Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Мая 2014 в 01:26, курсовая работа
Матеріалом дослідження послугувало 56 прикладів контекстуального вживання оцінних лексичних одиниць, відібраних методом суцільної вибірки з публіцистичних текстів сучасної німецької мови.
Основними завданнями даного дослідження є:
1.Дати визначення поняттю „ Оцінка “.
2.Визначити класифікацію оцінних висловлювань.
3.Визначити частотність вживання оцінних висловів у жіночій та науковій публіцистиці.
4.Визначити найуживаніші оцінні висловлювання.
ВСТУП
I РОЗДІЛ Теоретичні передумови дослідження категорії оцінки
1.1. Сутність поняття “оцінки” як феномена свідомості…………………5
1.2. Класифікація оцінних висловлювань…………………………………6
1.3. Типологія оцінок……………………………………………………….9
1.4. Типи оцінних значень………………………………………………….9
1.5. Когнітивно- комунікативна організація публіцистичного тексту......12
II РОЗДІЛ Репрезентація оцінки в контексті публіцистичного тексту
2.1. Градація оцінки у жіночому журналі……………….…………...….14
2.2. Градація оцінка у науковому журналі…………………………….....18
ВИСНОВКИ…………………………………………………………..……22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….……24
Емоційна оцінка
Цей тип оцінки ґрунтується на оцінних переживаннях, відчуттях, емоціях, тобто емоційна оцінка орієнтована на емоційне cтавлення суб’єкта до предмета оцінки. Цей же тип оцінки інші лінгвісти називають емотивною, емоційною, естетичною, сенсуальною.
Цей тип оцінки є більш прагматично орієнтованим, оскільки емоції є тією “рекомендаційною силою”, що визначає мовленнєву поведінку суб’єкта оцінки у процесі комунікації. Суб'єктивний характер почуттів пов'язаний з невловимою самою людиною вибірковістю сприйняття навколишньої дійсності.
Емоції в моральній діяльності виконують ціннісно-орієнтовану, прогностичну, інтегративну, оцінну і комунікативну функції. Основною опозицією емоційної оцінної шкали буде протиставлення “осуд / схвалення”, що можна трансформувати в “ + / – ” оцінку. Чітко розподілити емоційні оцінні найменування за аксіологічною шкалою дуже складно, тому що багато з них виражають кілька емоцій, їхнє забарвлення різноманітне. Види емоційної оцінки, які виділяються, в значній мірі маргінальні, розмиті і можуть бути представленими в досить загальному вигляді [5; с. 18].
В.И. Шаховський виокремлює наступні підтипи всередині типу емоційної “ + ” оцінки (схвалення)
1.Пестливість (найчастіше позначає жінок і дітей, наприклад, нім. Vögelchen “пташка”);
2. Грайливість (нім. Pfannkuchen “пончик (про повну людину));
3.Замилування( нім. kluger Kopf “розумник”);
4. Схвалення, співчуття (нім. schöner Mann ”красень”);
Тип емоційної “ – ” оцінки може бути представлений у вигляді наступних оцінок:
1. Осудлива (нім. Lümmel,” хам”);
2. Зневажлива (нім. Negerin “негритянка”);
3. Презирлива (нім. Kleine “крихітка (про жінку)”);
4. Лайлива (нім. Hexe “відьма”);
5. Образлива (нім. Schwarze “чорношкірий”).
Емпірично можна припустити, що, по-перше, з емоціями можуть бути пов'язані різні види оцінок - як сенсорні, так і етичні, естетичні та інші. По-друге, можливий розрив між широкою шкалою емоційних оцінок з відтінками від пестливості до пpиниження і лексикографічною практикою, яка узагальнює різні емоції і об'єднує їх однією позначкою [16; c.25].
Раціонально-емоційна оцінка. Займаючи різне місце в структурі значення слова або його лексико-семантичної групи, оцінка може бути компонентом денотата або конотації. Тобто у відношенні до одних сфер діяльності суб'єкт актуалізує здібності логічного сприйняття, а у відношенні до інших – чуттєво-образного. Однак, коли судження і переживання знаходяться в обмеженій єдності, мова йде про раціонально-емоційний тип оцінки. О.Л.Бєссонова називає цей тип “змішаною” оцінкою [5; c.19].
Лексикографічними критеріями виділення змішаного типу оцінки є дефініція, тобто та частина словникової статті, у якій фіксується денотативна сфера, і позначка, що традиційно фіксує конотативні ознаки. Варто підкреслити, що мішаний характер оцінки може ідентифікуватися не тільки дефініцією та функціонально стилістичними й емоційно-оцінними позначками. Як додаткова інформація сприймаються позначки, що маркують обмеження значення тимчасовим чи просторовим ареалом [5; c.20].
