Вивчення буддизму

     Вчення про душу

     Відповідно  до традиції, що бере початок у літературі Абхидхамми, те, що прийнято вважати особистістю, складається з:

     а) “ чистої свідомості ” (читта або виджняна)

     б) психічних явищ в абстракції від  свідомості (чайтта)

     в) “ чуттєвого ” в абстракції від свідомості (рупа)

     г) сил, що сплітають, формують попередні  категорії в конкретні сполучення, конфігурації (санскара,четана)

     У буддійських текстах вказується на те, що Будда не раз говорив, ніби душі немає. Вона не існує як якась самостійна духовна сутність, що тимчасово живе в матеріальному тілі людини і покидає його після смерті, для того, щоб за законом переселення душ знову знайти собі іншу матеріальну в'язницю.

     Проте буддизм не заперечував і не заперечує  індивідуальної “ свідомості ”, що “ несе в собі ” весь духовний світ людини, трансфор- мується в процесі особистих перероджень і повинно ринутися до заспокоєння в нірвані.

     У відповідності з вченням про  драхми “ потік свідомого життя ” індивідуума в кінцевому рахунку є породженням “ світової душі ”, непізнаваного надбуття.

     В міру свого розвитку буддизм усе далі відходив від початкових поглядів на душу, як на потік, як “ безперервність ” постійно мінливих індивідуальностей.

     Сставлення до земного життя

     Перша з чотирьох “ шляхетних істин  ” формулюється так: “ У чому складається шляхетна істина про  страждання? Народження - страждання; розлад здоров'я - страждання; смерть - страждання; скорбота, стогони, горі, нещастя і  розпач - страждання; союз з нелюбимим  -страждання; розлука з коханим - страждання; неотримання жагуче бажаного - страждання; коротше кажучи, п'ять категорій існування, у яких виявляється уподобання (до земного) - страждання ”. Чимало сторінок буддійської літератури присвячено тлінності всього земного. Окремі елементи свідомості змінюють один одного з величезною швидкістю. Можна лише простежити достатньо довгі “ ланцюжки моментів ”, що у своїй сукупності і складають “ потік свідомого життя ” кожного індивідуума.

     Буддизм потребує відходу від розгляду зовнішнього  стосовно свідомості людини світу. Розглядати його, на думку буддійських теологів, немає ніякої необхідності, тому що свідомість не відбиває цей світ

     (він  не існує), а породжує його своєю творчою активністю. Самий світ страждань, за вченням буддизму, тільки ілюзія, породження “ незнання “, “ заблудшої ” свідомості.

     Шлях до порятунку

     “ Друга шляхетна істина ” говорить, що джерелом страждань є “ жага

     задоволень, жага буття, жага могутності“.

     “ Що ж є шляхетною істиною про  припинення страждання? Це повне згасання і припинення всіх бажань і пристрастей, їхнє відкидання і відмова від  них, звільнення і відділення від  них. “

     У своєму основному і головному  значенні палійське слово “ ніббана  ” або санкритське “ нірвана  ” означає “ згасання ”, ”  заспокоєння ”. Іншими словами, це кінцева ціль релігійного порятунку, це стан “ повного небуття ”, при якому “ переродження-страждання ” закінчаються. Весь дух буддизму змушує зближувати поняття нірвани з досягненням стану повного небуття.

     Деякі дослідники з цим не згодні: “ Що ж згаснуло в нірвані? Згаснула жага життя, жагуче бажання існування і насолоди; згаснули помилки і зваби, їх відчуття і бажання; згаснуло мерехтливе світло низмінного я, індивідуальності, що приходить. “

     “ Четверта шляхетна істина ” - практичний шлях, що веде до придушення бажань. Цей  шлях називється звичайно “ cерединним шляхом ” або “ шляхетним вісімковим шляхом ” порятунку.

     Це:

     1.Правильні  погляди, тобто засновані на  “ шляхетних істинах “.

     2.Правильна  рішучість, тобто готовність до подвигу в ім'я істини.

     3.Правильна  мова, тобто доброзичлива,щира,правдива.

     4.Правильна поведінка, тобто незаподіяння зла.

     5.Правильний  спосіб життя, тобто мирний, чесний, чистий.

     6.Правильне  зусилля, тобто самовиховання  і самовладання.

     7.Правильна  увага,тобто активна пильність свідомості.

     8.Правильне  зосередження, тобто вірні методи  споглядання і медитації.

     Мораль

     На  відміну від ченців, мирянам давався  простий етичний кодекс Панча  Шила (П'ять заповідей), що зводився до такого:

     1.Утримуйся  від убивства.

     2.Утримуйся  від злодійства.

     3.Утримуйся  від блуду.

     4.Утримуйся  від брехні.

     5.Утримуйся  від збуджуючих напоїв. Крім цих заповідей “ упасаки ” повинні були дотримуватись вірністі Будді, його вченню й ордену.

     Палійскі  сутри містять багато яскравих визначень  високих якостей Готами Вчителя, що вказав шлях. Приведемо деякі  з них: “Він начальник

     каравана, фундатор, учитель, незрівнянний вихователь людей. Людство котилося, подібно  колесу візка по шляху до загибелі, що заблудилося без провідника і покровителя. Він вказав їм вірний шлях. “ “Він владика колеса Благого Закону. Він лев Закону. “ (Шикшасамуччая. ст. 320)

     “Він  прекрасний врач - співчуттям він виліковує  небезпечно хворих людей. " (Бодхичар'яватара. 7 - 24.)

