Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Марта 2015 в 10:54, курсовая работа
Ринкова економіка - це нескінченна взаємодія попиту та пропозиції. Розробка простої моделі такої взаємодії склала епоху в історії економічної науки. І хоча з тієї пори минуло більше двох сторіч, саме з неї починається теоретичне знайомство із сучасною ринковою економікою: справа в тому, що через цю модель можуть бути описані всі економічні процеси.
У даній роботі я спробую об'єднати всі існуючі знання про дві взаємопов'язані категорії - «попит» і «пропозиція », ринкову рівновагу цін попиту та пропозиції, а також до чого призводять порушення ринкової рівноваги цін.
ВСТУП5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА7
1.1 Попит, пропозиція7
1.1.1 Попит7
1.1.2 Пропозиція9
1.2 Системи одночасних рівнянь10
1.2.1 Поняття про систему одночасних рівнянь11
1.2.2 Структурна і приведена форма моделі12
1.2.3 Ідентифікованість та неідентифікованість моделі13
РОЗДІЛ 2. ПОБУДОВА МОДЕЛІ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ СТРУКТУРНИХ РІВНЯНЬ15
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ23
ЗМІСТ
ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ4
ВСТУП5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА7
1.1 Попит, пропозиція7
1.1.1 Попит7
1.1.2 Пропозиція9
1.2 Системи одночасних рівнянь10
ВСТУП
Ринкова економіка - це нескінченна взаємодія попиту та пропозиції. Розробка простої моделі такої взаємодії склала епоху в історії економічної науки. І хоча з тієї пори минуло більше двох сторіч, саме з неї починається теоретичне знайомство із сучасною ринковою економікою: справа в тому, що через цю модель можуть бути описані всі економічні процеси.
У даній роботі я спробую об'єднати всі існуючі знання про дві взаємопов'язані категорії - «попит» і «пропозиція », ринкову рівновагу цін попиту та пропозиції, а також до чого призводять порушення ринкової рівноваги цін.
Учасниками ринку є покупці (споживачі) і продавці (виробники). Покупцями і продавцями можуть бути як окремі люди, так і цілі фірми, підприємства. Наприклад, на ринку вантажних автомобілів покупцями можуть виступати: фермери, які купують вантажні автомобілі для того, щоб перевозити свою продукцію; окремі фірми, що займаються перевезенням товарів і ті, які купують автомобілі для своєї діяльності. На ринку сільськогосподарської продукції продавцями можуть бути окремі фермери, великі фермерські господарства, магазини, що реалізують сільськогосподарську продукцію.
Споживачі, виходячи на ринок будь-якого товару, пред'являють попит на цей товар, а виробники цього товару утворюють пропозицію товару.
На ринку покупці і продавці укладають між собою угоди, тобто купують і продають товари за певними цінами. Таким чином, відбувається взаємодія попиту та пропозиції, а результатом такої взаємодії є ціни, за якими учасники ринку укладають свої угоди.
Продавець, який представляє інтереси виробника товарів і свої власні, прагне підвищити ціну, керуючись витратним підходом і бажанням отримати вагомий прибуток. Покупець, споживач, виходячи з «корисного» підходу і бажання знизити свої витрати на одиницю корисного ефекту, прагне до «своєї » ціни, яку можна назвати бажаною ціною покупки. Споживачеві в його прагненнях допомагає конкуренція між виробниками (у припущенні, що вона існує, а існувати в нормальній економіці вона повинна свідомо). Виробникові, продавцеві допомагають конкуренція між споживачами і безперервне піднесення їхніх потреб.
У цій складній багатофакторної картині акт купівлі-продажу за взаємоприйнятними цінами може мати місце тільки в умовах, коли ціна встановлюється на основі вирівнювання попиту та пропозиції, на базі угоди між двома сторонами, інтереси яких зіштовхнулися на вільному ринку.
Ринок стихійно, автоматично сприяє формуванню рівноважних цін. Перевищення ціни попиту над ціною пропозиції сприяє перерозподілу ресурсів на користь галузей з високим платоспроможним попитом. Високі ціни свідчать про відносну рідкості благ, спонукаючи до розширення їх виробництва і тим самим до кращого задоволення суспільних потреб. Так як рівноважна ціна значно перевищує витрати у тих виробників, витрати яких нижчі середніх, то вона сприяє перерозподілу ресурсів від гірших виробників до кращих, підвищуючи ефективність функціонування національної економіки в цілому.