При вирішенні питання про статус оцінки в значенні слова особливої уваги заслуговує проблема зв'язку оцінки з іншими компонентами конотації, зокрема, з емоційністю. Це питання є предметом окремого дослідження і у лінгвістичній літературі висловлюються різні точки зору щодо зв'язку цих двох компонентів. Наприклад “емоційні слова завжди оцінні” [14; c.82]або “емотивність не обов'язково спричиняє оцінність, однак вона являє собою могутнє потенційне джерело оцінності” [4; c.20]. Поняття оцінки тісно пов'язане з вираженням емоційного ставлення людини до об'єкта висловлення. Даючи оцінку, мовець висловлює своє схвалення чи осуд об'єкта за якою-небудь ознакою. У структурі значення слова оцінка найбільше пов'язана з емоційним компонентом конотації. Цей зв'язок реалізується в емоційному типі оцінки і маркується в словниках різними позначками. Про емоційне забарвлення свідчить помітка humorous “жартівливо”. Однак значна частина лексики є потенційно пов'язаною з емоційним компонентом. Функціонуючи в контексті, слово може актуалізувати потенційну емотивність. Оцінка тісно пов'язана з емоційністю, але не збігається з нею. Оцінні слова можуть бути емоційно забарвленими в контексті [5; с.48].
1.5. КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПУБЛІЦИСТИЧНОГОТЕКСТУ
Публіцистика - це своєрідний тип творчості, предметом котрого є актуальні явища й важливі питання поточного життя суспільства, а метод їх освоєння характеризується, поєднанням логічно-абстрактного й конкретно-образного мислення, внаслідок чого створюється нова духовно-інтелектуальна цінність (публіцистичний твір), спрямована на дослідження, узагальнення й пояснення явищ життя, з метою впливу на громадську думку й суспільну свідомість [6; с.67].
Предмет публіцистики - це соціальна дійсність, суспільно-політичний аспект виробничих, економічних, моральних, мистецьких, наукових, духовних та інших явищ життя і проблем [6; с.68].
Основними функціями публіцистики є:
Публіцист не просто описує чи констатує факти, повідомляє про сучасні проблеми, - він роз'яснює й переконує, полемізує й викриває, закликає до дії, агітує й пропагує. У публіцистичних творах поєднуються лексико-стилістичні особливості наукового дослідження і ораторського мовлення, невимушена жвавість розмовної говірки і чітка впорядкованість літературної мови. Відрізняються від художньої літератури тема й ідея публіцистичного твору. Якщо в художній літературі під темою розуміється предмет відображення, та сфера дійсності, яка відтворена письменником, то тема публіцистичного твору - це не тільки предмет відображення, але й проблема, яку автор побачив у ньому, його оцінки й концепція порушеного питання.
Ідея публіцистичного твору також має своєрідне втілення. Вона мусить бути тут вербалізована, тобто словесно виражена у вигляді висновку, дефініції чи формули. Вона повинна бути сформульована логічно чітко, однозначно і не допускати множинності витлумачень. На відміну від художніх творів, які потребують інтерпретацій, "розшифрування" авторського задуму, встановлення філософської концепції, що випливає із зображених картин дійсності, публіцистична ідея належить самому творові, формулюється самим автором, належить йому, виключає двозначність розуміння. Це робоча, дійова ідея, покликана наштовхнути читача на дію, соціальну акцію.[7; с.58
РОЗДІЛ II РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ОЦІНКИ В КОНТЕКСТІ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО ТЕКСТУ
2.1. ГРАДАЦІЯ ОЦІНКИ У ЖІНОЧОМУ ЖУРНАЛІ
Проаналізувавши два різних за напрямками своєї роботи публіцистичні видання , жіночий журнал “Brigitte” та науковий журнал “Bild der Wissenschaft” я виявила ,що оцінна лексика найчастіше вживається у жіночих журналах.
Найчастіше у жіночому журналі вживаються слова ,що несуть позитивну оцінку та мають значення “красивий “, “чудовий”, “коштовний”, ”гарний”, “геніальний” безпосередньо у тексті маючи різні відтінки ,це такі лексичні одиниці як wunderschön, wertvoll, wunderbar, toll , kostbar, schön, gut, perfekt, genial.
мали також чудового помічників.
frisch. – Масло, яке має хорошу упаковку, зберігається в холодильнику близько тижня.
Надзвичайно часто використовується оцінка , що має характер зменшення та збільшення , тобто klein, kleinste, kurz, groß. Ця оцінка вживається у статтях, що містять інструкцію пошиття одягу, також у рецептах різних страв та оцінки зовнішності.
Для жіночого журналу є характерна оцінка , що підкреслює певні якісні характеристики предметів та має значення “новий”, „інноваційний“, “сучасний”, тобто neu , innovative , modern. Найчастіше така оцінка використовуються при рекламі товарів, приладів, різних косметичних засобів, таким чином виділяючи той чи інший товар серед тисяч інших.
Информация о работе Частотність вживання оцінних висловлювань у публіцистиці