспортного) страхового бюро визначаються Кабінетом Міністрів України.

    Наглядова рада Моторного (транспортного) страхового бюро України:

       - подає на розгляд Уповноваженого органу пропозиції про вдосконалення нормативних актів, пов'язаних зі здійсненням обов'язкового страхування цивільної відповідальності;

        - скликає у разі потреби збори  членів Моторного (транспортного) страхового бюро з питань вдосконалення його діяльності;

        -  розробляє механізм реалізації  заходів на підставі відповідних  норм чинного законодавства, а  також компенсації органам внутрішніх  справ витрат, пов'язаних з оформленням документів щодо страхового випадку;

        -  здійснює інші функції, передбачені  законодавством України щодо  обов'язкового страхування цивільної  відповідальності на території  України.

    Моторне (транспортне) страхове бюро України  забезпечує координацію діяльності страхових організацій (виступає в ролі гаранта їх платоспроможності), а також міжнародне співробітництво у галузі страхування цивільної відповідальності автовласників.

    Фінансування  статутної діяльності МТСБУ здійснюється за рахунок коштів спеціального цільового фонду - фонду фінансування діяльності Бюро, джерелом формування якого є внески членів МТСБУ до цього фонду.

    Для забезпечення виконання зобов'язань  членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються  такі централізовані страхові резервні фонди:

    - фонд страхових гарантій, призначений  для забезпечення платоспроможності  МТСБУ;

    - фонд захисту потерпілих у  дорожньо-транспортних пригодах (фонд  захисту потерпілих).

    Органами  управління МТСБУ є:

    - Загальні збори членів (складається з усіх страховиків - асоційованих та повних членів МТСБУ є вищим органом МТСБУ);

    - Загальні збори повних членів;

    - Президія (складається із семи  представників страховиків члене  та Президента МТСБУ. вирішує  будь-які питання діяльності МТСБУ.  крім тих, що належать до компетенції Загальних зборів членів. Загальних зборів повних членів. Координаційної ради та Дирекції. Президія підзвітна Загальним зборам членів, Загальним зборам повних членів МТСБУ);

    - Дирекція .

    Основними завданнями МТСБУ є:

    - здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом;

    - управління централізованими страховими  резервними фондами, що створюються  при МТСБУ для забезпечення  виконання покладених на нього  функцій.

    - забезпечення членства України в міжнародна системі автомобільного страхування «3елена картка» та виконання загальновизнаних зобов'язань перед уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи;

      - збирання необхідної інформації про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та внесення пропозицій щодо вдосконалення механізму здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

    - співробітництво з уповноваженими  організаціями інших країн у  галузі страхування цивільно-правової відповідальності, координація обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників та/або водіїв транспортних засобів - нерезидентів у разі в'їзду їх на територію України та власників та/або водіїв транспортних засобів - резидентів -у разі їх виїзду за межі України;

    - співробітництво з органами Міністерства  внутрішніх справ України та  іншими органами державної влади  з питань обов'язкового страхування  цивільно-правової відповідальності;

    - розробка зразків страхових полює, і договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що затверджуються Уповноваженим органом;

    -   надання страховикам інформації  щодо страхових випадків стосовно  конкретних страхувальників.

    Метою діяльності Бюро є:

    - виконання гарантійних функцій стосовно відшкодування шкоди, завданої третім особам при експлуатації наземних транспортних засобів, відповідно до чинного законодавства України та угод, укладених Бюро з уповноваженими організаціями Інших країн зі страхування цивільно-правової відповідальності;

    - взаємне врегулювання питань  стосовно відшкодування шкоди  та забезпечення виплати страхового  відшкодування третім особам;

    - координація роботи страховиків  - його членів у сфері страхування  цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, як на території України, так і за її межами;

    -  захист інтересів членів Бюро.

    Членами МТСБУ можуть бути страховики-резиденти. Страховики можуть входити до складу МТСБУ як асоційовані та повні його члени. Право укладання договорів міжнародного страхування надається тільки повним членам МТСБУ. Станом на 11.12.2008 року членами МТСБУ є 82 страхові компаній, з них 15 - повні члени.

