"Чому українських ВУЗів немає1 у світових рейтингах?": відповідь сучасного студента-випускника

Тут можна запропонувати  наступне:

• університети мають розвивати свої контакти найрізноманітнішими способами – в межах практик залучати студентів на роботу до бізнес-структур, отримувати замовлення від держави і, звісно, якомога тісніше співпрацювати з закордонними ВУЗами шляхом обміну як студентами, так і викладачами;
• вводити, передбачене Болонською системою, право вибирати предмети студентами самостійно;
• в цілому, не лише документально фіксувати наявність у вітчизняному освітньому просторі Болонської системи, а впроваджувати її реально.

Короткі висновки по категорії "Кадровий відділ". Застарілий рівень викладання прямо пов'язаний з ще однією причиною, виділеною в межах іншої категорії, а саме – радянською системою освіти (50%). Як не прикро констатувати, хоча Україна вже 20 років як незалежна держава, однак пережитки колишнього союзу все ще функціонують в ній, принаймні, на думку респондентів. Відсутність наукової та прикладної діяльності серед викладацького складу знову ж пов’язано з банальною відсутністю коштів та матеріально-технічної бази для її впровадження. Хоча не потрібно відкидати і певну пасивність вітчизняних науковців. Неналежний рівень володіння іноземними мовами є проблемою всього суспільства, а не лише випускників ВУЗів та викладачів. Відсутність Нобелівських лауреатів прямо пов’язана з вже вище перерахованими причинами – аби вони з'явились у нашій державі необхідно створити умови для проведення серйозних досліджень.

• Викладачі мають цікавитись не лише новими досягненнями у їхній фаховій царині, а також і сучасними методиками викладання і постійно вдосконалювати свої методи роботи, - керівництво ВУЗів має додатково стимулювати їх до цього, наприклад, проводячи спеціальні семінари, форуми, присвячені сучасним методам викладання;
• необхідно, щоб всі підрозділи університетів мали свої дослідницькі центри, лабораторії, аби викладачі могли проводити дослідження;
• варто створювати додаткові освітні програми не лише для студентів, але і для викладачів, зокрема, з вивчення або вдосконалення володіння іноземними мовами.

Короткі висновки по категорії "Випускник". Ситуація аналогічна попередній. Практичним навичкам немає звідки взятись, якщо їх не має викладач, який навчає студента і відсутня наукова лабораторія, дослідницький центр, де б їх можна було здобути. Відсутність довіри до кваліфікації (освітнього рівня) випускника як у вітчизняних, так і у закордонних працедавців не є дивиною, якщо врахувати усі вище перераховані вади нашої освітньої системи.

• Потрібно постійно працювати в руслі зміни підходу самого студента до навчання: формувати у нього відчуття здорової конкуренції в освіті, розуміння цінності освіти та престижу диплому;
• для того аби поліпшити імідж випускника та водночас покращити його мовний рівень необхідно розвивати програми обміну студентами.

Короткі висновки по категорії "Наука". Навіть враховуючи відсутність певних умов для проведення досліджень, не варто списувати відсутність власних наукових теорій, малу кількості винаходів та фундаментальних досліджень лише на цей фактор. Тут потрібно також зважати на менталітет народу та специфіку діяльності вітчизняних науковців і викладачів, зокрема. Відсутність цитування вітчизняних науковців, інтеграції до світової спільноти та те, що вітчизняні наукові доробки маловідомі за межами країни тісно взаємопов’язані проблеми, які витікають одна з одної.

• Очевидно необхідна потужна стимуляція як на рівні університетів, так і на державному рівні викладацького складу у формі оголошення премій, грантів, винагород і т.п за наукові досягнення аби "розворушити" вітчизняну наукову спільноту. Відповідно, винагороди мають бути вагомими. Наприклад, якщо Президентська премія в Україні становить 20 тис. гривень і це є еквівалентом шуби, то за кордоном перша премія на конференції може складати 50 тис. $ і це є еквівалентом житла.

Короткі висновки по категорії "Держава". Про негативний спадок СРСР вже зазначалось вище. А от різного роду корупція в освітній сфері, очевидно, є відображенням загальної корумпованості країни. Невірний курс розвитку країни та неналежна діяльність керівництва країни, а також менталітет нашого народу, який дане керівництво обирає є макропричинами, які досить важко характеризувати. А ось завелика кількість ВУЗів у нашій державі – це справді панацея нашого суспільства. Саме цей фактор вбиває ряд позитивних аспектів у освіті, перший з яких – це престижність освіти (на відміну від радянського стандарту, "обов’язковості" її).

• Ще і ще раз аналізувати негативні сторони радянської системи освіти і намагатись уникати їх у сучасній системі освіти;
• Надавати акредитацію лише тим ВУЗам, які справді відповідають їй, - хоча дана порада, зазвичай, тоне в купі паперової бюрократії та тій же славнозвісній вітчизняній корупції.

Вцілому, варто зазначити, що ще одним вагомим висновком  щодо методології дослідження стає те, що – думки та оцінки студентства щодо проблем вищої освіти в Україні тотожні аналогічним думкам та оцінкам вищого керівництва ВУЗів, вчених та викладачів. Тобто, можна зазначити, що студент теж є "достойним" експертом з питань освітньої системи.

Список  використаних джерел

1. Згуровський М. Реформа вищої освіти – необхідний чинник суспільних перетворень // "Дзеркало тижня. Україна" – 2012. – 23 січня. - №2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kpi.ua/1203-1
2. Курбатов С. Університет світового классу як матеріалізація ідеї елітного навчального закладу ХХІ сторіччя / Філософія освіти // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2011. - №3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Tipuss/2011_3/Kurb.pdf
3. Мокін Б.І. А чи варто Україні зміцнюватирадянську систему атестації наукових і науково-педагогічних кадрів? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/articles/53.html
4. Леновицкая О. Путь к профессионализму в высшем образовании // "Зеркало недели. Украина". – 2011. – 3 июня. - №20. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zn.ua/EDUKATION/put_k_professionalizmu_v_vysshem_obrazovanii-82153.html
5. Стріха М. Талановитих і чесних держава не потребує: про причини падіння рівня освіти в Україні // "Країна". - 2012. – 10 травня. - №18 (121). – С. 32-35.

¹ Має ться на увазі те, що вони посідають надто низькі позиції.

² Має ться на увазі те, що вони посідають надто низькі позиції.

³ Вінницького національного технічного університету.

⁴ Експертне опитування тут використовується не зовсім в «чистому» розумінні й значенні данного методу в класичній соціології.

⁵ Під час проведення експертних опитувань фактор досяжності експертів часто є вирішальним.