Характеристика основних груп методів навчання

 

 

 

Зміст.

 

 

Вступ…………………………………………………………………….……	2
1. Поняття методів навчання та їх класифікація…………………….…….	4
2. Характеристика основних  груп методів навчання…………………….	6
2.1. Методи організації  і здійснення учбово-пізнавальної  діяльності….	6
2.1.1. Дискриптивні методи………………………………………………….	6
2.1.2. Наочні і практичні  методи……………………………………………..	8
2.1.3. Індуктивні і дедуктивні  методи……………………………………….	10
2.1.4. Репродуктивний і проблемно-пошуковий методи навчання.……..	10
2.1.5. Методи організації  самостійної роботи студентів…………………..	11
2.2. Методи мотивації і  стимулювання навчальної діяльності…………..	12
2.2.1. Методи стимулювання  і мотивації інтересу до навчання……………	12
2.2.2. Методи стимулювання  і мотивації боргу і відповідальне  в навчанні………………………………………………………………………..	14
2.3.Методи контролеві і  самоконтролеві в навчанні………………………..	14
3. Вибір методів навчання……………………………………………………	15
Висновок………………………………………………………………………	17
Література……………………………………………………………………..	18

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

У дидактиці метод навчання - це певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. Правильний підбір методів відповідно до мети та змісту навчання, вікових особливостей студентів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує студентів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд

Термін "метод" походить від грецького слова "methodos", що означає шлях, спосіб просування до істини.

 Метод навчання - спосіб  подання (подачі) інформації студентові  в ході його пізнавальної діяльності. Це ті дії, які взаємопов'язують  педагога й студента, тобто бінарні, двоїсті по своїй суті.

У педагогічній літературі немає єдиної думки щодо ролі й визначення поняття "метод навчання".

Актуальність реферату полягає в те, що проблема класифікація методів навчання залишається актуальної як у теоретичному, так і безпосередньо в практичному плані. Залежно від її рішення перебувають сам навчальний процес, діяльність викладача й студентів, а отже, і результат навчання у вищій школі в цілому.

Методи навчання пов'язані з рівнем розвитку суспільства, науки,  техніки й культури. Формуються і розвиваються методи, що спираються на наочність, методи, звернені до свідомості й активності студентів у навчанні, практичні методи навчання.

Класифікують методи навчання з урахуванням того, що вони мають вирішувати дидактичне завдання. У класифікації повинна виявлятися внутрішня сутність методу, форма взаємопов'язаної діяльності викладача та студентів як засіб управління їх пізнавальною діяльністю.

Головним у виборі форм та методів навчання має стати перехід від педагогіки авторитарної до педагогіки співробітництва. Педагог повинен стати не просто транслятором готових знань, умінь, а вміти організувати так навчально-пізнавальну діяльність студентів, щоб подати допомогу студентам в самостійному засвоєнні нових знань, оволодінні новими навичками. Тут викладачу допоможуть такі форми; методи; прийоми навчання, які б оптимально взаємодіяли на кожному етапі, допомагали поєднанню колективної роботи студентів з їх самостійною діяльністю. Ефективність навчання у великій мірі залежить від обраних методів навчання та від форм їх використання. Так, у поєднанні різних методів і методичних прийомів навчання може досягатися поставлена мета.

У курсовій роботі дається загальна характеристика методам які використовуються у ВНЗ. Розкриваються питання проблеми методів навчання. Акцентується увага на доцільності вибору і використання методів  теоретичного навчання.

Мета даної роботи – ознайомити та розглянути  класифікацією методів навчання.

Були реалізовані наступне завдання:

1. Ознайомлення з методами навчання та їх класифікацією.

2. Розглянути характеристику основних груп методів навчання.

3. Ознайомити з вибіром методів навчання.

Отже, поняття методу навчання відображає у взаємозв'язку засобів і специфіки навчальної роботи викладача і навчальної діяльності студентів по досягненню цілей навчання.  Реалізація кожного методу у здійсненні навчання, виховання й розвитку студентів пов’язані насамперед з реалізацією об’єктивного змісту навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі оволодіння певним змістом навчального предмета та взаємодію викладача, студента, колективу.

 

 

 

 

1. Поняття методів навчання та їх класифікація

Ефективність навчання в ВНЗ залежить від уміння викладача обрати метод чи прийом навчання в конкретних умовах для кожної лекції.

У сучасному педагогічної практиці використовується велике количество методів навчання. Єдиної класифікації методів навчання немає. Це з тим, що різні автори основою підрозділи методів навчання на групи і підгрупи кладуть різні ознаки, окремі боку процесу навчання. Розглянемо найпоширеніші класифікації методів обучения.

Класифікують методи навчання з урахуванням того, що вони мають вирішувати дидактичне завдання. У класифікації повинна виявлятися внутрішня сутність методу, форма взаємопов'язаної діяльності педагога та студентів як засіб управління їх пізнавальною діяльністю.

Перейдемо до класифікації методів навчання. Існують різні підходи до здійснення цієї класифікації залежно від вибору основи.

У дидактиці існують різні критерії, підходи до класифікації методів навчання:

За джерелами передачі й характером сприйняття інформації: словесні, наочні та практичні (С. Петровський, Е. Талант).

За основними дидактичними завданнями, які необхідно вирішувати на конкретному етапі навчання: методи оволодіння знаннями, формування умінь і навичок, застосування отриманих знань, умінь і навичок (М. Данилов, Б. Єсипов).

За характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі (М. Скаткін, І. Лернер).

Відомий дослідник педагогіки Ю. Бабанський виділяє три великі групи методів навчання (кожна передбачає декілька класифікацій), в основу яких покладено:

а) організацію та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

б) стимулювання і мотивацію навчально-пізнавальної діяльності;

в) контроль і самоконтроль навчально-пізнавальної діяльності.

Звісно, ця класифікація, як і попередні, недосконала, оскільки має недоліки, зокрема те, що в практиці навчання метод застосовують не ізольовано, а в певному взаємозв'язку і взаємозалежності з іншими методами і прийомами. Проте вона найпослідовніша й найзручніша.

У кожній із трьох груп методів відбивається різний рівень педагогів і студентів. Організаторський вплив педагога поєднується отут зі здійсненням і самоорганізацією діяльності студентів. Стимулююче вплив педагога веде до розвитку мотивації навчання  студентів, тобто внутрішнього стимулювання навчання. Контролюючі дії сполучаються із самоконтролем. Кожна з основних груп методів, у свою чергу, підрозділяється на підгрупи з вхідними в них окремими методами.

Передбачувана класифікація методів навчання є комплексної тому, що вона враховує всі основні структурні елементи діяльності (її організацію, стимулювання і контроль). У ній представлені такі аспекти пізнавальної діяльності, як сприйняття, осмислення застосування, враховані всі основні вимоги, пропоновані до науки на сучасному етапі.

Методом навчання називають спосіб упорядкованої взаємозалежної діяльності викладача і учнів, спрямованої на рішення задач навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Характеристика основних груп методів навчання.

2.1. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

Методи організації навчально-пізнавальної діяльності — сукупність методів, спрямованих на передачу і засвоєння учнями знань, формування умінь і навичок.

 

2.1.1. Дискриптивные методи навчання.

До даних методів навчання, прежде усього, відносяться методи усного викладу - лекція, бесіда, дискусія й ін. У процесі їх застосування викладач пояснює навчальний матеріал, а студенти активно його сприймають, засвоюють і осмислюють.

Лекція. Як один зі словесних методів навчання лекція припускає усне виклад навчального матеріалу, що відрізняється великою обсягом матеріалу, складністю логічних побудов, інтелектуальних образів, доказів і узагальнень.

У лекції використовуються різні прийоми усного викладу інформації: підтримка уваги протягом тривалого часу, активізація мислення слухачів; прийоми, що забезпечують логічне запам'ятовування: переконання, аргументація, докази, класифікація, систематизація, узагальнення й ін.

Метод лекції передбачає ознайомлення студента з її планом, що допомагає їм стежити за думкою викладача, за послідовністю розкриття теми. 

Бесіда. У даній формі також як і в лекції активно використовується словесний метод викладу матеріалу. Однак на відміну від лекції бесiда припускає розгорнутий діалог педагога зі студентами, организуемый за допомогою ретельно продуманої системи питань, що поступово підводять студентів до засвоєння ланцюжка факторів, нового чи поняття закономірності.

Бесіда також може включати усний виклад навчального матеріалу, типові «схованого діалогу», у процесі якого використовує прийоми альтернативного міркування викладача (питання - відповідь), зверненого до студентів, до їх активного сприйняття й осмислення.

За характером діяльності студентів у процесі бесіди виділяють такі їх основні види: репродуктивна, евристична. Репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу, її проводять з вивченого навчального матеріалу. Відповідаючи на запитання вчителя, студенти повторюють пройдений матеріал, закріплюють його, водночас демонструючи рівень засвоєння. Така бесіда може бути супутньою, поточною, підсумковою, систематизуючою.

Суть евристичної бесіди полягає в тому, що викладач уміло сформульованими запитаннями скеровує студентів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження.

Метод обговорення навчального матеріалу та діскусії застосовується як на планових заняттях і консультаціях під керівництвом викладачів, так і в навчальних відділеннях за ініціативи слухачів студентів (без участі викладачів). Обговорення навчального матеріалу часто проходити у формі дискусії при проведенні різних видів навчальних зайнятъ. Метод обговорення використовується на базі попередньої підготовки з дисципліни за конкретними питаннями. Обговорення в навчальному колективі дозволяє значно поглибити і систематизувати знання, в правильності розуміння тієї чи іншої проблеми, перевірити підставу висновків, до яких прийшли студенти та слухачі в ході вивчення конкретної тими. Метод обговорення розвиває в них уміння відстоювати свої подиви і переконання.

Дискусія також є однієї із сучасних форм організації семінарських зайняти, ціль якої виявити, логічно і критично осмислити різні крапки зору, наукові концепції і підходи до розглянутих питань. Організувати і підтримуючи дискусію, педагог користається прийомами постановки питань, (основних, додаткових, що наводять і ін.), обговорення відповідей і думок студентів, прийомами коригування відповідей і формулювання висновків.

Питання, що виникають у процесі дискусії повинні бути досить великими для цілісного сприйняття. Зайве дроблення теми на питання руйнує логічну її цілісність, а занадто значні питання не створюють можливості її обговорення зі студентами. Педагог може використовувати допоміжні, навідні запитання, що дозволяють продовжити обговорення досліджуваної проблеми.

 

          2.1.2. Наочні і практичні методи навчання.

Серед наочних методів навчання необхідно назвати ілюстрацію і показ.