Особливості емоційної сфери у юнацькому віці

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Июня 2015 в 18:59, курсовая работа

Описание работы

Об’єкт дослідження: психологічні особливості осіб юнацького віку.
Предмет дослідження: психологічні особливості розвитку емоцій осіб юнацького віку.
Мета дослідження: вивчення психологічних особливостей розвитку емоцій в юнацькому віці.
Завдання дослідження:
1.Дати психологічну характеристику особливостям юнацького віку.

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………..……..3-5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙ В
ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ…………………………………………………………...6-19
1.1Психологічна характеристика емоційної сфери особистості.........6-10
1.2.Психологічні особливості юнацького віку………………………..10-14
1.3. Особливості емоційної сфери в юнацькому віці…………….….14-17
Висновки до першого розділу………………………………………………18-19
РОЗДІЛ 2.МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙ
В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ……………………………………………………….20-27
2.1.Огляд та обґрунтування методик…………………………………20-21
2.2.Опитувальник методики «Шкала емоційного відгуку» А. Меграбяна і Н. Епштейна……………………………………………………………………..21-23
2.3.Методика діагностики "перешкод" у встановленні емоційних контактів (за В. В. Бойко)…………………………………………………….23-24
2.4.Діагностики типу емоційної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища ( В. В. Бойко (1996))…………………………24-26
Висновки до другого розділу…………………………………………………...27
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………..28-29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……

Файлы: 1 файл

курсовая.docx

— 105.35 Кб (Скачать файл)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

 

Висновки до першого розділу

Під емоцією розуміються різноманітні переживання людини в яких виявляється її ставлення до того, що діється навколо, до інших і до себе. Розрізняють прості та складні емоції. Переживання задоволення від їжі, бадьорості, втоми, болю — це прості емоції. Вони властиві і людям, і тваринам. Прості емоції в людському житті перетворилися на складні емоції і почуття. Характерною ознакою складних емоцій є те, що вони виникають у результаті усвідомлення об'єкта, що викликав їх, розуміння їхнього життєвого значення, наприклад переживання задоволення при сприйманні музики, пейзажу.

Емоційні реакції являють собою короткочасні реакції на визначений об'єкт, ситуацію або подію, емоційні стани — більш статичні і тривалі стани, що ніби оцінюють існуючий стан речей у цілому.

Той або інший емоційний стан звичайно виникає як афект дії попередньої йому сильної емоційної реакції. Виникнувши в результаті певної емоційної реакції, емоційний стан надалі може позначатися на наступному реагуванні людини на всілякі явища дійсності.

Емоційне реагування характеризується знаком (позитивні або негативні переживання), впливом на поведінку і діяльність (стимулюючий або гальмуючий), інтенсивністю (глибина переживань і величина фізіологічних зрушень), тривалістю протікання (короткочасною або тривалістю), предметністю (ступінь усвідомленості й зв'язку з конкретним об'єктом).

Надзвичайно складною, суперечливою стадією життєвого шляху, в якому закладається ціннісний фундамент особистості та обирається життєва філософія, є ранній юнацький вік. У цей період виникають значні труднощі, пов’язані з інтенсивним учбовим навантаженням та емоційним напруженням, неминучим під час вибору професії і підготовки до вступу в доросле життя.

Емоційність юнацтва — це стійка властивість індивідуальності. На відміну від актуальних (ситуативних) емоцій, емоційність характеризує стійку (поза-ситуаційну) схильність людини до переживань емоцій певної модальності. З позицій континуально-ієрархічного підходу під емоційністю розуміють інтегральне, структурне утворення особистості, яке характеризується сполученням різнорівневих показників, при цьому якісні (модальність і знак) характеристики визнаються основними в структурі емоційності.

Підбиваючи підсумок чинників, які впливають на емоційні реакції осіб раннього юнацького віку, можна відзначити наступні моменти:

1. збільшення кількості емоціогенних об'єктів, що особливо мають соціальний характер;

2. зростання диференційованості емоційних переживань;

3. виникнення емоційних переживань не тільки із приводу сьогодення, але, й із приводу майбутнього;

4. поява здатності відривати експресивні засоби від переживань;

5. збільшення здатності розуміння емоцій інших людей.

6. перехід емоціогенних реакцій від імпульсивності до довільності.

 

 

Розділ 2. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

У другому розділи ми визначимо методичний арсенал дослідження емоцій в юнаків.

 

    1. Огляд та обґрунтування вибору методик

 

З метою дослідження особливостей розвитку емоцій юнаків можуть бути застосовані наступні методики:

- Опитувальник методики «Шкала емоційного відгуку»  А. Меграбяна і

Н. Епштейна.

- Методика діагностики "перешкод" у встановленні емоційних контактів (за В. В. Бойко).

- Методика діагностики типу емоційної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища ( В. В. Бойко (1996)).

