Служба безопасности Украины

   Стаття 2. Завдання Служби безпеки України

   На  Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції  захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.

   До  завдань Служби безпеки України  також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

   Стаття 3. Засади діяльності Служби безпеки України

   Діяльність  Служби безпеки України, її органів  і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності  та відповідальності перед народом  України.

   В оперативно-службовій діяльності Служба безпеки України дотримується принципів поєднання єдиноначальності і колегіальності, гласності і конспірації.

   Стаття 4. Правова основа діяльності Служби безпеки України

   Правову основу діяльності Служби безпеки України  становлять Конституція України (888-09), цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною.

   Стаття 5. Діяльність Служби безпеки України  і права людини

   Діяльність  Служби безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини. Органи і співробітники Служби безпеки України повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів окремі права та свободи особи  можуть бути тимчасово обмежені у порядку і межах, визначених Конституцією та законами України. Неправомірне обмеження законних прав та свобод людини є неприпустимим і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Орган Служби безпеки України у разі порушення його співробітниками при виконанні службових обов'язків прав чи свобод людини повинен вжити заходів до поновлення цих прав та свобод, відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди, притягнення винних до відповідальності. Служба безпеки України на вимогу громадян України у місячний строк зобов'язана дати їм письмові пояснення з приводу обмеження їх прав чи свобод. Такі особи мають право оскаржити до суду неправомірні дії посадових (службових) осіб та органів Служби безпеки України.

   Стаття 6. Позапартійність Служби безпеки  України

   Використання  Служби безпеки України в партійних, групових чи особистих інтересах  не допускається. Діяльність партій, рухів  та інших громадських об'єднань, що мають політичні цілі, в Службі безпеки України забороняється. На період служби чи роботи за трудовим договором членство співробітників Служби безпеки України у таких об'єднаннях зупиняється.

   Як  виняток, дозволяється членство працівників, які уклали трудовий договір із Службою  безпеки України, у професійних спілках.

   Стаття 7. Право громадськості на інформацію про діяльність Служби безпеки України

   Громадськість України через засоби масової  інформації та в інших формах у  визначеному законодавством порядку  інформується про діяльність Служби безпеки України. Забороняється встановлювати обмеження на інформацію щодо загального бюджету Служби безпеки України, її компетенції та основних напрямів діяльності, а також випадків протиправних дій органів і співробітників Служби безпеки України. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну, військову, службову та комерційну таємницю, а також інформація конфіденційного характеру, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України, честі і гідності особи або порушити її законні права, крім випадків, передбачених законодавством в інтересах правосуддя.

   Стаття 8. Відносини Служби безпеки України  з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, громадянами та їх об'єднаннями

   Служба  безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань.

   Громадяни України та їх об'єднання, інші особи  сприяють законній діяльності Служби безпеки України на добровільних засадах. 

   Розділ  ІІ

   СИСТЕМА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ 

   Стаття 9. Система Служби безпеки України

   Систему Служби безпеки України складають  Центральне управління Служби безпеки  України, підпорядковані йому регіональні  органи, Служба безпеки Республіки Крим, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.

   Організаційна структура Служби безпеки України  визначається Президентом України. Центральне управління Служби безпеки України, інші органи та установи, що входять у систему Служби безпеки України, є юридичними особами, мають печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні.

   Стаття 10. Центральне управління Служби безпеки  України

   Центральне  управління Служби безпеки України  відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби безпеки України. До його складу входять апарат Голови Служби безпеки України та функціональні підрозділи: розвідки, контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичний, оперативно-технічний, оперативного документування, слідчий, урядового зв'язку, по роботі з особовим складом, адміністративно-господарський, фінансовий, військово-медичний та інші згідно з організаційною структурою Служби безпеки України. Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання у системі Служби безпеки України. Зазначені акти не підлягають виконанню, якщо в них встановлюються не передбачені законодавством додаткові повноваження органів і співробітників Служби безпеки України або антиконституційні обмеження прав та свобод громадян. У межах своєї компетенції Центральне управління Служби безпеки України вносить Президенту України пропозиції про видання актів з питань збереження державної таємниці, обов'язкових для виконання органами державного управління, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

   Стаття 11. Регіональні органи Служби безпеки  України

   З метою ефективного виконання своїх завдань Службою безпеки України створюються її регіональні органи: обласні управління Служби безпеки України, їх міжрайонні, районні та міські підрозділи, розміщення і територіальна компетенція яких можуть не збігатися з адміністративно-територіальним поділом України. В інтересах державної безпеки органи і підрозділи Служби безпеки України можуть створюватися на окремих державних стратегічних об'єктах і територіях, у військових формуваннях. У своїй оперативно-службовій  діяльності  регіональні органи Служби безпеки України є незалежними від органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування, посадових осіб, партій і рухів.

