Частотність вживання оцінних висловлювань у публіцистиці

2.2. ГРАДАЦІЯ ОЦІНКИ  У НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ

Проаналізувавши науковий журнал “Bild der Wissenschaft” я дійшла висновку, що оцінні висловлювання вживаються у науковій публіцистиці досить рідко. Однак найбільш уживаною є оцінка, що характеризує предмет за його зовнішніми характеристиками, тобто описує його розміри, наприклад, „ groß “, „klein “, „kurz“ та перекладаються , як „ великий “ ,   „маленький  “ та  „короткий“.

• Es besteht aus kleineren Molekülbausteinen , welche mit Metall-Ionen – in diesem Fall Zink oder Lanthan – zusammengeleimt werden. - Складається з малесеньких молекулярних будівельних матеріалів, які будуть склеєні  з йонів металів  у даному випадку з цинку та латану.
• Sie bestätigt die Vermutung , dass den Tieren ein größeres Hirn dabei hilft , sich in der komplizierten Umgebung einer Stadt besser zurechtzufinden . - Вони підтверджують підозру , що тваринам допомагає при цьому величезний мозок краще орієнтуватися у складному оточенні міста.
• Vögel , die in der Stadt leben , haben ein größeres Gehirn als ihre Artgenossen in ländlichen Regionen. - Птахи, які живуть у містах мають більший мозок ніж їх колеги в сільській місцевості.
• Eine große Überraschung war , dass die Gaskonzentration mehr als doppelt  so hoch ist wie der Grenzwert , den Astronomen im Jahr 2000 mit dem 30-Meter-Teleskop IRAM  bestimmt hatten. - Великою несподіванкою було те, що концентрація газу вдвічі вища ніж гранична величина ,яку астрономи виявили в 2000 році тридцятиметровим телескопом ІРАМ.
• Sie befürchten in der Folge große Veränderung der arktischen Ökosysteme . – Вони боялися як наслідок великих змін арктичної екосистеми.
• Bisher dachte man , das ihre Evolution erst mit dem Verschwinden der großen Echsen vor 65 Millionen Jahren erhielt. - До цього часу вважається , що їх еволюція збереглася спочатку із зникнення великих ящірок 65 мільйонів років тому.
• In unseren Bewegungsreflexen steckt ein großer Teil unserer Intelligenz. - У наших рухових рефлексах ховається велика частина нашого інтелекту.
• Bei kleinen Kindern , die erst zwei oder drei Jahre alt sind , muss man selbst vorsichtig  sein. - Коли маленькі діти, яким тільки два або три роки, повинні самі бути обережними.
• Von ihm gelangt das Licht über zwei kleineren Spiegel in eine Kamera oder ein Spektrometer. – Від нього світло потрапляє на два маленькі люстерка в камері або на спектрометр.
• Seit 1974 betrieb die NASA einen kleineren Vorläufer von SOFIA.- Протягом 1974 року НАСА експлуатували малесенького попередника СОФІЯ.
• Und sie lassen sich nur mit relativ großem Energieaufwand verändern. -
• Вони можуть  бути змінені  лише з відносно великою кількістю енергії.
• Beschädigungen werden  immer größeren Problem, die sehr schwer zu lösen. - Пошкодження були завжди величезними проблемами, які дуже важко вирішити.
• Vesta ist der zweitgrößte Planetoid zwischen Mars und Jupiter. - Веста – другий найбільший астероїд між Марсом та Юпітером.
• Die genetische Übereinstimmung ist so groß, daß sich die Linie der beiden Viren erst vor 500 bis 1000 Jahren getrennt haben können, sagen die Forscher. - Генетична відповідність така велика, що лінії обох вірусів спочатку від 500 до 1000 років могла відділитися, казали дослідники.
• Aus diesem Grund hat das Schwarze Meer auch keinen normalen festen Meeresgrund, sondern eine mehrere Zentimeter bis Dezimeter dicke Schicht aus organischer „Pampe“, wie Bohrmann sie nennt. - З цієї причини Чорне море має також не нормальний морський грунт, навіть більше сантиметра до дециметра товстий шар з органічної „Pampe“, як називає.
• Schon kleine Hindernisse oder abschüssige Strecke können bei einem solchen Marsch mit einer Prothese zum großen Problem werden.- Навіть невеликі перешкоди або похилі ділянки дороги можуть бути в такій прогулянки з протезом значною проблемою.
• Darm ist 300 bis 400 Quadratmeter, daß ist etwa so groß wie ein Tenis. – Кишечник від 300 до 400 квадратних метрів, що за величиною як тенісний корт.
• Je mehr Gewicht sie verloren, desto mehr ändert  die Bakterienzusammensetzung ihres Organismus. – Чим більшу вагу ви втрачаєте, чим більше змінюється бактеріальний склад вашого організму.
• Diese Planeten sind allerdings viel kleiner als 2010 S016. – Ці планети безумовно набагато менші як 2010 С 016.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, оцінювальна лексика у будь-якій мові являє собою великий семантичний розряд слів. Оцінні одиниці мають часте вживання в мові, внаслідок чого їх роль у спілкуванні дуже значна. Багато дослідників займалися вивченням оцінної лексики, а саме її класифікацією.

Так, у цитованій монографії Н. Д. Арутюнова наводиться така класифікація частково оцінних значень: сенсорно-смакові ("запашний"), психологічні ("захоплюючий"), естетичні ("потворний"), етичні ("добрий"), утилітарні ("шкідливий") , нормативні ("правильний"), телеологічні ("ефективний").