1.1.1 Попит
Вперше поняття попиту та пропозиції в економічній науці досліджував у своїх роботах англійський економіст Альфред Маршалл (1842 - 1924).
Попит на який-небудь товар або послугу – це бажання і можливість споживача купити певну кількість цього товару або послуги за певною ціною в певний період часу, тобто попит – форма вираження потреби .
Важливо зауважити, що попит характеризує не просто бажання покупця мати цей товар, але і його здатність заплатити за цей товар (тобто можливість купити товар). Найважливішими характеристиками попиту є обсяг попиту і ціна попиту.
Обсяг попиту на який-небудь товар або послугу – це кількість товару або послуги, яку споживачі згодні купити за певною ціною протягом певного періоду часу.
Ціна попиту на який-небудь товар або послугу – це максимальна ціна, яку покупець готовий заплатити за певну кількість товару або послуги.
Попит – це одна зі сторін багатомірного процесу ринкового ціноутворення. Характерні для нього причинно-наслідкові залежності мають вид стійко діючих економічних законів.
У західній економічній літературі попитом називають те, що пов'язує блага, які купуються з тими " жертвами ", які доводиться робити для придбання цих благ. Тому різниця між потребами і попитом така ж, як між бажаннями і можливостями. Тобто бажання на ринку має бути підкріплено можливістю – грошима покупця. Інакше кажучи, попит – це плани чи наміри покупця щодо покупки товару.
Розрізняють індивідуальний і сукупний попит. Індивідуальний попит являє потреби покупця, виражені в грошовій формі. Сукупний попит – це платоспроможна потреба суспільства в цілому, тобто держави, підприємств і населення.
Ринковий попит визначається шляхом підсумовування величин попиту, що пред'являється кожним споживачем при різних цінах. Він позначається буквою D (від англ. Demand - попит).
Між обсягом попиту та ціною попиту існує певна залежність, яка виражається в законі попиту.
Закон попиту: чим вища ціна товару, тим менше величина попиту на нього, і навпаки, чим нижче ціна товару, тим більше величина попиту на нього.
Зокрема закон попиту виражає:
– зворотну залежність між ціною і кількістю товарів;
– поступове зниження попиту на даний товар чи послугу.
Відповідно до закону попиту, за інших рівних умов кількість товарів, що купуються, чи послуг залежить від рівня їхніх цін. При цьому, чим вище ціна й чіткіша тенденція до її зростання, тим менше кількість товарів або послуг буде куплено споживачами. Якщо ціна товару зростає, то обсяг продажу товару, відповідно до падіння попиту, знижується. І навпаки, якщо ціна знижується, то обсяг продажів даного товару чи послуги зростає. Залежності подібного характеру виникають, наприклад, у таких ситуаціях: коли ринки дефіцитні, тобто очевидна недостача яких-небудь товарів або послуг, то ціни на ці товари і послуги неминуче будуть рости. Навпаки, коли на ринок надходить більше товарів і послуг даного виду, то їхня реалізація, тобто продаж, можлива лише за умови зниження цін.
Закон попиту відображає й інший важливий процес: поступове зниження попиту. Зниження кількості продажів даного товару чи послуги відбувається не тільки внаслідок зростання їх ціни, але і внаслідок насичення споживчого попиту. Зниження попиту відбувається тому, що кожна наступна покупка того ж товару чи послуги приносить споживачу порівняно меншу повзу, вигоду, задоволення.
Крім ціни самого товару на попит впливає безліч інших факторів. Врахувати їх усіх дуже важко. Проте можливо виділити найбільш істотні:
– ціни на товари-замінники;
– ціни на товари, які доповнюють;
– доходи покупців;
– мода, смаки і переваги покупців;
– реклама;
– сезонні зміни в попиті;
– очікування покупців.
Зміна нецінових факторів попиту викликає переміщення і зміну конфігурації, нахилу кривої попиту, виражаючи зміну кількості проданих товарів по тій же ціні. Попит не буває статичним, він постійно змінюється під впливом нецінових факторів, про що свідчить той чи інший зсув кривої попиту.