   Стаття 12. Органи військової контррозвідки

   Органи  військової контррозвідки створюються  для контррозвідувального забезпечення Збройних Сил України і Прикордонних військ України та інших військових формувань, дислокованих на території України.

   ( Стаття 12 із змінами, внесеними  згідно із Законом N 2171-ІІІ ( 2171-14 ) від 21.12.2000 )

   Стаття 13. Голова Служби безпеки України

   Керівництво всією діяльністю Служби безпеки  України, її Центральним управлінням  здійснює Голова Служби безпеки України. Він несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на Службу безпеки України. Голова Служби безпеки України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України. Голова Служби безпеки України має заступників, які за його поданням призначаються Президентом України.

   Стаття 14. Колегія Служби безпеки України

   У Службі безпеки України створюється колегіальний дорадчий орган – колегія, яка визначає шляхи виконання покладених на Службу безпеки України завдань, приймає рішення з основних напрямів і проблем оперативно-службової діяльності та роботи з кадрами. Рішення колегії приймаються більшістю голосів і оголошуються наказами Голови Служби безпеки України. До складу колегії входять Голова Служби безпеки України, його заступники, Голова Служби безпеки Республіки Крим та інші особи, крім народних депутатів України, призначені Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. Перебування членів колегії в партіях, рухах, інших громадських об'єднаннях, що мають політичні цілі, відповідно до статті 6 цього Закону зупиняється. Положення про колегію Служби безпеки України затверджується Президентом України.

   Стаття 15. Порядок призначення  начальників  органів і підрозділів Служби безпеки України

   Начальники  підрозділів Центрального управління Служби безпеки України: розвідки, контррозвідки, військової контррозвідки, захисту  національної  державності, боротьби  з корупцією і організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналітичного, оперативно-технічного, оперативного документування, слідчого, урядового зв'язку, по роботі з особовим складом, а також начальники регіональних органів - обласних управлінь Служби безпеки України призначаються Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України. Голова Служби безпеки Республіки Крим призначається відповідно до законодавства Республіки Крим за погодженням з Головою Служби безпеки України. Порядок призначення інших посадових осіб Служби безпеки України визначається Головою Служби безпеки України. Начальники регіональних органів Служби безпеки України призначаються з відома глави місцевої державної адміністрації.

   Стаття 16. Взаємодія Служби безпеки України з органами безпеки іноземних держав

   Для вирішення покладених завдань Служба безпеки України може встановлювати  контакти  з  органами безпеки  іноземних держав і взаємодіяти  з ними на підставі норм міжнародного права, відповідних договорів та угод.

   Стаття 17. Взаємодія Служби безпеки України  з правоохоронними та іншими державними органами України

   Служба  безпеки України взаємодіє з  Управлінням охорони вищих посадових  осіб України, правоохоронними та митними  органами України у порядку і на засадах, визначених законами, указами Президента України та прийнятими на їх основі актами Служби безпеки України і відповідного відомства.

   ( Стаття 17 із змінами, внесеними  згідно із Законом N 2171-ІІІ ( 2171-14 ) від 21.12.2000 )

   Стаття 18. Фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України

   Фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення  Служби  безпеки  України здійснюється Кабінетом  Міністрів України у порядку, визначеному Верховною Радою  України, за рахунок коштів державного бюджету України. Органи місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування сприяють Службі безпеки України, її органам і підрозділам у вирішенні житлових та інших соціально-побутових проблем, забезпеченні транспортом і зв'язком.

   Служба  безпеки України має адміністративні  приміщення та інші споруди, об'єкти охорони  здоров'я, навчального, науково-дослідного, господарського та соціально-культурного  призначення, відомчий житловий фонд. 

   Розділ ІІІ

   КАДРИ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ 

   Стаття 19. Склад кадрів Служби безпеки України 

   Кадри Служби безпеки України складають:

   співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби.

   До  органів Служби безпеки України  приймаються на конкурсній, добровільній і договірній  основі громадяни  України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними  документами, які затверджуються головою Служби безпеки України.