     “ Що Почитається Готама - орач. “ ”Його рілля - безсмертя. “ (Сутта Ніпата. т.80).

     “Він  світло світу. Що піднімається з землі, що відкриває приховане, що несе в темноті світильник, щоб очі , що мають, могли бачити - так Готама освітив своє вчення з усіх боків. “

     “Він  визволитель. Він звільняє, тому що самий був звільнений. “ Його моральні і духовні досконалості свідчать істину його вчення і міць впливу на навколишніх полягє в прикладі його особистої праці.

     Якості  Будди: Муні-мудрий з роду Шак'я, Шак'я Сінха - Шак'я лев. Бхагават - Благословенний. Сатха - Учитель. Джина - Переможець. Володар Благого Закону.

     Незвичайно  прекрасний цей прихід царя в образі могутнього жебрака. “Ідіть, ви, злидарі, несіть спасіння і добро народам.” В цьому побажанні Будди, в однім визначенні "злиденні", укладена ціла програма.

     Пізнаючи навчання Будди, розумієте, відкіля йде твердження буддистів: “ Будда - людина ”. Його вчення життя - поза всяких пересудів. Храм для нього не існує, але є місце зборів і будинок знань - тибетські дуканг і цуглаканг.

     Сили, якими володіє Будда, не чудесні, тому що чудо є порушенням законів  природи. Вища міць Будди цілком узгоджується з вічним порядком речей. Його надлюдські властивості “ чудесні “ настільки, наскільки діяльність людини повинна здаватися чудесною нижчим істотам.

     “Подвижникам, борцям щирого знання так само природно виявляти свої незвичайні спроможності, як птиці літати і рибі плавати. “

     Будда, відповідно до одного тексту - “ Є  лише старший із людей, що відрізняється від них не більш, ніж перше курча , що вилупилося , раніше інших від однієї квочки. “ Знання вознесло його в іншу категорію істот, тому що принцип диференціації закладений у глибині свідомості.

     Особливо  підкреслюється людяність Готами Будди в найдавніших писаннях, де зустрічаються вирази: “ Готама Будда - це найдосконаліший із двоногих. “

     Будда заперечив існування бога. Будда  заперечив існування вічної і  незмінної душі. Будда дав вчення життя кожного дня. Будда дієво виступив проти власності. Будда особисто боровся проти бузувірства каст і переваги класів. Будда підтверджував досвідчене, достовірне знання і цінність праці. Будда заповів вивчати життя світу в повній його реальності. Будда заснував общину, передбачаючи торжество общини світу.

     Деякими західними вченими прийнято було розглядати буддизм, як навчання розпачу  і бездіяльності, що цілком не відповідає його головному характеру.

     Будда, як щирий керманич загального блага, безстрашно розкрив людству щирі небезпеки існування й у той  же час зазначив шлях, як уникнути їх - шлях цей знання. Хто ж назве  людину, що зупинила вас на краю провалля, песимістом?

     Сотні мільйонів шанувальників Будди  поширені по усьому світі і кожний із них підтверджує: “ Удаю до Будди, удаю до Навчання, удаю до общини.“ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

     Буддизм є особливою релігією світу. По-перше, він своїм корінням проріс у багату на філософські традиції індійську  культуру. По-друге, буддизм — це релігія, яка не знає Бога-творця. Тому, обґрунтовуючи свої релігійні догми, адепти буддизму не апелювали до авторитету Бога-творця, а розвивали філософсько-теоретичне тлумачення релігійної ідеї спасіння. По-третє, в буддизмі існує відповідний  категоріальний апарат, який визначає специфіку буддійського світогляду.

     Останні десятиліття внесли в діяльність буддійських організацій нову важливу  рису: почали створюватися міжнародні об'єднання буддистів, які ставлять перед собою завдання вирішення  екологічних проблем» збереження миру. Перщою великою організацією стало  Всесвітнє братство буддистів, створене 1950 р. в Коломбо. У 1969 р. буддійські кола Азії створили Азійську буддійську конференцію. Буддисти є активними членами  міжнародного церковного руху.

     Підхід  до проблеми війни і миру, найбільш важливих проблем новітнього часу, яскраво висвічує специфіку буддійського світогляду, оскільки подібна аргументація про спроби досягненая миру і ліквідації воєн властива не тільки буддійським  ченцям, а й політичним і суспільним діячам-буддистам. Філософська та світоглядна  сутність буддійського підходу до проблеми побудови міцного миру рівнозначна. Це підкреслення домінанти моральних  цінностей над економічними, політичними, ідеологічними програмами.  
 
 
 

     Використана література:

     1. Кочетов А.Н. «Буддизм» М.,Политиздат,1968.

     2. Крывелев И.А. «История религий»  Т.2 М.,"Мысль",1988.

     3. Александр Мень. «История религии»  М.,1994.

     4. Бублик «Релігієзнавство», К., 2000

     5. Лубський, «Релігієзнавство»,К., 1997

     6. Калінін, «Релігієзнавство», К., 2002