    У разі виїзду за межі країни водій зобов'язаний мати, крім чинного основного договору ОСЦПВВНТЗ, що поширюється на територію України, також додатковий договір (поліс «Зелена картка»), який забезпечує страховий захист на випадок заподіяння шкоди здоров'ю або майну третіх осіб на території зазначених у полісі держав.

    Ще 1946 р. Комітет з питань транспорту Європейської економічної комісії в Женеві створив робочу групу дорожнього транспорту, завданням якої була розробка та створення такої системи, що б забезпечувала захист потерпілих у ДТП, якщо її винуватцем був іноземець. Система отримала назву "Зелена картка" за кольором страхового поліса. На території європейських країн ця система вступила у дію з 1 січня 1953 р. і донині успішно захищає інтереси автовласників[7, c. 215].

    Страховому захисту підлягають життя, здоров'я та майно потерпілої особи, а також майно юридичної особи. Для отримання страхового сертифіката "Зелена картка" необхідна заява страхувальника, права водія, документи на транспортний засіб.

    Розрізняють страховий сертифікат "Зелена картка — уся Європа" та "Зелена картка — Східна Європа".

    З 2005 року Україна є рівноправним членом Міжнародної системи страхування відповідальності автовласників «Зелена картка». Система «Зелена картка» об'єднує 44 країни. (Рисунок 1.1) Це більшість країн Європи, а також Туніс, Ізраїль, Іран і Туреччина. Бюро цієї системи тривалий час знаходилось у Лондоні, а зараз переведене до Брюсселя [24, c.290].

    Основним  завданням системи «Зелена картка»  є створення ефективного захисту) потерпілих у ДТП за участю автовласників нерезидентів країни, в якій трапилась така пригода. Це забезпечується виконанням певних умов країнами — членами цієї системи, а саме:

    -  у таких країнах має здійснюватись  ОСЦПВВНТЗ,

    - у кожній країні має бути  єдина організація — національне  моторне транспортне страхове бюро, що забезпечує врегулювання збитків автовласниками цієї країни на території інших держав, а також урегульовує збитки автовласників-нерезидентів на території свого перебування;

    - держава—член системи «Зелена  картка» не повинна перешкоджати переказам вільно конвертованої валюти, що спрямовується на страхові виплати.

    Збитки  в країнах—членах системи «Зелена  картка» врегульовуються зазвичай через національне моторне страхове бюро, яке переадресовує матеріальні претензії, висунуті до автовласника-резидента іншої країни, на відповідне моторне страхове бюро. При цьому перше моторне страхове бюро розглядається як бюро-регулювальник збитків, а друге — як бюро-платник.

    Відносини між моторними страховими бюро країн—членів системи «Зелена картка» регулюються двосторонніми угодами.

    Отже, якщо автовласник є резидентом країни, яка є членом системи «Зелена картка», він безперешкодно може проїжджати територіями всіх країн—членів цієї системи без укладення додаткового договору обов'язкового страхування на умовах країни відвідання.

    Функціонування  «Зеленої картки» довело її ефективність насамперед як механізму захисту потерпілих від ТЗ, що задіяні в міжнародних сполученнях.

    Власнику  такого поліса у випадку страхової  події за кордоном не потрібно самому оплачувати матеріальні збитки постраждалим третім особам або залишатися в чужій країні в очікуванні судового розгляду [24, c. 292].

    Основний  принцип міжнародної системи  «Зелена картка» полягає в повному та незаперечному визнанні країною власника ТЗ й існуючим у ній Моторним страховим бюро (відповідно, й страховими компаніями, що є членами цього бюро) діючого законодавства по обов'язковому страхуванню автотранспорту і у третіх сторін — країнах відвідування.

        Країни — учасниці цієї міжнародної страхової системи взяли на себе зобов'язання визнавати на території будь-якої країни поліс страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів у міжнародному автомобільному сполученні, куплений в їх власних країнах. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Информация о работе Необхідність, сутність і розвиток системи автотранспортного страхування