 

Методика «Шкала емоційного відгуку» (Balanced Emotional Empathy Scale - BEES) призначена для дослідження емпатії. Цей опитувальник був розроблений Альбертом Меграбяном (Albert Mehrabian) і модифікований Н. Епштейном. З точки зору А. Меграбяна, емоційна емпатія - це здатність співпереживати іншій людині, відчувати те, що відчуває інший, переживати ті ж емоційні стани, ідентифікувати себе з ним. Як показали дослідження, емоційна емпатія пов'язана із загальним станом здоров'я людини, його соціальною адаптованістю і відображає рівень розвитку навичок взаємодії з людьми. Методика «Шкала емоційного відгуку» дозволяє проаналізувати загальні емпатичних тенденції випробуваного, такі її параметри, як рівень вираженості здатності до емоційного відгуку на переживання іншої і ступінь відповідності / невідповідності знака переживань об'єкта і суб'єкта емпатії. Об'єктами емпатії виступають соціальні ситуації і люди, яким випробуваний міг співпереживати в повсякденному житті.

Методика діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів за В.В. Бойком дає можливість дослідити емоційні перешкоди у встановленні емоційних контактів — невміння управляти емоціями, дозувати їх, невміння виражати емоції, домінування негативних емоцій, небажання зблизитися з людьми на емоційній основі тощо. Звертаючись до цієї методики, можна визначити чинники комунікативних бар´єрів, пов´язані з емоційною сферою.

Методика діагностики емоціональної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища (В.В. Бойко) – дозволяє визначити тип емоційної реакції юнака на зовнішні стимули. За емоційними реакціями на зовнішні стимули (позитивні, амбівалентні, негативні) можна визначити рівень загальної емоційності та її особливості (за переважанням того або іншого типу реакції на даний вид стимулів).

 

2.2.Опитувальник методики «Шкала емоційного відгуку»А. Меграбяна

і Н. Епштейна (Див. Додаток 1)

 

Мета: Визначити рівень емпатичних тенденцій.

Процедура: Опитувальник складається з 25 суджень закритого типу - як прямих, так і зворотних. Випробуваний повинен оцінити ступінь своєї згоди / незгоди з кожним із них. Шкала відповідей (від «повністю згоден» до «повністю не згоден») дає можливість висловити відтінки відношення до кожної ситуації спілкування. У порівнянні з вихідним варіантом опитувальника дещо змінена шкала відповідей, складені таблиці перерахунку «сирих» балів у стандартні оцінки.

Інструкція: Прочитайте наведені нижче твердження і оцініть ступінь своєї згоди або незгоди з кожним із них (поставте позначку у відповідній графі бланка для відповідей), орієнтуючись на те, як ви зазвичай поводитеся в подібних ситуаціях.

Обробка даних: Для обробки відповідей зручно скористатися бланком підрахунку результатів. Обробка проводиться відповідно до ключа. За кожну відповідь нараховується від 1 до 4 балів.

Аналіз та інтерпретація результатів: Виділяють такі рівні вираженості здатності особистості до емоційного відгуку на переживання інших людей (емпатії):

• 82-90 балів - дуже високий рівень;

• 63-81 бал - високий рівень;

• 37-62 бали - нормальний рівень;

• 36-12 балів - низький рівень;

• 11 балів і менше - дуже низький рівень.

Градацію рівнів можна проводити і всередині професійної групи, якщо це якість для її представників професійно значимо.

Високі показники по здатності до емпатії перебувають у зворотному зв'язку з агресивністю і схильністю до насильства; високо корелюють з поступливістю, готовністю прощати інших (але не себе), готовністю виконувати рутинну роботу.

Люди з високими показниками за шкалою емоційного відгуку в порівнянні з тими, у кого низькі показники частіше:

• на емоційні стимули реагують зміною шкірної провідності і почастішанням серцебиття;

• більш емоційні, частіше плачуть;

• як правило, мали батьків, які проводили з ними багато часу, яскраво виявляли свої емоції і говорили про свої почуття;

• проявляють альтруїзм в реальних вчинках, схильні надавати людям діяльну допомогу;

• демонструють аффилиативной поведінка (сприяюче підтримці і зміцненню дружніх відносин);

• менш агресивні;

• оцінюють позитивні соціальні риси як важливі;

• більш орієнтовані на моральні оцінки.

Уміння співпереживати іншим людям - цінна якість, проте при його гіпертрофірофіі може формуватися емоційна залежність від інших людей, хвороблива вразливість, що ускладнює ефективну соціалізацію і навіть може призводити до різних психосоматичних захворювань.

Люди із середнім (нормальним) рівнем розвитку емпатії в міжособистісних відносинах більш схильні судити про інших по вчинках, ніж довіряти своїм особистим враженням. Як правило, вони добре контролюють власні емоційні прояви, але при цьому часто важко прогнозувати розвиток відносин між людьми.

Люди з низьким рівнем розвитку емпатії в міжособистісних відносинах відчувають труднощі у встановленні контактів з людьми, некомфортно почувають себе у великій компанії, не розуміють емоційних проявів і вчинків, часто не знаходять взаєморозуміння з оточуючими. Вони набагато більш продуктивні при індивідуальній роботі, ніж при груповій, схильні до раціональних рішень, більше цінують інших за ділові якості і ясний розум, ніж за чуйність і чуйність.

