Контролінг: сутність, функції, види та основні завдання

ТЕМА 1.  Контролінг: сутність, функції, види та основні  завдання. 

1. Сутність, завдання та функції контролінгу
2. Види контролінгу.
3. Взаємозв”язок контролінгу з іншими функціями управління підприємством.

 
 
 

      Сьогодні  не існує однозначного визначення поняття  „контролінг”. В літературі, як вітчизняній так і зарубіжній, існує багато його визначень, деякі наведені у табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

Визначення  поняття „контролінг”

 

      Третє визначення говорить про те, що контролінг являє собою сукупність обліку, планування, аналізу і контролю.

      Дійсно, контролінг – це складне синтезоване  поняття, яке грунтується на наукових досягненнях різних дисциплін. Рис1.1.

 

      Визначимо сутність  ( головне і суттєве, його внутрішній зміст, який проявляється у зовнішніх формах його існування) контролінгу.

      По-перше: слово „контролінг” від англійського „to control” – регулювати, управляти, контролювати.

      По-друге: як вже зазначалося вище, він інтегрує окремі елементи функції управління (облік, аналіз, контроль, планування)

      Таким чином, Контролінг виник на стику економічного аналізу, планування, управлінського обліку і менеджменту. Сутність його полягає в інтеграції окремих елементів функцій управління (обліку, аналізу, контролю, планування). Таким чином, контролінг – це управління управлінням, він переводить управління підприємством на якісно новий рівень, інтегруючи, координуючи і направляючи діяльність різних служб і підрозділів підприємства на досягнення оперативної і стратегічної мети.

      Основна мета контролінгу – орієнтація управлінського процесу на досягнення всієї мети, що стоїть перед підприємством.

      Виходячи  із сутності контролінгу витікає, що даній системі властиві такі функції. Рис.1.2. Функції та завдання контролінгу. 
 
 
 
 

 

Функції і задачі контролінгу постійно доповнюються і змінюються по змісту. 

2. Види контролінгу

      Сучасний  менеджмент розділяє цілі підприємства на дві групи: оперативні (короткострокові) і стратегічні ( довгострокові, перспективні). А значить, контролінг як система включає два основних аспекти (підсистеми): стратегічний і оперативний.

      У літературних джерелах сутність кожного  аспекту визначається досить лаконічно:

Стратегічний  контролінг  -  „робити правильну  справу”

Оперативний контролінг  -   „ робити справу правильно”.

      Розмежування  стратегічного і оперативного контролінгу  наведено у рис 1.3.

      Суть  стратегічного контролінгу  полягає в забезпеченні  виживання підприємства, його орієнтації на потенціал успіху, який може бути охарактеризований як шанси і ризики

      Суть  оперативного контролінгу  полягає у формуванні засобів і методів ефективного управління поточними цілями підприємства, які можуть бути визначені як прибутковість і ліквідність.

      Оперативний контролінг орієнтований на короткостроковий результат, тому його інструментарій принципово відрізняється від методів і методик стратегічного контролінгу.

     Інструментарій  оперативного контролінгу включає:

      технологію  отримання управлінської  інформації та прийняття рішень:

-  бюджетування;

-   моделювання;

-  регулювання;

-  ціноутворення;

        аналітичні (фінансово-економічні) розрахунки, які орієнтовані на прийняття управлінських рішень:

-   використання методу "директ-кост" (сум покриття);

-  аналіз  крапки беззбитковості;

-  формування  основних підконтрольних показників;

-  аналіз  результатів по відхиленнях;

- аналіз  системи "витрати - обсяг - прибуток".  

3. Взаємозв”язок контролінгу з  іншими функціями  управління підприємством.

 

      Функції управління – особливі види діяльності, що відображають напрями або стадії цілеспрямованого впливу на зв”язки і відносини між людьми в процесі виробнтцтва. Склад функцій управління має забезпечувати ефективну реакцію керуючої системи на будь-які зміни керованої системи.

Функції управління поділяють на дві великі групи : загальні та спеціальні. До загальних   відносять функції управління , зміст  яких не залежить від особливостей і специфіки виробництва, а саме: планування, організація, регулювання, координування, стимулювання, контролю.

