МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля 
 
 
 
 

Кафедра   
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 
 

З дисципліни   

На  тему:  

                 

                  
 
 
 

Виконала:  студентка гр. УП-361 Середа Т.А.

                       (підпис)

Кирєвник: доц. Клюс В.І.

                      (підпис) 
 
 
 
 
 
 
 
 

Луганськ 2006 
Реферат

  Курсова робота: 32 ст., 2 таблиці, 2 картосхеми, 12 використовуємих джерел.

  В курсовій роботі розглядується природно-ресурсний  потенціал Приднепровського економічного району.

Терміни:

  ПРП – це сукупність природних ресурсів території, які можуть бути використані у народному господарстві з урахуванням тенденцій науково-технічного прогресу.

  Потенціал природних ресурсів – це здатність природного комплексу або його окремих компонентів задовольнгяти потреби суспільства в енергії, сировині, здійсненні різноманітних видів господарської діяльності.

  Природні  умови – це тіла й сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей.

  Природно-ресурсний  потенціал (ПРП) території (акваторії) – це сукупна продуктивність природних ресурсів, засобів виробництва і предметів споживання, виражена в їхній суспільній споживній вартості.

  Природні  ресурси – це елементи й сили природи, які можуть використовуватись у виробничій і невиробничій діяльності людини.

  Водоспоживання - відведення води від джерела з наступним застосуванням у технологічних процесах.

  Гідроенергоресурси – запаси енергії річкових потоків і водоймищ, що лежать вище рівня моря.

  Барачні ліси - ростуть по схилах балок і ярів.

  Запливні  ліси – у заплавах річок.

  Зміст 
 
 
 
 
 

Вступ

 
 

   Тема курсової роботи: “Природно-ресурсний потенціал Придніпровського економічного району”.

  Ціль: розглянути Придніпровський економічний район і його природно-ресурсний потенціал.

  Розглянемо  питання, що таке природно-ресурсний потенціал, його структуру, види оцінок, компонентну структуру.

  ПРП – це сукупність природних ресурсів території, які можуть бути використані у народному господарстві з урахуванням тенденцій науково-технічного прогресу. Більш докладно розглянемо це питання трохи нижче.

   Що  представляє з себе Придніпровський економічний район? Придніпровський економічний район займє території Запоріжської та Днепропетровської областей. Територія района розташована в басейні р. Дніпр, тому він получив назву Придніпровський. В районі є природні ресурси, які мають значення в усьому світі. Більш докладно розглянемо це питання трохи нижче.

    
 
 
 
 
 
 
 

1. Природно-ресурсний  потенціал і його структура

 

   Поняття “природно-ресурсний потенціал” належить до тих, що найчастіше трапляються в  сучасній науковій літературі. В його назві вжито ключові слова  – потенціал (від. лат. – сила) та ресурси (від. фр. – засіб, спосіб). Одначе загльновизнаного його тлумачення поки що немає.

   Економіст-географ  В.Г.Руденко нарахував до семи означень, що їх найчастіше вживають різні автори для характеристики змісту цього  поняття. Їх узагальнення, систематизація й аналіз дали змогу йому вивести таке формулювання: “Природно-ресурсний потенціал (ПРП) території (акваторії) – це сукупна продуктивність природних ресурсів, засобів виробництва і предметів споживання, виражена в їхній суспільній споживній вартості”. В такому розумінні ПРП території (акваторії) посідає цілком певне місце в системі “суспільство – природа”.

   Разом із поняттям ПРП території (акваторії) використовуються терміни  “потенціал ландшафтний”, “потенціал природних  ресурсів”.

   Потенціал ландшафтний характеризує, за П.Г.Шищенком, фізичний стан і енергетичну забезпеченість географічних ландшафтів, які визначають їхню здатність виконувати природоохоронні та соціально-економічні функції, а також задовольняти суспільні потреби через різні види природокористування.

   Потенціал природних ресурсів – це здатність природного комплексу або його окремих компонентів задовольнгяти потреби суспільства в енергії, сировині, здійсненні різноманітних видів господарської діяльності. Величина потенціалу природного й потенціалу ландшафтного, на відміну від природно-ресурсного, оцінюється в природних (натуральних) показниках (м³/рік – водний, кВт∙год – енергетичний та ін.).

    Географи завжди приділяли значну увагу вивченню природних ресурсів. Неможливо уявити будь-яку географічну характеристику країни без аналізу природних ресурсів і природних умов. Вони вивчаються як природно-географічними, так і суспільно-географічними дисциплінами. Природні умови й ресурси істотно впливають на особливості й засади територіальної організації виробництва. Природні умови, що до них зараховують клімат, рельеф, геологічну будову, географічне положення, можуть в одному випадку гальмувати розвиток суспільного виробництва (сільське господарство в Сахарі або на Крайній Півночі, транспорт у гірських районах) та вважатись несприятливими, а в іншому – створювати додаткові умови для прогресу: нормальне зволоження, достатня річна сума додатніх теператур, родючість рівнинного грунту.

  Природно-ресурсний  потенціал – важливий фактор розміщення  продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови. Відповідно до найбільш поширеного трактування,  під природними ресурсами розуміють тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть  бути використанні для задаволення потреб людського суспільства. Природні умови – це тіла й сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей. Такий поділ є до певної міри  умовним, оскількі окремі компоненти можуть виступати і як ресурси, і як умови. До основних характеристик  природно-ресурсного потенціалу відносять: географічне положення, кліматичні умови, особливості рельефу та розміщення ресурсного потенціалу.

