Профілактика домашніх конфліктів та попередження їх негативного впливу на дитину

Третій варіант –  відхід від вирішення конфліктної  ситуації. В цілому такий прийом не є ефективним, конфлікт залишається, а розв’язка лиш відтягується. Однак позитивний момент тут те, що є з’являється час для обдумування претензій, для прийняття рішень.

Четвертий варіант –  загладжування конфлікту. Це дозволяє зняти напруженість, домогтися нормальних відносин, але не завжди.

Найбільш прийнятний вихід із конфлікту – компроміс, відкритий пошук найбільш зручного і справедливого для обох сторін рішення. Тут обов’язкові рівність прав і обов’язків, відвертість вимог, взаємні поступки. Зняти напругу і знайти найбільш оптимальне вирішення допомагає дотримання наступних умов вирішення конфлікту, звуження майданчика суперечки до мінімуму, керування негативними емоціями, прагнення і вміння зрозуміти позицію один одного; усвідомлення того, що в сварці майже завжди немає правих; вміння і прагнення батьків вирішувати конфлікт з позиції доброти; неприпустимість приклеювання ярликів один одному. При вирішенні конфлікту традиційне запитання "Хто винен?" необхідно замінити іншим "Як нам бути?". Потрібно як можна частіше використовувати гумор.

Для спільного виходу із конфлікту бажано дотримуватися  наступних умов:

• відокремити реальні причини конфлікту;
• зосередити увагу на проблемах, а не на особистих емоціях;
• діяти за принципом "тут і зараз", не згадуючи інші події і факти;
• створити обстановку рівної участі у вирішенні конфлікту;
• говорити тільки за себе, уміти слухати й чути іншого;
• поважно ставитися до особистості опонента, говорити про факти й події, а не про особистість;
• створити клімат взаємної довіри та співпраці.

Висновки

        Сімейні конфлікти негативно відобразяться на відношенні дитини до своєї майбутньої сім’ї. Батьки долають свою особистісну кризу, по суті, ціною розвитку неврозу у дитини. Мимоволі виміщуючи на ній свою нервову напругу, свої взаємні образи і невдоволення, батьки тим самим примушують її до виконання різноманітних, нерідко взаємовиключаючих одна одну ролей, котрі підвищують межу її адаптивних можливостей.

        Стосунки між людьми, особливо в родині – це компонент, найсуттєвіший для забезпечення так званої якості життя. Кожна людина прагне уникнути страждань, відчувати себе щасливою, ефективно, без психічних травм вирішувати проблеми, що виникають, відчувати повноту життя, реалізувати свої здібності, використавши свій життєвий шанс. А це неможливо без психологізації всіх людських контактів. Терпіння, любов, турбота, увага – найважливіші умови сімейного життя.

Література:

1. Бондарчук О.І. Психологія сім’ї: Курс лекцій / К.: МАУП, 2001.
2. Косарєва О.І. Психолого-педагогічні особливості конфліктів дошкільників з батьками в сім’ї // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. – Рівне: РДГУ, 2003. – Вип.25. – С.39-42.
3. Морокина Е. Супружеские конфликты и дети // Воспитание школьников. – 2003. - №4. – С.48-49.
4. Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Мистецтво взаєморозуміння: Психологія та педагогіка сімейного спілкування: Навч. посібник. – К.: Веселка, 1998.- 214 с.
5. Целуйко В.М. Семейный конфликт и дети // Психолог в детском саду. – 2008. - №1. – С.54-67.
6. Гришина Н.В. Психологія конфлікту 2 вид .- СПб., 2008