      Спеціальні  функції поділяють на дві підгрупи – конкретні і специфічні. Функції, які належать до окремих структурних підрозділів підприємства є конкретними (підготовка виробництва, нормування ресурсів, фінансове забезпечення, технічне обслуговування, інформаційне забезпеченя, і т.д.). Специфічні функції пов”язані з процесами прийняття управлінських рішень і стосуються організації процесу управління підприємством, вони охоплюють: підготовку рішення, прийняття рішення, координацію виконання рішення, контроль за виконанням прийнятих рішень, виконання рішень.

      Дослідити взаємозв”язок контролінгу з  іншими функціями управління ми можемо за допомогою рис. 1.2. Функції та завдання контролінгу. Функції контролінгу визначаються поставленими перед організацією цілями и включають ті види управлінської діяльності, що забезпечують досягнення цих цілей. Сюди відносяться (як ми бачимо з малюнка) облік, підтримка процесу планування, контроль за реалізацією планів, оцінка процесів, що протікають, виявлення відхилень, їх причин і вироблення рекомендацій для керівництва з усунення причин, що викликали ці відхилення.

      Як  показує практика, на великих підприємствах менеджмент об”єднує окремі завдання управління підприємством в окремі штабні органи управління. Таким чином, виокремлюється складова частина управління підприємством – специфічна сервіс-функція контролінгу.

      Специфічна  функція контролінгу полягає в координації системи планування і контролю, а також системи інформаційного забезпечення. Місце і роль контролінгу в системі управління підприємством подано на рис.1.4.

  

Рис. 1.4. Контролінг у системі управління підприємством 

      Таким чином, контролінг ідентифікується із системою економічного керування організацією, тому що знаходиться на перетинанні різних функцій управління і сфер діяльності організації. Він займає особливе місце в управлінні підприємством - зв'язує всі ці напрямки, інтегрує них.

      Основна мета концепції контролінгу полягає в збереженні і подальшому успішному розвитку підприємства. Але серед дослідників не існує єдиної думки про сутність і функції контролінгу. В залежності від його цільової направленості виділяються три основні концепції, які з”явилися в різні проміжки часу. Першою виникла концепція, орієнтована на систему обліку, потім з”явилася концепція, орієнтована на управлінську інформаційну систему, і останньою є  концепція, орієнтована на систему управління, Табл. 1.2.

      Основні концепції контролінгу.

 

      1. Контролінг, орієнтований на систему обліку виник у 30-х рр. нашого сторіччя. Основні задачі в рамках даної концепції: переорієнтація системи обліку з минулого в майбутнє, створення на базі облікових даних інформаційної системи підтримки прийняття управлінських рішень, пов'язаних із плануванням і контролем діяльності підприємства.

      2.  Контролінг, орієнтований на управлінську інформаційну систему, сутність якого полягає в створенні загальної системи управління, розробці концепції єдиної інформаційної системи, її впровадженні, оптимізації інформаційних потоків, забезпеченні координації і   функціонування.

     Дана  концепція стала популярною в 1970-1980 роках, що за часом збігається з бурхливим розвитком комп'ютерної техніки.

      3. Контролінг орієнтований на систему управління, відрізняється виділенням двох основних моментів: з одного боку, широкомасштабного планування і контролю, з іншого, - координація дій. Ця концепція безпосередньо пов'язана з розвитком проектного менеджменту, появою матричних організаційних структур керування, функціонування яких, обмежено часом рішення конкретних проблем.

     У цілому система контролінгу вирішує всі перераховані задачі, але розміщення акцентів у залежності від використання конкретного підходу можуть відбуватися по різному. (1моя)

     У практиці використання контролінгу сформувалися дві моделі контролінгу: американська і європейська (німецька).

     При організації контролінгу задачі, пов'язані з обліком, формуються в залежності від того, яка концепція контролінгу (європейська (німецька) або американська) береться за основу. По американській концепції до контролінгу відносяться і задачі зовнішнього обліку (Фінансовий і управлінський). У центрі німецької концепції контролінгу знаходиться внутрішній (тобто управлінський) облік у різних формах: плановий, документальний, контрольний. Зовнішній же облік не входить у сферу контролінгу. Задачами внутрішнього обліку будуть: складання звітів по витратах і доходах, а також бухгалтерської звітності, звіту про прибутки і збитки, балансу, звіту про податки, митні платежі і т.п.