Спираючись на класифікацію Н. Арутюнової, дослідниця Т.Вендіна виділяє наступні різновиди оцінок:

• оцінки-афективи, що відображають безпосереднє чуттєве сприйняття зовнішнього світу;
• оцінки-когнітиви: раціоналістичні, психологічні (емоційні та інтелектуальні) оцінки;
• оцінки-сублімати: естетичні та етичні оцінки.

Взаємодія суб’єкта оцінки з її об’єктом лежить в основі класифікації частково оцінних значень у Н. Арутюнової. Дослідниця виділяє три групи частково оцінних значень:

1. Сенсорні (приємний – неприємний, смачний – несмачний);
2. Сублімовані (прекрасний – потворний, моральний – аморальний);
3. Раціоналістичні оцінки (корисний – шкідливий, нормальний – ненормальний).

Існує окрема класифікація, що виділяє абсолютну та відносну оцінки. У першому випадку характер відношення між суб’єктом та об’єктом виявляється шляхом безвідносного приписування цінності одному предмету або ж класу гомогенних предметів. У другому ж -  приписування одному предмету або ж класу предметів у порівнянні з одно-порядковим предметом, класом предметів. Абсолютна оцінка отримує  своє вираження в таких термінах, як «хороший», «поганий», «добро», «лихо», тоді як відносна оцінка (порівняльна) знаходить вираження у словах – «краще», «гірше», «рівноцінно».

У лінгвістиці виділяють три основні типи оцінних значень раціональна оцінка, емоційна оцінка та раціонально - емоційна оцінка.

Отже, провівши порівняльну характеристику наукового та жіночого журналу на вживання оцінки,я виявила ,що оцінна лексика частіше вживається у жіночому журналі. Найбільш вживаною оцінкою у жіночому журналі є слова , що мають позитивну характеристику предмета,тобто wunderschön, wertvoll, wunderbar, toll , kostbar, schön, gut, perfekt, genial . Однак найбільш уживаною  є оцінка ,що характеризує предмет за його зовнішніми характеристиками ,тобто описує його розміри,тобто „ groß “, „klein “, „kurz“.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1.Арутюнова Н.Д. Аксиология в механизмах жизни и языка / Н.Д. Арутюнова // Проблемы структурной лингвистики. М.: Наука, 1984. – 271 с.

2.Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. – М.: Наука, 1988. – 341 с.

3.Банару В.И. Оценка, модальность, прагматика//Языковое общение: единицы и регулятивы. - Калинин. - 1987.- 328 с.

4.Беляевская Е.Г. Оценочная вариантность семантики слов и фразеологизмов в контексте // Английская фразеология в функциональном аспекте.– Сб. научн. тр. МГИИЯ им. М. Тореза. – М., 1989. – Вып.336.- 374 с.

5.Бессонова О.Л. Оценка как семантический компонент лексического значения слова. Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.15/ Донецкий госуд. ун-т. – Донецк, 1995. – 245 с

6.Бухарцев Р. Г. Психологические особенности журналистского творчества: Материалы спецкурса. — Свердловск: Уральский ун-т им. А. М. Горького, 1976. —220 с.

7.Вачнадзе Г. Н. Всемирное телевидение: Новые средства массовой информации — их аудитория, техника, бизнес, политика. — Тбилиси: Ганатлеба, 1989. — 672 с.

8.Вендина Т. И. Семантика оценки и ее манифестация средствами словообразования // Славяноведение. – 1997. – № 4.- 256 с.

9.Виноградов В. В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. – М.: Высшая школа, 1972.– 614 с.

10.Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. – М.,1985. – с.280.

11.Панина Л. С. Экспрессивная и эмоциональная лексика как оценочная категория // Проблемы современной русской лексикологии: Сб. науч. тр. – Калинин: КалинГУ, 1983.- 325 с.

12.Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. – М.: Наука, 1986. – 143 с.

13. Федотова Е. И Семантическая структура оценки // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі: Зб. Наук. та наук.- метод. пр.- Вип.2.- Том 2.- Горлівка: ГДПМ, 1996.- с.201.

14. Худяков И.Н. Об эмоционально-оценочной лексике // НДВШ. Филологические науки. – 1980. – № 2. – 178 с.

15. Чернейко Л.О. Оценка в знаке и знак в оценке // Фиологические науки. – 1990. - №2. – 328 с.

16. Шаховский В.И. Значение и эмотивная валентность единиц языка и речи // Вопросы языкознания. – 1984. – № 6.- 456 с.

17. Bild der Wissenschaft, Nr. 7, 2011, Deutschland. - 106 c.

18. Bild der Wissenschaft, Nr.16, 2011, Deutschland. -106 c.

19. Bild der Wissenschaft, Nr. 20, 201, Deutschland. – 106 c.

20.Bild der Wissenschaft, Nr. 21, 2011, Deutschland.- 106 c.

21. Brigitte, Nr. 25, 2011, Deutschland. – 224c.

22. Brigitte, Nr. 5, 2011, Deutschland.- 224 c.

23. Brigitte, Nr. 6, 2011, Deutschland.- 224 c.

24. Brigitte, Nr.10, 2011, Deutschland.- 224c.

25. http://www.duden.de/

26. http://www.lingvo.ua/ru

27. http://www.multitran.ru/