Вибір неефективних поведінкових стратегій може бути наслідком особистісних особливостей людини або свідоцтвом незнання їм діяльних форм участі в житті інших людей. Для розвитку емпатичних здібностей потрібно вдосконалювати комунікативні навички, особливо вміння слухати іншого, перефразувати, відображати і віддзеркалював емоції. Дуже корисні тренінги асертивності, «гімнастика почуттів»[23].

 

2.3.Методика діагностики "перешкод" у встановленні емоційних контактів (за В. В. Бойко) (Див. Додаток 2)

Мета: Вивчення "перешкод" у встановленні емоційних контактів.

Обладнання: текст опитувальника, ручка, секундомір.

Інструкція: Вам потрібно прочитати судження і дати відповідь "так" чи "ні".

Обробка даних: Яка сума набраних Вами балів? Вона може коливатися від 0 до 25.Чим більша сума балів, тим більше виражена Ваша емоційна проблема у повсякденному спілкуванні. Не варто також заспокоюватися, якщо Ви набрали мало балів (0-2). Або Ви були не відверті, або погано бачите себе збоку.

Якщо Ви набрали не більше 5 балів – емоції зазвичай не заважають Вам спілкуватися.

6-8 балів– у Вас є деякі проблеми у повсякденному спілкуванні.

9-12 балів– свідчать про те, що Ваші "емоції на кожень день" певною мірою ускладнюють Вам спілкування з оточуючими.

13 балів і більше– емоції явно заважають вам встановлювати контакти з людьми, можливо Ви підпадаєте під вплив деяких дезорганізуючих реакцій чи станів. Зверніть увагу, чи немає конкретних перешкод, котрі виникають у Вас – це пункти, за якими Ви набрали 3 і більше балів.

У висновках зазначаються "перешкоди" у встановленні емоційних контактів [22].

 

2.4.Діагностики типу емоційної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища ( В. В. Бойко (1996)). (Див. Додаток 3)

 

Мета: Діагностувати тип емоційної реакції на вплив стимулів навколишнього середовища.

Інструкція:  Виберіть підходящий варіант відповіді - "а", "b" або "з". Будьте щирі.

Обробка даних: Враховується два параметри:

тип емоційної реакції:

• ейфорична активність зовні - відповіді «а»,

• рефрактерная активність всередину - відповіді «b»

• дисфоричного активність зовні - відповіді «с»;

характер стимулів:

• позитивні - володіють позитивним особистісним змістом або соціальним значенням (гарна погода, радість на душі, комплімент навколишніх, жарт);

• амбівалентні (або нейтральні) - вони двоїсті за своєю природою, в них можна виявити або позитивний, або негативний зміст - все залежить від установок самої особистості, від її тенденції приписувати речам, явищам, людям хороші чи погані якості (амбівалентні як стимули - новий діловий партнер взагалі, телевізійна передача, сумнівні ідеї, навколишні люди, життя в цілому, звичайна обстановка на роботі);

• негативні - негативні сенс, значення (відчуття втоми, треба пройти інтелектуальне випробування, важке обставина в житті).

Підвести підсумки дозволяє таблиця, в яку треба перенести дані відповідей. За кожне збіг з ключем ставте одиницю у відповідну графу. Підрахуйте загальну кількість відповідей а, b, c - по колонках таблиці.

Інтерпретація результатів : Якщо найчастіше фігурує "а", це свідчить про домінування ейфорічної формули при якій ваша емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули.

Найбільша кількість відповідей типу "b" (рефрактерна емоційна реакція) говорить про те, що ваша емоційна система сприйняття пасує перед різними впливами - позитивними, негативними і амбівалентним. В навколишньої дійсності вона вибирає переважно амбівалентні стимули. При цьому вони "застряють" в особистості, залишаються у вигляді переживань неприємного осаду, роздумів, прихованою смутку, злості.

При домінуванні дисфорических формул (найбільше відповідей "c") позитивні і негативні стимули зводяться до негативних переживань, а ваша емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули.

Додатково можна відзначити, які саме стимули - негативні, амбівалентні або позитивні - частіше викликають конкретний тип перетворення енергії - а, b або c.

В обстеженнях В.В.Бойко взяло участь 128 медичних сестер. Дані показують, що "чисті" формули перетворення енергії впливів зустрічаються рідко і зазвичай їх демонструють особистості з акцентуаціями в характері, з ознаками невротичності. Найчастіше відзначаються "змішані" типи реагування на зовнішні і внутрішні впливи, що показує наступна таблиця [ 21].

 

 

Висновки до другого розділу

З метою дослідження особливостей розвитку емоцій юнаків можуть бути застосовані наступні методики:  Опитувальник методики «Шкала емоційного відгуку»  А. Меграбяна  і Н. Епштейна;  Методика діагностики "перешкод" у встановленні емоційних контактів (за В. В. Бойко); Методика діагностики типу емоційної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища ( В. В. Бойко (1996)).

Информация о работе Особливості емоційної сфери у юнацькому віці