Сучасні логістичні системи товароруху за кордоном

    Чотири діючих логістичних систем 

    Volvo

    На  заводі менеджери – логісти компанії Volvo координують роботу двох тисяч постачальників по всьому світі. Всі деталі та комплектуючі поступають по системі JIT у відповідності з виробничим графіком заводу, який визначається замовленнями клієнтів. Після закінчення виробництва менеджери – логісти відправляють готові автомобілі більш ніж ста транспортними агентствами, які відповідають за доставку автомобілів в різні точки розподілу системи компанії.

    Зараз від отримання замовлення клієнта  в Північній Америці до доставки готового автомобіля проходить приблизно 5 тижнів. На території США компанія Volvo використовує комбіновані засоби транспортування. [4] 

    Black & Decker

    В 1993 у відділенні Household Product Group компанії Black & Decker виявили, що їх логістична система зовсім не працює. Компанія проаналізувала свою систему децентралізованого прийняття рішення в логістиці і дійшла висновку щодо необхідності централізувати усі функції логістики і одночасно всередині фірми підвищити роль групи менеджерів, що займаються управлінням ланцюга поставок. Таким чином кожен аспект функціонування системи бувперевірений.

    Компанія  стала більш тісно співпрацювати  з партнерами в сфері роздрібної та оптової торгівлі, щоб удосконалити свою систему прогнозування,та одночасно  перейшла від жорсткої системи планування до більш гнучкої. 

    Nike

    Фірма Beaverton, орегонське відділення компанії Nike, побудувала свою розгалужену європейську систему розподілу в період росту продажів в 1980 – х роках. В 1992, коли об’єми продажів в Європі виросли до 1 млрд доларів, аналіз розподільчої системи виявив її неефективність.

    Тоді  вище керівництво компанії Nike прийняло рішення централізувати всю європейську систему розподілу взуття. Використовуючи переваги економічної інтеграції європейського ринку, компанія Nike побудувала великий центр розподілу в Лакдаалі, Бельгія, неподалік від портів Антверпена та Роттердама. Керівництво компанії вирішило, що краще більше платити за транспортування, ніж вкладати великі кошти в великі запаси товарів.

    Компанія  Nike покращила управління перевезенням і констатувала, що покупці дуже задоволені наявністю взуття на ринку і відсутністю дефіциту. 

    Duracell

    Загальний попит на мініатюрні батарейки дійсно величезний: приблизно 20 млрд. батарейок  в рік. Компанія Duracell одна з найбільших світових фірм – виробників.

    Успіх Duracell багато в чому пояснюється її стратегією логістики. В компанії розглядають управління ланцюгами поставок як стратегію бізнесу, в протилежність тому, щоб займатися окремими елементами цього процесу всередині функціональної структури. Компанія виробляє батарейки в декількох точках земної кулі. В США батарейки поширюються з п’яти приватних складів, що знаходяться в різних куточках країни. Кожен клієнт передає замовлення в центральну «електронну поштову скриньку» електронною поштою. Потім, в залежності від географічного розташування, ці замовлення розподіляються по складах, де їх приймають для негайного відвантаження товару.

    Завдяки розвитку інформаційних технологій зв’язки між відділами компанії, розкиданим по всьому світі, стали більш тісними. І Duracell продовжує вдосконалювати свою інформаційну систему, вкладаючи в це великі кошти. [6] 

    Логістична система в цілому являє собою сукупність окремих компонентів, які функціонують як єдине ціле. Логістичну систему можна порівняти з живим організмом, де в якості центральної нервової системи виступає своєчасне інформаційне забезпечення, що робить можливим функціонування системи в цілому. Цей організм здатний адаптуватися, пристосовуватися до змін, що відбуваються у зовнішньому середовищі, і реагувати на них в тому ж темпі, в якому відбуваються події. Маркетингові логістичні системи складаються з таких взаємопов'язаних елементів, як складування, транспортування; вибір каналу товароруху, постачальника, перевізника; визначення обсягу запасів, закупівель. Невід'ємним  
їх елементів є постійний потік інформації, без аналізу якої неможливе нормальне функціонування системи в цілому.

    Логістична  система – це адаптивна система  із зворотним зв’язком, що виконує  ті чи інші логістичні функції. Вона, як правило, складається із декількох  підсистем та має розвинені зв’язки  із зовнішнім середовищем.

    Мета  логістичної системи – поставка товарів у задане місце, в потрібній  кількості та асортименті, в максимально  можливому ступені підготовки до споживання, при заданому рівні витрат. 
 
 

    Розвиток  логістики здійснив суттєвий вплив  на транспортну політику західних фірм. Надмірно жорстка транспортна політика органів державного регулювання  перетворила діяльність цієї галузі в кінці 70-х років в свого  роду вузьке місце в економіці. В  підсумку конкурентна боротьба була в’ялою, а діючі компанії користувались  монопольним положенням. Політика держрегулювання діяльності транспорту зняла всі обмеження і взяла курс на переорієнтацію його з кількісних показників на якісні.

    Особливо  це помітно в США з їх відносно довгими плечами перевезень по зрівнянню  з західноєвропейськими країнами і  Японією. В США автомобілі стали  все більше експлуатуватися не тільки на коротких і середніх відстанях, але  і на відстанях до 1600 км – для  доставки як комплектуючих виробів, так і готової продукції. В  силу чого питома вага автотранспорту в освоєнні перевезень дещо виросла. В найбільшій степені це відноситься  до автотранспортних фірм, що працюють по контрактам. В останніх обумовлюються  стимули і штрафні санкції  відносно якості перевезень , і це сприяє підвищенню стандартів на надання послуг.