  Для ПРП території (акваторії) характерна наявність компонентної, функціональної, територіальної і організаційної структур. Компонентна структура характеризує внутрішньо- та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо); територіальна структура – різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів; організаційна структура – можливості відтворення та ефективної експлуатації природних ресурсів. Функціональна структура природно-ресурсного потенціалу відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів (видобуток вугілля, лісове господарство тощо).

  ПРП – багато компонентний: його компонентами виступають окремі ресурси – мінеральні, водні, земельні, лісові, природно-рекреаційні, фауністичні тощо. Значна частина  ресурсів також багатокомпонентна. Наприклад, мінеральні ресурси поділяються на паливно-енергетичні, металеві, гірничо-хімічну сировину, нерудну сировину для чорної металургії, будівельні матеріали. Кожна з цих компонент складається, у свою чергу, з окремих видів ресурсів. Так до паливно-енергетичних ресурсів належить кам`яне та буре вугілля, нафта, природний газ тощо. Лісові ресурси включають деревні, лісопродовольчі (рослинного та тваринного походження), лікарські ресурси, а також  санітарно-гігієнічні, водо- та грунтозахисгі функцйї (властивості). Земельні та водні ресурси передбачають кілька напрямків використання.

  ПРП – це сукупність природних ресурсів території, які можуть бути використані  у народному господарстві з урахуванням  тенденцій науково-технічного прогресу. Величина ПРП є сумою потенціалів окремих видів природних ресурсів (мінерально-сировинних, лісових, земельних тощо) незалежно від характеру їх використання. Проте у процесі природокористування відбуваються  кількісні та якісні зміни ПРП території. Раціональне комплексне його використання є одним з найважливіших завдань раціонального природокористування. ПРП має відображати  реальні можливості, які базуються на вже виявлених запасах ресурсів, існуючих технологіях їх видобутку та використання.

  У географії ПРП розглядається в широкому та вузькому розумінні. В першому випадку в ПРП включають самі ресурси разом з їх якісно-кількісними характеристиками, що відображають можливості для життєдіяльності країни або регіону. У вузькому розумінні ПРП ототожнюють лише з оцінкою, певним показником ресурсів. Географічне дослідження ПРП країни, регіонів має грунтуватись на конструктивнішому широкому його розумінні. ПРП визначається у певних часових межах, оскільки це динамічна категорія. Якісне й кількісне значення природно-ресурсного потенціалу істотно змінюється протягом певного часу в результаті діяльності суспільства на конкретній території, або через науково-технічний прогрес, що відкриває додаткові напрями і нові параметри використання ресурсів. ПРП завжди визначається для конкретної території (акваторії).

  Природні  умови та ресурси справляють істотний вплив на галузеву структуру народного  господарства країни та види виробництва, що залежать від природних умов, а є такі, які від них не залежать.

  Наявність або брак якихось природних умов або ресурсів до певної міри диктує розміщення продуктивних сил на території. Щоправда, інколи – через зміну природних умов – доводиться пререрозподіляти продуктивні сили на території.

  Класифікація  природних ресурсів залежить від  поставленої мети. Природні ресурси – це елементи й сили природи, які можуть використовуватись у виробничій і невиробничій діяльності людини. Вони поділяються на:

• мінеральні, до яких зараховуються корисні копалини та мінерально-будівельна сировина. Мінеральні можуть підрозділятися на паливні, рудні й нерудні;
• земельні, серед яких виділяють типи грунтів, а також типи господарського використання земель: рілля, сінокоси й пасовища, ліси й чагарники, малопродуктивні землі тощо;
• водні, які підрозділяються на води Світового океану та води суходолу, які складаються з поверхневих вод (річки, озера, ставки, водосховища, болота, льодовики) і підземних вод (грунтові та артезіанські);
• біологічні ресурси, що включають рослинний і тваринний світ;
• ресурси Світового океану, що перебувають у воді у розчиненому стані, на морському дні і під ним – у товщі земної кори;
• рекреаційні, котрі включають природно-кліматичні, бальнеологічні й заповідні;
• кліматичні й космічні, до яких зараховується сонячна енергія, енргія вітру, внутрішнє тепло Землі, енергія хвиль,  освітленість тощо.

  За  ознакою вичерпності природних  ресурсів,яку нерідко називають  екологічною класифікацією, вони поділяються  на групи: невичерпні, до яких належать сонячна радіація, внутрішнє тепло Землі, енргія вітру, води тощо; вичерпні відновлювані: грунтовий покрив (1см грунту відновлюється через 100 років), водні ресурси, лікувальні грязі, рослинне паливо тощо; вичерпні невідновлювані: мінеральна сировина, природні і будівельні матеріали, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, вода.

  До  невідновних з погляду людства  відносять корисні копалини й  мінерально-будівельна сировина. Період їхнього відновлення у земній корі налічує десятки й сотні  мільйонів років, що несумірно з  життям людини. Крім того, у найближчому  майбутньому повністю вичерпається багато розвіданих запасів корисних копалин.

  Сучасний  етап розвитку цивілізації характеризується тим, що дедалі більша частина природних  умов перетворюється на природні ресурси. Сьогодні сонячне тепло, внутрішнє  тепло Землі, опади,  клімат і рельєф частіше розглядаються як природний ресурс, ніж природні умови для життєдіяльності людини.