Збільшення попиту під впливом нецінових факторів – це зсув усієї кривої вправо і вгору, що означає збільшення обсягу продажів за тією ж, незмінною, ціною.
При зменшенні попиту крива зміщується вліво і вниз. Це зменшення попиту також викликано неціновими факторами і виражається в зниженні обсягу продажів при незмінній ціні за одиницю товару.
1.1.2 Пропозиція
Зміни попиту на товари викликає адекватну реакцію з боку ринкової пропозиції цих товарів.
Пропозиція будь-якого товару чи послуги – це готовність виробників продати певну кількість цього товару або послуги за певною ціною за певний період часу. Інакше, пропозиція – це бажання і здатність продавців постачати на ринок товари та послуги для продажу в залежності від їх ціни.
Обсяг пропозиції – це кількість товару або послуги, який готові продати продавці за певною ціною протягом певного періоду часу.
Ціна пропозиції – мінімальна ціна, за якою продавці згодні продати певну кількість товару або послуги.
Залежність між обсягом і ціною пропозиції виражається в законі пропозиції .
Закон пропозиції: чим вища ціна товару, тим більше величина його пропозиції; чим нижче ціна товару, тим менше величина його пропозиції.
Закон пропозиції показує, що існує пряма залежність між ціною і обсягом пропозиції . Той факт, що обсяг пропонованих товарів збільшується зі зростанням ціни на нього, пояснюється прагненням виробників збільшити свій прибуток. Чим вища ціна, тим більше у них стимулів для виробництва і продажу свого товару.
Основним, провідним фактором в законі пропозиції виступає ціна. Для продавця ціна – спонукальний мотив і стимул до того, щоб виробляти і продавати свій товар на ринку. Для споживача ціни – стримуючий фактор, так як висока ціна змушує купувати меншу кількість товару .
По кожному з безлічі товарів ціна свідчить про необхідність або скорочення його випуску, якщо попит знизився, або про нарощування його виробництва, якщо попит стабільний чи підвищується. Від рівня цін пропонованих товарів виручка, дохід, прибуток. Чим вони вище, тим оперативніше росте ринкова пропозиція товарів, і навпаки. У цьому сенсі пропозиція товарів на ринку – це складний процес, що вимагає відповідної винагороди організації, власне випуску або, при необхідності, переорієнтації виробництва товарів відповідно до потреб. Ринкова пропозиція товарів має сенс тільки тоді, коли це підтверджують задовольняючі його ціни. При незадовільних цінах чи тенденції до їхнього зниження буде потрібно складна підприємницька діяльність по переорієнтації ресурсів, зміні технологій, обсягів випуску і продажу товарів.
Пропозиція товарів має вигляд кривої з позитивним нахилом , що відображає пряму залежність між двома змінними – ціною товару і його кількістю, або обсягом для продажу на ринку.
Відповідно до закону пропозиції – при інших рівних умовах, чим вище ціна товарів, тим більша їх кількість може бути вироблена і представлена до продажу на ринках.
Кількість і обсяг товарів змінюються відповідно до зміни їхньої ціни, що не зміщує криву пропозиції товарів. Поняття «пропозиція товарів » має на увазі зсув кривої в ту чи іншу сторону. Зсув кривих ( рис. 4), який означає зміну пропозиції товарів на ринках, відбувається під впливом наступних умов:
– зміна цін на фактори виробництва;
– технічний прогрес;
– сезонні зміни;
– податки та субсидії;
– збільшення попиту на інші товари;
– ціни на товари, які виробляються спільно з розглянутим товаром;
– очікування виробників;
– реклама, маркетинг.
Всі перераховані фактори впливають на витрати виробництва даного товару, що робить вирішальний вплив на зміни в пропозиції цього товару на ринку.
1.2.1 Поняття систему одночасних рівнянь
Застосування МНК до окремого рівняння передбачає, що незалежні змінні (фактори) – справді екзогенні і що є тільки односторонній зв’язок між залежною змінною у та незалежною змінною . Якщо ці умови не виконуються, тобто, якщо змінні визначаються через , то порушується одне з припущень – класичного
регресійного аналізу – про незалежність факторів та випадкових величин і використання методу найменших квадратів для знаходження невідомих параметрів моделі призведе до появи неефективних оцінок з відхиленням.