    Підвищилась питома вага автотранспорту і в західноєвропейських  країнах, і не тільки на внутрішніх, але і в міжнародних сполученнях. Передбачається, що і в подальшому техніко-експлуатаційні особливості  автотранспорту забезпечать йому надійне  положення в умовах підвищеного  попиту на перевезення вантажів частими, але дрібнопартійними відправленнями, які, в свою чергу, прискорять розвиток автоматичної обробки вантажів, контейнеризації  і пакетизації, а також інформатики  в області вантажних робіт  і робіт по перевезенню. Проте  це приведе до збільшення вартості транспортування: підвищиться і  значення якісних факторів, наприклад, таких, як надійність і своєчасність доставки.

    Держрегулювання в основному стосувалось автотранспорту як найбільш пристосованого до перевезень вантажів дрібними партіями, що сприяє скороченню запасів МР і підвищенню швидкості обороту. Що ж стосується залізничного транспорту, то він опинився в багатьох випадках не в стані  адекватно зміненій системі МТЗ  задовольнити попит на перевезення. В силу певних причин залізничний  транспорт став менш сприятливим  в порівнянні з автомобільним. Так, в кінці 80-х років 49 % промислових  фірм США знизили ступінь використання послуг залізниць; стільки ж фірм зберегли рівень їх послуг, і лише 28 % фірм підвищили його. 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновок:

    Аналізуючи  наведені приклади, можна зробити  висновок про те. що застосування сучасних логістичних систем стає правилом успішного ведення бізнесу, без них сьогодні неможливо добитися конкурентних переваг на ринку.

    При розробці маркетингових логістичних  систем, перш за все, потрібно орієнтуватися  на запити споживачів і аналізувати  пропозиції конкурентів. Одні компанії намагаються мінімізувати рівень сервісу, встановлюючи низькі ціни, інші навпаки, покращують якість обслуговування та ціни на свою продукцію. Адже жодна  система маркетингової логістики  не в змозі одночасно і поліпшити  якість обслуговування, і мінімізувати витрати. Кожна компанія унікальна  в своєму роді, і тому повинна  визначати для себе власні цілі маркетингової  логістики. Сучасні маркетингові логістичні системи повинні спиратися, перш за все, на вимоги ринку, а не на свої виробничі можливості.

    Одним з головних елементів маркетингової  логістичної системи є правильний вибір каналу товароруху. Прийняття  рішення в даній області є  найскладнішим, так як від нього  залежать інші маркетингові рішення, такі як:

• кількість закупівель,
• запасів,
• вибір системи складування,
• метод транспортування.

    По  даній проблемі існує велика кількість літератури, і у всіх джерелах відзначається, що на побудову даної системи потрібно дуже багато часу і величезні фінансові витрати. Змінити систему товароруху дуже важко, оскільки, з одного боку, це спричинить великі витрати, а з іншого (що більш важливо) – розпад усталених господарських зв'язків з багатьма компаніями, що є постачальниками або посередниками.

    Основною  метою торговельної логістики є  переміщення продукції по каналу товароруху з мінімальними витратами  і максимальним задоволенням потреб споживача. Однак неможливо одночасно  домогтися і скорочення витрат і  підвищення конкурентоспроможності компанії, і максимального задоволення  споживача, необхідно чимось жертвувати. Оскільки канал товароруху є шляхом, по якому товари рухаються від  виробника до споживача, то відповідно обраний канал впливає на швидкість, час, ефективність руху та збереження продукції.

    Керівництво компанії, звичайно, може прийняти рішення самостійно доводити свою продукцію до споживача, однак зі сказаного вище можна зробити висновок, що більш ефективно звертатися до послуг посередників.

    У зарубіжних країнах система торгових посередників постійно розвивається під впливом вимог ринку і в інтересах більш ефективного обслуговування споживачів. Характерною рисою останнього часу є збільшення кількості видів посередницьких організацій, їх універсалізації та спеціалізації.

    Високі  стандарти базової логістичного обслуговування склалися завдяки глобалізації світової економіки, виходу на міжнародні ринки найбільших провайдерів логістики, здатних забезпечити обслуговування користувачів доступним, надійним і функціональним сервісом побудованих логістичних систем, що охоплюють більшість напрямів і маршрутів торгівлі.

    З огляду на все вище сказане, можна  дійти висновку, що розвиток сучасних логістичних систем товароруху не припиняється ні на мить. Цьому сприяє як науково  технічний прогрес, що дає змогу  оптимізувати транспортування товарів, оптимізувати та зробити більш зручним  для користування інформаційне забезпечення транспортної логістики так і  розвиток міжнародних відносин, що спрощує співпрацю компаній на світовій арені.

    Основною  ж перешкодою залишається державне регулювання оформлення перевезень, товарів, дозволів; митні формальності; податкове регулювання. Все це стає досить серйозним бар’єром для розвитку систем товароруху та транспортування  у національному та міжнаціональному масштабах. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література: 

1. Москвітіна  Т.Д. Торговельна Логістика: навч. посібник / Київський національний торговельно- економічний ун-т. — К., 2007
2. Транспортная логистика / Под ред. Миротина Л. Б. – издательство «Экзамен» 2003
3. Современная логистика, 7-е издание: Пер. с англ. – А. И. Мороз - издательский дом «Вильямс», 2002
4. Стаття «Логістика и Маркетинг», журнал «American Shipper», К. Гиллис,
5. Стаття «Виробництво: Наслідки для менеджерів з логістики», журнал «Бізнес Логістика»; Д. С. Джексон
6. Стаття «Сила логистики Duracell», журнал «American Shipper», К. Гиллис,
7. http://learnlogistic.ru